Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самсам ад-Даула (*бл. 963 — 998) — емір Іраку у 983—987 роках та емір Фарсу і Кермана у 988/989—998 роках. Ім'я перекладається як «Меч держави». Повне ім'я — Самсам ад-Даула Абу Каліжар Марзубан бен Адуд ад-Даула Фанна Хосров.
| Самсам ад-Даула | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | صمصام الدوله ابو کالیجار مرزبان |
| Народився | 963 |
| Помер | 998 поблизу Ісфагана ·вбито |
| Національність | перс |
| Титул | емір |
| Посада | d |
| Термін | 983—998 роки |
| Попередник | Адуд ад-Даула |
| Наступник | Баха ад-Даула |
| Конфесія | шиїзм |
| Рід | Буїди |
| Батько | Адуд ад-Даула |
| Мати | Сайїда бінт Саягіл |
| Брати, сестри | Шараф аль-Даула і Баха аль-Даула |
| |
Життєпис
Походив з династії Буїдів. Другий син шахіншаха Адуда ад-Даули та Сайїди (доньки Саягіла, еміра Ґіляна, родича династії Зіяридів). Народився приблизно 963 року. При народженні отримав ім'я Марзубан. Здобув освіту військовика. Замолоду виконував державні доручення батька. Тривалий час перебував на посадах валі (намісника) Оману, потім Хузістану. Розглядався Адад ад-Даулою як його спадкоємець.
У 983 році після смерті батька Марзубан оголосив себе старший еміром під ім'ям Самсам ад-Даула, при цьому захопив Багдад та увесь Ірак. Тут отримав від халіфа ат-Таї підтвердження свого статусу. Втім з цим не погодився старший брат Шараф ад-Даула, що захопив провінцію Фарс. За цим обставин повстали брати Самсама — Тадж ад-Даула та Дійя ад-Даула, що захопили Басру та Хузістан відповідно. На півночі став самостійний двоюрідний брат Факр ад-Даула. Тоді ж за допомогою родича по матері Зіяра ібн Шахаравая вдалося придушити заколот вояків у Багдаді, що мали намір перейти на бік Шараф ад-Даули. Можливо, тоді ж прийняв титул шахіншаха.
Повноцінна війна розпочалася у 984 році, але спочатку жодна зі сторін не мала змоги пересилити іншу. Самсам ад-Даула боровся проти усіх своїх братів. У 985 році переміг Саффар ібн Куддавія, військовика Шафара ад-Даули. У 986 році військам Самсама вдалося захопити Басру та Хузістан, вигнавши братів Таджа ад-Даулу та Дійю ад-Даулу. Водночас було придушено повстання іншого брата Бахі ад-Даули. Проте доволі швидко вимушений був укласти угоду з Шарафаом ад-Даулою, що з потужною силою рушив на південб Іраку. За нею було звільнено Баху та передано Хузістану і Басру Шарафу. Втім невдовзі війська останнього втрутилися у заворушення, що почалися в Іраку. У битві при Васіті в травні 986 року Самсам зазнав поразки, потім остаточно його було переможено поблизу Багдада. Водночас в самому місті сталося повстання проти нього. Зрештою 987 року Самсам ад-Даула потрапив у полон до Шарафа ад-Даули. Полоненого було відправлено до Ширазу.
У 988 або 989 році після смерті Шарафа ад-Даули втік з в'язниці й розпочав боротьбу з братом Бахою ад-Даулою. Втім в цей час виникла загроза з боку родича Факра ад-Даули. За цим обставин було укладено угоду, за якою Самсам ад-Даула отримав в управління Фарс та Керман. Спільними зусиллями вдалося відбити намір супротивника.
У 991 році проти володаря Фарса та Кермана виступив Баха ад-Даула, проте Самсам ад-Даула завдав йому поразки, віднявши провінції Хузістан, а потім Оман. Втім не відчуваючи себе досить впевнено Самсам визнав Факра ад-Даулу старшим еміром. За цим обставин у 992 році зумів зберегти усі свої володіння — Фарс, Керман, Хузістан та Оман.
У 997 році після смерті Факра ад-Даули проти Самсама ад-Даули знову виступив Баха ад-Даула. Втім Самсам не наважився чинити спротив. Водночас значна частина війська перейшла на бік брата. В результаті Самсам ад-Даула втік з Ширазу, але біля Ісфагана його було вбито одним з родичів. Невдовзі Баха ад-Даула об'єднав усі володіння Буїдів.
Джерела
- Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. .
- Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Éd. PUF, (), article Bouyides, pp. 166—168.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samsam ad Daula bl 963 998 emir Iraku u 983 987 rokah ta emir Farsu i Kermana u 988 989 998 rokah Im ya perekladayetsya yak Mech derzhavi Povne im ya Samsam ad Daula Abu Kalizhar Marzuban ben Adud ad Daula Fanna Hosrov Samsam ad DaulaIm ya pri narodzhenniصمصام الدوله ابو کالیجار مرزبانNarodivsya963 0963 Pomer998 0998 poblizu Isfagana vbitoNacionalnistpersTitulemirPosadadTermin983 998 rokiPoperednikAdud ad DaulaNastupnikBaha ad DaulaKonfesiyashiyizmRidBuyidiBatkoAdud ad DaulaMatiSajyida bint SayagilBrati sestriSharaf al Daula i Baha al Daula Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Buyidiv Drugij sin shahinshaha Aduda ad Dauli ta Sajyidi donki Sayagila emira Gilyana rodicha dinastiyi Ziyaridiv Narodivsya priblizno 963 roku Pri narodzhenni otrimav im ya Marzuban Zdobuv osvitu vijskovika Zamolodu vikonuvav derzhavni doruchennya batka Trivalij chas perebuvav na posadah vali namisnika Omanu potim Huzistanu Rozglyadavsya Adad ad Dauloyu yak jogo spadkoyemec U 983 roci pislya smerti batka Marzuban ogolosiv sebe starshij emirom pid im yam Samsam ad Daula pri comu zahopiv Bagdad ta uves Irak Tut otrimav vid halifa at Tayi pidtverdzhennya svogo statusu Vtim z cim ne pogodivsya starshij brat Sharaf ad Daula sho zahopiv provinciyu Fars Za cim obstavin povstali brati Samsama Tadzh ad Daula ta Dijya ad Daula sho zahopili Basru ta Huzistan vidpovidno Na pivnochi stav samostijnij dvoyuridnij brat Fakr ad Daula Todi zh za dopomogoyu rodicha po materi Ziyara ibn Shaharavaya vdalosya pridushiti zakolot voyakiv u Bagdadi sho mali namir perejti na bik Sharaf ad Dauli Mozhlivo todi zh prijnyav titul shahinshaha Povnocinna vijna rozpochalasya u 984 roci ale spochatku zhodna zi storin ne mala zmogi peresiliti inshu Samsam ad Daula borovsya proti usih svoyih brativ U 985 roci peremig Saffar ibn Kuddaviya vijskovika Shafara ad Dauli U 986 roci vijskam Samsama vdalosya zahopiti Basru ta Huzistan vignavshi brativ Tadzha ad Daulu ta Dijyu ad Daulu Vodnochas bulo pridusheno povstannya inshogo brata Bahi ad Dauli Prote dovoli shvidko vimushenij buv uklasti ugodu z Sharafaom ad Dauloyu sho z potuzhnoyu siloyu rushiv na pivdenb Iraku Za neyu bulo zvilneno Bahu ta peredano Huzistanu i Basru Sharafu Vtim nevdovzi vijska ostannogo vtrutilisya u zavorushennya sho pochalisya v Iraku U bitvi pri Vasiti v travni 986 roku Samsam zaznav porazki potim ostatochno jogo bulo peremozheno poblizu Bagdada Vodnochas v samomu misti stalosya povstannya proti nogo Zreshtoyu 987 roku Samsam ad Daula potrapiv u polon do Sharafa ad Dauli Polonenogo bulo vidpravleno do Shirazu U 988 abo 989 roci pislya smerti Sharafa ad Dauli vtik z v yaznici j rozpochav borotbu z bratom Bahoyu ad Dauloyu Vtim v cej chas vinikla zagroza z boku rodicha Fakra ad Dauli Za cim obstavin bulo ukladeno ugodu za yakoyu Samsam ad Daula otrimav v upravlinnya Fars ta Kerman Spilnimi zusillyami vdalosya vidbiti namir suprotivnika U 991 roci proti volodarya Farsa ta Kermana vistupiv Baha ad Daula prote Samsam ad Daula zavdav jomu porazki vidnyavshi provinciyi Huzistan a potim Oman Vtim ne vidchuvayuchi sebe dosit vpevneno Samsam viznav Fakra ad Daulu starshim emirom Za cim obstavin u 992 roci zumiv zberegti usi svoyi volodinnya Fars Kerman Huzistan ta Oman U 997 roci pislya smerti Fakra ad Dauli proti Samsama ad Dauli znovu vistupiv Baha ad Daula Vtim Samsam ne navazhivsya chiniti sprotiv Vodnochas znachna chastina vijska perejshla na bik brata V rezultati Samsam ad Daula vtik z Shirazu ale bilya Isfagana jogo bulo vbito odnim z rodichiv Nevdovzi Baha ad Daula ob yednav usi volodinnya Buyidiv DzherelaBosworth C E 1975 Iran under the Buyids In Frye R N The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press pp 250 305 ISBN 0 521 20093 8 Janine et Dominique Sourdel Dictionnaire historique de l islam Ed PUF ISBN 978 2 130 54536 1 article Bouyides pp 166 168