Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Микола́йович Салій (2 листопада 1943, Іржавець, Ічнянський район — 26 вересня 2020, Київ) — український громадський діяч, співзасновник сучасної Києво-Могилянської академії, народний депутат України І та III скликань, у 1992—1993 роках — представник Президента України у місті Києві — голова Київської міської державної адміністрації. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Кандидат економічних наук. Член Національної спілки журналістів і Національної спілки письменників України.
| Іван Салій | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| в. о. заступника голови КМДА | |||||
| 2006 — 2008 | |||||
| Представник Президента України у Києві — голова КМДА | |||||
| 1992 — 1993 | |||||
| Попередник | посада утворена | ||||
| Наступник | Леонід Косаківський | ||||
| | |||||
| Народився | 2 листопада 1943 с. Іржавець, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Помер | 26 вересня 2020 (76 років) Київ | ||||
| Похований | Байкове кладовище | ||||
| Виборчий округ | Київ | ||||
| Відомий як | економіст, політик, журналіст | ||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | ||||
| Національність | українець | ||||
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | ||||
| Політична партія | КПРС | ||||
| У шлюбі з | Салій Валентина Петрівна | ||||
| Професія | Економіст | ||||
| Релігія | Православ'я | ||||
| Нагороди |
| ||||
 | |||||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| Позафракційний | 15 травня 1990 | — | 18 червня 1992 |
| Народний депутат України | |||
| 3-го скликання | |||
| Фракція партії «Єдність» | 5 липня 2000 | — | 14 травня 2002 |
Біографія
Народився 2 листопада 1943 року в селі Іржавець Ічнянського району Чернігівської області у селянській родині.
Має вищу освіту, кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему «Розвиток управління соціально — економічним комплексом великого міста (на прикладі Києва)», розробив авторський курс «Муніципальна власність».
Освіта
У 1961 році закінчив Смілянський технікум харчової промисловості, трудову діяльність розпочав теплотехніком, слюсарем та начальником зміни на цукрових заводах Черкаської та Київської областей.
У 1972 році закінчив Київський політехнічний інститут на факультеті хімічного машинобудування, за фахом — інженер-механік.Також закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.
Кар`єра
1962—1965 рр. — проходив військову службу на Балтійському флоті. Член КПРС з 1965 року.
197—1975 рр. — працював майстром, начальником виробничої — диспетчерського бюро котельного цеху заводу «Ленінська кузня».
1975—1979 рр. — перебував на партійній роботі.
1975 року — інструктор.
1976 року — завідувач промислово — транспортного відділу Подільського райкому Компартії України.
1979 року — головний інженер дослідного заводу торговельного машинобудування ВО «Київторгмаш».
З серпня 1979 року по грудень 1982 року — другий секретар Подільського райкому партії міста Києва.
1982 року — заступник завідувача відділу машинобудівної та хімічної промисловості Київського міського комітету КПУ.
У грудні 1983 року по 1990 рік — перший секретар Подільського райкому КПУ в місті Києві.
1990—1992 рр. — голова Подільської районної ради народних депутатів та Подільського райвиконкому, депутат Верховної Ради України першого скликання.
Балотувався на посаду голови виконкому Київради І скликання — 1990—1994 рр., проте набрав лише 15 голосів із 300 і не був обраний
З 20 березня 1992 року по 12 квітня 1993 року — представник Президента України у місті Києві, голова Київської міської державної адміністрації.
В 1993 році — префект університету «Києво-Могилянська академія».
1995—1996 рр. — після звільнення на громадській роботі, працював керівником Контрольної служби Президента України.
1996—1997 рр. — радником Прем'єр-міністра України.
1997—1998 рр. — був Президентом Асоціації народних депутатів.
1998 року — керівник Центру розвитку міст, першим заступником виконавчого директора Асоціації міст України.
У березні 1998 року — кандидат в народні депутати України (виборчий округ № 220, зайняв 2-ге місце).
1999—2000 рр. — заступник голови Київської міської державної адміністрації, голова Комітету транспорту КМДА.
Заслужений працівник транспорту України — грудень 2000 року.
Був обраний Народним депутатом України, виборчим округом N 221, м.Київ у червні 2000 року. Під час виборів, обіймав посаду заступника голови Київської міськдержадміністрації. Після виборів, приєднався до фракції ПРП "Реформи-Конґрес" у липні 2000 року, де перебував до 4 грудня того ж року. З квітня по травень 2001 року, залишався поза межами жодної фракції. Пізніше, а саме у травні 2001 року, став членом ґрупи "Трудова Україна". де був до листопада. З листопада, обіймав посаду уповноваженого представника фракції партії "Єдність" та одночасно був членом Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Склав свої повноваження, в якості депутата, у квітні 2002 року.
Член групи «Трудова Україна» травень — листопад 2001 року.
Орден «Знак Пошани». Почесна грамота КМ України — грудень 2001 року.
Член парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку.
У червні 2002 року по листопад 2003 року — заступник голови Київської міської державної адміністрації, начальник Головного управління транспорту.
Орден «За заслуги» III ст. — червень 2003 року.
З грудня 2003 року по жовтень 2004 року — перший заступник Міністра транспорту України у зв'язках з Верховною Радою України.
2004—2005 рр. — довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 225.
У березні 2006 року — кандидат у народні депутати України від Громадянського блоку «Пора—ПРП», № 308 в списку (блок до парламенту не пройшов).
З квітня 2006 року — депутат Київської міської ради від «Громадянського блоку ПОРА-ПРП».
З травня 2006 року — радник Київського міського голови — виконувач обов'язків заступника голови Київської міської державної адміністрації (основні функції та напрямки роботи — Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації).
Голова Громадського об'єднання «Вибір», Президент благодійного Фонду Івана Мазепи, Президент Громадської організації «Енергополіс».
З 2008 року — голова Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів».
З 2009 року — голова Комітету підприємців-виробників будівельних матеріалів та виробів при Торговельно-промисловій палаті України.
Особисте життя
Дружина — Салій Валентина Петрівна, 1947 року. Мав двох синів.
Захоплення — систематизація та конспектування праць з проблематики м. Києва та міст України, городництво.
Помер 26 вересня 2020 року у місті Києві. Похований на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 42а).
Творчість
Книги
- «Я повертаюсь» (1993),
- «Як подолати кризу та приниження? Дещо про регіональну політику України» (1998),
- «Обличчя столиці в долях її керівників» (2003),
- навчальний посібник «Українські міста: питання власності і муніципального управління» (2001),
- літературно-документальне видання «Крах партійного колоса» (2007),
- «Іржавець — моє рідне село» (2009).
Автор дванадцятисерійного телевізійного проєкту «Обличчя столиці в долях її керівників» (2003).
Відзнаки
- 1986 рік — «Знак Пошани».
- 2000 рік — «Заслужений працівник транспорту України».
- 2001 рік — нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку місцевого самоврядування і сумлінну працю.
- Нагороджено орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня.
- У 2003 році за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток цивільного будівництва, дострокове введення в дію станцій «Академмістечко» і «Житомирська» Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.
- Рішенням Президії Міжнародної Кадрової Академії нагороджено золотою медаллю «За ефективне управління» за особистий внесок у створення прогресивних управлінських структур та розвиток сучасної інфраструктури міста Києва.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).
Примітки
- Довідка: Салій Іван Миколайович. dovidka.com.ua. Процитовано 7 червня 2023.
- Вечірній Київ. — 1993. — 29 травня.
- Указ Президента України від 20 березня 1992 року № 171 [[https://web.archive.org/web/20140221235132/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/171/92 Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] «Про призначення Представника Президента України у місті Києві»].
- Указ Президента України від 12 квітня 1993 року № 118/93 «Про звільнення Представника Президента України у місті Києві» [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- Указ Президента України від 16 грудня 2003 року № 1438/2003 «Про призначення І. Салія першим заступником Міністра транспорту України у зв'язках з Верховною Радою України»
- Указ Президента України від 24 вересня 2004 року № 1131/2004 «Про звільнення І. Салія з посади першого заступника Міністра транспорту України у зв'язках з Верховною Радою України»
- . ФАКТИ ICTV. 27 вересня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
- Указ Президента України від 28 грудня 2000 року № 1387/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
- Указ Президента України від 9 червня 2003 року № 501/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників акціонерного товариства "Київметробуд"»
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Джерела
- Сайт Івана Салія [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С»
- Віталій Кличко висловив співчуття з приводу смерті Івана Салія /Офіційний портал Київради та КМДА, 28.09.2020/ [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Помер перший голова КМДА Іван Салій: що про нього відомо /24-канал, 27.09.2020/ [ 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Помер колишній голова КМДА /Главред, 27.09.2020/ [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
- Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- Обличчя столиці в долях її керівників [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К.: Довіра, 2008. — 599 с. — .
- Офіційна сторінка Івана Салія [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Хто є хто в Україні — Салій Іван Миколайович [ 24 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій ; ред. В. Ковалинський. — Київ: Довіра, 2008. — 608 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mikola jovich Salij 2 listopada 1943 19431102 Irzhavec Ichnyanskij rajon 26 veresnya 2020 Kiyiv ukrayinskij gromadskij diyach spivzasnovnik suchasnoyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi narodnij deputat Ukrayini I ta III sklikan u 1992 1993 rokah predstavnik Prezidenta Ukrayini u misti Kiyevi golova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Chlen CK KPU v 1990 1991 r Kandidat ekonomichnih nauk Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv i Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Ivan SalijIvan Salijv o zastupnika golovi KMDA2006 2008Predstavnik Prezidenta Ukrayini u Kiyevi golova KMDA1992 1993Poperednik posada utvorenaNastupnik Leonid KosakivskijNarodivsya 2 listopada 1943 1943 11 02 s Irzhavec Ichnyanskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 26 veresnya 2020 2020 09 26 76 rokiv KiyivPohovanij Bajkove kladovisheViborchij okrug KiyivVidomij yak ekonomist politik zhurnalistGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater NTUU KPI im Igorya SikorskogoPolitichna partiya KPRSU shlyubi z Salij Valentina PetrivnaProfesiya EkonomistReligiya Pravoslav yaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Salij Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya Pozafrakcijnij 15 travnya 1990 18 chervnya 1992 Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya Frakciya partiyi Yednist 5 lipnya 2000 14 travnya 2002BiografiyaNarodivsya 2 listopada 1943 roku v seli Irzhavec Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti u selyanskij rodini Maye vishu osvitu kandidat ekonomichnih nauk zahistiv disertaciyu na temu Rozvitok upravlinnya socialno ekonomichnim kompleksom velikogo mista na prikladi Kiyeva rozrobiv avtorskij kurs Municipalna vlasnist OsvitaU 1961 roci zakinchiv Smilyanskij tehnikum harchovoyi promislovosti trudovu diyalnist rozpochav teplotehnikom slyusarem ta nachalnikom zmini na cukrovih zavodah Cherkaskoyi ta Kiyivskoyi oblastej U 1972 roci zakinchiv Kiyivskij politehnichnij institut na fakulteti himichnogo mashinobuduvannya za fahom inzhener mehanik Takozh zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPU Kar yera1962 1965 rr prohodiv vijskovu sluzhbu na Baltijskomu floti Chlen KPRS z 1965 roku 197 1975 rr pracyuvav majstrom nachalnikom virobnichoyi dispetcherskogo byuro kotelnogo cehu zavodu Leninska kuznya 1975 1979 rr perebuvav na partijnij roboti 1975 roku instruktor 1976 roku zaviduvach promislovo transportnogo viddilu Podilskogo rajkomu Kompartiyi Ukrayini 1979 roku golovnij inzhener doslidnogo zavodu torgovelnogo mashinobuduvannya VO Kiyivtorgmash Z serpnya 1979 roku po gruden 1982 roku drugij sekretar Podilskogo rajkomu partiyi mista Kiyeva 1982 roku zastupnik zaviduvacha viddilu mashinobudivnoyi ta himichnoyi promislovosti Kiyivskogo miskogo komitetu KPU U grudni 1983 roku po 1990 rik pershij sekretar Podilskogo rajkomu KPU v misti Kiyevi 1990 1992 rr golova Podilskoyi rajonnoyi radi narodnih deputativ ta Podilskogo rajvikonkomu deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini pershogo sklikannya Balotuvavsya na posadu golovi vikonkomu Kiyivradi I sklikannya 1990 1994 rr prote nabrav lishe 15 golosiv iz 300 i ne buv obranij Z 20 bereznya 1992 roku po 12 kvitnya 1993 roku predstavnik Prezidenta Ukrayini u misti Kiyevi golova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi V 1993 roci prefekt universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya 1995 1996 rr pislya zvilnennya na gromadskij roboti pracyuvav kerivnikom Kontrolnoyi sluzhbi Prezidenta Ukrayini 1996 1997 rr radnikom Prem yer ministra Ukrayini 1997 1998 rr buv Prezidentom Asociaciyi narodnih deputativ 1998 roku kerivnik Centru rozvitku mist pershim zastupnikom vikonavchogo direktora Asociaciyi mist Ukrayini U berezni 1998 roku kandidat v narodni deputati Ukrayini viborchij okrug 220 zajnyav 2 ge misce 1999 2000 rr zastupnik golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi golova Komitetu transportu KMDA Zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini gruden 2000 roku Buv obranij Narodnim deputatom Ukrayini viborchim okrugom N 221 m Kiyiv u chervni 2000 roku Pid chas viboriv obijmav posadu zastupnika golovi Kiyivskoyi miskderzhadministraciyi Pislya viboriv priyednavsya do frakciyi PRP Reformi Kongres u lipni 2000 roku de perebuvav do 4 grudnya togo zh roku Z kvitnya po traven 2001 roku zalishavsya poza mezhami zhodnoyi frakciyi Piznishe a same u travni 2001 roku stav chlenom grupi Trudova Ukrayina de buv do listopada Z listopada obijmav posadu upovnovazhenogo predstavnika frakciyi partiyi Yednist ta odnochasno buv chlenom Komitetu z pitan budivnictva transportu i zv yazku Sklav svoyi povnovazhennya v yakosti deputata u kvitni 2002 roku Chlen grupi Trudova Ukrayina traven listopad 2001 roku Orden Znak Poshani Pochesna gramota KM Ukrayini gruden 2001 roku Chlen parlamentskogo Komitetu z pitan budivnictva transportu i zv yazku U chervni 2002 roku po listopad 2003 roku zastupnik golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi nachalnik Golovnogo upravlinnya transportu Orden Za zaslugi III st cherven 2003 roku Z grudnya 2003 roku po zhovten 2004 roku pershij zastupnik Ministra transportu Ukrayini u zv yazkah z Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 2004 2005 rr dovirena osoba kandidata na posadu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka v TVO 225 U berezni 2006 roku kandidat u narodni deputati Ukrayini vid Gromadyanskogo bloku Pora PRP 308 v spisku blok do parlamentu ne projshov Z kvitnya 2006 roku deputat Kiyivskoyi miskoyi radi vid Gromadyanskogo bloku PORA PRP Z travnya 2006 roku radnik Kiyivskogo miskogo golovi vikonuvach obov yazkiv zastupnika golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi osnovni funkciyi ta napryamki roboti Golovne upravlinnya transportu zv yazku ta informatizaciyi Golova Gromadskogo ob yednannya Vibir Prezident blagodijnogo Fondu Ivana Mazepi Prezident Gromadskoyi organizaciyi Energopolis Z 2008 roku golova Asociaciyi Vseukrayinskij soyuz virobnikiv budivelnih materialiv ta virobiv Z 2009 roku golova Komitetu pidpriyemciv virobnikiv budivelnih materialiv ta virobiv pri Torgovelno promislovij palati Ukrayini Osobiste zhittyaDruzhina Salij Valentina Petrivna 1947 roku Mav dvoh siniv Zahoplennya sistematizaciya ta konspektuvannya prac z problematiki m Kiyeva ta mist Ukrayini gorodnictvo Pomer 26 veresnya 2020 roku u misti Kiyevi Pohovanij na centralnij aleyi Bajkovogo kladovisha dilyanka 42a TvorchistKnigi Ya povertayus 1993 Yak podolati krizu ta prinizhennya Desho pro regionalnu politiku Ukrayini 1998 Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 2003 navchalnij posibnik Ukrayinski mista pitannya vlasnosti i municipalnogo upravlinnya 2001 literaturno dokumentalne vidannya Krah partijnogo kolosa 2007 Irzhavec moye ridne selo 2009 Avtor dvanadcyatiserijnogo televizijnogo proyektu Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 2003 Vidznaki1986 rik Znak Poshani 2000 rik Zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini 2001 rik nagorodzheno Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini z vruchennyam pam yatnogo znaka za vagomij osobistij vnesok u zabezpechennya rozvitku miscevogo samovryaduvannya i sumlinnu pracyu Nagorodzheno ordenom Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo III stupenya U 2003 roci za sumlinnu pracyu vagomij osobistij vnesok u rozvitok civilnogo budivnictva dostrokove vvedennya v diyu stancij Akademmistechko i Zhitomirska Svyatoshino Brovarskoyi liniyi Kiyivskogo metropolitenu nagorodzheno ordenom Za zaslugi III stupenya Rishennyam Prezidiyi Mizhnarodnoyi Kadrovoyi Akademiyi nagorodzheno zolotoyu medallyu Za efektivne upravlinnya za osobistij vnesok u stvorennya progresivnih upravlinskih struktur ta rozvitok suchasnoyi infrastrukturi mista Kiyeva Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2016 PrimitkiDovidka Salij Ivan Mikolajovich dovidka com ua Procitovano 7 chervnya 2023 Vechirnij Kiyiv 1993 29 travnya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 bereznya 1992 roku 171 https web archive org web 20140221235132 http zakon4 rada gov ua laws show 171 92 Arhivovano21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Pro priznachennya Predstavnika Prezidenta Ukrayini u misti Kiyevi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 12 kvitnya 1993 roku 118 93 Pro zvilnennya Predstavnika Prezidenta Ukrayini u misti Kiyevi 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 grudnya 2003 roku 1438 2003 Pro priznachennya I Saliya pershim zastupnikom Ministra transportu Ukrayini u zv yazkah z Verhovnoyu Radoyu Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 veresnya 2004 roku 1131 2004 Pro zvilnennya I Saliya z posadi pershogo zastupnika Ministra transportu Ukrayini u zv yazkah z Verhovnoyu Radoyu Ukrayini FAKTI ICTV 27 veresnya 2020 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 grudnya 2000 roku 1387 2000 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pracivnikiv pidpriyemstv ustanov i organizacij mista Kiyeva Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 9 chervnya 2003 roku 501 2003 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pracivnikiv akcionernogo tovaristva Kiyivmetrobud Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini DzherelaSajt Ivana Saliya 15 serpnya 2018 u Wayback Machine Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S Vitalij Klichko visloviv spivchuttya z privodu smerti Ivana Saliya Oficijnij portal Kiyivradi ta KMDA 28 09 2020 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaPomer pershij golova KMDA Ivan Salij sho pro nogo vidomo 24 kanal 27 09 2020 10 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pomer kolishnij golova KMDA Glavred 27 09 2020 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr Kosovska Lana Vershiti dolyu stolici kiyanam ne dano chi ne dayut 14 chervnya 2015 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya Ukrayina 2003 29 1 serpnya Arhivovano z pershodzherela 30 kvitnya 2015 Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ivan Salij red V Kovalinskij K Dovira 2008 599 s ISBN 978 966 507 226 3 Oficijna storinka Ivana Saliya 15 serpnya 2018 u Wayback Machine Hto ye hto v Ukrayini Salij Ivan Mikolajovich 24 veresnya 2006 u Wayback Machine Salij I M Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv Ivan Salij red V Kovalinskij Kiyiv Dovira 2008 608 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine