Державний природний біосферний заповідник «Саяно-Шушенський» розташований в центрі Західного Саяна і Алтай-Саянської гірської країни, на території Шушенського і Єрмаковського районів Красноярського краю.
Саяно-Шушенський біосферний заповідник | ||||
| ||||
51°54′00″ пн. ш. 91°43′12″ сх. д. / 51.90000000002777369445539080° пн. ш. 91.72000000002778108° сх. д.Координати: 51°54′00″ пн. ш. 91°43′12″ сх. д. / 51.90000000002777369445539080° пн. ш. 91.72000000002778108° сх. д. | ||||
Країна | Росія[1] | |||
---|---|---|---|---|
Тип | природоохоронна територія і d | |||
Площа | 3903,68 км² | |||
Саяно-Шушенський біосферний заповідник Саяно-Шушенський біосферний заповідник (Росія) | ||||
Саяно-Шушенський біосферний заповідник у Вікісховищі |
Саяно-Шушенський заповідник був створений 17 березня 1976 року Ухвалою РМ РРФСР № 179. Метою створення заповідника було збереження популяції соболя і вивчення впливу Саяно-Шушенського водосховища на природні екосистеми.
Спочатку площа заповідника була зовсім невеликою — всього 3904 квадратних кілометри гірської тайги.
За час існування заповідника його площа збільшувалася двічі і на 2009 становить 390 368 гекторів (за останнім Розпорядженняи РМ РРФСР від 23.01.1985 № 124-р збільшена на 796 гектарів).
У 1985 р. за рішенням ЮНЕСКО заповідник був внесений до списку міжнародної мережі біосферних резерватів світу і в 1988 році отримав статус біосферного. Природні комплекси території, що охороняється, збереглися в незайманому вигляді: річки, гірські озера, альпійські луки і тайгова зона кедрівників.
У Саяно-Шушенському заповіднику виростають тисячі видів рослин, десятки з яких занесені в Червону книгу. Дуже багата й фауна: сотні видів птахів, десятки видів тварин, багато з яких занесені до Червоної книги. Наприклад, сніжний барс, манул, , балобан, беркут, лелека чорний та інші. Численні марал і ведмідь, сибірський гірський козел. У гірській тундрі мешкає до 200 особин найпівденнішої гірсько-тайгової форми північного оленя.
Флора заповідника, розташованого на стику кількох флористичних районів, має змішаний характер, в ній багато ендеміків (борець двоквітковий, водозбір Бородіна, володушка Мартьянова) і реліктів (підмаренник Крилова, рододендрон даурський). Всього у флорі представлено понад 800 видів рослин. У багатій і різноманітній фауні заповідника змішалися представники фаун Алтаю, Монголії і Саян.
На річці (притока річки ) розташовано термальне цілюще джерело Аржан, яке вважається священним у місцевого населення. Його мінеральна вода має запах сірководня і специфічний смак. "Аржан" (арашан, арчман, нарзан) в перекладі з санскриту означає "нектар", "пиття богів".
На суміжних територіях заповідника, з частковим заходом на зону, що охороняється, активно розвивається екологічний і спортивний туризм: кінний, піший, водні походи, спостереження за фауною, фотополювання і риболовля.
У 1994 році в структурі заповідника з'явилася додаткова охоронна зона, що склала 102 тисячі га. З 2000 року приступили до організації біосферного полігону на 591 тисячі гектарів. А в 2001 році з'явився Єрмаковський філіал заповідника — біосферний полігон "Сиві Саяни".
У заповіднику є музей Природи (сумісний з НП "Шушенський бір"). З середини 1990-х років заповідник є координатором Єнісейської асоціації ООПТ (Особливо Охоронні Природні території). У центральній садибі заповідника багато разів проводилися російські і регіональні наради і конференції з питань заповідної справи.
Посилання
- Саяно-Шушенський біосферний заповідник
Примітки
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+09&mode=all
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnik Sayano Shushenskij roztashovanij v centri Zahidnogo Sayana i Altaj Sayanskoyi girskoyi krayini na teritoriyi Shushenskogo i Yermakovskogo rajoniv Krasnoyarskogo krayu Sayano Shushenskij biosfernij zapovidnik51 54 00 pn sh 91 43 12 sh d 51 90000000002777369445539080 pn sh 91 72000000002778108 sh d 51 90000000002777369445539080 91 72000000002778108 Koordinati 51 54 00 pn sh 91 43 12 sh d 51 90000000002777369445539080 pn sh 91 72000000002778108 sh d 51 90000000002777369445539080 91 72000000002778108Krayina Rosiya 1 Tip prirodoohoronna teritoriya i dPlosha 3903 68 km Sayano Shushenskij biosfernij zapovidnikSayano Shushenskij biosfernij zapovidnik Rosiya Sayano Shushenskij biosfernij zapovidnik u Vikishovishi Sayano Shushenskij zapovidnik buv stvorenij 17 bereznya 1976 roku Uhvaloyu RM RRFSR 179 Metoyu stvorennya zapovidnika bulo zberezhennya populyaciyi sobolya i vivchennya vplivu Sayano Shushenskogo vodoshovisha na prirodni ekosistemi Spochatku plosha zapovidnika bula zovsim nevelikoyu vsogo 3904 kvadratnih kilometri girskoyi tajgi Za chas isnuvannya zapovidnika jogo plosha zbilshuvalasya dvichi i na 2009 stanovit 390 368 gektoriv za ostannim Rozporyadzhennyai RM RRFSR vid 23 01 1985 124 r zbilshena na 796 gektariv U 1985 r za rishennyam YuNESKO zapovidnik buv vnesenij do spisku mizhnarodnoyi merezhi biosfernih rezervativ svitu i v 1988 roci otrimav status biosfernogo Prirodni kompleksi teritoriyi sho ohoronyayetsya zbereglisya v nezajmanomu viglyadi richki girski ozera alpijski luki i tajgova zona kedrivnikiv U Sayano Shushenskomu zapovidniku virostayut tisyachi vidiv roslin desyatki z yakih zaneseni v Chervonu knigu Duzhe bagata j fauna sotni vidiv ptahiv desyatki vidiv tvarin bagato z yakih zaneseni do Chervonoyi knigi Napriklad snizhnij bars manul baloban berkut leleka chornij ta inshi Chislenni maral i vedmid sibirskij girskij kozel U girskij tundri meshkaye do 200 osobin najpivdennishoyi girsko tajgovoyi formi pivnichnogo olenya Flora zapovidnika roztashovanogo na stiku kilkoh floristichnih rajoniv maye zmishanij harakter v nij bagato endemikiv borec dvokvitkovij vodozbir Borodina volodushka Martyanova i reliktiv pidmarennik Krilova rododendron daurskij Vsogo u flori predstavleno ponad 800 vidiv roslin U bagatij i riznomanitnij fauni zapovidnika zmishalisya predstavniki faun Altayu Mongoliyi i Sayan Na richci pritoka richki roztashovano termalne cilyushe dzherelo Arzhan yake vvazhayetsya svyashennim u miscevogo naselennya Jogo mineralna voda maye zapah sirkovodnya i specifichnij smak Arzhan arashan archman narzan v perekladi z sanskritu oznachaye nektar pittya bogiv Na sumizhnih teritoriyah zapovidnika z chastkovim zahodom na zonu sho ohoronyayetsya aktivno rozvivayetsya ekologichnij i sportivnij turizm kinnij pishij vodni pohodi sposterezhennya za faunoyu fotopolyuvannya i ribolovlya U 1994 roci v strukturi zapovidnika z yavilasya dodatkova ohoronna zona sho sklala 102 tisyachi ga Z 2000 roku pristupili do organizaciyi biosfernogo poligonu na 591 tisyachi gektariv A v 2001 roci z yavivsya Yermakovskij filial zapovidnika biosfernij poligon Sivi Sayani U zapovidniku ye muzej Prirodi sumisnij z NP Shushenskij bir Z seredini 1990 h rokiv zapovidnik ye koordinatorom Yenisejskoyi asociaciyi OOPT Osoblivo Ohoronni Prirodni teritoriyi U centralnij sadibi zapovidnika bagato raziv provodilisya rosijski i regionalni naradi i konferenciyi z pitan zapovidnoyi spravi PosilannyaSayano Shushenskij biosfernij zapovidnikPrimitkihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 09 amp mode all