Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сатурн I» (англ. Saturn I) — американська ракета-носій, перша американська ракета-носій призначена спеціально для виведення вантажів на орбіту Землі, і перша ракета-носій з сімейства ракет-носіїв Сатурн. Мала непропорційно маленький другий ступінь в порівнянні з першим.
 | ||||
| Призначення | Ракета космічного призначення | |||
|---|---|---|---|---|
| Виробник | Chrysler (S-I), Douglas (S-IV), Convair (S-V) | |||
| Країна |  США | |||
| Розміри | ||||
| Висота | 55,0 м | |||
| Діаметр | 6,52 м | |||
| Маса | 510,000 кг | |||
| Ступенів | 3 | |||
| Вантаж | ||||
| Вантаж на LEO | 9,900 кг | |||
| Споріднені ракети | ||||
| Історія запусків | ||||
| Космодроми | та | |||
| Всього запусків | 10 | |||
| Перший ступінь | ||||
| Двигуни | 8 x H-1 | |||
| Тяга | 6,700 кН | |||
| Питомий імпульс | 289 с | |||
| Тривалість горіння | 150 с | |||
| Паливо | Гас/О2 | |||
| Другий ступінь | ||||
| Двигуни | 6 x RL10 | |||
| Тяга | 400 кН | |||
| Питомий імпульс | 433 с | |||
| Тривалість горіння | 482 с | |||
| Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 | |||
| Третій ступінь | ||||
| Двигуни | 2 x RL10 | |||
| Тяга | 133 кН | |||
| Питомий імпульс | 433 с | |||
| Тривалість горіння | 430 с | |||
| Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 | |||
Спочатку замислювалася, як універсальна військова ракета на 60-ті роки. Але було здійснено лише десять запусків за програмами НАСА, і вона була замінена ракетою-носієм Сатурн-1Б, в якій той же перший ступінь, а другий ступінь збільшений більш ніж удвічі, й обладнаний новим потужнішим двигуном J-2.
Історія створення
Ракета-носій «Сатурн С-1», як спочатку називалася «Сатурн-1», складалася в первинному варіанті з трьох ступенів. На першому ступені S-1 була встановлена зв'язка двигунів Н-1 сумарною тягою 680 тонн або 1,5 мільйона фунтів. На другому ступені S-IV в первісному варіанті встановлювалися чотири киснево-водневих двигуна загальної тягою 36 тонн, а на третьому ступені SV — два таких же двигуна що і на другий.
У березні 1961 року другий ступінь перепроектували під 6 двигунів загальною тягою 40,8 тонни. А в червні 1961 року був виключений третій ступінь SV.
Використання
При останніх п'яти запусках на ракету-носій «Сатурн-1» аж до 1965 року (всього 10 пусків) як корисне навантаження встановлювався макет основного блоку корабля «Аполлон» і система аварійного порятунку. При цьому макет «Аполлона» виводився на навколоземну орбіту.
Всі запуски ракет-носіїв сімейства «Сатурн» закінчилися успішно. Цей 100-відсотковий результат, який можна тільки повторити, став результатом ретельного наземного відпрацювання, включаючи вогневі випробування зібраних ступенів ракет-носіїв.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saturn Saturn I angl Saturn I amerikanska raketa nosij persha amerikanska raketa nosij priznachena specialno dlya vivedennya vantazhiv na orbitu Zemli i persha raketa nosij z simejstva raket nosiyiv Saturn Mala neproporcijno malenkij drugij stupin v porivnyanni z pershim Saturn 1 Priznachennya Raketa kosmichnogo priznachennyaVirobnik Chrysler S I Douglas S IV Convair S V Krayina SShARozmiri Visota 55 0 mDiametr 6 52 mMasa 510 000 kgStupeniv 3 Vantazh Vantazh na LEO 9 900 kg Sporidneni raketi Istoriya zapuskiv Kosmodromi taVsogo zapuskiv 10Pershij stupin Dviguni 8 x H 1 Tyaga 6 700 kN Pitomij impuls 289 s Trivalist gorinnya 150 s Palivo Gas O2 Drugij stupin Dviguni 6 x RL10 Tyaga 400 kN Pitomij impuls 433 s Trivalist gorinnya 482 s Palivo ridkij N2 ridkij O2 Tretij stupin Dviguni 2 x RL10 Tyaga 133 kN Pitomij impuls 433 s Trivalist gorinnya 430 s Palivo ridkij N2 ridkij O2 Spochatku zamislyuvalasya yak universalna vijskova raketa na 60 ti roki Ale bulo zdijsneno lishe desyat zapuskiv za programami NASA i vona bula zaminena raketoyu nosiyem Saturn 1B v yakij toj zhe pershij stupin a drugij stupin zbilshenij bilsh nizh udvichi j obladnanij novim potuzhnishim dvigunom J 2 Istoriya stvorennyaRaketa nosij Saturn S 1 yak spochatku nazivalasya Saturn 1 skladalasya v pervinnomu varianti z troh stupeniv Na pershomu stupeni S 1 bula vstanovlena zv yazka dviguniv N 1 sumarnoyu tyagoyu 680 tonn abo 1 5 miljona funtiv Na drugomu stupeni S IV v pervisnomu varianti vstanovlyuvalisya chotiri kisnevo vodnevih dviguna zagalnoyi tyagoyu 36 tonn a na tretomu stupeni SV dva takih zhe dviguna sho i na drugij U berezni 1961 roku drugij stupin pereproektuvali pid 6 dviguniv zagalnoyu tyagoyu 40 8 tonni A v chervni 1961 roku buv viklyuchenij tretij stupin SV VikoristannyaPri ostannih p yati zapuskah na raketu nosij Saturn 1 azh do 1965 roku vsogo 10 puskiv yak korisne navantazhennya vstanovlyuvavsya maket osnovnogo bloku korablya Apollon i sistema avarijnogo poryatunku Pri comu maket Apollona vivodivsya na navkolozemnu orbitu Vsi zapuski raket nosiyiv simejstva Saturn zakinchilisya uspishno Cej 100 vidsotkovij rezultat yakij mozhna tilki povtoriti stav rezultatom retelnogo nazemnogo vidpracyuvannya vklyuchayuchi vognevi viprobuvannya zibranih stupeniv raket nosiyiv Dzherelahttp history nasa gov SP 4206 sp4206 htm http ntrs nasa gov archive nasa casi ntrs nasa gov 19710065502 1971065502 pdf http www astronautix com lvs saturni htm