Сахно-Устимовичі — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, засновник якого — Софоній (Сахно; р. н. невід. — п. 1678), городиський сотник, — згідно з родинними, переказами загинув 1678 під Чигирином.
Його син — Устим Софонович (Сахненко; р. н. невід. — п. після 1727), власовський сотник (1704—1705). Від його імені та по батькові й утворилося родове прізвище. Представники роду обіймали посади значкових товаришів, військових товаришів та бунчукових товаришів. До цього роду належали:
- Прокопій Андрійович С.-У. (бл. 1756 — після 1814), полковий писар (1781), городничий міст Хорол (1786—99) та Кременчук (1799—1803), дійсний статський радник (1810), директор департаменту морських військових сил 1808—10);
- Петро Максимович (бл. 1788 — після 1865), член «Союзу благоденства» (до слідства притягався, але не покараний), статський радник (1829), секретар канцелярії головного управляючого в Грузії (із 1832), приятель О.Грибоєдова, мемуарист («Описание Чеченского похода 1826 г.», яке частково не раз публікувалося; повна публікація в журналі «Звезда», 2006, № 10);
- Андріан Прокопович (бл. 1797—1851), дійсний статський радник (1839), в. о. харківського цивільного губернатора (1839—40), курський цивільний губернатор (1840—50);
- Олександр Васильович (1824—1912), 1847—54, 1857—59 і 1865 — учасник воєнних дій на Кавказі, командир 9-го (1865—66) і 22-го (1869—71) кінних полків Кубанського козацького війська та Єйського кінного полку (1871—76), генерал-майор у відставці (1876);
- Прокопій Андрійович (1838—99), дійсний статський радник (1882), гадяцький повітовий (1877—80) та полтавський губернський (1880—83) предводитель дворянства;
- Микола Миколайович (1863 — після січня 1919), громадський і політичний діяч, активний член підпільної монархістської організації «Українська громада» (пізніше — «Українська народна громада»), що здійснила гетьманський переворот 1918 року, перший виконувач обов’язків отамана (голови) Ради міністрів Української Держави (29—30 квітня 1918);
- Юрій Костянтинович (1873—1968), учасник Першої світової війни, генерал-майор (1915), командир 8-го гусарського Лубенського полку (1914—15), командир 2-ї (1915—16) та 1-ї (1916—17) бригад 8-ї кавалерійської дивізії, нач. конвою гетьмана П.Скоропадського та генерал-хорунжий армії Української Держави (1918), учасник Білого руху, командир окремої кавалерійської бригади при обороні Криму (1920), громадський діяч російської міграції, мемуарист («Накануне Великой войны: Из воспоминаний командира 8-го гусарского Лубенского полка»; опубл. у часописі «Военная быль», 1965, № 73), співробітник часопису «Военная быль» (із 1967);
- Олександр Олександрович (1880—1973), один із організаторів українського військового руху в російській армії, організатор та командир 1-го гайдамацького куреня (1917), на базі якого було розгорнуто Одеську гайдамацьку бригаду військ Української Центральної Ради, полковник (1918), старший особистий осавул гетьмана П.Скоропадського (1918), учасник Білого руху, із 1921 року — на еміграції.
Рід внесений до 2-ї та 6-ї частин Родовідних книг Полтавської, Катеринославської та Херсонської губерній.
Джерела та література
- В. Томазов. Сахно-Устимовичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 465. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sahno Ustimovichi kozacko starshinskij zgodom dvoryanskij rid zasnovnik yakogo Sofonij Sahno r n nevid p 1678 gorodiskij sotnik zgidno z rodinnimi perekazami zaginuv 1678 pid Chigirinom Jogo sin Ustim Sofonovich Sahnenko r n nevid p pislya 1727 vlasovskij sotnik 1704 1705 Vid jogo imeni ta po batkovi j utvorilosya rodove prizvishe Predstavniki rodu obijmali posadi znachkovih tovarishiv vijskovih tovarishiv ta bunchukovih tovarishiv Do cogo rodu nalezhali Prokopij Andrijovich S U bl 1756 pislya 1814 polkovij pisar 1781 gorodnichij mist Horol 1786 99 ta Kremenchuk 1799 1803 dijsnij statskij radnik 1810 direktor departamentu morskih vijskovih sil 1808 10 Petro Maksimovich bl 1788 pislya 1865 chlen Soyuzu blagodenstva do slidstva prityagavsya ale ne pokaranij statskij radnik 1829 sekretar kancelyariyi golovnogo upravlyayuchogo v Gruziyi iz 1832 priyatel O Griboyedova memuarist Opisanie Chechenskogo pohoda 1826 g yake chastkovo ne raz publikuvalosya povna publikaciya v zhurnali Zvezda 2006 10 Andrian Prokopovich bl 1797 1851 dijsnij statskij radnik 1839 v o harkivskogo civilnogo gubernatora 1839 40 kurskij civilnij gubernator 1840 50 Oleksandr Vasilovich 1824 1912 1847 54 1857 59 i 1865 uchasnik voyennih dij na Kavkazi komandir 9 go 1865 66 i 22 go 1869 71 kinnih polkiv Kubanskogo kozackogo vijska ta Yejskogo kinnogo polku 1871 76 general major u vidstavci 1876 Prokopij Andrijovich 1838 99 dijsnij statskij radnik 1882 gadyackij povitovij 1877 80 ta poltavskij gubernskij 1880 83 predvoditel dvoryanstva Mikola Mikolajovich 1863 pislya sichnya 1919 gromadskij i politichnij diyach aktivnij chlen pidpilnoyi monarhistskoyi organizaciyi Ukrayinska gromada piznishe Ukrayinska narodna gromada sho zdijsnila getmanskij perevorot 1918 roku pershij vikonuvach obov yazkiv otamana golovi Radi ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi 29 30 kvitnya 1918 Yurij Kostyantinovich 1873 1968 uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni general major 1915 komandir 8 go gusarskogo Lubenskogo polku 1914 15 komandir 2 yi 1915 16 ta 1 yi 1916 17 brigad 8 yi kavalerijskoyi diviziyi nach konvoyu getmana P Skoropadskogo ta general horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 uchasnik Bilogo ruhu komandir okremoyi kavalerijskoyi brigadi pri oboroni Krimu 1920 gromadskij diyach rosijskoyi migraciyi memuarist Nakanune Velikoj vojny Iz vospominanij komandira 8 go gusarskogo Lubenskogo polka opubl u chasopisi Voennaya byl 1965 73 spivrobitnik chasopisu Voennaya byl iz 1967 Oleksandr Oleksandrovich 1880 1973 odin iz organizatoriv ukrayinskogo vijskovogo ruhu v rosijskij armiyi organizator ta komandir 1 go gajdamackogo kurenya 1917 na bazi yakogo bulo rozgornuto Odesku gajdamacku brigadu vijsk Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi polkovnik 1918 starshij osobistij osavul getmana P Skoropadskogo 1918 uchasnik Bilogo ruhu iz 1921 roku na emigraciyi Rid vnesenij do 2 yi ta 6 yi chastin Rodovidnih knig Poltavskoyi Katerinoslavskoyi ta Hersonskoyi gubernij Dzherela ta literaturaV Tomazov Sahno Ustimovichi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 465 ISBN 978 966 00 1290 5