Салустіано де Олосага-і-Алмандос (ісп. Salustiano de Olózaga y Almandoz; 8 червня 1805 — 23 вересня 1873) — іспанський історик, письменник, дипломат і політик, мер Мадрида, голова іспанського уряду наприкінці 1843 року.
Салустіано де Олосага-і-Алмандос ісп. Salustiano de Olózaga | ||
| ||
---|---|---|
20 листопада — 5 грудня 1843 року | ||
Монарх: | Ізабелла II | |
Попередник: | Хоакін Марія Лопес | |
Наступник: | Луїс Гонсалес Браво | |
Ім'я при народженні: | ісп. Salustiano de Olózaga y Almandoz | |
Народження: | 8 червня 1805[1][2][3] Ойон, d, Алава, Країна Басків, Іспанія | |
Смерть: | 26 вересня 1873[1][4][3] (68 років) Анг'ян-ле-Бен | |
Поховання: | d | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | Сарагоський університет і d | |
Партія: | d | |
Діти: | d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Вивчав філософію в Сарагосі й Мадриді. Після придушення виступів лібералів 1831 був змушений виїхати до Сен-Жан-де-Люз. 1835, після смерті короля Фернандо VII повернувся на батьківщину, де отримав пост губернатора Мадрида. За рік був обраний до лав парламенту. Активно працював над конституцією 1837 року. У той же період Марія-Христина Бурбон-Сицилійська призначила Олосагу вихователем малолітньої Ізабелли II.
Олосага підтримував прогресивну політику Бальдомеро Еспартеро. Коли останній став регентом, Олосага отримав призначення на посаду посла Іспанії в Парижі. В листопаді 1842 року, повернувшись на батьківщину, очолив парламент до січня 1843 року. Після повалення режиму Еспартеро Олосага головував на засіданні кортесів, коли 13-річну Ізабеллу було достроково оголошено повнолітньою та здатною правити самостійно.
20 листопада 1843 року королева призначила Олосагу на пост голови Ради міністрів. Одночасно він виконував обов'язки міністра закордонних справ. 29 листопада того ж року Луїс Гонсалес Браво звинуватив Олосагу в намірах розпустити парламент і використати державну владу для забезпечення влади королеви. Зрештою, 5 грудня Олосага був змушений піти у відставку та знову виїхати до Франції. Повернувся на батьківщину 1847 року. Від червня до вересня 1856 року знову був послом Іспанії в Парижі.
У вересні-жовтні 1868 року Олосага був серед політиків, які підтримали генерала Хуана Прима й революцію, що призвела до зречення Ізабелли II. За рік Олосага став одним з основних авторів нової конституції, що передбачала запровадження конституційної монархії та сходження принца Амадео на іспанський трон.
Від 4 квітня до 2 жовтня 1871 року Олосага знову очолював парламент, а потім, до самої своєї смерті, перебував на посаді посла Іспанії в Парижі.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Посилання
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salustiano de Olosaga i Almandos isp Salustiano de Olozaga y Almandoz 8 chervnya 1805 23 veresnya 1873 ispanskij istorik pismennik diplomat i politik mer Madrida golova ispanskogo uryadu naprikinci 1843 roku Salustiano de Olosaga i Almandos isp Salustiano de Olozaga Golova Radi ministriv Ispaniyi 20 listopada 5 grudnya 1843 roku Monarh Izabella II Poperednik Hoakin Mariya Lopes Nastupnik Luyis Gonsales Bravo Im ya pri narodzhenni isp Salustiano de Olozaga y AlmandozNarodzhennya 8 chervnya 1805 1805 06 08 1 2 3 Ojon d Alava Krayina Baskiv IspaniyaSmert 26 veresnya 1873 1873 09 26 1 4 3 68 rokiv Ang yan le BenPohovannya dKrayina IspaniyaOsvita Saragoskij universitet i dPartiya dDiti d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVivchav filosofiyu v Saragosi j Madridi Pislya pridushennya vistupiv liberaliv 1831 buv zmushenij viyihati do Sen Zhan de Lyuz 1835 pislya smerti korolya Fernando VII povernuvsya na batkivshinu de otrimav post gubernatora Madrida Za rik buv obranij do lav parlamentu Aktivno pracyuvav nad konstituciyeyu 1837 roku U toj zhe period Mariya Hristina Burbon Sicilijska priznachila Olosagu vihovatelem malolitnoyi Izabelli II Olosaga pidtrimuvav progresivnu politiku Baldomero Espartero Koli ostannij stav regentom Olosaga otrimav priznachennya na posadu posla Ispaniyi v Parizhi V listopadi 1842 roku povernuvshis na batkivshinu ocholiv parlament do sichnya 1843 roku Pislya povalennya rezhimu Espartero Olosaga golovuvav na zasidanni kortesiv koli 13 richnu Izabellu bulo dostrokovo ogolosheno povnolitnoyu ta zdatnoyu praviti samostijno 20 listopada 1843 roku koroleva priznachila Olosagu na post golovi Radi ministriv Odnochasno vin vikonuvav obov yazki ministra zakordonnih sprav 29 listopada togo zh roku Luyis Gonsales Bravo zvinuvativ Olosagu v namirah rozpustiti parlament i vikoristati derzhavnu vladu dlya zabezpechennya vladi korolevi Zreshtoyu 5 grudnya Olosaga buv zmushenij piti u vidstavku ta znovu viyihati do Franciyi Povernuvsya na batkivshinu 1847 roku Vid chervnya do veresnya 1856 roku znovu buv poslom Ispaniyi v Parizhi U veresni zhovtni 1868 roku Olosaga buv sered politikiv yaki pidtrimali generala Huana Prima j revolyuciyu sho prizvela do zrechennya Izabelli II Za rik Olosaga stav odnim z osnovnih avtoriv novoyi konstituciyi sho peredbachala zaprovadzhennya konstitucijnoyi monarhiyi ta shodzhennya princa Amadeo na ispanskij tron Vid 4 kvitnya do 2 zhovtnya 1871 roku Olosaga znovu ocholyuvav parlament a potim do samoyi svoyeyi smerti perebuvav na posadi posla Ispaniyi v Parizhi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168Posilannya isp