Сахалінська затока — затока Охотського моря між узбережжям Азії на північ від гирла Амуру і північним краєм острова Сахаліну. Протокою Невельського з'єднана з Татарською протокою та Японським морем. Відкрита в 1639 році (експедицією Івана Москвітіна).
53°40′32″ пн. ш. 141°32′22″ сх. д. / 53.67556111113877648° пн. ш. 141.53961111113775928° сх. д.Координати: 53°40′32″ пн. ш. 141°32′22″ сх. д. / 53.67556111113877648° пн. ш. 141.53961111113775928° сх. д. | |
Частина від | Охотське море |
---|---|
Прибережні країни | Росія |
Вливаються | |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2121527 |
Сахалінська затока Сахалінська затока (Росія) | |
У північній частині широка, на південь звужується і переходить в Амурський лиман. Ширина до 160 км. Затока мілководна, в місці з'єднання з Татарською протокою глибина не перевищує 40 м. Донний осад представлений піщанистими відкладеннями і .
Береги у південній частині затоки переважно низькі та піщані, у північній частині — високі та скелясті. У східний берег вдаються три затоки, із яких глибока лише затока Північна. Інші дві — і Байкал — являють собою великі лагуни, відокремлені від моря піщаними косами. Західний берег також порізаний кількома затоками, найглибші з яких затоки Катерини та Рейнеке. Затока Щастя, що вдається у південно-східну частину західного берега — мілинна. У вершині затоки острова Чкалова, Белякова, Байдукова.
Середній вміст ароматичних вуглеводнів АУВ в шельфі затоки в середньому становить 16 мкг/л, в той час як вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів — 62 нг/л . При цьому концентрація зважених АУВ зростає з глибиною.
Льодовий покрив формується в листопаді, починаючись з утворення припаю, і руйнується в червні, хоча в деякі роки зберігається до липня—серпня.
Величина добових припливів становить 2,3—2,5 м.
В акваторії затоки ведеться промислове рибальство (лососеві, тріска), в східній її частині розташований порт Москальво.
Примітки
- Москвитин Иван Юрьевич // Краткая российская энциклопедия / Сост. В. М. Карев. — М. : Большая российская энциклопедия, 2003. — С. 585. — .
- Сахалинский залив // Большая советская энциклопедия: [в 49 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Большая советская энциклопедия, 1955. — С. 154.
- Добрецов, В. Б. Проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых арктического шельфа / В. Б. Добрецов, О. Г. Воробьев, А. Н. Маковский; Под общ. ред. Ф. Н. Шушарина. — Северодвинск, 1997. — С. 29. — .
- Немировская И. А., 2004, с. 161.
- Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 160.
- Немировская И. А., 2004, с. 158.
- Журавлёв, А. В. Шельф Сахалина. — М. : Недра, 1975. — С. 58.
- Охотское море // Большая советская энциклопедия: [в 49 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Большая советская энциклопедия, 1955. — С. 472.
- Вопросы динамики моря : труды Государственного океанографического института. — М. : Гос. науч.-техн. изд-во, 1991. — С. 158.
Література
- Сахалинский залив // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 425. (рос.);
- Сахалинский залив // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Сахалинский залив // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989.(рос.). — С. 418 (рос.);
- Углеводороды в океане / Под ред. А. П. Лисицына; [Рос. акад. наук, Ин-т океанологии им. П. П. Ширшова]. — М. : Науч. мир, 2004. — 328 с. — .;
- , . Сахалинский залив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : [ru], 2009. — С. 159—160. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sahalinska zatoka zatoka Ohotskogo morya mizh uzberezhzhyam Aziyi na pivnich vid girla Amuru i pivnichnim krayem ostrova Sahalinu Protokoyu Nevelskogo z yednana z Tatarskoyu protokoyu ta Yaponskim morem Vidkrita v 1639 roci ekspediciyeyu Ivana Moskvitina Sahalinska zatoka53 40 32 pn sh 141 32 22 sh d 53 67556111113877648 pn sh 141 53961111113775928 sh d 53 67556111113877648 141 53961111113775928 Koordinati 53 40 32 pn sh 141 32 22 sh d 53 67556111113877648 pn sh 141 53961111113775928 sh d 53 67556111113877648 141 53961111113775928Chastina vidOhotske morePriberezhni krayini RosiyaVlivayutsyadidentifikatori i posilannyaGeoNames2121527Sahalinska zatokaSahalinska zatoka Rosiya U pivnichnij chastini shiroka na pivden zvuzhuyetsya i perehodit v Amurskij liman Shirina do 160 km Zatoka milkovodna v misci z yednannya z Tatarskoyu protokoyu glibina ne perevishuye 40 m Donnij osad predstavlenij pishanistimi vidkladennyami i Beregi u pivdennij chastini zatoki perevazhno nizki ta pishani u pivnichnij chastini visoki ta skelyasti U shidnij bereg vdayutsya tri zatoki iz yakih gliboka lishe zatoka Pivnichna Inshi dvi i Bajkal yavlyayut soboyu veliki laguni vidokremleni vid morya pishanimi kosami Zahidnij bereg takozh porizanij kilkoma zatokami najglibshi z yakih zatoki Katerini ta Rejneke Zatoka Shastya sho vdayetsya u pivdenno shidnu chastinu zahidnogo berega milinna U vershini zatoki ostrova Chkalova Belyakova Bajdukova Serednij vmist aromatichnih vuglevodniv AUV v shelfi zatoki v serednomu stanovit 16 mkg l v toj chas yak vmist policiklichnih aromatichnih vuglevodniv 62 ng l Pri comu koncentraciya zvazhenih AUV zrostaye z glibinoyu Lodovij pokriv formuyetsya v listopadi pochinayuchis z utvorennya pripayu i rujnuyetsya v chervni hocha v deyaki roki zberigayetsya do lipnya serpnya Velichina dobovih pripliviv stanovit 2 3 2 5 m V akvatoriyi zatoki vedetsya promislove ribalstvo lososevi triska v shidnij yiyi chastini roztashovanij port Moskalvo PrimitkiMoskvitin Ivan Yurevich Kratkaya rossijskaya enciklopediya Sost V M Karev M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2003 S 585 ISBN 5 85270 189 0 Sahalinskij zaliv Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 49 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1955 S 154 Dobrecov V B Problemy i perspektivy osvoeniya mestorozhdenij poleznyh iskopaemyh arkticheskogo shelfa V B Dobrecov O G Vorobev A N Makovskij Pod obsh red F N Shusharina Severodvinsk 1997 S 29 ISBN 5 7723 0137 3 Nemirovskaya I A 2004 s 161 Ohotskoe more Enciklopediya 2009 s 160 Nemirovskaya I A 2004 s 158 Zhuravlyov A V Shelf Sahalina M Nedra 1975 S 58 Ohotskoe more Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 49 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1955 S 472 Voprosy dinamiki morya trudy Gosudarstvennogo okeanograficheskogo instituta M Gos nauch tehn izd vo 1991 S 158 LiteraturaSahalinskij zaliv Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 Milos Soyuz SSR S 425 ros Sahalinskij zaliv Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Sahalinskij zaliv Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya A F Tryoshnikov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 ros S 418 ros Uglevodorody v okeane Pod red A P Lisicyna Ros akad nauk In t okeanologii im P P Shirshova M Nauch mir 2004 328 s ISBN 5 89176 273 0 Sahalinskij zaliv Ohotskoe more Enciklopediya Moskva ru 2009 S 159 160 ISBN 978 5 7133 1354 9 ros