Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Санкт Петербурзький політехнічний університет Петра Великого рос Санкт Петербургский политехнический университет Петра В

Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого

Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого

Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого (рос. Санкт-Петербургский политехнический университет Петра Великого) — один із найстаріших багатофункціональних державних вищих навчальних закладів Росії. Має статус національного дослідницького університету Росії.

Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого
СПбПУ
image
image
60°00′22″ пн. ш. 30°22′36″ сх. д. / 60.00617400002777657° пн. ш. 30.37668200002777752° сх. д. / 60.00617400002777657; 30.37668200002777752Координати: 60°00′22″ пн. ш. 30°22′36″ сх. д. / 60.00617400002777657° пн. ш. 30.37668200002777752° сх. д. / 60.00617400002777657; 30.37668200002777752
Тип Національний дослідницький університет Росії
d і пам'ятка архітектури[d]
Країна image Росія
Розташування Санкт-Петербург
Гасло Политехнический — знания высоких достижений
Назва на честь Петро I
Засновано 1899
Студентів 30 197
Приналежність d[1]
Членство у
  • Асоціація інженерних університетів Європи, d і d[2]
    • Випускники
    Сайт spbstu.ru​(рос.)
    image Saint Petersburg Polytechnical University у Вікісховищі

    Загальні відомості

    Університет включає в себе 12 базових інститутів, факультети додаткової освіти, філії в містах Чебоксари, Сосновий Бор, комплекс науково-дослідних підрозділів, що включає об'єднаний науково-технологічний інститут, науково-освітні центри, ряд спеціалізованих науково-виробничих структур, спортивний комплекс, профілакторій та бази відпочинку. Забезпечує випуск інженерів, економістів, менеджерів за 101 спеціальністю, бакалаврів і магістрів за 51 напрямом науки і техніки, аспірантів за 90 науковими спеціальностями.

    Професорсько-викладацький склад включає в себе 25 академіків і членів-кореспондентів РАН, понад 500 професорів, докторів наук.

    Належить до п'ятірки найкращих технічних вишів країни.

    У липні 2013 року університет став одним із переможців конкурсу на статус «Провідні університети Росії».

    На честь університету названо прилеглу Політехнічну вулицю і станцію метро «Політехнічну».

    Викладачі

    Див. також:

    Випускники

    Див. також:

    Керівники

    Ректори і директори

    1. Гагарін Андрій Григорович (01.1900 — 02.1907) — директор
    2. Посніков Олександр Сергійович (03.1907 — 09.1907) — директор
    3. Мещерський Іван Всеволодович (09.1907 — 09.1908) — директор
    4. Посніков Олександр Сергійович (09.1908 — 09.1911) — директор
    5. Скобєльцин Володимир Володимирович (09.1911 — 09.1917) — директор
    6. Радциг Олександр Олександрович (09.1917 — 12.1918) — ректор
    7. Шателен, Михайло Андрійович (12.1918 — 05.1919) — ректор
    8. Левінсон-Лессінг Франц Юлійович (05.1919 — 11.1919) — ректор
    9. Рузський Дмитро Павлович (11.1919 — 08.1921) — ректор
    10. Залуцький Леонід Васильович (08.1921 — 01.1922) — ректор
    11. Воробйов Борис Євдокимович (01.1922 — 06.1925) — ректор
    12. Байков Олександр Олександрович (06.1925 — 10.1928) — ректор
    13. Кобозєв Петро Олексійович (11.1928 — 08.1929) — ректор
    14. Шумський Олександр Якович (08.1929 — 12.1929) — ректор
    15. Давтян Яків Христофорович (02.1930 — 06.1930) — ректор
      1930—1934 — інститут поділено на кілька галузевих:
    Євдокимов, Василь Григорович (08.1931 — 06.1934) Ленінградський машинобудівний інститут
    Давтян Яків Христофорович (06.1930 — 01.1931) Ленінградський машинобудівний інститут
    Могильницький Ісор Моїсейович (10.11.1931-01.07.1934) Ленінградський гідротехнічний інститут
    Проворов Петро Миколайович (08.06.1930-10.11.1931) Ленінградський гідротехнічний інститут
    Шингарєв Олександр Федорович (24.08.1931 — 30.04.1934) Ленінградський електромеханічний інститут
    Тихомиров Володимир Олександрович (28.10.1933 — 06.1934) Ленінградський фізико-математичний інститут
    (з 26 лютого 1932 — Ленінградська інженерна академія)
    Лазуркін Михайло Семенович (09.12.1930 — 28.10.1933) Ленінградський фізико-математичний інститут
    (з 26 лютого 1932 — Ленінградська інженерна академія)
    Дьяконов Сергій Сергійович (03.06.1930 — 07.11.1931) Ленінградський інститут котлотурбінобудівництва
    Шрейбер Георгій Якович (06.1930 — 06.1934) Ленінградський металургійний інститут
    1. Шрейбер Георгій Якович (07.1934 — 06.1935) — директор
    2. Тюркін Петро Андрійович (06.1935 — 06.1936) — директор
    3. Євдокимов Василь Григорович (08.1936 — 07.1937) — директор
    4. Новіков Кирило Васильович (09.1937 — 06.1938) — директор
    5. Смірнов Сергій Антонович (06.1938 — 11.1940) — директор
    6. Тюркін Петро Андрійович (11.1940 — 12.1941) — директор
    7. Сердюков Сергій Андрійович (03.1942 — 09.1944) — директор
    8. Калантаров Павло Лазаревич (09.1944 — 06.1946) — директор
    9. Шмаргунов Костянтин Миколайович (06.1946 — 06.1951) — директор
    10. Алабишев Олександр Філософович (06.1951 — 5.03.1956) — директор
    11. Смірнов Василь Сергійович (5.03.1956 — 5.03.1973) — ректор
    12. Селезньов Костянтин Павлович (17.05.1973 — 23.05.1983) — ректор
    13. Васильєв Юрій Сергійович (23.05.1983 — 30.09.2003) — ректор, президент (з правами ректора)
    14. Федоров Михайло Петрович (30.09.2003 — 05.2011) — ректор
    15. Рудськой Андрій Іванович (з 05.2011) — ректор

    Президенти

    1. Васильєв Юрій Сергійович (з 10.2003) — президент, голова Опікунської ради

    Назви

    • 1899—1910 — Санкт-Петербурзький політехнічний інститут
    • 1910—1914 — Санкт-Петербурзький політехнічний інститут імператора Петра Великого
    • 1914—1922 — Петроградський політехнічний інститут імператора Петра Великого
    • 1922—1923 — Перший Петроградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна
    • 1923—1924 — Петроградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна
    • 1924—1930 — Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна
    • 1930—1934 — розділено на самостійні інститути із підпорідкуванням відповідним галузевим міністерствам, які фінансували й контролювали підготовку кадрів для своїх підприємств
    • 1934—1940 — Ленінградський індустріальний інститут
    • 1940—1990 — Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна
    • 1990—1991 — Ленінградський державний технічний університет
    • 1991—2002 — Санкт-Петербурзький державний технічний університет
    • 2002—2015 — Санкт-Петербурзький державний технічний університет
    • З 2015 року — Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого

    Повна назва — Федеральний державний автономний освітній заклад вищої освіти «Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого» (рос. Федеральное государственное автономное образовательное учреждение высшего образования «Санкт-Петербургский политехнический университет Петра Великого»).

    Неофіційна назва — Політех (рос. Политех).

    Історія

    1899—1914

    Заклад засновано 19 лютого 1899 року відповідно до доручення міністра фінансів Російської імперії С. Ю. Вітте як Санкт-Петербурзький політехнічний інститут імені Петра Великого.

    Найближчими однодумцями Вітте в справі організації СПбПІ були товариш міністра фінансів і вчений-хімік Д. І. Менделєєв. Всі троє згодом були обрані почесними членами інституту, а їхні портрети встановлено в залі Ради.

    Після затвердження в травні 1902 року Положення про Політехнічний інститут восени почалися заняття на економічному, електромеханічному, кораблебудівному і металургійному відділеннях, які представляли тоді найбільш перспективні для Росії галузі техніки.

    1905 року, після розстрілу демонстрації на Двірцевій площі 9 січня, заняття в інституті припинилися й поновилися тільки восени 1906 року. Після початку занять інститут швидко розвивався. Уже 1907 року відкрилися нові відділення: інженерно-будівельне, механічне і хімічне; в грудні того ж року відбулися перші захисти випускних робіт.

    1909 року при кораблебудівному відділенні створено курси повітроплавання для студентів технічних відділень і офіцерів, які стали першою в Росії авіаційною школою. 1911 року на кораблебудівному відділенні відкрилася перша в Росії вища автомобільна школа. До 1914 року на відділеннях Політехнічного інституту навчалося понад 6000 чоловік.

    Головна будівля

    image
    Головна будівля, світлина 1902 р.

    Комплекс будівель Санкт-Петербурзького політехнічного інституту зводився під керівництвом Особливої будівельної комісії, створеної 23 лютого 1899 року. Для будівництва було обрано віддалену ділянку Петербурга поблизу села Сосновка.

    Проектування і будівництво вела архітектурна майстерня під керівництвом Е. Ф. Вірріха. Проект включав в себе комплекс будівель, що утворюють автономне університетське містечко, схоже на ті, що існували в Кембриджі і Оксфорді. До складу комплексу увійшли головний будинок, хімічний павільйон, два гуртожитки та механічний корпус. При проектуванні головної будівлі Вірріх використовував проект вищої технічної школи Берліна. Центральна частина і загальний план будівлі майже повністю повторюють берлінську споруду.

    Урочиста закладка будівель була здійснена 18 червня 1900 року. Будівництво велося з 1900 до 1905 року; головний корпус був закінчений 1902 року. Будинок побудований в стилі неокласицизму, характерного для петербурзької архітектури кінця XIX століття. Монументальна будівля білого кольору, з Н-подібною конфігурацією. Внутрішнє планування, за якого всі лекційні аудиторії виходять на південний захід, дозволяє максимально використовувати природне освітлення.

    1914—1941

    Перша світова війна

    З початком Першої світової війни багато студентів і викладачів пішли на фронт. В одній з будівель інституту було розгорнуто шпиталь. До 1917 року в інституті залишалося не більше 3000 студентів. На основі інституту працювали курси з підготовки льотчиків і мотористів, а також суднових радіотелеграфістів. Лабораторії та кафедри інституту брали участь у розробці озброєнь для діючої армії.

    Громадянська війна в Росії

    У 1918 році робота інституту була припинена. Після Жовтневого перевороту багато викладачів покинули Санкт-Петербург і Росію. У період громадянської війни в Росії інститут майже не фінансувався, не мав палива. До 1919 року в інституті залишилося не більше 500 студентів. Утім, життя в інституті не завмирало. У березні 1919 року було створено перший у світовій історії фізико-механічний факультет для підготовки інженерів-фізиків-дослідників. Незабаром було прийнято рішення про заснування хімічного факультету. У грудні 1919 року, у зв'язку з мобілізацією студентів, інститут практично спорожнів, хоча наукова робота тривала.

    1921 року фізико-технічний відділ був перетворений в інститут, а 1923 року отримав власне приміщення навпроти парку інституту. Незважаючи на таке відділення, студенти фізичних факультетів практикувалися в лабораторіях ФТІ, а більшість його співробітників були викладачами Політеху.

    Міжвоєнний період

    Після закінчення війни діяльність інституту почала відновлюватися. У 1922 число студентів досягло 2000. А восени в інституті з'явився ще один факультет — індустріального землеробства, створений замість закритих сільськогосподарських інститутів.

    До кінця 20-х років чисельність студентів досягла 8000 чоловік. У 1929 році з'являються два нових факультети: водного господарства та авіабудівний.

    У 1930 році рішенням Комісії Раднаркому СРСР щодо реформи вищої та середньої освіти на основі Політеху були утворені вузькопрофільні інститути, які були передані у відання відповідних міністерств. На основі ЛПІ були утворені: гідротехнічний інститут, Інститут інженерів промислового будівництва (зараз Військовий інженерно-технічний університет), Кораблебудівний, Авіаційний, Електротехнічний, Хіміко-технологічний, Металургійний, Машинобудівний, Індустріального сільського господарства, Фізико-механічний, Ленінградський фінансово-економічний і Всесоюзний котлотурбінний інститути. Формально Політехнічний інститут припинив існування 30 червня 1930. Навчальний процес був порушений, оскільки лабораторії і майстерні належали різним інститутам, а ті у свою чергу — різним відомствам.

    Уже влітку 1933 року Комісія з вищої школи змушена була усувати господарські суперечки між окремими галузевими інститутами, а в квітні 1934 року вони були об'єднані на правах факультетів у складі новоствореного Ленінградського індустріального інституту (ЛІІ). До початку 1935 року ЛІІ був найбільшим в країні технічним вишем, у якому навчалися понад 10 тисяч студентів і аспірантів, працювали 940 професорів і викладачів, 2600 робітників і службовців.

    1941—1991

    У роки Другої світової війни на фронт пішли понад 3500 студентів і співробітників Політеху. У лютому 1942 року проводилася евакуація Політеху — спершу до П'ятигорська, а потім до Ташкента. У 1943 році в Ташкенті було розпочато наукову й навчальну роботу.

    Відновлення інституту було розпочато відразу ж після зняття блокади міста в 1944 році. З жовтня 1946 року Політехнічний інститут перейшов у підпорядкування Мінвишу СРСР, який надав інституту право працювати за власними навчальними планами і програмами. Число студентів в ЛПІ наблизилася до трьох тисяч.

    У 1948 році перший в СРСР загін студентів в кількості 340 чоловік виїхав на будівництво Алакуської ГЕС.

    Починаючи з 1950 року, велика увага приділялася підготовці фахівців для всесоюзних будівництв. На інженерно-будівельному факультеті розпочалася підготовка інженерів-гідробудівників, а при металевому заводі було організовано вечірнє відділення ЛПІ для підготовки інженерів-трубобудівників.

    До 1960 року в ЛПІ були створені лабораторії енергетичних систем, автоматики, телемеханіки, металургії, турбінобудування і компресоробудування. Одночасно з цим в інституті було введено система «безперервної виробничої практики». Першокурсники, які не мали виробничого досвіду, поперемінно вчилися і працювали на заводі ім. К. Маркса, металевому заводі, ВО «Світлана», заводі «Червоний Жовтень», в Головленінградбуді.

    У 1961 році, відповідно до нового положення про вищі навчальні заклади, було відновлено ​​виборність ректорів і деканів.

    Починаючи з 1960 року йде швидке спорудження нових будівель інституту. До 1962 року були побудовані спорткомплекс, високовольтний корпус (ТВН), два нових навчальних корпуси, будівля поліклініки, профілакторій, архів та гуртожиток на проспекті Нескорених.

    У 1962 році створено заочний факультет та факультет удосконалення дипломованих інженерів, 1968 року — підвищення кваліфікації керівних працівників, а рік по тому, 1969 року, підготовче відділення для робітничої та сільської молоді. Тоді ж факультет (вечірній) був розділений на два: електротехнічний та інженерно-технічний.

    1972 року в Пскові було відкрито філію Політехнічного інституту (нині Псковський державний політехнічний інститут). Пізніше організовуються філії в Орську, Чебоксарах, Сосновому Бору.

    Спорудження нових будинків було продовжено наприкінці 70-х — на початку 80-х років. Побудовано два гуртожитки за Громадянським проспектом і проспекті Нескорених, новий навчальний корпус, корпус для підготовчого факультету на Полюстровському, а також будівля Інституту міжнародних освітніх програм на Громадянському проспекті.

    image
    Нагрудний знак випускника (до 1990)

    Створюються нові конструкторські бюро: ОКБ «Імпульс» та особливе конструкторське бюро технічної кібернетики (нині — ЦНДІ РТК).

    З 1982 року в ЛПІ починається цільова підготовка фахівців у співпраці з великими підприємствами, зацікавленими в припливі молодих фахівців: ОКБ «Імпульс», ЦНДІ ім. акад. А. Н. Крилова, НВО «Ленінець», Ленполіграфмаш, ВО «Супутник», ВО ім. К. Маркса та ін. У 1987 році при ЛПІ були створені Інженерний центр і Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації (МІПК) з нових напрямків розвитку техніки і технології.

    У 1989 році в Політехнічний інститут на 11 факультетів було прийнято 2100 першокурсників, а загальна кількість поданих абітурієнтами заяв перевищила 5000. Найбільшу кількість абітурієнтів було прийнято на факультет технічної кібернетики (310 осіб), а найбільший конкурс був на факультеті економіки і управління (590 заяв на 120 місць).

    У вересні 1989 року Рада ЛПІ ухвалила рішення про перейменування Політехнічного інституту в Державний технічний університет. Рада Міністрів РРФСР затвердила нову назву 3 квітня 1990 року.

    З 1991 до наших днів

    У грудні 2006 року підписано угоду про відкриття Центру інновацій на базі факультету технічної кібернетики з компанією «Майкрософт Рус». Це перший Центр інновацій Microsoft на північному заході Росії.

    У липні 2007 року ректор університету Михайло Федоров заявив інформагентству «Прайм-тасс» про те, що в рамках національного проекту «Освіта» на основі інституту буде створено НДІ нових матеріалів і технологій. На будівництво НДІ з федерального бюджету виділять 520 млн рублів.

    У 2012 році СПбПУ увійшов в число 15 вузів Росії, які стали переможцями конкурсного відбору на право отримання субсидії Міністерства освіти та науки Росії з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності — Програма «5-100-2020».

    Фундаментальна бібліотека

    Фундаментальна бібліотека Санкт-Петербурзького політехнічного університету
    рос. Фундаментальная библиотека Санкт-Петербургского политехнического университета
    СПбПУ
    image
    image
    60°00′22″ пн. ш. 30°22′36″ сх. д. / 60.00617400002777657° пн. ш. 30.37668200002777752° сх. д. / 60.00617400002777657; 30.37668200002777752Координати: 60°00′22″ пн. ш. 30°22′36″ сх. д. / 60.00617400002777657° пн. ш. 30.37668200002777752° сх. д. / 60.00617400002777657; 30.37668200002777752{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
    Країна: image Росія
    Тип: університетська
    Назва на честь: Петро I
    Розташування Калінінський район (Санкт-Петербург)
    Адреса Росія, м. Санкт-Петербург, Політехнічна вулиця, 29
    Заснована 1902
    Статус спадщини d[10]
    Фонди: 2 600 000 одиниць
    Річний обіг: 800 000 примірників (2008)
    Читачів: 40 000
    Сайт: library.spbstu.ru
    image Медіафайли у Вікісховищі

    Відкрилася одночасно з Санкт-Петербурзьким політехнічним інститутом 1902 року й зараз є однією з найбільших в місті.

    У створенні бібліотеки і формуванні її фондів брали участь провідні вчені Санкт-Петербурзького політехнічного інституту, члени бібліотечної комісії Ф. Ю. Левінсон-Лессінг, М. А. Павлов, А. С. Посніков, І. В. Мещерський, І. М. Гревс та інші. У різний час в бібліотеку влилися колекції книг С. Ю. Вітте, професорів інституту П. Б. Струве, Ю. С. Гамбарова, А. П. Фан-дер-Фліта, Б. Е. Нольде, К. П. Боклевського та інших.

    З реорганізацією в 1930 році Політехнічного інституту й створенням галузевих вишів навчальний фонд бібліотеки був розділений між ними. У період 1932—1934 рр. бібліотека функціонує як Ленінградська наукова бібліотека сектору кадрів Наркомату важкої промисловості.

    Зараз Фундаментальна бібліотека, що є структурним підрозділом СПбДПУ, вирішує завдання забезпечення підготовки фахівців вищої ланки, наукових досліджень, гуманітарної освіти і виховання.

    Видавництво Політехнічного університету

    image
    Лого видавництва

    Російське книжкове видавництво, створене 1996 році при університеті. У 1994 році в результаті об'єднання ряду структур, що відносяться до видавничо-поліграфічної діяльності, в Санкт-Петербурзькому політехнічному університеті (тоді — Технічному університеті) було створено Видавничо-поліграфічний центр. Двома роками пізніше Вчена рада університету ухвалила рішення про перетворення Центру у Видавництво Політехнічного університету. Так вперше в історії Санкт-Петербурзького політехнічного університету було організовано видавництво, що володіє потужною поліграфічною базою і працює на основі державних ліцензій на видавничу і поліграфічну діяльність.

    Видавництво спеціалізується на випуску навчальної та професійної літератури. Щорічно випускає більше 500 найменувань навчально-методичної літератури. Економіка та фінанси, комп'ютерні технології, історія, психологія, медицина, навчальна література — книги «Видавництва Політехнічного університету» представляють найрізноманітніші сфери професійних інтересів сучасного читача. Видавництво має налагоджені контакти з органами управління освітою, підтримує зв'язки з усією поліграфічною галуззю.

    Видавництво СПбГПУ є найактивнішим учасником Видавничо-поліграфічної асоціації університетів Росії. За даними Російської книжкової палати, видавництво СПбДПУ з 2003 року стійко займає перше місце в Російській Федерації за кількістю найменувань книг, що випускаються для забезпечення навчального та наукового процесів вищої школи Санкт-Петербурга. Директор Видавництва і його засновник — Іванов Олександр Васильович.

    Примітки

    1.
    2. Національні дослідницькі університети (рос.)
    3. Моніторинг технічних і технологічних університетів (рос.)
    4. . Архів оригіналу за 02.12.2017. Процитовано 10.06.2019.
    6. . Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 8 лютого 2017.
    7. «Наноматеріали: новий інститут в Політесі» [ 11 серпня 2007 у Wayback Machine.] «Діловий Петербург (рос.)» ISSN 1606-1829 31 липня 2007 року
    8. Указ Президента Російської Федерації від 7 травня 2012 р. № 599 на сайті rg.ru (рос.)
    9. Постановление Правительства РФ № 527 от 10.07.2001

    Посилання

    Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет

    • Політехнічний інститут імператора Петра Великого. Листівки початку XX століття (рос.)
    • Політех в обличчях (рос.)
    • СПбДПУ на сайті проекту Study in Russia (рос.) (eng.)

    Фундаментальна бібліотека

    • Історична довідка на сайті бібліотеки (рос.)

    Видавництво Політехнічного університету

    • Офіційний сайт (рос.)
    • Видавничо-поліграфічна асоціація (рос.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Sankt Peterburzkij politehnichnij universitet Petra Velikogo ros Sankt Peterburgskij politehnicheskij universitet Petra Velikogo odin iz najstarishih bagatofunkcionalnih derzhavnih vishih navchalnih zakladiv Rosiyi Maye status nacionalnogo doslidnickogo universitetu Rosiyi Sankt Peterburzkij politehnichnij universitet Petra VelikogoSPbPU akreditaciya60 00 22 pn sh 30 22 36 sh d 60 00617400002777657 pn sh 30 37668200002777752 sh d 60 00617400002777657 30 37668200002777752 Koordinati 60 00 22 pn sh 30 22 36 sh d 60 00617400002777657 pn sh 30 37668200002777752 sh d 60 00617400002777657 30 37668200002777752Tip Nacionalnij doslidnickij universitet Rosiyi d i pam yatka arhitekturi d Krayina RosiyaRoztashuvannya Sankt PeterburgGaslo Politehnicheskij znaniya vysokih dostizhenijNazva na chest Petro IZasnovano 1899Studentiv 30 197Prinalezhnist d 1 Chlenstvo u Asociaciya inzhenernih universitetiv Yevropi d i d 2 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetuSajt spbstu ru ros Saint Petersburg Polytechnical University u VikishovishiZagalni vidomostiUniversitet vklyuchaye v sebe 12 bazovih institutiv fakulteti dodatkovoyi osviti filiyi v mistah Cheboksari Sosnovij Bor kompleks naukovo doslidnih pidrozdiliv sho vklyuchaye ob yednanij naukovo tehnologichnij institut naukovo osvitni centri ryad specializovanih naukovo virobnichih struktur sportivnij kompleks profilaktorij ta bazi vidpochinku Zabezpechuye vipusk inzheneriv ekonomistiv menedzheriv za 101 specialnistyu bakalavriv i magistriv za 51 napryamom nauki i tehniki aspirantiv za 90 naukovimi specialnostyami Profesorsko vikladackij sklad vklyuchaye v sebe 25 akademikiv i chleniv korespondentiv RAN ponad 500 profesoriv doktoriv nauk Nalezhit do p yatirki najkrashih tehnichnih vishiv krayini U lipni 2013 roku universitet stav odnim iz peremozhciv konkursu na status Providni universiteti Rosiyi Na chest universitetu nazvano prileglu Politehnichnu vulicyu i stanciyu metro Politehnichnu VikladachiDiv takozh Kategoriya Vikladachi Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetuVipusknikiDiv takozh Kategoriya Vipuskniki Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetuKerivnikiRektori i direktori Gagarin Andrij Grigorovich 01 1900 02 1907 direktor Posnikov Oleksandr Sergijovich 03 1907 09 1907 direktor Mesherskij Ivan Vsevolodovich 09 1907 09 1908 direktor Posnikov Oleksandr Sergijovich 09 1908 09 1911 direktor Skobyelcin Volodimir Volodimirovich 09 1911 09 1917 direktor Radcig Oleksandr Oleksandrovich 09 1917 12 1918 rektor Shatelen Mihajlo Andrijovich 12 1918 05 1919 rektor Levinson Lessing Franc Yulijovich 05 1919 11 1919 rektor Ruzskij Dmitro Pavlovich 11 1919 08 1921 rektor Zaluckij Leonid Vasilovich 08 1921 01 1922 rektor Vorobjov Boris Yevdokimovich 01 1922 06 1925 rektor Bajkov Oleksandr Oleksandrovich 06 1925 10 1928 rektor Kobozyev Petro Oleksijovich 11 1928 08 1929 rektor Shumskij Oleksandr Yakovich 08 1929 12 1929 rektor Davtyan Yakiv Hristoforovich 02 1930 06 1930 rektor 1930 1934 institut podileno na kilka galuzevih Yevdokimov Vasil Grigorovich 08 1931 06 1934 Leningradskij mashinobudivnij institutDavtyan Yakiv Hristoforovich 06 1930 01 1931 Leningradskij mashinobudivnij institutMogilnickij Isor Moyisejovich 10 11 1931 01 07 1934 Leningradskij gidrotehnichnij institutProvorov Petro Mikolajovich 08 06 1930 10 11 1931 Leningradskij gidrotehnichnij institutShingaryev Oleksandr Fedorovich 24 08 1931 30 04 1934 Leningradskij elektromehanichnij institutTihomirov Volodimir Oleksandrovich 28 10 1933 06 1934 Leningradskij fiziko matematichnij institut z 26 lyutogo 1932 Leningradska inzhenerna akademiya Lazurkin Mihajlo Semenovich 09 12 1930 28 10 1933 Leningradskij fiziko matematichnij institut z 26 lyutogo 1932 Leningradska inzhenerna akademiya Dyakonov Sergij Sergijovich 03 06 1930 07 11 1931 Leningradskij institut kotloturbinobudivnictvaShrejber Georgij Yakovich 06 1930 06 1934 Leningradskij metalurgijnij institutShrejber Georgij Yakovich 07 1934 06 1935 direktor Tyurkin Petro Andrijovich 06 1935 06 1936 direktor Yevdokimov Vasil Grigorovich 08 1936 07 1937 direktor Novikov Kirilo Vasilovich 09 1937 06 1938 direktor Smirnov Sergij Antonovich 06 1938 11 1940 direktor Tyurkin Petro Andrijovich 11 1940 12 1941 direktor Serdyukov Sergij Andrijovich 03 1942 09 1944 direktor Kalantarov Pavlo Lazarevich 09 1944 06 1946 direktor Shmargunov Kostyantin Mikolajovich 06 1946 06 1951 direktor Alabishev Oleksandr Filosofovich 06 1951 5 03 1956 direktor Smirnov Vasil Sergijovich 5 03 1956 5 03 1973 rektor Seleznov Kostyantin Pavlovich 17 05 1973 23 05 1983 rektor Vasilyev Yurij Sergijovich 23 05 1983 30 09 2003 rektor prezident z pravami rektora Fedorov Mihajlo Petrovich 30 09 2003 05 2011 rektor Rudskoj Andrij Ivanovich z 05 2011 rektorPrezidenti Vasilyev Yurij Sergijovich z 10 2003 prezident golova Opikunskoyi radiNazvi1899 1910 Sankt Peterburzkij politehnichnij institut 1910 1914 Sankt Peterburzkij politehnichnij institut imperatora Petra Velikogo 1914 1922 Petrogradskij politehnichnij institut imperatora Petra Velikogo 1922 1923 Pershij Petrogradskij politehnichnij institut imeni M I Kalinina 1923 1924 Petrogradskij politehnichnij institut imeni M I Kalinina 1924 1930 Leningradskij politehnichnij institut imeni M I Kalinina 1930 1934 rozdileno na samostijni instituti iz pidporidkuvannyam vidpovidnim galuzevim ministerstvam yaki finansuvali j kontrolyuvali pidgotovku kadriv dlya svoyih pidpriyemstv 1934 1940 Leningradskij industrialnij institut 1940 1990 Leningradskij politehnichnij institut imeni M I Kalinina 1990 1991 Leningradskij derzhavnij tehnichnij universitet 1991 2002 Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnichnij universitet 2002 2015 Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnichnij universitet Z 2015 roku Sankt Peterburzkij politehnichnij universitet Petra Velikogo Povna nazva Federalnij derzhavnij avtonomnij osvitnij zaklad vishoyi osviti Sankt Peterburzkij politehnichnij universitet Petra Velikogo ros Federalnoe gosudarstvennoe avtonomnoe obrazovatelnoe uchrezhdenie vysshego obrazovaniya Sankt Peterburgskij politehnicheskij universitet Petra Velikogo Neoficijna nazva Politeh ros Politeh Istoriya1899 1914 Zaklad zasnovano 19 lyutogo 1899 roku vidpovidno do doruchennya ministra finansiv Rosijskoyi imperiyi S Yu Vitte yak Sankt Peterburzkij politehnichnij institut imeni Petra Velikogo Najblizhchimi odnodumcyami Vitte v spravi organizaciyi SPbPI buli tovarish ministra finansiv i vchenij himik D I Mendelyeyev Vsi troye zgodom buli obrani pochesnimi chlenami institutu a yihni portreti vstanovleno v zali Radi Pislya zatverdzhennya v travni 1902 roku Polozhennya pro Politehnichnij institut voseni pochalisya zanyattya na ekonomichnomu elektromehanichnomu korablebudivnomu i metalurgijnomu viddilennyah yaki predstavlyali todi najbilsh perspektivni dlya Rosiyi galuzi tehniki 1905 roku pislya rozstrilu demonstraciyi na Dvircevij ploshi 9 sichnya zanyattya v instituti pripinilisya j ponovilisya tilki voseni 1906 roku Pislya pochatku zanyat institut shvidko rozvivavsya Uzhe 1907 roku vidkrilisya novi viddilennya inzhenerno budivelne mehanichne i himichne v grudni togo zh roku vidbulisya pershi zahisti vipusknih robit 1909 roku pri korablebudivnomu viddilenni stvoreno kursi povitroplavannya dlya studentiv tehnichnih viddilen i oficeriv yaki stali pershoyu v Rosiyi aviacijnoyu shkoloyu 1911 roku na korablebudivnomu viddilenni vidkrilasya persha v Rosiyi visha avtomobilna shkola Do 1914 roku na viddilennyah Politehnichnogo institutu navchalosya ponad 6000 cholovik Golovna budivlya Golovna budivlya svitlina 1902 r Kompleks budivel Sankt Peterburzkogo politehnichnogo institutu zvodivsya pid kerivnictvom Osoblivoyi budivelnoyi komisiyi stvorenoyi 23 lyutogo 1899 roku Dlya budivnictva bulo obrano viddalenu dilyanku Peterburga poblizu sela Sosnovka Proektuvannya i budivnictvo vela arhitekturna majsternya pid kerivnictvom E F Virriha Proekt vklyuchav v sebe kompleks budivel sho utvoryuyut avtonomne universitetske mistechko shozhe na ti sho isnuvali v Kembridzhi i Oksfordi Do skladu kompleksu uvijshli golovnij budinok himichnij paviljon dva gurtozhitki ta mehanichnij korpus Pri proektuvanni golovnoyi budivli Virrih vikoristovuvav proekt vishoyi tehnichnoyi shkoli Berlina Centralna chastina i zagalnij plan budivli majzhe povnistyu povtoryuyut berlinsku sporudu Urochista zakladka budivel bula zdijsnena 18 chervnya 1900 roku Budivnictvo velosya z 1900 do 1905 roku golovnij korpus buv zakinchenij 1902 roku Budinok pobudovanij v stili neoklasicizmu harakternogo dlya peterburzkoyi arhitekturi kincya XIX stolittya Monumentalna budivlya bilogo koloru z N podibnoyu konfiguraciyeyu Vnutrishnye planuvannya za yakogo vsi lekcijni auditoriyi vihodyat na pivdennij zahid dozvolyaye maksimalno vikoristovuvati prirodne osvitlennya 1914 1941 Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bagato studentiv i vikladachiv pishli na front V odnij z budivel institutu bulo rozgornuto shpital Do 1917 roku v instituti zalishalosya ne bilshe 3000 studentiv Na osnovi institutu pracyuvali kursi z pidgotovki lotchikiv i motoristiv a takozh sudnovih radiotelegrafistiv Laboratoriyi ta kafedri institutu brali uchast u rozrobci ozbroyen dlya diyuchoyi armiyi Gromadyanska vijna v Rosiyi U 1918 roci robota institutu bula pripinena Pislya Zhovtnevogo perevorotu bagato vikladachiv pokinuli Sankt Peterburg i Rosiyu U period gromadyanskoyi vijni v Rosiyi institut majzhe ne finansuvavsya ne mav paliva Do 1919 roku v instituti zalishilosya ne bilshe 500 studentiv Utim zhittya v instituti ne zavmiralo U berezni 1919 roku bulo stvoreno pershij u svitovij istoriyi fiziko mehanichnij fakultet dlya pidgotovki inzheneriv fizikiv doslidnikiv Nezabarom bulo prijnyato rishennya pro zasnuvannya himichnogo fakultetu U grudni 1919 roku u zv yazku z mobilizaciyeyu studentiv institut praktichno sporozhniv hocha naukova robota trivala 1921 roku fiziko tehnichnij viddil buv peretvorenij v institut a 1923 roku otrimav vlasne primishennya navproti parku institutu Nezvazhayuchi na take viddilennya studenti fizichnih fakultetiv praktikuvalisya v laboratoriyah FTI a bilshist jogo spivrobitnikiv buli vikladachami Politehu Mizhvoyennij period Pislya zakinchennya vijni diyalnist institutu pochala vidnovlyuvatisya U 1922 chislo studentiv dosyaglo 2000 A voseni v instituti z yavivsya she odin fakultet industrialnogo zemlerobstva stvorenij zamist zakritih silskogospodarskih institutiv Do kincya 20 h rokiv chiselnist studentiv dosyagla 8000 cholovik U 1929 roci z yavlyayutsya dva novih fakulteti vodnogo gospodarstva ta aviabudivnij U 1930 roci rishennyam Komisiyi Radnarkomu SRSR shodo reformi vishoyi ta serednoyi osviti na osnovi Politehu buli utvoreni vuzkoprofilni instituti yaki buli peredani u vidannya vidpovidnih ministerstv Na osnovi LPI buli utvoreni gidrotehnichnij institut Institut inzheneriv promislovogo budivnictva zaraz Vijskovij inzhenerno tehnichnij universitet Korablebudivnij Aviacijnij Elektrotehnichnij Himiko tehnologichnij Metalurgijnij Mashinobudivnij Industrialnogo silskogo gospodarstva Fiziko mehanichnij Leningradskij finansovo ekonomichnij i Vsesoyuznij kotloturbinnij instituti Formalno Politehnichnij institut pripiniv isnuvannya 30 chervnya 1930 Navchalnij proces buv porushenij oskilki laboratoriyi i majsterni nalezhali riznim institutam a ti u svoyu chergu riznim vidomstvam Uzhe vlitku 1933 roku Komisiya z vishoyi shkoli zmushena bula usuvati gospodarski superechki mizh okremimi galuzevimi institutami a v kvitni 1934 roku voni buli ob yednani na pravah fakultetiv u skladi novostvorenogo Leningradskogo industrialnogo institutu LII Do pochatku 1935 roku LII buv najbilshim v krayini tehnichnim vishem u yakomu navchalisya ponad 10 tisyach studentiv i aspirantiv pracyuvali 940 profesoriv i vikladachiv 2600 robitnikiv i sluzhbovciv 1941 1991 U roki Drugoyi svitovoyi vijni na front pishli ponad 3500 studentiv i spivrobitnikiv Politehu U lyutomu 1942 roku provodilasya evakuaciya Politehu spershu do P yatigorska a potim do Tashkenta U 1943 roci v Tashkenti bulo rozpochato naukovu j navchalnu robotu Vidnovlennya institutu bulo rozpochato vidrazu zh pislya znyattya blokadi mista v 1944 roci Z zhovtnya 1946 roku Politehnichnij institut perejshov u pidporyadkuvannya Minvishu SRSR yakij nadav institutu pravo pracyuvati za vlasnimi navchalnimi planami i programami Chislo studentiv v LPI nablizilasya do troh tisyach U 1948 roci pershij v SRSR zagin studentiv v kilkosti 340 cholovik viyihav na budivnictvo Alakuskoyi GES Pochinayuchi z 1950 roku velika uvaga pridilyalasya pidgotovci fahivciv dlya vsesoyuznih budivnictv Na inzhenerno budivelnomu fakulteti rozpochalasya pidgotovka inzheneriv gidrobudivnikiv a pri metalevomu zavodi bulo organizovano vechirnye viddilennya LPI dlya pidgotovki inzheneriv trubobudivnikiv Do 1960 roku v LPI buli stvoreni laboratoriyi energetichnih sistem avtomatiki telemehaniki metalurgiyi turbinobuduvannya i kompresorobuduvannya Odnochasno z cim v instituti bulo vvedeno sistema bezperervnoyi virobnichoyi praktiki Pershokursniki yaki ne mali virobnichogo dosvidu popereminno vchilisya i pracyuvali na zavodi im K Marksa metalevomu zavodi VO Svitlana zavodi Chervonij Zhovten v Golovleningradbudi U 1961 roci vidpovidno do novogo polozhennya pro vishi navchalni zakladi bulo vidnovleno vibornist rektoriv i dekaniv Pochinayuchi z 1960 roku jde shvidke sporudzhennya novih budivel institutu Do 1962 roku buli pobudovani sportkompleks visokovoltnij korpus TVN dva novih navchalnih korpusi budivlya polikliniki profilaktorij arhiv ta gurtozhitok na prospekti Neskorenih U 1962 roci stvoreno zaochnij fakultet ta fakultet udoskonalennya diplomovanih inzheneriv 1968 roku pidvishennya kvalifikaciyi kerivnih pracivnikiv a rik po tomu 1969 roku pidgotovche viddilennya dlya robitnichoyi ta silskoyi molodi Todi zh fakultet vechirnij buv rozdilenij na dva elektrotehnichnij ta inzhenerno tehnichnij 1972 roku v Pskovi bulo vidkrito filiyu Politehnichnogo institutu nini Pskovskij derzhavnij politehnichnij institut Piznishe organizovuyutsya filiyi v Orsku Cheboksarah Sosnovomu Boru Sporudzhennya novih budinkiv bulo prodovzheno naprikinci 70 h na pochatku 80 h rokiv Pobudovano dva gurtozhitki za Gromadyanskim prospektom i prospekti Neskorenih novij navchalnij korpus korpus dlya pidgotovchogo fakultetu na Polyustrovskomu a takozh budivlya Institutu mizhnarodnih osvitnih program na Gromadyanskomu prospekti Nagrudnij znak vipusknika do 1990 Stvoryuyutsya novi konstruktorski byuro OKB Impuls ta osoblive konstruktorske byuro tehnichnoyi kibernetiki nini CNDI RTK Z 1982 roku v LPI pochinayetsya cilova pidgotovka fahivciv u spivpraci z velikimi pidpriyemstvami zacikavlenimi v priplivi molodih fahivciv OKB Impuls CNDI im akad A N Krilova NVO Leninec Lenpoligrafmash VO Suputnik VO im K Marksa ta in U 1987 roci pri LPI buli stvoreni Inzhenernij centr i Mizhgaluzevij institut pidvishennya kvalifikaciyi MIPK z novih napryamkiv rozvitku tehniki i tehnologiyi U 1989 roci v Politehnichnij institut na 11 fakultetiv bulo prijnyato 2100 pershokursnikiv a zagalna kilkist podanih abituriyentami zayav perevishila 5000 Najbilshu kilkist abituriyentiv bulo prijnyato na fakultet tehnichnoyi kibernetiki 310 osib a najbilshij konkurs buv na fakulteti ekonomiki i upravlinnya 590 zayav na 120 misc U veresni 1989 roku Rada LPI uhvalila rishennya pro perejmenuvannya Politehnichnogo institutu v Derzhavnij tehnichnij universitet Rada Ministriv RRFSR zatverdila novu nazvu 3 kvitnya 1990 roku Z 1991 do nashih dniv U grudni 2006 roku pidpisano ugodu pro vidkrittya Centru innovacij na bazi fakultetu tehnichnoyi kibernetiki z kompaniyeyu Majkrosoft Rus Ce pershij Centr innovacij Microsoft na pivnichnomu zahodi Rosiyi U lipni 2007 roku rektor universitetu Mihajlo Fedorov zayaviv informagentstvu Prajm tass pro te sho v ramkah nacionalnogo proektu Osvita na osnovi institutu bude stvoreno NDI novih materialiv i tehnologij Na budivnictvo NDI z federalnogo byudzhetu vidilyat 520 mln rubliv U 2012 roci SPbPU uvijshov v chislo 15 vuziv Rosiyi yaki stali peremozhcyami konkursnogo vidboru na pravo otrimannya subsidiyi Ministerstva osviti ta nauki Rosiyi z metoyu pidvishennya yihnoyi konkurentospromozhnosti Programa 5 100 2020 Fundamentalna bibliotekaFundamentalna biblioteka Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetu ros Fundamentalnaya biblioteka Sankt Peterburgskogo politehnicheskogo universiteta SPbPU60 00 22 pn sh 30 22 36 sh d 60 00617400002777657 pn sh 30 37668200002777752 sh d 60 00617400002777657 30 37668200002777752 Koordinati 60 00 22 pn sh 30 22 36 sh d 60 00617400002777657 pn sh 30 37668200002777752 sh d 60 00617400002777657 30 37668200002777752 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinkuKrayina RosiyaTip universitetskaNazva na chest Petro IRoztashuvannya Kalininskij rajon Sankt Peterburg Adresa Rosiya m Sankt Peterburg Politehnichna vulicya 29Zasnovana 1902Status spadshini d 10 Fondi 2 600 000 odinicRichnij obig 800 000 primirnikiv 2008 Chitachiv 40 000Sajt library spbstu ru Mediafajli u Vikishovishi Vidkrilasya odnochasno z Sankt Peterburzkim politehnichnim institutom 1902 roku j zaraz ye odniyeyu z najbilshih v misti U stvorenni biblioteki i formuvanni yiyi fondiv brali uchast providni vcheni Sankt Peterburzkogo politehnichnogo institutu chleni bibliotechnoyi komisiyi F Yu Levinson Lessing M A Pavlov A S Posnikov I V Mesherskij I M Grevs ta inshi U riznij chas v biblioteku vlilisya kolekciyi knig S Yu Vitte profesoriv institutu P B Struve Yu S Gambarova A P Fan der Flita B E Nolde K P Boklevskogo ta inshih Z reorganizaciyeyu v 1930 roci Politehnichnogo institutu j stvorennyam galuzevih vishiv navchalnij fond biblioteki buv rozdilenij mizh nimi U period 1932 1934 rr biblioteka funkcionuye yak Leningradska naukova biblioteka sektoru kadriv Narkomatu vazhkoyi promislovosti Zaraz Fundamentalna biblioteka sho ye strukturnim pidrozdilom SPbDPU virishuye zavdannya zabezpechennya pidgotovki fahivciv vishoyi lanki naukovih doslidzhen gumanitarnoyi osviti i vihovannya Vidavnictvo Politehnichnogo universitetuLogo vidavnictva Rosijske knizhkove vidavnictvo stvorene 1996 roci pri universiteti U 1994 roci v rezultati ob yednannya ryadu struktur sho vidnosyatsya do vidavnicho poligrafichnoyi diyalnosti v Sankt Peterburzkomu politehnichnomu universiteti todi Tehnichnomu universiteti bulo stvoreno Vidavnicho poligrafichnij centr Dvoma rokami piznishe Vchena rada universitetu uhvalila rishennya pro peretvorennya Centru u Vidavnictvo Politehnichnogo universitetu Tak vpershe v istoriyi Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetu bulo organizovano vidavnictvo sho volodiye potuzhnoyu poligrafichnoyu bazoyu i pracyuye na osnovi derzhavnih licenzij na vidavnichu i poligrafichnu diyalnist Vidavnictvo specializuyetsya na vipusku navchalnoyi ta profesijnoyi literaturi Shorichno vipuskaye bilshe 500 najmenuvan navchalno metodichnoyi literaturi Ekonomika ta finansi komp yuterni tehnologiyi istoriya psihologiya medicina navchalna literatura knigi Vidavnictva Politehnichnogo universitetu predstavlyayut najriznomanitnishi sferi profesijnih interesiv suchasnogo chitacha Vidavnictvo maye nalagodzheni kontakti z organami upravlinnya osvitoyu pidtrimuye zv yazki z usiyeyu poligrafichnoyu galuzzyu Vidavnictvo SPbGPU ye najaktivnishim uchasnikom Vidavnicho poligrafichnoyi asociaciyi universitetiv Rosiyi Za danimi Rosijskoyi knizhkovoyi palati vidavnictvo SPbDPU z 2003 roku stijko zajmaye pershe misce v Rosijskij Federaciyi za kilkistyu najmenuvan knig sho vipuskayutsya dlya zabezpechennya navchalnogo ta naukovogo procesiv vishoyi shkoli Sankt Peterburga Direktor Vidavnictva i jogo zasnovnik Ivanov Oleksandr Vasilovich PrimitkiUnified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Nacionalni doslidnicki universiteti ros Monitoring tehnichnih i tehnologichnih universitetiv ros Arhiv originalu za 02 12 2017 Procitovano 10 06 2019 Arhiv originalu za 8 chervnya 2010 Procitovano 8 lyutogo 2017 Nanomateriali novij institut v Politesi 11 serpnya 2007 u Wayback Machine Dilovij Peterburg ros ISSN 1606 1829 31 lipnya 2007 roku Ukaz Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 7 travnya 2012 r 599 na sajti rg ru ros Postanovlenie Pravitelstva RF 527 ot 10 07 2001PosilannyaSankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Politehnichnij institut imperatora Petra Velikogo Listivki pochatku XX stolittya ros Politeh v oblichchyah ros SPbDPU na sajti proektu Study in Russia ros eng Fundamentalna biblioteka Istorichna dovidka na sajti biblioteki ros Vidavnictvo Politehnichnogo universitetu Oficijnij sajt ros Vidavnicho poligrafichna asociaciya ros

    Дата публікації:
    Топ