Частина інформації в цій статті застаріла. |
Світова ліга (англ. FIVB World League) — найпрестижніший комерційний турнір чоловічих національних волейбольних збірних, який проводять щороку.
Світова ліга |
---|
Заснована |
1990 |
Організатор |
FIVB |
Кількість команд |
36 |
Поточний чемпіон |
Найбільше число титулів |
Бразилія (9) |
Офіційний сайт |
FIVB.org |
Історія
Перші матчі Світової ліги відбулися 27 квітня 1990 року — цього дня в Москві на Малій спортивній арені Лужників зустрілися збірні СРСР і , а в Белу-Орізонті грали Бразилія та Італія. У першому розіграші взяли участь 8 команд, які загалом зіграли 52 матчі, що відвідали 270 000 глядачів.
До 2006 року кількість учасників зросла вдвічі, а призовий фонд — з 1 до 20 млн доларів. При цьому наголошується, що реальна сума призових значно менша офіційно заявленої. Наприклад, трохи більше $2 млн проти $15 млн у 2004 році; менше $6 млн проти $18,5 млн у 2011 році. Крім командних організатори Світової ліги ввели індивідуальні грошові призи для кращих гравців, чого раніше в офіційних змаганнях під егідою Міжнародної федерації волейболу (FIVB) не практикували.
Учасниками всіх турнірів Світової ліги є тільки дві збірні — Бразилія та Італія. Італійці, які домінували в 1990-ті роки, ставали переможцями трьох перших турнірів Світової ліги, а всього здобули 8 перемог. У 2010 році найтитулованішою командою Ліги стала збірна Бразилії, яка здобула золото вдев'яте. Південноамериканцям належать і інші унікальні досягнення: з 2003 по 2007 рік вони виграли 5 турнірів поспіль, а на турнірі 2004 року не зазнали жодної поразки. Три перемоги на рахунку збірної Росії, у всіх випадках у фіналах брала верх над бразильцями. Дві перемоги здобула збірна США, по одній перемозі у збірних Куби, Нідерландів, Польщі, Франції та . Три рази переможці Світової ліги в тому ж сезоні ставали олімпійськими чемпіонами — це вдавалося нідерландцям у 1996 році, бразильцям у 2004 році й американцям у 2008 році. Збірна Нідерландів зразка 1996 року є останньою командою, яка перемагала у фіналі Світової ліги на домашній арені.
Система змагання
Зміни кількісного складу Світової ліги за роками |
Світова ліга, як правило, стартує в травні і є першим офіційним турніром у сезоні національних збірних. Турнір складається з попереднього (інтерконтинентального) та фінального раундів. У лист заявки команди для участі в інтерконтинентальному раунді можуть входити до 22 гравців, у фінальному раунді — до 14-ти (у тому числі 2 ліберо). До участі у Світовій лізі збірні допускають на певних фінансових умовах і при забезпеченні телевізійних трансляцій домашніх матчів.
У більшості турнірів Світової ліги на попередньому етапі застосовували систему спарених матчів з роз'їздами: кожна команда проводила по 4 гри з кожним із суперників по групі — два матчі вдома (за один уїк-енд) і два матчі в гостях.
У фінальних раундах Світової ліги в різні роки брали участь від чотирьох до восьми команд. Організатора фінального раунду визначають до початку змагань і він бере участь у ньому незалежно від результатів інтерконтинентального раунду.
З 2009 року застосовують «італійську» систему підрахунку очок (3 очки за перемогу з рахунком 3:0 і 3:1, 2 очки за перемогу 3:2, 1 очко, за поразку 2:3, 0 очок за поразку 0:3 і 1:3). Також у 2009 році вперше провели відбірковий турнір за участю 6 команд: двох найгірших збірних Світової ліги-2009 і чотирьох претендентів.
У 2013 році в турнірі Світової ліги вперше взяли участь 18 збірних, розділених на інтерконтинентальному раунді на три групи по 6 команд, причому в групах A і B були зібрані найсильніші команди згідно з рейтингом Міжнародної федерації волейболу. В кожній з груп три кращі команди провели зі своїми суперниками три спарених домашніх матчі і два виїзні. У «Фінал шести» вийшли його організатор, по дві команди з груп A і B і одна команда з групи C. У тому ж 2013 році на матчах Світової ліги вперше використовувалася система відеопереглядів.
Склад учасників Світової ліги-2014 розширено до 28 команд. На інтерконтинентальному раунді вони були розділені на 7 груп. У «Фінал шести» вийшли його організатор, по дві команди з груп A і B (першого дивізіону, що включає в себе 8 провідних збірних світу) і переможець «Фіналу чотирьох» за участю найсильніших колективів з квартетів C, D, E (другого дивізіону). Збірні групи F і G (третій дивізіон) зіграли за туровою системою і провели «Фінал чотирьох». Переможець другого дивізіону отримав можливість замінити в наступному сезоні слабку команду з першого дивізіону, аналогічний обмін був передбачений для учасників другого і третього дивізіонів.
У 2015 році у Світовій лізі виступили 32 команди — 8 у першому дивізіоні і по 12 у другому та третьому. З 2016 року склад учасників збільшений до 36 команд (по 12 у кожному з дивізіонів), а формула проведення інтерконтинентальних раундів стала аналогічною тій, що застосовується в розіграшах жіночого Гран-прі.
Фінали
Результати
Рік | Місто | Переможець | Результат фіналу | Фіналіст | 3-є місце | Результат матчу за 3-є місце | 4-е місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1990 | Осака | Італія | 3:0 | Бразилія | 3:1 | СРСР | |
1991 | Мілан | Італія | 3:0 | Куба | СРСР | 3:1 | |
1992 | Генуя | Італія | 3:1 | Куба | США | 3:1 | |
1993 | Сан-Паулу | Бразилія | 3:0 | Росія | Італія | 3:0 | |
1994 | Мілан | Італія | 3:0 | Куба | Бразилія | 3:2 | Болгарія |
1995 | Ріо-де-Жанейро | Італія | 3:1 | Бразилія | Куба | 3:2 | Росія |
1996 | Роттердам |
| 3:2 | Італія | Росія | 3:2 | Куба |
1997 | Італія | 3:0 | Куба | Росія | 3:0 | ||
1998 | Мілан | Куба
| —* | Росія | —* | Італія | |
1999 | Мар-дель-Плата | Італія | 3:1 | Куба | Бразилія | 3:1 | Росія |
2000 | Роттердам | Італія | 3:2 | Росія | Бразилія | 3:0 | Югославія |
2001 | Катовіце | Бразилія | 3:0 | Італія | Росія | 3:0 | Югославія |
2002 | Белу-Оризонті, Ресіфі | Росія | 3:1 | Бразилія | Югославія | 3:1 | Італія |
2003 | Мадрид | Бразилія | 3:2 | Югославія | Італія | 3:1 | |
2004 | Рим | Бразилія | 3:1 | Італія | 3:0 | Болгарія | |
2005 | Белград | Бразилія | 3:1 | Куба | 3:2 | Польща | |
2006 | Бразилія | 3:2 | Франція | Росія | 3:0 | Болгарія | |
2007 | Катовиці | Бразилія | 3:1 | Росія | США | 3:1 | Польща |
2008 | Ріо-де-Жанейро | США | 3:1 | Сербія | Росія | 3:1 | Бразилія |
2009 | Белград | Бразилія | 3:2 | Сербія | Росія | 3:0 | Куба |
2010 | Кордова | Бразилія | 3:1 | Росія | Сербія | 3:2 | Куба |
2011 | Гданськ — Сопот | Росія | 3:2 | Бразилія | Польща | 3:0 | |
2012 | Софія | Польща
| 3:0 | Росія | Куба | 3:2 | Болгарія |
2013 | Мар-дель-Плата | Росія | 3:0 | Бразилія | Італія | 3:2 | Болгарія |
2014 | Флоренція | Росія | 3:1 | Бразилія | Італія | 3:0 | Іран |
2015 | Ріо-де-Жанейро | Франція
| 3:0 | Сербія | Росія | 3:0 | Польща |
2016 | Краків | Сербія | 3:0 | Бразилія | Франція | 3:0 | Італія |
* — у 1998 році фінальний раунд проходив за коловою схемою без матчів плей-оф
Медальний залік
Найкращі гравці
- 1990 — (Італія)
- 1991 — Андреа Дзордзі (Італія)
- 1992 — Лоренцо Бернарді (Італія)
- 1993 — Джоване (Бразилія)
- 1994 — Андреа Джані (Італія)
- 1995-2004 — приз MVP не присуджувався
- 2005 — (Сербія і Чорногорія)
- 2006 — Жиба (Бразилія)
- 2007 — Рікардо (Бразилія)
- 2008 — Ллой Болл (США)
- 2009 — Сержіо (Бразилія)
- 2010 — Муріло (Бразилія)
- 2011 — Максим Михайлов (Росія)
- 2012 — Бартош Курек (Польща)
- 2013 — Микола Павлов (Росія/Україна)
- 2014 — Тейлор Сандер (США)
- 2015 — Ервін Н'Ґапет (Франція)
- 2016 — (Сербія)
Найрезультативніші
- 1995 — Дмитро Фомін (Росія)
- 1996 — Лоренцо Бернарді (Італія)
- 1997 — Гьойдо Гьортзен (Нідерланди)
- 1998 — (Куба)
- 1999 — Освальдо Ернандес (Куба)
- 2000 — (Італія)
- 2001 — (Югославія)
- 2002 — Іван Мількович (Югославія)
- 2003 — Іван Мількович (Сербія і Чорногорія)
- 2004 — Андреа Сарторетті (Італія)
- 2005 — Іван Мількович (Сербія і Чорногорія)
- 2006 — (Франція)
- 2007 — Семен Полтавський (Росія/Україна)
- 2008 — Іван Мількович (Сербія)
- 2009 — Іван Мількович (Сербія)
- 2010 — Максим Михайлов (Росія)
- 2011 — Бартош Курек (Польща)
- 2012 — (Болгарія)
- З 2013 року індивідуальний приз найрезультативнішому гравцю не вручали.
Учасники
Розподіл команд по дивізіонам показано для турніру 2016 року:
Збірні | Участь | Участь у фінальних турнірах | Найкращі результати |
---|---|---|---|
4 (1999, 2014—2016) | 1 (2014) | 8-е місце (2015) | |
18 (1996—2002, 2005—2007, 2009—2016) | 5 (1999, 2009—2011, 2013) | 4-е місце (2011) | |
3 (2014—2016) | — | 9-е місце (2016) | |
19 (1994—1998, 2003—2016) | 10 (1994, 1995, 1997, 2003, 2004, 2006, 2007, 2011—2013) | 4-е місце (1994, 2004, 2006, 2012, 2013) | |
Бразилія | 27 (1990—2016) | 24 (1990, 1993—1997, 1999—2016) | 1-е місце (1993, 2001, 2003—2007, 2009, 2010) |
8 (2001—2003, 2005, 2008, 2009, 2015, 2016) | — | 7-е місце (2005) | |
12 (1992—1994, 2001—2003, 2010—2014, 2016) | 1 (2012) | 5-е місце (2012) | |
12 (1993—1996, 1998, 2001—2005, 2015, 2016) | 1 (2003) | 5-е місце (2004) | |
6 (2006—2008, 2010, 2015, 2016) | — | 13-е місце (2006—2008) | |
Іран | 4 (2013—2016) | 1 (2014) | 4-е место (2014) |
14 (1995—2004, 2008, 2014—2016) | 3 (1999, 2002, 2003) | 5-е місце (1999, 2002, 2003) | |
Італія | 27 (1990—2016) | 22 (1990—2004, 2006, 2010, 2011, 2013—2016) | 1-е місце (1990—1992, 1994, 1995, 1997, 1999, 2000) |
2 (2015, 2016) | — | 28-е місце (2015) | |
10 (1991, 1992, 1999, 2000, 2007, 2012, 2013—2016) | 1 (2013) | 5-е місце (2013) | |
1 (2016) | — | 31-е місце (2016) | |
17 (1990, 1992—1997, 2002, 2004, 2006—2010, 2014—2016) | 1 (1996) | 6-е місце (1996) | |
Куба | 26 (1991—2016) | 15 (1991—1999, 2001, 2005, 2009—2012) | 1-е місце (1998) |
3 (2014—2016) | — | 25-е місце (2014) | |
20 (1990—2003, 2009, 2010, 2013—2016) | 10 (1990—1992, 1994, 1996—1998, 2000—2002) | 1-е місце (1996) | |
Польща | 19 (1998—2016) | 9 (2001, 2002, 2005, 2007, 2008, 2011, 2012, 2015, 2016) | 1-е місце (2012) |
19 (1999, 2001—2006, 2011—2016) | — | 5-е місце (2005) | |
4 (2011, 2014—2016) | — | 16-е місце (2011) | |
18 (1991—1995, 1997, 1998, 2006—2016) | 1 (1995) | 6-е місце (1995) | |
22 (1993—2003, 2006—2016) | 19 (1993—2003, 2006—2011, 2013, 2014) | 1-е місце (2002, 2011, 2013) | |
10 (2007—2016) | 5 (2008—2010, 2015, 2016) | 1-е місце (2016) | |
| 3 (1990—1992) | 2 (1990, 1991) | 3-є місце (1991) |
19 (1990—1995, 2000, 2001, 2006—2016) | 10 (1992, 2000, 2007—2009, 2011, 2012, 2014—2016) | 1-е місце (2008, 2014) | |
1 (2016) | — | 28-е місце (2016) | |
3 (2014—2016) | — | 27-е місце (2014) | |
3 (2014—2016) | — | 16-е місце (2016) | |
Фінляндія | 12 (1993, 2006—2016) | — | 7-е місце (2007, 2009) |
Франція | 18 (1990—1992, 1999—2016) | 6 (2001, 2002, 2006, 2007, 2015, 2016) | 1-е місце (2015) |
2 (2015, 2016) | — | 22-е місце (2015) | |
4 (2003, 2014—2016) | 1 (2003) | 4-е місце (2003) | |
23 (1990—1997, 2001—2009, 2011—2016) | 1 (2008) | 6-е місце (1990, 1993, 2008) | |
* До 2002 року — збірна Союзної Республіки Югославія. ** В 1992 році — збірна Співдружності Нежалежних Держав. |
Див. також
- Чемпіонат світу з волейболу
- Світове Гран-прі з волейболу (аналогічний турнір серед жіночих команд)
- Чемпіонат світу з волейболу серед жінок
- Міжнародна федерація волейболу
- Європейська конфедерація волейболу
Посилання
- Офіційний сайт Міжнародної федерації волейболу (ФІВБ) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Svitova liga angl FIVB World League najprestizhnishij komercijnij turnir cholovichih nacionalnih volejbolnih zbirnih yakij provodyat shoroku Svitova liga Zasnovana 1990 Organizator FIVB Kilkist komand 36 Potochnij chempion Serbiya Najbilshe chislo tituliv Braziliya 9 Oficijnij sajt FIVB org Zmist 1 Istoriya 2 Sistema zmagannya 3 Finali 3 1 Rezultati 3 2 Medalnij zalik 3 3 Najkrashi gravci 3 3 1 MVP 3 3 2 Najrezultativnishi 4 Uchasniki 5 Div takozh 6 PosilannyaIstoriyared Pershi matchi Svitovoyi ligi vidbulisya 27 kvitnya 1990 roku cogo dnya v Moskvi na Malij sportivnij areni Luzhnikiv zustrilisya zbirni SRSR i Niderlandiv a v Belu Orizonti grali Braziliya ta Italiya U pershomu rozigrashi vzyali uchast 8 komand yaki zagalom zigrali 52 matchi sho vidvidali 270 000 glyadachiv Do 2006 roku kilkist uchasnikiv zrosla vdvichi a prizovij fond z 1 do 20 mln dolariv Pri comu nagoloshuyetsya sho realna suma prizovih znachno mensha oficijno zayavlenoyi Napriklad trohi bilshe 2 mln proti 15 mln u 2004 roci menshe 6 mln proti 18 5 mln u 2011 roci Krim komandnih organizatori Svitovoyi ligi vveli individualni groshovi prizi dlya krashih gravciv chogo ranishe v oficijnih zmagannyah pid egidoyu Mizhnarodnoyi federaciyi volejbolu FIVB ne praktikuvali Uchasnikami vsih turniriv Svitovoyi ligi ye tilki dvi zbirni Braziliya ta Italiya Italijci yaki dominuvali v 1990 ti roki stavali peremozhcyami troh pershih turniriv Svitovoyi ligi a vsogo zdobuli 8 peremog U 2010 roci najtitulovanishoyu komandoyu Ligi stala zbirna Braziliyi yaka zdobula zoloto vdev yate Pivdennoamerikancyam nalezhat i inshi unikalni dosyagnennya z 2003 po 2007 rik voni vigrali 5 turniriv pospil a na turniri 2004 roku ne zaznali zhodnoyi porazki Tri peremogi na rahunku zbirnoyi Rosiyi u vsih vipadkah u finalah brala verh nad brazilcyami Dvi peremogi zdobula zbirna SShA po odnij peremozi u zbirnih Kubi Niderlandiv Polshi Franciyi ta Serbiyi Tri razi peremozhci Svitovoyi ligi v tomu zh sezoni stavali olimpijskimi chempionami ce vdavalosya niderlandcyam u 1996 roci brazilcyam u 2004 roci j amerikancyam u 2008 roci Zbirna Niderlandiv zrazka 1996 roku ye ostannoyu komandoyu yaka peremagala u finali Svitovoyi ligi na domashnij areni Sistema zmagannyared Zmini kilkisnogo skladu Svitovoyi ligi za rokami nbsp Traven 2005 roku Bidgosh Match interkontinentalnogo raundu mizh zbirnimi Polshi ta Argentini Svitova liga yak pravilo startuye v travni i ye pershim oficijnim turnirom u sezoni nacionalnih zbirnih Turnir skladayetsya z poperednogo interkontinentalnogo ta finalnogo raundiv U list zayavki komandi dlya uchasti v interkontinentalnomu raundi mozhut vhoditi do 22 gravciv u finalnomu raundi do 14 ti u tomu chisli 2 libero Do uchasti u Svitovij lizi zbirni dopuskayut na pevnih finansovih umovah i pri zabezpechenni televizijnih translyacij domashnih matchiv U bilshosti turniriv Svitovoyi ligi na poperednomu etapi zastosovuvali sistemu sparenih matchiv z roz yizdami kozhna komanda provodila po 4 gri z kozhnim iz supernikiv po grupi dva matchi vdoma za odin uyik end i dva matchi v gostyah U finalnih raundah Svitovoyi ligi v rizni roki brali uchast vid chotiroh do vosmi komand Organizatora finalnogo raundu viznachayut do pochatku zmagan i vin bere uchast u nomu nezalezhno vid rezultativ interkontinentalnogo raundu Z 2009 roku zastosovuyut italijsku sistemu pidrahunku ochok 3 ochki za peremogu z rahunkom 3 0 i 3 1 2 ochki za peremogu 3 2 1 ochko za porazku 2 3 0 ochok za porazku 0 3 i 1 3 Takozh u 2009 roci vpershe proveli vidbirkovij turnir za uchastyu 6 komand dvoh najgirshih zbirnih Svitovoyi ligi 2009 i chotiroh pretendentiv U 2013 roci v turniri Svitovoyi ligi vpershe vzyali uchast 18 zbirnih rozdilenih na interkontinentalnomu raundi na tri grupi po 6 komand prichomu v grupah A i B buli zibrani najsilnishi komandi zgidno z rejtingom Mizhnarodnoyi federaciyi volejbolu V kozhnij z grup tri krashi komandi proveli zi svoyimi supernikami tri sparenih domashnih matchi i dva viyizni U Final shesti vijshli jogo organizator po dvi komandi z grup A i B i odna komanda z grupi C U tomu zh 2013 roci na matchah Svitovoyi ligi vpershe vikoristovuvalasya sistema videopereglyadiv Sklad uchasnikiv Svitovoyi ligi 2014 rozshireno do 28 komand Na interkontinentalnomu raundi voni buli rozdileni na 7 grup U Final shesti vijshli jogo organizator po dvi komandi z grup A i B pershogo divizionu sho vklyuchaye v sebe 8 providnih zbirnih svitu i peremozhec Finalu chotiroh za uchastyu najsilnishih kolektiviv z kvartetiv C D E drugogo divizionu Zbirni grupi F i G tretij divizion zigrali za turovoyu sistemoyu i proveli Final chotiroh Peremozhec drugogo divizionu otrimav mozhlivist zaminiti v nastupnomu sezoni slabku komandu z pershogo divizionu analogichnij obmin buv peredbachenij dlya uchasnikiv drugogo i tretogo divizioniv U 2015 roci u Svitovij lizi vistupili 32 komandi 8 u pershomu divizioni i po 12 u drugomu ta tretomu Z 2016 roku sklad uchasnikiv zbilshenij do 36 komand po 12 u kozhnomu z divizioniv a formula provedennya interkontinentalnih raundiv stala analogichnoyu tij sho zastosovuyetsya v rozigrashah zhinochogo Gran pri Finalired Rezultatired Rik Misto Peremozhec Rezultat finalu Finalist 3 ye misce Rezultat matchu za 3 ye misce 4 e misce 1990 nbsp Osaka nbsp Italiya 3 0 nbsp Niderlandi nbsp Braziliya 3 1 nbsp SRSR 1991 nbsp Milan nbsp Italiya 3 0 nbsp Kuba nbsp SRSR 3 1 nbsp Niderlandi 1992 nbsp Genuya nbsp Italiya 3 1 nbsp Kuba nbsp SShA 3 1 nbsp Niderlandi 1993 nbsp San Paulu nbsp Braziliya 3 0 nbsp Rosiya nbsp Italiya 3 0 nbsp Niderlandi 1994 nbsp Milan nbsp Italiya 3 0 nbsp Kuba nbsp Braziliya 3 2 nbsp Bolgariya 1995 nbsp Rio de Zhanejro nbsp Italiya 3 1 nbsp Braziliya nbsp Kuba 3 2 nbsp Rosiya 1996 nbsp Rotterdam nbsp Niderlandi 3 2 nbsp Italiya nbsp Rosiya 3 2 nbsp Kuba 1997 nbsp Moskva nbsp Italiya 3 0 nbsp Kuba nbsp Rosiya 3 0 nbsp Niderlandi 1998 nbsp Milan nbsp Kuba nbsp Rosiya nbsp Niderlandi nbsp Italiya 1999 nbsp Mar del Plata nbsp Italiya 3 1 nbsp Kuba nbsp Braziliya 3 1 nbsp Rosiya 2000 nbsp Rotterdam nbsp Italiya 3 2 nbsp Rosiya nbsp Braziliya 3 0 nbsp Yugoslaviya 2001 nbsp Katovice nbsp Braziliya 3 0 nbsp Italiya nbsp Rosiya 3 0 nbsp Yugoslaviya 2002 nbsp Belu Orizonti Resifi nbsp Rosiya 3 1 nbsp Braziliya nbsp Yugoslaviya 3 1 nbsp Italiya 2003 nbsp Madrid nbsp Braziliya 3 2 nbsp Yugoslaviya nbsp Italiya 3 1 nbsp Chehiya 2004 nbsp Rim nbsp Braziliya 3 1 nbsp Italiya nbsp Serbiya ta Chornogoriya 3 0 nbsp Bolgariya 2005 nbsp Belgrad nbsp Braziliya 3 1 nbsp Serbiya ta Chornogoriya nbsp Kuba 3 2 nbsp Polsha 2006 nbsp Moskva nbsp Braziliya 3 2 nbsp Franciya nbsp Rosiya 3 0 nbsp Bolgariya 2007 nbsp Katovici nbsp Braziliya 3 1 nbsp Rosiya nbsp SShA 3 1 nbsp Polsha 2008 nbsp Rio de Zhanejro nbsp SShA 3 1 nbsp Serbiya nbsp Rosiya 3 1 nbsp Braziliya 2009 nbsp Belgrad nbsp Braziliya 3 2 nbsp Serbiya nbsp Rosiya 3 0 nbsp Kuba 2010 nbsp Kordova nbsp Braziliya 3 1 nbsp Rosiya nbsp Serbiya 3 2 nbsp Kuba 2011 nbsp Gdansk Sopot nbsp Rosiya 3 2 nbsp Braziliya nbsp Polsha 3 0 nbsp Argentina 2012 nbsp Sofiya nbsp Polsha 3 0 nbsp Rosiya nbsp Kuba 3 2 nbsp Bolgariya 2013 nbsp Mar del Plata nbsp Rosiya 3 0 nbsp Braziliya nbsp Italiya 3 2 nbsp Bolgariya 2014 nbsp Florenciya nbsp Rosiya 3 1 nbsp Braziliya nbsp Italiya 3 0 nbsp Iran 2015 nbsp Rio de Zhanejro nbsp Franciya 3 0 nbsp Serbiya nbsp Rosiya 3 0 nbsp Polsha 2016 nbsp Krakiv nbsp Serbiya 3 0 nbsp Braziliya nbsp Franciya 3 0 nbsp Italiya u 1998 roci finalnij raund prohodiv za kolovoyu shemoyu bez matchiv plej of Medalnij zalikred nbsp 26 lipnya 2009 roku Belgrad U finali Svitovoyi ligi zustrichayutsya zbirni Serbiyi ta Braziliyi Najkrashi gravcired MVPred nbsp Zhiba 8 razovij chempion Svitovoyi ligi i MVP turniru 2006 roku u Moskvi nbsp Ivan Milkovich 6 raziv stavav najrezultativnishim u finalnih raundah Svitovoyi ligi 1990 Andrea Dzordzi Italiya 1991 Andrea Dzordzi Italiya 1992 Lorenco Bernardi Italiya 1993 Dzhovane Braziliya 1994 Andrea Dzhani Italiya 1995 2004 priz MVP ne prisudzhuvavsya 2005 Ivan Milkovich Serbiya i Chornogoriya 2006 Zhiba Braziliya 2007 Rikardo Braziliya 2008 Lloj Boll SShA 2009 Serzhio Braziliya 2010 Murilo Braziliya 2011 Maksim Mihajlov Rosiya 2012 Bartosh Kurek Polsha 2013 Mikola Pavlov Rosiya Ukrayina 2014 Tejlor Sander SShA 2015 Ervin N Gapet Franciya 2016 Marko Ivovich Serbiya Najrezultativnishired 1995 Dmitro Fomin Rosiya 1996 Lorenco Bernardi Italiya 1997 Gojdo Gortzen Niderlandi 1998 Osvaldo Ernandes Kuba 1999 Osvaldo Ernandes Kuba 2000 Andrea Sartoretti Italiya 2001 Ivan Milkovich Yugoslaviya 2002 Ivan Milkovich Yugoslaviya 2003 Ivan Milkovich Serbiya i Chornogoriya 2004 Andrea Sartoretti Italiya 2005 Ivan Milkovich Serbiya i Chornogoriya 2006 Sebastyan Ryuett Franciya 2007 Semen Poltavskij Rosiya Ukrayina 2008 Ivan Milkovich Serbiya 2009 Ivan Milkovich Serbiya 2010 Maksim Mihajlov Rosiya 2011 Bartosh Kurek Polsha 2012 Todor Aleksiyev Bolgariya Z 2013 roku individualnij priz najrezultativnishomu gravcyu ne vruchali Uchasnikired Rozpodil komand po divizionam pokazano dlya turniru 2016 roku Pershij divizion Drugij divizion Tretij divizion Zbirni Uchast Uchast u finalnih turnirah Najkrashi rezultati nbsp Avstraliya 4 1999 2014 2016 1 2014 8 e misce 2015 nbsp Argentina 18 1996 2002 2005 2007 2009 2016 5 1999 2009 2011 2013 4 e misce 2011 nbsp Belgiya 3 2014 2016 9 e misce 2016 nbsp Bolgariya 19 1994 1998 2003 2016 10 1994 1995 1997 2003 2004 2006 2007 2011 2013 4 e misce 1994 2004 2006 2012 2013 nbsp Braziliya 27 1990 2016 24 1990 1993 1997 1999 2016 nbsp 1 e misce 1993 2001 2003 2007 2009 2010 nbsp Venesuela 8 2001 2003 2005 2008 2009 2015 2016 7 e misce 2005 nbsp Nimechchina 12 1992 1994 2001 2003 2010 2014 2016 1 2012 5 e misce 2012 nbsp Greciya 12 1993 1996 1998 2001 2005 2015 2016 1 2003 5 e misce 2004 nbsp Yegipet 6 2006 2008 2010 2015 2016 13 e misce 2006 2008 nbsp Iran 4 2013 2016 1 2014 4 e mesto 2014 nbsp Ispaniya 14 1995 2004 2008 2014 2016 3 1999 2002 2003 5 e misce 1999 2002 2003 nbsp Italiya 27 1990 2016 22 1990 2004 2006 2010 2011 2013 2016 nbsp 1 e misce 1990 1992 1994 1995 1997 1999 2000 nbsp Kazahstan 2 2015 2016 28 e misce 2015 nbsp Kanada 10 1991 1992 1999 2000 2007 2012 2013 2016 1 2013 5 e misce 2013 nbsp Katar 1 2016 31 e misce 2016 nbsp KNR 17 1990 1992 1997 2002 2004 2006 2010 2014 2016 1 1996 6 e misce 1996 nbsp Kuba 26 1991 2016 15 1991 1999 2001 2005 2009 2012 nbsp 1 e misce 1998 nbsp Meksika 3 2014 2016 25 e misce 2014 nbsp Niderlandi 20 1990 2003 2009 2010 2013 2016 10 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 nbsp 1 e misce 1996 nbsp Polsha 19 1998 2016 9 2001 2002 2005 2007 2008 2011 2012 2015 2016 nbsp 1 e misce 2012 nbsp Portugaliya 19 1999 2001 2006 2011 2016 5 e misce 2005 nbsp Puerto Riko 4 2011 2014 2016 16 e misce 2011 nbsp Pivdenna Koreya 18 1991 1995 1997 1998 2006 2016 1 1995 6 e misce 1995 nbsp Rosiya 22 1993 2003 2006 2016 19 1993 2003 2006 2011 2013 2014 nbsp 1 e misce 2002 2011 2013 nbsp Serbiya 10 2007 2016 5 2008 2010 2015 2016 nbsp 1 e misce 2016 nbsp Serbiya ta Chornogoriya 9 1997 1998 2000 2006 7 2000 2006 nbsp 2 e misce 2003 2005 nbsp Slovachchina 3 2014 2016 21 e misce 2016 nbsp Sloveniya 1 2016 25 e misce 2016 nbsp SRSR 3 1990 1992 2 1990 1991 nbsp 3 ye misce 1991 nbsp SShA 19 1990 1995 2000 2001 2006 2016 10 1992 2000 2007 2009 2011 2012 2014 2016 nbsp 1 e misce 2008 2014 nbsp Kitajskij Tajbej 1 2016 28 e misce 2016 nbsp Tunis 3 2014 2016 27 e misce 2014 nbsp Turechchina 3 2014 2016 16 e misce 2016 nbsp Finlyandiya 12 1993 2006 2016 7 e misce 2007 2009 nbsp Franciya 18 1990 1992 1999 2016 6 2001 2002 2006 2007 2015 2016 nbsp 1 e misce 2015 nbsp Chornogoriya 2 2015 2016 22 e misce 2015 nbsp Chehiya 4 2003 2014 2016 1 2003 4 e misce 2003 nbsp Yaponiya 23 1990 1997 2001 2009 2011 2016 1 2008 6 e misce 1990 1993 2008 Do 2002 roku zbirna Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya V 1992 roci zbirna Spivdruzhnosti Nezhalezhnih Derzhav Div takozhred Chempionat svitu z volejbolu Svitove Gran pri z volejbolu analogichnij turnir sered zhinochih komand Chempionat svitu z volejbolu sered zhinok Mizhnarodna federaciya volejbolu Yevropejska konfederaciya volejboluPosilannyared Oficijnij sajt Mizhnarodnoyi federaciyi volejbolu FIVB angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svitova liga z volejbolu amp oldid 39208452