Олександра Григорівна Самусенко (1922 — 3 березня 1945) — радянська офіцер зв'язку, капітан. Під час німецько-радянської війни була командиром танка Т-34. За деякими відомостями, єдина жінка-танкіст у 1-й гвардійській танковій армії та єдина жінка, що обіймала посаду заступника командира танкового батальйону.
Самусенко Олександра Григорівна | |
---|---|
рос. Александра Григорьевна Самусенко | |
Народження | 1922[1] d, Рогачовський повіт, Гомельська губернія, РСФРР |
Смерть | 3 березня 1945[1] Сулішевіце, Ґміна Лобез, Лобезький повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща помер від ран[d] |
Поховання | Західнопоморське воєводство |
Країна | СРСР |
Звання | капітан |
Війни / битви | радянсько-фінська війна і Друга світова війна |
Нагороди |
Біографія
Народилася у 1922 році в селі Святе (нині — село Кірове) Жлобінського району Гомельської області. Білоруска.
Вихованка в частинах РСЧА з 12 років (згідно з нагородного листа — з 1935 року). Брала участь у радянсько-фінській війні 1939-40 років. Ю. А. Жуків у книзі «Люди сорокових років. Записки військового кореспондента» стверджує, що Олександра Самусенка також воювала в Іспанії, що спростовується в книзі письменника-фронтовика Ф. А. Гаріна; до того ж, це було б неможливо в силу її віку.
Велику Вітчизняну війну починала рядовим-піхотинцем (покликана Читинским РВК). Написала листа Голові Президії Верховної Ради СРСР М. І. Калініна з проханням посприяти їй при вступі в танкове училище. Успішно його закінчила.
З жовтня 1941 року воювала на Брянському, Західному і Воронезькому фронтах. Тричі поранена, у тому числі один раз — важко. Офіцер зв'язку 97-ї танкової бригади гвардії старший лейтенант А. Р. Самусенко брала участь у Курській битві. За проявлену сміливість і рішучість у період з 19 по 28 липня 1943 року нагороджена орденом Червоної Зірки (28 липня 1943).
У 1945 році гвардії капітана А. Г. Самусенко перевели офіцером зв'язку в штаб 1-ї гвардійської танкової бригади, у складі якої вона взяла участь у Львівсько-Сандомирської операції. За деякими відомостями, була призначена заступником командира 1-го танкового батальйону 1-ї гвардійської танкової бригади.
В лютому 1945 року в розташування частини вийшов американець, сержант Джозеф Байєрлі, в третій раз втік з німецького полону. Він умовив гвардії капітана А. Р. Самусенко не відправляти його в тил. Згодом його досвід став у нагоді в батальйоні, який був оснащений в тому числі американськими танками «Шерман». Джозеф Байєрлі вважається єдиним воїном, воювали в американській і в радянській арміях, він — батько Джона Байерлі, колишнього в 2008—2011 роках послом США в Росії.
Померла від ран 3 березня 1945 року в селі Цюльцефитц (нині Сулишевице) біля міста Лобез (нині Західно-Поморського воєводства в Польщі). Перепоховали на центральній площі міста Лобез (нині Польща).
Нагороди
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (1945)
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (10 квітня 1945, посмертно)
- Орден Червоної Зірки (28 липня 1943)
Родина
Мати — Дарія Артемівна Казакова, проживала в селі Вирня[], Жлобинський район, Гомельська область, Білорусь. Батько — Єгор Олександрович Самусенко, проживав на хуторі Замостя, Святський сільрада (з 20 квітня 1939 року — Кіровський сільрада), Жлобинський район, Гомельська область.
Усього в родині було п'ятеро дітей: Марія (нар. 1910), Ольга (1917—2012), Олександра (нар. 1922), Сава (нар. 1926, загинув у партизанському загоні в Гомельській області, застрелений снайпером у розвідці), Володимир (нар. 1928). Зокрема, сестра Ольга Григорівна Дем'яненко (1917—2012) проживала в селі Святе (з 20 квітня 1939 року — Кірове), а після Великої Вітчизняної війни переїхала в село Химы, Рогачевський район, Гомельська область.
Примітки
Виноски
- В її нагородних листах вказано національність «татарка».
- «Байєрлі пощастило: політрук танкового батальйону трохи розумів по-англійськи. Він допоміг йому порозумітися з командиром — крутий жінкою в майорських погонах, яка втратила у війну чоловіка і всю родину. Хоча в пам'яті Джозефа вона збереглася навіки символом всього горя, що випав у війну на долю радянського народу, і всій стійкості духу і мужність, проявлені радянськими людьми, запам'ятати її ім'я виявилося вище його сил. Так Байєрлі її і називав — „Майор“, так „Майором“ вона у його пам'яті і залишилася на все життя. Потім, у 1980-х і 1990-х, Джозеф і його син Джон намагалися знайти цей батальйон і його командира, але безуспішно — війна змила всі сліди.» — Цитата: Юрій Захарович. Мій американський товариш. [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- TracesOfWar
- Демидов П. М. {{{Заголовок}}}.
- Виталий Скобельский. .
- Тамара Крюченко (24.01.2008). Сколько прожито и пережито…. Гомельская правда. Процитовано 11 вересня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Жуков Ю. А. {{{Заголовок}}}.
- Гарин Ф. А. {{{Заголовок}}}.
- Из наградного листа А. Г. Самусенко с представлением к ордену Красной Звезды. «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг». 27 июля 1943.
- Дрёмов И. Ф. {{{Заголовок}}}.
- Ксения Дубичева, Татьяна Андреева (24.09.2010). Посол США в Москве открыл выставку, посвященную фантастической судьбе его отца. Российская газета. Процитовано 11 вересня 2011.
- . ОБД «Подвиг народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 6 листопада 2016.
Література
- Виталий Скрижалин. Резонанс. Её имя известно: Александра Самусенко. — Красная звезда, №94, 27 квітня 1995.
- Лия Гинцель. Дочь полка. — Вечерний Екатеринбург, 13.10.2010.
- Виталий Скобельский. Жизнь и смерть Александры Самусенко. — Газета «Голос Украины».
- Демидов П. М. На службе у бога войны. В прицеле черный крест. — М. : Яуза, Эксмо, 2007. — С. 224-226. — (Война и мы. Окопная правда) — 5000 прим. — ISBN 978–5–699–22735–8.
- Мурманцева В. С. Советские женщины в Великой Отечественной войне. — М. : Мысль, 1974.
- Гарин Ф. А. Глава 10. На немецкой земле // Цветы на танках. — М. : Советская Россия, 1973.
Документи
- Нагородний лист А. Р. Самусенко з поданням до ордена Червоної Зірки. «Подвиг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр». 27 липня 1943.
Посилання
- Даниил Иванов. (08.05.2010). Александра Самусенко. Биография. Единственная женщина - замкомандира танкового батальона. Сайт «История государства». Архів оригіналу за 16.05.2012. Процитовано 11 вересня 2011.(рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandra Grigorivna Samusenko 1922 3 bereznya 1945 radyanska oficer zv yazku kapitan Pid chas nimecko radyanskoyi vijni bula komandirom tanka T 34 Za deyakimi vidomostyami yedina zhinka tankist u 1 j gvardijskij tankovij armiyi ta yedina zhinka sho obijmala posadu zastupnika komandira tankovogo bataljonu Samusenko Oleksandra Grigorivnaros Aleksandra Grigorevna SamusenkoNarodzhennya1922 1 d Rogachovskij povit Gomelska guberniya RSFRRSmert3 bereznya 1945 1945 03 03 1 Sulishevice Gmina Lobez Lobezkij povit Zahidnopomorske voyevodstvo Respublika Polsha pomer vid ran d PohovannyaZahidnopomorske voyevodstvoKrayina SRSRZvannyakapitanVijni bitviradyansko finska vijna i Druga svitova vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samusenko BiografiyaNarodilasya u 1922 roci v seli Svyate nini selo Kirove Zhlobinskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Biloruska Vihovanka v chastinah RSChA z 12 rokiv zgidno z nagorodnogo lista z 1935 roku Brala uchast u radyansko finskij vijni 1939 40 rokiv Yu A Zhukiv u knizi Lyudi sorokovih rokiv Zapiski vijskovogo korespondenta stverdzhuye sho Oleksandra Samusenka takozh voyuvala v Ispaniyi sho sprostovuyetsya v knizi pismennika frontovika F A Garina do togo zh ce bulo b nemozhlivo v silu yiyi viku Veliku Vitchiznyanu vijnu pochinala ryadovim pihotincem poklikana Chitinskim RVK Napisala lista Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR M I Kalinina z prohannyam pospriyati yij pri vstupi v tankove uchilishe Uspishno jogo zakinchila Z zhovtnya 1941 roku voyuvala na Bryanskomu Zahidnomu i Voronezkomu frontah Trichi poranena u tomu chisli odin raz vazhko Oficer zv yazku 97 yi tankovoyi brigadi gvardiyi starshij lejtenant A R Samusenko brala uchast u Kurskij bitvi Za proyavlenu smilivist i rishuchist u period z 19 po 28 lipnya 1943 roku nagorodzhena ordenom Chervonoyi Zirki 28 lipnya 1943 U 1945 roci gvardiyi kapitana A G Samusenko pereveli oficerom zv yazku v shtab 1 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi u skladi yakoyi vona vzyala uchast u Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi Za deyakimi vidomostyami bula priznachena zastupnikom komandira 1 go tankovogo bataljonu 1 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi V lyutomu 1945 roku v roztashuvannya chastini vijshov amerikanec serzhant Dzhozef Bajyerli v tretij raz vtik z nimeckogo polonu Vin umoviv gvardiyi kapitana A R Samusenko ne vidpravlyati jogo v til Zgodom jogo dosvid stav u nagodi v bataljoni yakij buv osnashenij v tomu chisli amerikanskimi tankami Sherman Dzhozef Bajyerli vvazhayetsya yedinim voyinom voyuvali v amerikanskij i v radyanskij armiyah vin batko Dzhona Bajerli kolishnogo v 2008 2011 rokah poslom SShA v Rosiyi Pomerla vid ran 3 bereznya 1945 roku v seli Cyulcefitc nini Sulishevice bilya mista Lobez nini Zahidno Pomorskogo voyevodstva v Polshi Perepohovali na centralnij ploshi mista Lobez nini Polsha NagorodiOrden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 10 kvitnya 1945 posmertno Orden Chervonoyi Zirki 28 lipnya 1943 RodinaMati Dariya Artemivna Kazakova prozhivala v seli Virnya utochniti Zhlobinskij rajon Gomelska oblast Bilorus Batko Yegor Oleksandrovich Samusenko prozhivav na hutori Zamostya Svyatskij silrada z 20 kvitnya 1939 roku Kirovskij silrada Zhlobinskij rajon Gomelska oblast Usogo v rodini bulo p yatero ditej Mariya nar 1910 Olga 1917 2012 Oleksandra nar 1922 Sava nar 1926 zaginuv u partizanskomu zagoni v Gomelskij oblasti zastrelenij snajperom u rozvidci Volodimir nar 1928 Zokrema sestra Olga Grigorivna Dem yanenko 1917 2012 prozhivala v seli Svyate z 20 kvitnya 1939 roku Kirove a pislya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni pereyihala v selo Himy Rogachevskij rajon Gomelska oblast PrimitkiVinoski V yiyi nagorodnih listah vkazano nacionalnist tatarka Bajyerli poshastilo politruk tankovogo bataljonu trohi rozumiv po anglijski Vin dopomig jomu porozumitisya z komandirom krutij zhinkoyu v majorskih pogonah yaka vtratila u vijnu cholovika i vsyu rodinu Hocha v pam yati Dzhozefa vona zbereglasya naviki simvolom vsogo gorya sho vipav u vijnu na dolyu radyanskogo narodu i vsij stijkosti duhu i muzhnist proyavleni radyanskimi lyudmi zapam yatati yiyi im ya viyavilosya vishe jogo sil Tak Bajyerli yiyi i nazivav Major tak Majorom vona u jogo pam yati i zalishilasya na vse zhittya Potim u 1980 h i 1990 h Dzhozef i jogo sin Dzhon namagalisya znajti cej bataljon i jogo komandira ale bezuspishno vijna zmila vsi slidi Citata Yurij Zaharovich Mij amerikanskij tovarish 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Dzherela TracesOfWar d Track Q98839586 Demidov P M Zagolovok Vitalij Skobelskij Tamara Kryuchenko 24 01 2008 Skolko prozhito i perezhito Gomelskaya pravda Procitovano 11 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zhukov Yu A Zagolovok Garin F A Zagolovok Iz nagradnogo lista A G Samusenko s predstavleniem k ordenu Krasnoj Zvezdy Podvig Naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg 27 iyulya 1943 Dryomov I F Zagolovok Kseniya Dubicheva Tatyana Andreeva 24 09 2010 Posol SShA v Moskve otkryl vystavku posvyashennuyu fantasticheskoj sudbe ego otca Rossijskaya gazeta Procitovano 11 veresnya 2011 OBD Podvig naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Arhiv originalu za 11 05 2017 Procitovano 6 listopada 2016 LiteraturaVitalij Skrizhalin Rezonans Eyo imya izvestno Aleksandra Samusenko Krasnaya zvezda 94 27 kvitnya 1995 Liya Gincel Doch polka Vechernij Ekaterinburg 13 10 2010 Vitalij Skobelskij Zhizn i smert Aleksandry Samusenko Gazeta Golos Ukrainy Demidov P M Na sluzhbe u boga vojny V pricele chernyj krest M Yauza Eksmo 2007 S 224 226 Vojna i my Okopnaya pravda 5000 prim ISBN 978 5 699 22735 8 Murmanceva V S Sovetskie zhenshiny v Velikoj Otechestvennoj vojne M Mysl 1974 Garin F A Glava 10 Na nemeckoj zemle Cvety na tankah M Sovetskaya Rossiya 1973 DokumentiNagorodnij list A R Samusenko z podannyam do ordena Chervonoyi Zirki Podvig Narodu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 27 lipnya 1943 PosilannyaDaniil Ivanov 08 05 2010 Aleksandra Samusenko Biografiya Edinstvennaya zhenshina zamkomandira tankovogo batalona Sajt Istoriya gosudarstva Arhiv originalu za 16 05 2012 Procitovano 11 veresnya 2011 ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij