Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Святилище в Монте д Аккодді італ Monte d Accoddi за свою форму прозвали також зикурат в Монте д Аккодді або сардинський

Сардинський зикурат

Сардинський зикурат

Святилище в Монте д'Аккодді (італ. Monte d'Accoddi), за свою форму прозвали також зикурат в Монте д'Аккодді, або сардинський зикурат — мегалітичний пам'ятник, виявлений в 1954 році біля міста Сассарі на Сардинії за 11 км від дороги на Порто-Торрес.

Сардинський зикурат
image
40°47′26″ пн. ш. 8°26′56″ сх. д. / 40.7906971000277778° пн. ш. 8.44892740002777742° сх. д. / 40.7906971000277778; 8.44892740002777742Координати: 40°47′26″ пн. ш. 8°26′56″ сх. д. / 40.7906971000277778° пн. ш. 8.44892740002777742° сх. д. / 40.7906971000277778; 8.44892740002777742
Країнаimage Італія
РозташуванняСассарі[1]
Типархеологічна пам'ятка
мегаліт
d[1][2]
d[1]
музей[3]
d[4] і Q124830411?[2]
Площа17 285 квадратний метр[5] і 17 285 квадратний метр[6]
image
image
Сардинський зикурат
Сардинський зикурат (Італія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Монумент, унікальний для Середземномор'я, був споруджений на Сардинії в другій половині 4 тисячоліття до н. е., в епоху середнього неоліту, представниками оцієрської культури, яка підтримувала зв'язок зі Східним Середземномор'ям, зокрема, з мінойським Критом. Неодноразово добудовувався. Останні прибудови до храму були зроблені в епоху подальшої [en].

На самому ранньому етапі в зоні даного пам'ятника виникло кілька поселень оцієрської культури, що будували квадратні будинки. До цих поселень належить некрополь, що складався з підземних могил типу «Домус-де-Янас», а також, мабуть, святилище, що включало менгір, кам'яні плити для жертвоприношень і кам'яні кулі (ймовірно, символізували Сонце і Місяць).

Пізніше люди, які також належали до культури Оцієрі, спорудили широку підняту платформу у вигляді зрізаної піраміди 27×27 м заввишки приблизно 5,5 м. На платформі була споруджена прямокутний майданчик, орієнтований на південь, розміром 12,50 м на 7,20 м, відомий як «червоний храм», де всі поверхні були пофарбовані вохрою; збереглися також сліди жовтої і чорної фарби.

На початку 3 тисячоліття до н. е. храм був покинутий (до цього періоду відносяться виявлені сліди пожежі). В такому зруйнованому вигляді близько 2800 року до н.е. він був покритий величезним насипом із землі і каменів, а також товченого місцевого вапняку. Таким чином була створена друга платформа у вигляді зрізаної піраміди 36 м на 29 м, висотою близько 10 м, до якої вела платформа довжиною 41,80 м. Новоутворена структура за своїм виглядом нагадує побудовані в той же період месопотамські зикурати. Дану структуру відносять до [en].

Будівля продовжувала служити релігійним центром протягом багатьох століть і була остаточно покинута в епоху бронзи. Вже до 1800 року до н. е. воно було повністю зруйновано і використовувалося тільки для поховань.

Під час Другої світової війни була пошкоджена верхня частина в зв'язку з викопуванням траншей для установки протиповітряної батареї.

Археологічні розкопки проводилися під керівництвом Ерколе Конту (1954-1958) і Санто Тіні (1979-1990).

Галерея

  • image
    Панорамний огляд Сардинського зикурату в Монте-Дакодді
  • image
    Вівтар і менгір Сардинського зикурату (вид праворуч)
  • image
    Сферичні камені, можливо символізували Сонце і Місяць
  • image
    Колишній вівтар для жертвоприношень

Див. також

Література

  • Zeppegno L. e Finzi C. Alla scoperta delle antiche civiltà della Sardegna Roma : Newton Compton, 1977, SBL0158332
  • Aa.Vv., Ichnussa. La Sardegna dalle origini all'età classica, Milano тисяча дев'ятсот вісімдесят одна.
  • G. Lilliu, La civiltà dei Sardi dal Paleolitico all'età dei nuraghi , Torino 1988.
  • E. Contu, Monte d'Áccoddi (Sassari). Problematiche di studio e di ricerca di un singolare monumento preistorico , Oxford 1984.
  • S. Tinè, S. Bafico, T. Mannoni, Monte d'Accoddi e la Cultura di Ozieri, in «La Cultura di Ozieri: problematiche e nuove acquisizioni», Ozieri 1989, pp. 19-36.
  • S. Tinè (a cura di), Monte d'Accoddi. 10 anni di nuovi scavi, Sassari тисяча дев'ятсот дев'яносто дві.

Посилання

  • sul sito del Museo Nazionale «GASanna» di Sassari
  • Photo Gallery Monte d'Accoddi sul sito Neroargento.
  • sul sito del comune di Sassari.
  • Immagini dell'altare preistorico
  • Vista dal satellite
  1. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
    d:Track:Q112132470
  2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
    d:Track:Q124818240
  3. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
    d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
  4. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
    d:Track:Q113511370d:Track:Q214195
  5. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
    d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
  6. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
    d:Track:Q112132642

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svyatilishe v Monte d Akkoddi ital Monte d Accoddi za svoyu formu prozvali takozh zikurat v Monte d Akkoddi abo sardinskij zikurat megalitichnij pam yatnik viyavlenij v 1954 roci bilya mista Sassari na Sardiniyi za 11 km vid dorogi na Porto Torres Sardinskij zikurat40 47 26 pn sh 8 26 56 sh d 40 7906971000277778 pn sh 8 44892740002777742 sh d 40 7906971000277778 8 44892740002777742 Koordinati 40 47 26 pn sh 8 26 56 sh d 40 7906971000277778 pn sh 8 44892740002777742 sh d 40 7906971000277778 8 44892740002777742Krayina ItaliyaRoztashuvannyaSassari 1 Tiparheologichna pam yatka megalit d 1 2 d 1 muzej 3 d 4 i Q124830411 2 Plosha17 285 kvadratnij metr 5 i 17 285 kvadratnij metr 6 Sardinskij zikuratSardinskij zikurat Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaMonument unikalnij dlya Seredzemnomor ya buv sporudzhenij na Sardiniyi v drugij polovini 4 tisyacholittya do n e v epohu serednogo neolitu predstavnikami ociyerskoyi kulturi yaka pidtrimuvala zv yazok zi Shidnim Seredzemnomor yam zokrema z minojskim Kritom Neodnorazovo dobudovuvavsya Ostanni pribudovi do hramu buli zrobleni v epohu podalshoyi en Na samomu rannomu etapi v zoni danogo pam yatnika viniklo kilka poselen ociyerskoyi kulturi sho buduvali kvadratni budinki Do cih poselen nalezhit nekropol sho skladavsya z pidzemnih mogil tipu Domus de Yanas a takozh mabut svyatilishe sho vklyuchalo mengir kam yani pliti dlya zhertvoprinoshen i kam yani kuli jmovirno simvolizuvali Sonce i Misyac Piznishe lyudi yaki takozh nalezhali do kulturi Ociyeri sporudili shiroku pidnyatu platformu u viglyadi zrizanoyi piramidi 27 27 m zavvishki priblizno 5 5 m Na platformi bula sporudzhena pryamokutnij majdanchik oriyentovanij na pivden rozmirom 12 50 m na 7 20 m vidomij yak chervonij hram de vsi poverhni buli pofarbovani vohroyu zbereglisya takozh slidi zhovtoyi i chornoyi farbi Na pochatku 3 tisyacholittya do n e hram buv pokinutij do cogo periodu vidnosyatsya viyavleni slidi pozhezhi V takomu zrujnovanomu viglyadi blizko 2800 roku do n e vin buv pokritij velicheznim nasipom iz zemli i kameniv a takozh tovchenogo miscevogo vapnyaku Takim chinom bula stvorena druga platforma u viglyadi zrizanoyi piramidi 36 m na 29 m visotoyu blizko 10 m do yakoyi vela platforma dovzhinoyu 41 80 m Novoutvorena struktura za svoyim viglyadom nagaduye pobudovani v toj zhe period mesopotamski zikurati Danu strukturu vidnosyat do en Budivlya prodovzhuvala sluzhiti religijnim centrom protyagom bagatoh stolit i bula ostatochno pokinuta v epohu bronzi Vzhe do 1800 roku do n e vono bulo povnistyu zrujnovano i vikoristovuvalosya tilki dlya pohovan Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bula poshkodzhena verhnya chastina v zv yazku z vikopuvannyam transhej dlya ustanovki protipovitryanoyi batareyi Arheologichni rozkopki provodilisya pid kerivnictvom Erkole Kontu 1954 1958 i Santo Tini 1979 1990 GalereyaPanoramnij oglyad Sardinskogo zikuratu v Monte Dakoddi Vivtar i mengir Sardinskogo zikuratu vid pravoruch Sferichni kameni mozhlivo simvolizuvali Sonce i Misyac Kolishnij vivtar dlya zhertvoprinoshenDiv takozhDonuragistichna SardiniyaLiteraturaZeppegno L e Finzi C Alla scoperta delle antiche civilta della Sardegna Roma Newton Compton 1977 SBL0158332 Aa Vv Ichnussa La Sardegna dalle origini all eta classica Milano tisyacha dev yatsot visimdesyat odna G Lilliu La civilta dei Sardi dal Paleolitico all eta dei nuraghi Torino 1988 E Contu Monte d Accoddi Sassari Problematiche di studio e di ricerca di un singolare monumento preistorico Oxford 1984 S Tine S Bafico T Mannoni Monte d Accoddi e la Cultura di Ozieri in La Cultura di Ozieri problematiche e nuove acquisizioni Ozieri 1989 pp 19 36 S Tine a cura di Monte d Accoddi 10 anni di nuovi scavi Sassari tisyacha dev yatsot dev yanosto dvi Posilannyasul sito del Museo Nazionale GASanna di Sassari Photo Gallery Monte d Accoddi sul sito Neroargento sul sito del comune di Sassari Immagini dell altare preistorico Vista dal satelliteIndagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2019 d Track Q113511370d Track Q214195 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642

Дата публікації:
Топ