Себський договір — угода, укладена між султаном Маскату, Теймуром ібн Фейсалом (1886-1965), і імамом Оману 25 вересня 1920 року. Ця угода визнавала автономію під управлінням Оману імамів у внутрішніх областях Маскату і Оману, який був на той час британським протекторатом. Угоду була названо на честь прибережного міста в Омані, в якому було підписано договір, і мала завершити семирічну війну між імамом і султаном. Фактично ця угода надавала прихильникам імама незалежність і розділяло країну на прибережні території, які підпорядковувалися султану Маскату, і внутрішні, що знаходилися під контролем імама.
Передісторія
Ще задовго до підписання угоди, в 1911 році, Салім ібн Рашид аль-Карусі підняв антимаскатське повстання серед консервативних сект ібадитів у внутрішніх гористих областях Омана і заснував через два роки ісламський імамат Оман, який почав тоді ж, в 1913 році , війну за владу з султанатом Маскат, що тривала сім років. Головними причинами невдоволення ібадитів-консерваторів був вплив англійців, що збільшувався в країні, а також заборона ними на работоргівлю і торгівлю зброєю . Себський договір 1920 року набув чинності за посередництва британців, його підписання стало можливим через смерть Хумайда ібн Насира аль-Набхані, важливого діяча імамату, і вбивства в 1920 році Саліма ібн Рашида аль-Карусі. Столицею імамату було оголошено місто Нізва.
Умови
Договір складався з восьми пунктів, чотири з яких стосувалися султанату Маскат, чотири інших - імамату Оман. Найважливішим пунктом, про який сторонам вдалося домовитися, було положення про те, що податок на будь-які товари, що мали постачатися із внутрішніх областей (імамат) у прибережні міста (султанат), не міг перевищувати 5% .
Наслідки
Відносини між султанатом Маскат і імаматом Оман були відносно мирними до 1954 року, коли в Джабаль-аль-Ахдар імамом Галиба ібн Алі аль-Хіна було піднято повстання, що стало реакцією на спробу з боку султана Саїда ібн Теймура (1910-1972) розширити свою владу на внутрішні області країни. Султан розірвав Себський договір і почав за підтримки британців війну проти імамату, що закінчилася ліквідацією цієї держави. У 1955 році імам був відправлений у заслання до Саудівської Аравії.
Бібліографія
- Husain M. Al-Baharna. The Legal Status of the Arabian Gulf States: A Study of Their Treaty Relations and International Problems . Manchester University Press, 1968.
- الخصوصي, بدر الدين عباس (1988). دراسات في تاريخ الخليج العربي الحديث والمعاصر. منشورات ذات السلاسل, الكويت
Примітки
- فردهاليداي (1976). المجتمع والسياسة في الجزيرة العربية. تعريب محمد الرميحي. شركة كاظمة للنشر والترجمة والتوزيع, الكويت. ط 1. ص 221
- Текст Себського договору англійською мовою. // Oman and the World: The Emergence of an Independent Foreign Policy. Joseph A. Kechichian, 1995. P.273-274.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sebskij dogovir ugoda ukladena mizh sultanom Maskatu Tejmurom ibn Fejsalom 1886 1965 i imamom Omanu 25 veresnya 1920 roku Cya ugoda viznavala avtonomiyu pid upravlinnyam Omanu imamiv u vnutrishnih oblastyah Maskatu i Omanu yakij buv na toj chas britanskim protektoratom Ugodu bula nazvano na chest priberezhnogo mista v Omani v yakomu bulo pidpisano dogovir i mala zavershiti semirichnu vijnu mizh imamom i sultanom Faktichno cya ugoda nadavala prihilnikam imama nezalezhnist i rozdilyalo krayinu na priberezhni teritoriyi yaki pidporyadkovuvalisya sultanu Maskatu i vnutrishni sho znahodilisya pid kontrolem imama PeredistoriyaShe zadovgo do pidpisannya ugodi v 1911 roci Salim ibn Rashid al Karusi pidnyav antimaskatske povstannya sered konservativnih sekt ibaditiv u vnutrishnih goristih oblastyah Omana i zasnuvav cherez dva roki islamskij imamat Oman yakij pochav todi zh v 1913 roci vijnu za vladu z sultanatom Maskat sho trivala sim rokiv Golovnimi prichinami nevdovolennya ibaditiv konservatoriv buv vpliv anglijciv sho zbilshuvavsya v krayini a takozh zaborona nimi na rabotorgivlyu i torgivlyu zbroyeyu Sebskij dogovir 1920 roku nabuv chinnosti za poserednictva britanciv jogo pidpisannya stalo mozhlivim cherez smert Humajda ibn Nasira al Nabhani vazhlivogo diyacha imamatu i vbivstva v 1920 roci Salima ibn Rashida al Karusi Stoliceyu imamatu bulo ogolosheno misto Nizva UmoviDogovir skladavsya z vosmi punktiv chotiri z yakih stosuvalisya sultanatu Maskat chotiri inshih imamatu Oman Najvazhlivishim punktom pro yakij storonam vdalosya domovitisya bulo polozhennya pro te sho podatok na bud yaki tovari sho mali postachatisya iz vnutrishnih oblastej imamat u priberezhni mista sultanat ne mig perevishuvati 5 NaslidkiVidnosini mizh sultanatom Maskat i imamatom Oman buli vidnosno mirnimi do 1954 roku koli v Dzhabal al Ahdar imamom Galiba ibn Ali al Hina bulo pidnyato povstannya sho stalo reakciyeyu na sprobu z boku sultana Sayida ibn Tejmura 1910 1972 rozshiriti svoyu vladu na vnutrishni oblasti krayini Sultan rozirvav Sebskij dogovir i pochav za pidtrimki britanciv vijnu proti imamatu sho zakinchilasya likvidaciyeyu ciyeyi derzhavi U 1955 roci imam buv vidpravlenij u zaslannya do Saudivskoyi Araviyi BibliografiyaHusain M Al Baharna The Legal Status of the Arabian Gulf States A Study of Their Treaty Relations and International Problems Manchester University Press 1968 الخصوصي بدر الدين عباس 1988 دراسات في تاريخ الخليج العربي الحديث والمعاصر منشورات ذات السلاسل الكويتPrimitkiفردهاليداي 1976 المجتمع والسياسة في الجزيرة العربية تعريب محمد الرميحي شركة كاظمة للنشر والترجمة والتوزيع الكويت ط 1 ص 221 Tekst Sebskogo dogovoru anglijskoyu movoyu Oman and the World The Emergence of an Independent Foreign Policy Joseph A Kechichian 1995 P 273 274