Санта-Рита-Коросаль (ісп. Santa Rita Corozal) — руїни міста цивілізації мая у Белізі, в північному окрузі Коросаль.
Санта-Рита-Коросаль | |
---|---|
Храм (Споруда 7) | |
Країна | Беліз |
Регіон | Коросаль |
Історія | |
Датування | — 1546 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1848 |
Історія
Історичні дані свідчать про те, що це, ймовірно, древнє і важливе місто мая, відоме як Четумаль, очевидно воно й дало назву всій великій затоці Четумаль. Засновано близько 1500 року до н. е., на великому пагорбі, звідки відкривався погляд на затоку Коросаль. Досить швидко стало розбудовуватися, вже з 1200 року до н. е. почалося соціальне розшарування. До 900 року до н. е. кількість населення було невеликим: десь до 150—200 осіб; посилився вплив на навколишні невеличкі поселення та сільські місцини.
З кінця докласичного періоду місцеві володарі почали контролювати торговельні шляхи між узбережжям та річками Ріо-Ондо і Ріо-Нуево. Тоді навколо міста утворилося самостійне царство, але його емблемний ієрогліф поки не виявлено. Тоді населення сягнуло 1 тисячі осіб. На початку класичного періоду стати важливим регіональним центром, а населення самого міста зросло до 1500 осіб.
У VII—VIII століттях місто й держава досягло найбільшого піднесення. Того часу чисельність сягнуло 2500 осіб.
Наприкінці класичного періоду місто й держава пережило занепад, населення значно зменшилося. Втім само місто збереглося. Вже на початку післякласичного періоду почалося відродження. Тоді стало називатися Чактемаль У XI—XIII ст. знаходилося у сфері впливу Маяпанської ліги на чолі із Чичен-Іцою. Після занепаду останньої у середині XIII ст. на деякий час відновило самостійність. Втім вже наприкінці століття визнало зверхність міста Маяпан. Такий стан залишався до 1441 року, коли залежні міста, зокрема Чектумаль, виступили проти гегемонії Маяпану.
З 1300 року, незважаючи на залежне становище, Четумаль почав своє відродження. У середині XV ст. населення міста сягнуло близько 7 тис. осіб. Тоді були відновлені торговельні зв'язки з гірськими містами мая та усіма містами Юкатану, а також з міштеками, сапотеками й областю Анауак (центральна Мексика).
Після 1441 року почалося повністю самостійне існування. Того часу стало важливим центром морської торгівлі навколо Юкатану до узбережжя Табаско і Веракрус. З появою іспанців у 1510-х роках ахав Начан Каан надав допомогу Гонсало Герреро, який у 1528 році допоміг відбити напад іспанських конкістадорів на чолі із Франсіско Монтего. У 1530-х роках разом з іншими державами Юкатану держава пережила велику посуху і голод. У 1542 році ахав Четумаля спрямував війська для антиіспанської коаліції, яка зазнала поразки у битві при Меріді.
У 1544 році конкістадори захопили Четумаль (Чактемаль) і вчинили там жорстоку різанину, так що цей густонаселений край перетворилися на майже нежилу пустелю. У 1546 році населення міста підтримали повстання проти загарбників, але воно зазнало поразки. Після цього місто припинило своє існування.
Опис
Розташовано в західній околиці міста Коросаль та поруч з колишнім поселенням Санта-Рита. Звідси походить назва усієї археологічної пам'ятки. Під час заснування міста Коросаль значна частина старовинного міста мая була зруйнована, тому натепер немає можливості встановити точні його межі.
Складається з низки штучних пагорбів, під якими виявлено різні будови. Споруди докласичного періоду: Споруди 189, 182, 134, 92, класичного — 7, 69, 135, післякласичного — Споруди 2, 5, 6, 17, 36, 58, 73, 74, 76, 80, 81, 212, платформи 1-2.
Значну частину складають виявлені поховання, переважно представників знаті. Так, 3 поховання знайдено у Будові 7, що найвищою в Санта-Рита-Коросаль. Одне з них 450 року н. е. вважається похованням священного володаря (ахава) Четумаля.
Також в похованням виявлено численні керамічні вироби та ювелірні прикраси, які відносяться до усіх періодів цивілізації мая.
Живопис
В одному з штучних пагорбів знайдено будівлю, на зовнішніх стінах якого збереглися розписи. Вони були скопійовані, але незабаром загинули. Розписи релігійно-міфологічного змісту були виконані в наприкінці післякласичного періоду в стилі, дуже схожому зі стилем міштекських кодексів, стилем Кодексу Борджіа, а також зі стилем міштекського розписів столиці Мітла.
Тут представлено міфологічний світ, який описано в багатьох доіспанських кодексах. Під символічним небесним «поясом», схожим на «пояс» з міштекських кодексів, по смузі землі, також умовної, прикрашеної стрілами, жертовними ножами і язиками полум'я, простує рядок персонажів у складному оздобленні, що включає звірині шоломи, маски, кілька видів одягу один поверх іншого. Ці люди здійснюють дії, які насилу могли б бути інтерпретовані в реальному, історичному контексті. Ймовірно, це божества, які беруть участь у процесії; одні з'єднані мотузками, інші сидять і розмовляють, їх тіла та обличчя розфарбовані.
Найбільш зрозуміла сцена зображує двох чоловік, розділених барабаном, прикрашеним людським черепом, який, мабуть, співає, судячи з подвійного струменя завитків-слів, що виходить з його рота; поверх барабана розташовано сонячний диск з трикутними променями, очима-зірками і головою плазуна, дуже схожий на той, що відомий з мексиканських або міштекських кодексів. Особа персонажа, який грає на барабані, закрите маскою, що зображує череп, на ньому плаский головний убір, що завершується плюмажем і змією; його тіла не видно, як і у більшості фігур, через неймовірно пишний одяг, атрибутів влади і прикрас. Інший персонаж, також у пишних шатах і складному головному уборі, тримає перед барабанщиком дві відрубані людські голови. Ці зображення супроводжено календарними ієрогліфами мая, в яких переважає знак Ахав разом з числівниками з точок і смуг.
Історія досліджень
Виявлено у 1848 році. У 1900—1901 роках перші розкопки провів Томас Ганн, який виявив тамтешні фрески.
У 1979 році започатковано науково-дослідницький проект, присвячений Санта-Рита-Коросаль, на чолі із Дайаною і Арленом Чейз. У 1985 році в рамках проекту здійснювалися дослідження споруд післякласичного періоду на півдні центральної частини.
Здійснювали розкопки у 2002—2003 роках.
Джерела
(англ.)
- Chase, Diane Z. and Chase, Arlen F. (2004) Santa Rita Corozal: Twenty Year Later in Research Reports in Belizean Archaeology. 1: 243—255.
- Sharer, Robert J.; Traxler, Loa P. (2006) The Ancient Maya. Stanford: Stanford University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Santa Rita Korosal isp Santa Rita Corozal ruyini mista civilizaciyi maya u Belizi v pivnichnomu okruzi Korosal Santa Rita KorosalHram Sporuda 7 KrayinaBelizRegionKorosalIstoriyaDatuvannya 1546PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1848IstoriyaIstorichni dani svidchat pro te sho ce jmovirno drevnye i vazhlive misto maya vidome yak Chetumal ochevidno vono j dalo nazvu vsij velikij zatoci Chetumal Zasnovano blizko 1500 roku do n e na velikomu pagorbi zvidki vidkrivavsya poglyad na zatoku Korosal Dosit shvidko stalo rozbudovuvatisya vzhe z 1200 roku do n e pochalosya socialne rozsharuvannya Do 900 roku do n e kilkist naselennya bulo nevelikim des do 150 200 osib posilivsya vpliv na navkolishni nevelichki poselennya ta silski miscini Z kincya doklasichnogo periodu miscevi volodari pochali kontrolyuvati torgovelni shlyahi mizh uzberezhzhyam ta richkami Rio Ondo i Rio Nuevo Todi navkolo mista utvorilosya samostijne carstvo ale jogo emblemnij iyeroglif poki ne viyavleno Todi naselennya syagnulo 1 tisyachi osib Na pochatku klasichnogo periodu stati vazhlivim regionalnim centrom a naselennya samogo mista zroslo do 1500 osib U VII VIII stolittyah misto j derzhava dosyaglo najbilshogo pidnesennya Togo chasu chiselnist syagnulo 2500 osib Naprikinci klasichnogo periodu misto j derzhava perezhilo zanepad naselennya znachno zmenshilosya Vtim samo misto zbereglosya Vzhe na pochatku pislyaklasichnogo periodu pochalosya vidrodzhennya Todi stalo nazivatisya Chaktemal U XI XIII st znahodilosya u sferi vplivu Mayapanskoyi ligi na choli iz Chichen Icoyu Pislya zanepadu ostannoyi u seredini XIII st na deyakij chas vidnovilo samostijnist Vtim vzhe naprikinci stolittya viznalo zverhnist mista Mayapan Takij stan zalishavsya do 1441 roku koli zalezhni mista zokrema Chektumal vistupili proti gegemoniyi Mayapanu Z 1300 roku nezvazhayuchi na zalezhne stanovishe Chetumal pochav svoye vidrodzhennya U seredini XV st naselennya mista syagnulo blizko 7 tis osib Todi buli vidnovleni torgovelni zv yazki z girskimi mistami maya ta usima mistami Yukatanu a takozh z mishtekami sapotekami j oblastyu Anauak centralna Meksika Pislya 1441 roku pochalosya povnistyu samostijne isnuvannya Togo chasu stalo vazhlivim centrom morskoyi torgivli navkolo Yukatanu do uzberezhzhya Tabasko i Verakrus Z poyavoyu ispanciv u 1510 h rokah ahav Nachan Kaan nadav dopomogu Gonsalo Gerrero yakij u 1528 roci dopomig vidbiti napad ispanskih konkistadoriv na choli iz Fransisko Montego U 1530 h rokah razom z inshimi derzhavami Yukatanu derzhava perezhila veliku posuhu i golod U 1542 roci ahav Chetumalya spryamuvav vijska dlya antiispanskoyi koaliciyi yaka zaznala porazki u bitvi pri Meridi U 1544 roci konkistadori zahopili Chetumal Chaktemal i vchinili tam zhorstoku rizaninu tak sho cej gustonaselenij kraj peretvorilisya na majzhe nezhilu pustelyu U 1546 roci naselennya mista pidtrimali povstannya proti zagarbnikiv ale vono zaznalo porazki Pislya cogo misto pripinilo svoye isnuvannya OpisRoztashovano v zahidnij okolici mista Korosal ta poruch z kolishnim poselennyam Santa Rita Zvidsi pohodit nazva usiyeyi arheologichnoyi pam yatki Pid chas zasnuvannya mista Korosal znachna chastina starovinnogo mista maya bula zrujnovana tomu nateper nemaye mozhlivosti vstanoviti tochni jogo mezhi Skladayetsya z nizki shtuchnih pagorbiv pid yakimi viyavleno rizni budovi Sporudi doklasichnogo periodu Sporudi 189 182 134 92 klasichnogo 7 69 135 pislyaklasichnogo Sporudi 2 5 6 17 36 58 73 74 76 80 81 212 platformi 1 2 Znachnu chastinu skladayut viyavleni pohovannya perevazhno predstavnikiv znati Tak 3 pohovannya znajdeno u Budovi 7 sho najvishoyu v Santa Rita Korosal Odne z nih 450 roku n e vvazhayetsya pohovannyam svyashennogo volodarya ahava Chetumalya Takozh v pohovannyam viyavleno chislenni keramichni virobi ta yuvelirni prikrasi yaki vidnosyatsya do usih periodiv civilizaciyi maya Zhivopis V odnomu z shtuchnih pagorbiv znajdeno budivlyu na zovnishnih stinah yakogo zbereglisya rozpisi Voni buli skopijovani ale nezabarom zaginuli Rozpisi religijno mifologichnogo zmistu buli vikonani v naprikinci pislyaklasichnogo periodu v stili duzhe shozhomu zi stilem mishtekskih kodeksiv stilem Kodeksu Bordzhia a takozh zi stilem mishtekskogo rozpisiv stolici Mitla Tut predstavleno mifologichnij svit yakij opisano v bagatoh doispanskih kodeksah Pid simvolichnim nebesnim poyasom shozhim na poyas z mishtekskih kodeksiv po smuzi zemli takozh umovnoyi prikrashenoyi strilami zhertovnimi nozhami i yazikami polum ya prostuye ryadok personazhiv u skladnomu ozdoblenni sho vklyuchaye zvirini sholomi maski kilka vidiv odyagu odin poverh inshogo Ci lyudi zdijsnyuyut diyi yaki nasilu mogli b buti interpretovani v realnomu istorichnomu konteksti Jmovirno ce bozhestva yaki berut uchast u procesiyi odni z yednani motuzkami inshi sidyat i rozmovlyayut yih tila ta oblichchya rozfarbovani Najbilsh zrozumila scena zobrazhuye dvoh cholovik rozdilenih barabanom prikrashenim lyudskim cherepom yakij mabut spivaye sudyachi z podvijnogo strumenya zavitkiv sliv sho vihodit z jogo rota poverh barabana roztashovano sonyachnij disk z trikutnimi promenyami ochima zirkami i golovoyu plazuna duzhe shozhij na toj sho vidomij z meksikanskih abo mishtekskih kodeksiv Osoba personazha yakij graye na barabani zakrite maskoyu sho zobrazhuye cherep na nomu plaskij golovnij ubir sho zavershuyetsya plyumazhem i zmiyeyu jogo tila ne vidno yak i u bilshosti figur cherez nejmovirno pishnij odyag atributiv vladi i prikras Inshij personazh takozh u pishnih shatah i skladnomu golovnomu ubori trimaye pered barabanshikom dvi vidrubani lyudski golovi Ci zobrazhennya suprovodzheno kalendarnimi iyeroglifami maya v yakih perevazhaye znak Ahav razom z chislivnikami z tochok i smug Istoriya doslidzhenViyavleno u 1848 roci U 1900 1901 rokah pershi rozkopki proviv Tomas Gann yakij viyaviv tamteshni freski U 1979 roci zapochatkovano naukovo doslidnickij proekt prisvyachenij Santa Rita Korosal na choli iz Dajanoyu i Arlenom Chejz U 1985 roci v ramkah proektu zdijsnyuvalisya doslidzhennya sporud pislyaklasichnogo periodu na pivdni centralnoyi chastini Zdijsnyuvali rozkopki u 2002 2003 rokah Dzherela angl Chase Diane Z and Chase Arlen F 2004 Santa Rita Corozal Twenty Year Later in Research Reports in Belizean Archaeology 1 243 255 Sharer Robert J Traxler Loa P 2006 The Ancient Maya Stanford Stanford University Press