Парк Сарм'єнто (ісп. Parque Sarmiento) — найбільший громадський парк в м. Кордові, столиці однойменної провінції Аргентини.
Сарм'єнто | |
---|---|
31°25′49″ пд. ш. 64°10′32″ зх. д. / 31.43027778° пд. ш. 64.17555556° зх. д. | |
Тип | парк |
Країна | Аргентина |
Розташування | d |
Сарм'єнто Сарм'єнто (Аргентина) | |
Сарм'єнто у Вікісховищі |
Опис
Розвиток південних передмість швидко зростаючої Кордови в кінці XIX століття створив необхідність у новому зеленому просторі для цього району. Головний розробник нового району Мігель Крісоль найняв у 1889 році для цих цілей ландшафтного архітектора Шарля Тая. Прибувши до Кордови, Тай відразу задумав організувати простір на височині з видом на струмок Каньяда на заході й колоніальний кампус Національного університету Кордови на півдні. Це був перший з його більш ніж десятка амбіційних проектів із міського дизайну, які Тай реалізовував на території всієї Аргентини до самої смерті в 1937 році.
Роботи розпочалися 1890 року на території площею 17 гектарів. Парк був відкритий у 1911 році й названий на честь колишньго президента Аргентини Домінго Фаустіно Сарм'єнто, відомого своєю активністю в розвитку національної системи освіти, народженого рівно за 100 років до цього. Парк зі своїм розарієм швидко здобув прихильність серед вищої прошарку аргентинського суспільства, а 1912 року Хуан Феррейра купив прилеглу до парку землю для будівництва свого помешкання.
Згодом у парку почали реалізовуватися й суспільні проєкти. Ініціатива німецького іммігранта Хосе Шерера призвела до створення на його території міського зоопарку в 1915 році. Того ж року місцеві меценати відкрили провінційний музей витончених мистецтв (пізніше назву було змінено на честь художника Еміліо Караффи) з видом на парк, а в 1918 році там з*явились басейн та амфітеатр.
До 2000 року парк Сарм'єнто потерпав від подвійної проблеми: надвисокого використання й бюджетних обмежень. Проте подальша загальнонаціональна економічна реабілітація після кризи призвела до різкої зміни ситуації з парком. Зоопарк знову був відкритий у 2006 році після масштабної реконструкції, палац Феррейра був пристосований для створення музею Образотворчого мистецтва Евіти в 2007 році, а вже існуючому музею Караффа було надано нове крило. Місто охоче поставилося до створення Музею природничих наук у парку 2007 року. У 2011 році на його території було відкрито Маяк двухсотиріччя.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Park Sarm yento isp Parque Sarmiento najbilshij gromadskij park v m Kordovi stolici odnojmennoyi provinciyi Argentini Sarm yento31 25 49 pd sh 64 10 32 zh d 31 43027778 pd sh 64 17555556 zh d 31 43027778 64 17555556TipparkKrayina ArgentinaRoztashuvannyaNueva CordobadSarm yentoSarm yento Argentina Sarm yento u VikishovishiOpisred Rozvitok pivdennih peredmist shvidko zrostayuchoyi Kordovi v kinci XIX stolittya stvoriv neobhidnist u novomu zelenomu prostori dlya cogo rajonu Golovnij rozrobnik novogo rajonu Migel Krisol najnyav u 1889 roci dlya cih cilej landshaftnogo arhitektora Sharlya Taya Pribuvshi do Kordovi Taj vidrazu zadumav organizuvati prostir na visochini z vidom na strumok Kanyada na zahodi j kolonialnij kampus Nacionalnogo universitetu Kordovi na pivdni Ce buv pershij z jogo bilsh nizh desyatka ambicijnih proektiv iz miskogo dizajnu yaki Taj realizovuvav na teritoriyi vsiyeyi Argentini do samoyi smerti v 1937 roci Roboti rozpochalisya 1890 roku na teritoriyi plosheyu 17 gektariv Park buv vidkritij u 1911 roci j nazvanij na chest kolishngo prezidenta Argentini Domingo Faustino Sarm yento vidomogo svoyeyu aktivnistyu v rozvitku nacionalnoyi sistemi osviti narodzhenogo rivno za 100 rokiv do cogo Park zi svoyim rozariyem shvidko zdobuv prihilnist sered vishoyi prosharku argentinskogo suspilstva a 1912 roku Huan Ferrejra kupiv prileglu do parku zemlyu dlya budivnictva svogo pomeshkannya Zgodom u parku pochali realizovuvatisya j suspilni proyekti Iniciativa nimeckogo immigranta Hose Sherera prizvela do stvorennya na jogo teritoriyi miskogo zooparku v 1915 roci Togo zh roku miscevi mecenati vidkrili provincijnij muzej vitonchenih mistectv piznishe nazvu bulo zmineno na chest hudozhnika Emilio Karaffi z vidom na park a v 1918 roci tam z yavilis basejn ta amfiteatr Do 2000 roku park Sarm yento poterpav vid podvijnoyi problemi nadvisokogo vikoristannya j byudzhetnih obmezhen Prote podalsha zagalnonacionalna ekonomichna reabilitaciya pislya krizi prizvela do rizkoyi zmini situaciyi z parkom Zoopark znovu buv vidkritij u 2006 roci pislya masshtabnoyi rekonstrukciyi palac Ferrejra buv pristosovanij dlya stvorennya muzeyu Obrazotvorchogo mistectva Eviti v 2007 roci a vzhe isnuyuchomu muzeyu Karaffa bulo nadano nove krilo Misto ohoche postavilosya do stvorennya Muzeyu prirodnichih nauk u parku 2007 roku U 2011 roci na jogo teritoriyi bulo vidkrito Mayak dvuhsotirichchya Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org wiki Sarm 27yento park