Сегед, Се́ґед (угор. Szeged, серб. Segedin, нім. Szegedin/Segedin, пол. Segedyn, рум. Seghedin, словац. Segedín, порт. Seguedim, ісп. Seguedín, італ. Seghedino, фр. Séguédine) — місто на південному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Чонград. Населення близько 162 000 осіб (2014), третє за величиною місто Угорщини. Вперше згадується в документах у 1183 році.
Сегед Szeged | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Ратуша | |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Чонград | ||||
Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
Населення | 161 921 | ||||
Площа | 280,84 км² | ||||
Густота населення | 576 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 6700 | ||||
Телефонний код | +36-62 | ||||
Географічні координати | 46°15′00″ пн. ш. 20°10′00″ сх. д. / 46.25000° пн. ш. 20.16667° сх. д.Координати: 46°15′00″ пн. ш. 20°10′00″ сх. д. / 46.25000° пн. ш. 20.16667° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | szeged.hu | ||||
Мапа | |||||
Сегед | |||||
Сегед у Вікісховищі |
Географія
Сегед розташований на півдні Чонграду неподалік від кордону з Сербією (відстань від Будапешта автошляхом М5 — 169 км), майже у центрі Тисо-Дунайської низовини, у місці злиття річок Тиси та Муреша (угор. Maros, Марош) і є найнижчим відносно рівня моря містом Угорщини. На північ від міста розташовано озеро [hu].
Клімат
Місто знаходиться у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -0.6 °C (31 °F).
Клімат Сегеда | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 15 | 18 | 26 | 28 | 31 | 33 | 37 | 36 | 35 | 27 | 21 | 18 | 37 |
Середній максимум, °C | 2 | 3 | 10 | 16 | 21 | 23 | 27 | 26 | 23 | 17 | 8 | 3 | 15 |
Середня температура, °C | −0,6 | 0 | 6 | 11 | 16 | 18 | 21 | 20 | 17 | 11 | 4 | 1 | 11 |
Середній мінімум, °C | −3 | −3 | 1 | 6 | 11 | 13 | 16 | 14 | 11 | 6 | 1 | −1 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −26 | −19 | −15 | −2 | 2 | 6 | 8 | 6 | 2 | −6 | −12 | −13 | −26 |
Норма опадів, мм | 20 | 20 | 20 | 40 | 50 | 70 | 50 | 50 | 30 | 20 | 40 | 40 | 500 |
Джерело: Weatherbase |
Назва
Існує кілька версій походження сучасної назви міста. За однією з версій назва походить від застарілого угорського слова szeg, що означає «кут», через те, що місто знаходиться в місці повороту русла річки Тиса. За іншою версією, назва походить від слова sziget, що означає «острів» по-угорськи.
Історія
Поселення на місці сучасного Сегеда існувало з давніх часів. Клавдій Птолемей згадує давнє римське ім'я міста — Партіскум. Існує версія, що резиденція Аттіли, вождя гунів знаходилася неподалік від сучасного Сегеда. Надалі регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли авари, слов'яни, а з IX століття — угорці.
Під угорським ім'ям «Сегед» місто вперше згадується в 1183 році. У період монгольської навали в XIII столітті Сегед був повністю розорений, проте потім знову відбудований. У XIV—XV століттях Сегед став найбільшим містом Південної Угорщини, в 1498 році він отримав статус міста.
У 1526 році місто було взято турецькою армією і пограбовано, однак до складу Османської імперії він увійшов лише в 1543 році. Під владою турків Сегед перебував до 1686 року, після чого увійшов до складу імперії Габсбургів. XVIII століття стало часом розквіту Сегеда, місто швидко росло. У 1721 році орден піарів відкрив у Сегеді академію. У 1720 році місто налічувало 193 володінь, 99 з яких належали сербській діаспорі.
У XIX столітті місто грало важливу роль в подіях угорської революції 1848—1849 років. Тут виголосив свою знамениту промову Лайош Кошут, після поразок повсталих в 1849 році в Сегед була перенесена резиденція угорського Комітету оборони.
У другій половині XIX століття в місті почала розвиватися промисловість, головним чином харчова. У 1854 році була побудована залізниця до Сегеда; в 1869 році відкрита ковбасна фабрика «Пік», яка виробляє знамените угорське салямі. Здавалося, добробуту міста ніщо не загрожувало, тим більш несподівана була катастрофа.
У 1879 році катастрофічна повінь на Тисі повністю стерла Сегед з лиця землі. З 5723 будівель вціліло лише 265. Імператор Франц-Йосиф прийняв спеціальну програму відновлення міста з руїн і пообіцяв, що Сегед стане ще кращим ніж був. Масова забудова тривала кілька десятиліть.
Після того, як за підсумками першої світової війни Угорщина втратила частину своїх південних і південно-східних земель на користь Румунії та Сербії, Сегед став прикордонним містом. З Коложварі (нині Клуж-Напока), що відійшла до Румунії, в Сегед в 1921 році переїхав Університет. З Темешвара (Тімішоара) в 1923 році — резиденція єпископа.
Під час другої світової війни місто суттєво постраждало. Загинуло близько 6 тисяч жителів міста, збиток був нанесений багатьом будівлям.
В епоху соціалізму в місті розвивалася промисловість, головним чином, легка і харчова. У 60-х роках XX століття в околицях були виявлені невеликі родовища нафти.
Пам'ятки
За час своєї довгої історії місто двічі було зруйноване вщент — спершу в 1241 р., під час монгольської навали, вдруге у 1879 р., коли сталася страшна повінь, яка змела Сегед з лиця землі.
Повінь призвела до того, що більшість архітектурних пам'яток міста відносяться до періоду кін. XIX — поч. XX ст. Проте і вони є надзвичайно цікавими й оригінальними. Наприклад, Кафедральний собор Сегеда, відомий також як Вотивна церква (церква обітниці) був побудований у 1930 р. в нехарактерному для угорських храмів, але водночас надзвичайно цікавому еклектичному стилі. Висота веж храму становить 91 м. Інтер'єр храму розкішний, до того ж в ньому знаходиться один з найбільших в країні органів та дзвонів, який важить 8,6 т. Площа собору слугує місцем проведення театральних спектаклів і вистав.
Ще однією сакральною спорудою — символом Сегеда, яка пережила повінь, є Францисканська церква. Її було збудовано ще у XIV ст., і готичний стиль її цікаво й красиво контрастує з іншими, пізнішими спорудами міста.
Надзвичайно цікавою пам'яткою є Палац Рейок. Він побудований у стилі модерн, а внутрішнє оздоблення є витонченим і елегантним.
У місті знаходиться Музей Ференца Мори — видатного угорського автора і журналіста, який часто визнається найбільшим угорським письменником. Він довгий час жив і творив в Сегеді. В музеї можна ознайомитися з життям і творчістю цього письменника.
Іншою пам'яткою архітектури є Національний театр Сегеда, який був побудований у 1883 р. Його архітектура поєднує в собі необароковий та еклектичний стилі. Довгий час, після Другої Світової війни, він залишався дещо пошкодженим, але два десятиліття тому його реставрували, після чого театр був відновлений.
В Сегеді у довоєнний час існувала велика єврейська громада, спогадом про що є велична Сегедська синагога, одна з найкрасивіших синагог Європі (архітектор Леопольд Баумгорн).
Сьогодення
В наш час Сегед є сучасним угорським містом, відомим культурним та освітнім центром — Сегедський університет вважається одним з найкращих в країні. У місті є багато історичних пам'яток, які приваблюють до нього туристів. Окрім того, в Сегеді розташована м'ясна фабрика «Пік», яка виробляє знамените угорське салямі. Діє міське самоврядування українців, голова Шайтош-Запоточна Наталія.
Відомі уродженці
- Б'ячі Бернадетт — угорська легкоатлетка, учасниця Літніх Паралімпійських ігор.
- Б'ячі Ілона — угорська легкоатлетка, учасниця Літніх Паралімпійських ігор.
Міста-побратими
- Німеччина: Дармштадт
- Франція: Ніцца
- Україна: Одеса
- Україна: Рахів
- Велика Британія: Кембридж
- Італія: Парма
- США: Толідо
- Польща: Лодзь
- Хорватія: Пула
- Сербія: Суботиця
- КНР: Вейнань
- Фінляндія: Турку
- Бельгія: Льєж
- Чорногорія: Котор
- Нідерланди: Роттердам
- Румунія: Тиргу-Муреш
- Румунія: Тімішоара
- Кіпр: Ларнака
- Ізраїль: Єрусалим
Див. також
- 28196 Сеґед — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
- Клімат Сегеда
- База даних малих космічних тіл JPL: Сегед (англ.) .
Посилання
- Сеґед // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seged Se ged ugor Szeged serb Segedin nim Szegedin Segedin pol Segedyn rum Seghedin slovac Segedin port Seguedim isp Seguedin ital Seghedino fr Seguedine misto na pivdennomu shodi Ugorshini Administrativnij centr medye Chongrad Naselennya blizko 162 000 osib 2014 tretye za velichinoyu misto Ugorshini Vpershe zgaduyetsya v dokumentah u 1183 roci Seged SzegedGerb PraporRatushaRatushaOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye ChongradRegion Pivdennij Velikij AlfeldNaselennya 161 921Plosha 280 84 km Gustota naselennya 576 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 6700Telefonnij kod 36 62Geografichni koordinati 46 15 00 pn sh 20 10 00 sh d 46 25000 pn sh 20 16667 sh d 46 25000 20 16667 Koordinati 46 15 00 pn sh 20 10 00 sh d 46 25000 pn sh 20 16667 sh d 46 25000 20 16667Misceva vladaVebstorinka szeged huMapaSegedSeged u VikishovishiGeografiyaTisa v Segedi Seged roztashovanij na pivdni Chongradu nepodalik vid kordonu z Serbiyeyu vidstan vid Budapeshta avtoshlyahom M5 169 km majzhe u centri Tiso Dunajskoyi nizovini u misci zlittya richok Tisi ta Muresha ugor Maros Marosh i ye najnizhchim vidnosno rivnya morya mistom Ugorshini Na pivnich vid mista roztashovano ozero hu Klimat Misto znahoditsya u zoni kontinentalnogo klimatu kotra harakterizuyetsya proholodnim litom Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 21 1 C 70 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 0 6 C 31 F Klimat SegedaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 15 18 26 28 31 33 37 36 35 27 21 18 37Serednij maksimum C 2 3 10 16 21 23 27 26 23 17 8 3 15Serednya temperatura C 0 6 0 6 11 16 18 21 20 17 11 4 1 11Serednij minimum C 3 3 1 6 11 13 16 14 11 6 1 1 6Absolyutnij minimum C 26 19 15 2 2 6 8 6 2 6 12 13 26Norma opadiv mm 20 20 20 40 50 70 50 50 30 20 40 40 500Dzherelo WeatherbaseNazvaIsnuye kilka versij pohodzhennya suchasnoyi nazvi mista Za odniyeyu z versij nazva pohodit vid zastarilogo ugorskogo slova szeg sho oznachaye kut cherez te sho misto znahoditsya v misci povorotu rusla richki Tisa Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit vid slova sziget sho oznachaye ostriv po ugorski IstoriyaVezha Demetra Poselennya na misci suchasnogo Segeda isnuvalo z davnih chasiv Klavdij Ptolemej zgaduye davnye rimske im ya mista Partiskum Isnuye versiya sho rezidenciya Attili vozhdya guniv znahodilasya nepodalik vid suchasnogo Segeda Nadali region rozdiliv dolyu teritoriyi vsiyeyi suchasnoyi Ugorshini jogo naselyali avari slov yani a z IX stolittya ugorci Pid ugorskim im yam Seged misto vpershe zgaduyetsya v 1183 roci U period mongolskoyi navali v XIII stolitti Seged buv povnistyu rozorenij prote potim znovu vidbudovanij U XIV XV stolittyah Seged stav najbilshim mistom Pivdennoyi Ugorshini v 1498 roci vin otrimav status mista U 1526 roci misto bulo vzyato tureckoyu armiyeyu i pograbovano odnak do skladu Osmanskoyi imperiyi vin uvijshov lishe v 1543 roci Pid vladoyu turkiv Seged perebuvav do 1686 roku pislya chogo uvijshov do skladu imperiyi Gabsburgiv XVIII stolittya stalo chasom rozkvitu Segeda misto shvidko roslo U 1721 roci orden piariv vidkriv u Segedi akademiyu U 1720 roci misto nalichuvalo 193 volodin 99 z yakih nalezhali serbskij diaspori U XIX stolitti misto gralo vazhlivu rol v podiyah ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv Tut vigolosiv svoyu znamenitu promovu Lajosh Koshut pislya porazok povstalih v 1849 roci v Seged bula perenesena rezidenciya ugorskogo Komitetu oboroni U drugij polovini XIX stolittya v misti pochala rozvivatisya promislovist golovnim chinom harchova U 1854 roci bula pobudovana zaliznicya do Segeda v 1869 roci vidkrita kovbasna fabrika Pik yaka viroblyaye znamenite ugorske salyami Zdavalosya dobrobutu mista nisho ne zagrozhuvalo tim bilsh nespodivana bula katastrofa U 1879 roci katastrofichna povin na Tisi povnistyu sterla Seged z licya zemli Z 5723 budivel vcililo lishe 265 Imperator Franc Josif prijnyav specialnu programu vidnovlennya mista z ruyin i poobicyav sho Seged stane she krashim nizh buv Masova zabudova trivala kilka desyatilit Pislya togo yak za pidsumkami pershoyi svitovoyi vijni Ugorshina vtratila chastinu svoyih pivdennih i pivdenno shidnih zemel na korist Rumuniyi ta Serbiyi Seged stav prikordonnim mistom Z Kolozhvari nini Kluzh Napoka sho vidijshla do Rumuniyi v Seged v 1921 roci pereyihav Universitet Z Temeshvara Timishoara v 1923 roci rezidenciya yepiskopa Pid chas drugoyi svitovoyi vijni misto suttyevo postrazhdalo Zaginulo blizko 6 tisyach zhiteliv mista zbitok buv nanesenij bagatom budivlyam V epohu socializmu v misti rozvivalasya promislovist golovnim chinom legka i harchova U 60 h rokah XX stolittya v okolicyah buli viyavleni neveliki rodovisha nafti Pam yatkiSobor SegedaSegedska sinagoga Za chas svoyeyi dovgoyi istoriyi misto dvichi bulo zrujnovane vshent spershu v 1241 r pid chas mongolskoyi navali vdruge u 1879 r koli stalasya strashna povin yaka zmela Seged z licya zemli Povin prizvela do togo sho bilshist arhitekturnih pam yatok mista vidnosyatsya do periodu kin XIX poch XX st Prote i voni ye nadzvichajno cikavimi j originalnimi Napriklad Kafedralnij sobor Segeda vidomij takozh yak Votivna cerkva cerkva obitnici buv pobudovanij u 1930 r v neharakternomu dlya ugorskih hramiv ale vodnochas nadzvichajno cikavomu eklektichnomu stili Visota vezh hramu stanovit 91 m Inter yer hramu rozkishnij do togo zh v nomu znahoditsya odin z najbilshih v krayini organiv ta dzvoniv yakij vazhit 8 6 t Plosha soboru sluguye miscem provedennya teatralnih spektakliv i vistav She odniyeyu sakralnoyu sporudoyu simvolom Segeda yaka perezhila povin ye Franciskanska cerkva Yiyi bulo zbudovano she u XIV st i gotichnij stil yiyi cikavo j krasivo kontrastuye z inshimi piznishimi sporudami mista Nadzvichajno cikavoyu pam yatkoyu ye Palac Rejok Vin pobudovanij u stili modern a vnutrishnye ozdoblennya ye vitonchenim i elegantnim U misti znahoditsya Muzej Ferenca Mori vidatnogo ugorskogo avtora i zhurnalista yakij chasto viznayetsya najbilshim ugorskim pismennikom Vin dovgij chas zhiv i tvoriv v Segedi V muzeyi mozhna oznajomitisya z zhittyam i tvorchistyu cogo pismennika Inshoyu pam yatkoyu arhitekturi ye Nacionalnij teatr Segeda yakij buv pobudovanij u 1883 r Jogo arhitektura poyednuye v sobi neobarokovij ta eklektichnij stili Dovgij chas pislya Drugoyi Svitovoyi vijni vin zalishavsya desho poshkodzhenim ale dva desyatilittya tomu jogo restavruvali pislya chogo teatr buv vidnovlenij V Segedi u dovoyennij chas isnuvala velika yevrejska gromada spogadom pro sho ye velichna Segedska sinagoga odna z najkrasivishih sinagog Yevropi arhitektor Leopold Baumgorn SogodennyaSegedska paprika V nash chas Seged ye suchasnim ugorskim mistom vidomim kulturnim ta osvitnim centrom Segedskij universitet vvazhayetsya odnim z najkrashih v krayini U misti ye bagato istorichnih pam yatok yaki privablyuyut do nogo turistiv Okrim togo v Segedi roztashovana m yasna fabrika Pik yaka viroblyaye znamenite ugorske salyami Diye miske samovryaduvannya ukrayinciv golova Shajtosh Zapotochna Nataliya Vidomi urodzhenciB yachi Bernadett ugorska legkoatletka uchasnicya Litnih Paralimpijskih igor B yachi Ilona ugorska legkoatletka uchasnicya Litnih Paralimpijskih igor Mista pobratimi Nimechchina Darmshtadt Franciya Nicca Ukrayina Odesa Ukrayina Rahiv Velika Britaniya Kembridzh Italiya Parma SShA Tolido Polsha Lodz Horvatiya Pula Serbiya Suboticya KNR Vejnan Finlyandiya Turku Belgiya Lyezh Chornogoriya Kotor Niderlandi Rotterdam Rumuniya Tirgu Muresh Rumuniya Timishoara Kipr Larnaka Izrayil YerusalimDiv takozh28196 Seged asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiUgorshina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Dovidkovij atlas svitu K DNVP Kartografiya 2010 328 s ISBN 978 966 475 507 5 Klimat Segeda Baza danih malih kosmichnih til JPL Seged angl PosilannyaSeged Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi