Санников Дмитро Захарович

Дмитро Захарович Санніков (рос. Санников Дмитрий Захарович) — радянський і український кінооператор. Нагороджений медалями.

Санников Дмитро ЗахаровичДата народження24 квітня 1944(1944-04-24) (80 років)Місце народженняСталінград, РРФСР, СРСРГромадянство СРСР
 УкраїнаAlma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-КарогоПрофесіякінооператорЧленствоНСКУ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Санников.

Біографічні відомості

Народився 24 червня 1944 року. Закінчив Київський політехнікум зв'язку і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1975).

З 1975 по 1997 рік — оператор «Київнаукфільму».

З 1989 року — старший викладач кафедри операторської майстерності Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

З 2003 по 2007 рік — телеоператор телеканалу «Тоніс».

З 2011 по 2016 рік — телеоператор Центральної телерадіостудії МО України.

З вересня 2014 року — викладач кафедри кіно- і телебачення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Зняв фільми:

• «Алкоголь і безпека праці» (1977, Бронзова медаль ВДНГ СРСР, 1977)
• «Сусіди по планеті» (1981)
• «Кільце Юпітера» (1982)
• «Магнітна дефектоскопія» (1982, диплом і Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю в Брно, 1982)
• «Плюс особиста відповідальність» (1982)
• «Дає корова молоко» (1983)
• «Теплий хліб» (ТБ, 1987)
• «Сталінський синдром» (1990)
• «Неповна воля. Фільм 73» в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993)
• «Дерево під вікном» (1996)
• «Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» (2005-2007)
• «Глухота» (2010)
• «Костянтин Степанков. Спомини після життя» (2012)
• «Ядерні відходи» (2012)
• «Дніпровська балада» (2012) та ін.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 137.