Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селекція рослин — теорія і практика створення нових та поліпшення існуючих сортів рослин, найбільш пристосованих для задоволення потреб людини.
Основними напрямами в селекції є підвищення врожайності та якості продукції, стійкості до хвороб, шкідників та несприятливих умов зовнішнього середовища (посухостійкість, зимостійкість, стійкість до вилягання) створення сортів, придатних для вирощування за інтенсивними технологіями з повною механізацією всіх процесів.
Зародження селекції
Майже всі культурні рослини були отримані людиною внаслідок її прямої діяльності.
Перші культурні рослини з'явилися з переходом людей на осідлий спосіб життя. За допомогою примітивних знарядь обробки ґрунту люди почали висівати насіння диких рослин. Окультурювання рослин відбувалося внаслідок несвідомого добору і розмноження екземплярів рослин, що мали властивості кращі для людини. Ці екземпляри мали більші плоди і насіння, кращі смакові якості. Деякі з таких сортів і видів вирощуються і в сучасний час. Перші успіхи в поліпшенні властивостей рослин були повільними, часто випадковими, добір був інтуїтивним.
З часом селекція стала більш цілеспрямована, відбиралося те насіння, яка давало більший урожай. Способи відбору передавалися з покоління в покоління у формі релігійних заповідей і звичаїв. У творах стародавніх авторів зустрічаються поради по відбору.
Наступним етапом стала багатовікова народна селекція, яка використовувала спільну дію впливу природну та прості способи штучного добору. Було отримані цінні сорти культур. У селекції використовувалися рослини завезені з інших регіонів.
Розширення ринків збуту, розвиток промисловості, яка дала більш досконалі засоби обробки землі, зробило виробництво сільськогосподарських культур прибутковим. Якість насіння стала важливим чинником. Почалися створювати товариства, які займалися продажем сортового насіння. Першою була заснована в 1727 році біля Парижа фірма «Вільморен», яка досі продає сортове насіння. Аналогічні товариства створювалися і в інших країнах.
Становлення селекції як науки
Систематизація результатів проведених гібридизацій і спроб їх пояснень розпочалося в другій половині XVIII ст.. Були здійснені гібридизації різних видів рослин багатьма вченими. Теорія Дарвіна, яку він запропонував у 1859 році, показала значні можливості щодо змін типу рослин у потрібному напрямі методом безперервного добору.
Праці Менделя дали напрямок експериментальних досліджень спадковості і мінливості. На основі цього данський вчений В. Л. Йогансен у 1903 році сформулював поняття про чисті лінії, у 1909 році ввів основні поняття генетики: ген, генотип і фенотип.
Остаточна селекція як наука сформувалася в XX ст., коли були створені селекційні станції, вивчення селекції як окремого предмета, у навчальних закладах, випуском спеціальних наукових журналів.
Основні напрямки селекції
Селекція спрямована на підвищення врожайності та якості продукції, стійкості до хвороб, шкідників та несприятливих змін зовнішнього середовища (посухостійкість, зимостійкість, стійкість до вилягання), створення сортів, придатних для механізованого вирощування на всіх етапах росту.
Селекція на продуктивність
У результаті селекції отримуються рослини, які дають більший вихід продукції певної ознаки, що залежить від виду рослини. Крім досягнення певної продуктивності, селекція повинна зберегти ці властивості протягом тривалого часу.
Селекція на якість продукції
Селекція спрямована на отримання культур, що дають якісний вихід речовин, на отримання яких здійснюється їх вирощення.
Селекція на стійкість до хвороб і шкідників
Для стійкості до хвороб використовуються два підходи: створення сортів, які тривалий час зберігають стійкість до збудників хвороб або селекція на повну резистентність.
Стійкість до шкідників виробляється на основі морфологічних, фізіологічних або біохімічних чинників, витривалості сортів.
Селекція на посухостійкість
Отримання сортів які можуть витримувати перегрівання і зневоднення та забезпечувати високий урожай продукції за умов посухи.
Селекція на зимостійкість
Озимі культури більш продуктивні, ніж ярі. Проте ризик їх пошкодження, загибелі під дією несприятливих чинників зимою (низькі температури, льодяна кірка, випрівання, вимокання) може привести до зниження продуктивності.
Селекція на підвищення холодостійкості
На розвиток рослин може негативно впливати весняне й осіннє похолодання. Для теплолюбних культур особливо небезпечні пізні весняні приморозки в період інтенсивної вегетації. Низькі, навіть позитивні температури восени пошкодити і знизити врожай багатьох культур.
Селекція сортів на підвищення холодостійкості здійснюється майже всіх ярих культур.
Селекція на придатність до технології механізованого вирощування
Для механізованого вирощування культури повинні відповідати певним вимогам. Селекція повинна забезпечити виведення сортів, стійких до вилягання та обсипання. Для деяких культур потрібне насіння, що дає тільки один росток.
Поліпшення існуючих та розроблення нових методів селекційної роботи з використанням досягнень інших наук
Класичні методи селекції практично вичерпали себе за їх допомогою підвищення продуктивності рослин майже досягло межі.
Фундаментальні дослідження молекулярної біології і генетики в поєднанні з класичними методами селекції дають змогу підвищити ефективність селекційної роботи.
Примітки
- Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. — К.: Вища освіта, 2006. — 463 с. — С.5
- Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. — К.: Вища освіта, 2006. — 463 с. — С.33
Джерела
- Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. — К.: Вища освіта, 2006. — 463 с.
Література
- Генетичні основи селекції рослин і тварин : навч. посіб. для студ. біол. спец. вищ. навч. закл. / Л. І. Воробйова, О. В. Тагліна. - Х. : Ранок, 2007. - 224 с. : рис., табл. -
- Лісова селекція / Г. Г. Баравецький, З. Й. Бодлак ; Український держ. лісотехнічний ін-т. - Львів : [б.в.], 1996. - 100 с.
- Основи генетики й селекції лісових рослин : навч. посіб. / Р. М. Яцик, Ю. І. Гайда, В. М. Случик ; Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. - Т. : Підручники і посібники, 2012. - 287 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 214-216. - 300 прим. -
- Селекція овочевих рослин: теорія і практика : монографія / В. А. Кравченко [та ін.] ; за ред. акад. НААН В. А. Кравченка та проф. З. Д. Сича. - Вінниця : Нілан, 2013. - 362 с. : рис., табл. -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selekciya roslin teoriya i praktika stvorennya novih ta polipshennya isnuyuchih sortiv roslin najbilsh pristosovanih dlya zadovolennya potreb lyudini Osnovnimi napryamami v selekciyi ye pidvishennya vrozhajnosti ta yakosti produkciyi stijkosti do hvorob shkidnikiv ta nespriyatlivih umov zovnishnogo seredovisha posuhostijkist zimostijkist stijkist do vilyagannya stvorennya sortiv pridatnih dlya viroshuvannya za intensivnimi tehnologiyami z povnoyu mehanizaciyeyu vsih procesiv Zarodzhennya selekciyiMajzhe vsi kulturni roslini buli otrimani lyudinoyu vnaslidok yiyi pryamoyi diyalnosti Pershi kulturni roslini z yavilisya z perehodom lyudej na osidlij sposib zhittya Za dopomogoyu primitivnih znaryad obrobki gruntu lyudi pochali visivati nasinnya dikih roslin Okulturyuvannya roslin vidbuvalosya vnaslidok nesvidomogo doboru i rozmnozhennya ekzemplyariv roslin sho mali vlastivosti krashi dlya lyudini Ci ekzemplyari mali bilshi plodi i nasinnya krashi smakovi yakosti Deyaki z takih sortiv i vidiv viroshuyutsya i v suchasnij chas Pershi uspihi v polipshenni vlastivostej roslin buli povilnimi chasto vipadkovimi dobir buv intuyitivnim Z chasom selekciya stala bilsh cilespryamovana vidbiralosya te nasinnya yaka davalo bilshij urozhaj Sposobi vidboru peredavalisya z pokolinnya v pokolinnya u formi religijnih zapovidej i zvichayiv U tvorah starodavnih avtoriv zustrichayutsya poradi po vidboru Nastupnim etapom stala bagatovikova narodna selekciya yaka vikoristovuvala spilnu diyu vplivu prirodnu ta prosti sposobi shtuchnogo doboru Bulo otrimani cinni sorti kultur U selekciyi vikoristovuvalisya roslini zavezeni z inshih regioniv Rozshirennya rinkiv zbutu rozvitok promislovosti yaka dala bilsh doskonali zasobi obrobki zemli zrobilo virobnictvo silskogospodarskih kultur pributkovim Yakist nasinnya stala vazhlivim chinnikom Pochalisya stvoryuvati tovaristva yaki zajmalisya prodazhem sortovogo nasinnya Pershoyu bula zasnovana v 1727 roci bilya Parizha firma Vilmoren yaka dosi prodaye sortove nasinnya Analogichni tovaristva stvoryuvalisya i v inshih krayinah Stanovlennya selekciyi yak naukiSistematizaciya rezultativ provedenih gibridizacij i sprob yih poyasnen rozpochalosya v drugij polovini XVIII st Buli zdijsneni gibridizaciyi riznih vidiv roslin bagatma vchenimi Teoriya Darvina yaku vin zaproponuvav u 1859 roci pokazala znachni mozhlivosti shodo zmin tipu roslin u potribnomu napryami metodom bezperervnogo doboru Praci Mendelya dali napryamok eksperimentalnih doslidzhen spadkovosti i minlivosti Na osnovi cogo danskij vchenij V L Jogansen u 1903 roci sformulyuvav ponyattya pro chisti liniyi u 1909 roci vviv osnovni ponyattya genetiki gen genotip i fenotip Ostatochna selekciya yak nauka sformuvalasya v XX st koli buli stvoreni selekcijni stanciyi vivchennya selekciyi yak okremogo predmeta u navchalnih zakladah vipuskom specialnih naukovih zhurnaliv Osnovni napryamki selekciyiSelekciya spryamovana na pidvishennya vrozhajnosti ta yakosti produkciyi stijkosti do hvorob shkidnikiv ta nespriyatlivih zmin zovnishnogo seredovisha posuhostijkist zimostijkist stijkist do vilyagannya stvorennya sortiv pridatnih dlya mehanizovanogo viroshuvannya na vsih etapah rostu Selekciya na produktivnist U rezultati selekciyi otrimuyutsya roslini yaki dayut bilshij vihid produkciyi pevnoyi oznaki sho zalezhit vid vidu roslini Krim dosyagnennya pevnoyi produktivnosti selekciya povinna zberegti ci vlastivosti protyagom trivalogo chasu Selekciya na yakist produkciyi Selekciya spryamovana na otrimannya kultur sho dayut yakisnij vihid rechovin na otrimannya yakih zdijsnyuyetsya yih viroshennya Selekciya na stijkist do hvorob i shkidnikiv Dlya stijkosti do hvorob vikoristovuyutsya dva pidhodi stvorennya sortiv yaki trivalij chas zberigayut stijkist do zbudnikiv hvorob abo selekciya na povnu rezistentnist Stijkist do shkidnikiv viroblyayetsya na osnovi morfologichnih fiziologichnih abo biohimichnih chinnikiv vitrivalosti sortiv Selekciya na posuhostijkist Otrimannya sortiv yaki mozhut vitrimuvati peregrivannya i znevodnennya ta zabezpechuvati visokij urozhaj produkciyi za umov posuhi Selekciya na zimostijkist Ozimi kulturi bilsh produktivni nizh yari Prote rizik yih poshkodzhennya zagibeli pid diyeyu nespriyatlivih chinnikiv zimoyu nizki temperaturi lodyana kirka viprivannya vimokannya mozhe privesti do znizhennya produktivnosti Selekciya na pidvishennya holodostijkosti Na rozvitok roslin mozhe negativno vplivati vesnyane j osinnye poholodannya Dlya teplolyubnih kultur osoblivo nebezpechni pizni vesnyani primorozki v period intensivnoyi vegetaciyi Nizki navit pozitivni temperaturi voseni poshkoditi i zniziti vrozhaj bagatoh kultur Selekciya sortiv na pidvishennya holodostijkosti zdijsnyuyetsya majzhe vsih yarih kultur Selekciya na pridatnist do tehnologiyi mehanizovanogo viroshuvannya Dlya mehanizovanogo viroshuvannya kulturi povinni vidpovidati pevnim vimogam Selekciya povinna zabezpechiti vivedennya sortiv stijkih do vilyagannya ta obsipannya Dlya deyakih kultur potribne nasinnya sho daye tilki odin rostok Polipshennya isnuyuchih ta rozroblennya novih metodiv selekcijnoyi roboti z vikoristannyam dosyagnen inshih nauk Klasichni metodi selekciyi praktichno vicherpali sebe za yih dopomogoyu pidvishennya produktivnosti roslin majzhe dosyaglo mezhi Fundamentalni doslidzhennya molekulyarnoyi biologiyi i genetiki v poyednanni z klasichnimi metodami selekciyi dayut zmogu pidvishiti efektivnist selekcijnoyi roboti PrimitkiMolockij M Ya Vasilkivskij S P Knyazyuk V I Vlasenko V A Selekciya i nasinnictvo silskogospodarskih roslin Pidruchnik K Visha osvita 2006 463 s S 5 Molockij M Ya Vasilkivskij S P Knyazyuk V I Vlasenko V A Selekciya i nasinnictvo silskogospodarskih roslin Pidruchnik K Visha osvita 2006 463 s S 33DzherelaMolockij M Ya Vasilkivskij S P Knyazyuk V I Vlasenko V A Selekciya i nasinnictvo silskogospodarskih roslin Pidruchnik K Visha osvita 2006 463 s ISBN 966 8081 50 1LiteraturaGenetichni osnovi selekciyi roslin i tvarin navch posib dlya stud biol spec vish navch zakl L I Vorobjova O V Taglina H Ranok 2007 224 s ris tabl ISBN 978 966 672 132 0 Lisova selekciya G G Baraveckij Z J Bodlak Ukrayinskij derzh lisotehnichnij in t Lviv b v 1996 100 s Osnovi genetiki j selekciyi lisovih roslin navch posib R M Yacik Yu I Gajda V M Sluchik Prikarpat nac un t im Vasilya Stefanika T Pidruchniki i posibniki 2012 287 s ris tabl Bibliogr s 214 216 300 prim ISBN 978 966 07 2088 6 Selekciya ovochevih roslin teoriya i praktika monografiya V A Kravchenko ta in za red akad NAAN V A Kravchenka ta prof Z D Sicha Vinnicya Nilan 2013 362 s ris tabl ISBN 978 617 7121 19 9