Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Миколайович Салтиков (11 (25) травня 1872, Вишній Волочок, Тверська Губернія — 28 вересня 1961, Белград, Сербія) — російський математик та механик, професор Харківського та Белградського університетів, член Сербської академії наук.
| Микола Миколайович Салтиков | |
|---|---|
| Народився | 11 травня 1872 Вишній Волочок |
| Помер | 28 вересня 1961 (89 років) Белград |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Місце проживання | Харків, Тифліс, Белград |
| Країна | Російська імперія, Сербське королівство, Югославія |
| Діяльність | математик, історик |
| Alma mater | Харківський Університет |
| Галузь | Математика та механіка |
| Заклад | Харківський Університет, Белградський Університет |
| Науковий керівник | Ляпунов, Стєклов |
| Аспіранти, докторанти | d[1] d[1] d[1] d[1] d[1] |
| Членство | Сербська Академія Наук |
| Партія | Конституційно-демократична партія |
| Нагороди |  |
Біографія
Микола Салтиков народився у 1872 році, у місті Вишній Волочок. Після закінчення Харківського Університету, був залишенний по рекомендації О. М. Ляпунова, В. А. Стєклова та К. О. Андрєєва для підготовки до професорського звання. Та захистив магістерську дисертаціію «Про інтегрування рівнянь із частинними похідними першого порядку однієї невідомої функції» о 1899 році.
Був відправлений на стажування до Франції та Німеччини. Після повернення 1901 року отримав посаду позаординарним професора кафедри теоретичної механіки в Томському технологічному інституті. 1903 року зайняв кафедру раціональної механіки у Київському політехнічному інституті. У 1905 р. захистив докторську дисертацію в області математичних наук і невдовзі (у 1906 р.) стає професором раціональної механіки Харківського університету, де працює 12 років.
Учасник 2-го Всеросійського конгресу вчителів математики (1913).
У жовтні 1919 року, після окупації міста Денікін, він був обраний гласним відновленої Харківської міської Думи від партії кадетів, став головою міста, але в грудні покинув місто разом з Добровольчою армією. Переїхав до Тифліса, став професором математики в та Російському політехнічному інституті. Після повалення меншовицького уряду в лютому 1921 року, до влади прийшли більшовики, емігрував до Королівства сербів, хорватів та словенців.
У 1921 році був призначений позаординарним професором математики на філософському факультеті Белградського університету, в 1930 році королівським указом призначений ординарним професором.
Брав участь у роботі Російської академічної групи в Белграді та Російському науковому інституті, представляв ці організації на міжнародних зустрічах російської академічної еміграції: Міжнародний математичний конгрес в Цюриху (1932, делегат Російської академічної групи в Югославії), 1-му з'їзді математиків слов'янських країн (від Російського наукового інституту в Белграді). Він також був спікером 4-го Конгресу російських академічних організацій за кордоном (Белград, 1929), Міжбалканському математичному конгресі (Афіни, 1934), 1-му конгресі фізиків і математиків Югославії (Белград, 1949).
Став членом-кореспондент (1934), та потом дійсним членом Сербської королівської академії наук (1946). Член Товариства математиків, фізиків і астрономів Народної Республіки Сербія, Союзу математиків, фізиків і астрономів Югославії.
У 1946 році став дослідником новоствореного . У 1954 році він пішов у відставку, але продовжував брати участь у роботі інституту як почесний працівник.
Помер 1961 року. Похований на Белградському Новому кладовищі.
Відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня (1911).
В 1955 р. Брюссельський університет нагородив його медаллю; згодом він отримав орденом Праці першого ступеня СФРЮ; 1959 р. йому присуджено нагороду «7 липня» тощо.
Почесний член Математичного товариства у Бельгії, член-кореспондент Королівського товариства наук у Льєжі, член Російської підкомісії Міжнародної комісії з викладання математики, Французького товариства фізики, Математичного гуртка в Москві, Товариства математиків, фізиків та астрономів Сербії.
Наукова праця
Опублікував близько 300 робіт, у тому числі понад 100 в еміграції. Більшість досліджень пов'язані з теорією диференціальних рівнянь з частковими похідними. Друковано в «Повідомлення Харківського математичного товариства», «Записки Харківського університету», «Новини Київського університету», а також французьких журналах: «Nouvelles Annales de Mathématiques», «Comptes rendus des Séances de l'Academie de Sciences», «Bulletin de la Société Math. de France», «Bulletin des Sciences Mathématiques» и «Journal des Mathématiques pures et appliquées».
Іншою сферою інтересів Салтикова стала історія математики, написано кілька робіт на цю тему. Він багато зробив, щоб популяризувати досягнення російських математиків за кордоном. Також цікавився небесною механікою та геометрією.
Вибрана бібліографія
- Теоретична механіка, Томськ, 1902;
- Додаток теорії груп нескінченно малих перетворень до інтеграції диференціальних рівнянь з використанням квадрататур, Київ, 1904 р.;
- Про основні закони механіки, Київ, 1907;
- З деяких питань викладання у вищих технічних навчальних закладах, Київ, 1907 р.;
- Про розвиток теорії рівнянь з частковими похідними першого порядку однієї невідомої функції, Санкт-Петербург, 1911 р.;
- Теоретична механіка: Динаміка, Харків, 1911;
- Про повні інтеграли рівнянь з приватними похідними, Москва, 1916 рік;
- Теорія часткових часткових похідних першого порядку з однією невідомою функцією, Париж, 1925;
- Класичні методи інтеграції рівнянь з частковими похідними першого порядку, Париж, 1931;
- Сучасні методи інтеграції рівнянь з частковими похідними першого порядку з однією невідомою функцією, Париж, 1935;
- Методи інтеграції часткових похідних першого порядку з однією невідомою функцією, Белград, 1947.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Награды и производства № 1537 (Російська) . Утро. 1912.
Джерела
- Салтиков, Микола Миколайович // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрону: 86 томів (82 том та 4 додаток). Санкт-Петербург, 1890—1907.
- Чемал Долічанін, Любомир Протич. Внесок академіка М. М. Салтикова у розвиток математичної науки в Югославії. 2012.
- (англ.)
- NIKOLA SALTIKOV (англ.)
- Ермолаєва Н. Салтиков Микола Миколайович
- Награды и производства // Утро. — 1912. — № 1537 (1 января).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mikolajovich Saltikov 11 25 travnya 1872 Vishnij Volochok Tverska Guberniya 28 veresnya 1961 Belgrad Serbiya rosijskij matematik ta mehanik profesor Harkivskogo ta Belgradskogo universitetiv chlen Serbskoyi akademiyi nauk Mikola Mikolajovich SaltikovNarodivsya11 travnya 1872 1872 05 11 Vishnij VolochokPomer28 veresnya 1961 1961 09 28 89 rokiv BelgradPohovannyaNovij cvintarMisce prozhivannyaHarkiv Tiflis BelgradKrayinaRosijska imperiya Serbske korolivstvo YugoslaviyaDiyalnistmatematik istorikAlma materHarkivskij UniversitetGaluzMatematika ta mehanikaZakladHarkivskij Universitet Belgradskij UniversitetNaukovij kerivnikLyapunov StyeklovAspiranti doktorantid 1 d 1 d 1 d 1 d 1 ChlenstvoSerbska Akademiya NaukPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaNagorodiMikola Mikolajovich SaltikovBiografiyaMikola Saltikov narodivsya u 1872 roci u misti Vishnij Volochok Pislya zakinchennya Harkivskogo Universitetu buv zalishennij po rekomendaciyi O M Lyapunova V A Styeklova ta K O Andryeyeva dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Ta zahistiv magistersku disertaciiyu Pro integruvannya rivnyan iz chastinnimi pohidnimi pershogo poryadku odniyeyi nevidomoyi funkciyi o 1899 roci Buv vidpravlenij na stazhuvannya do Franciyi ta Nimechchini Pislya povernennya 1901 roku otrimav posadu pozaordinarnim profesora kafedri teoretichnoyi mehaniki v Tomskomu tehnologichnomu instituti 1903 roku zajnyav kafedru racionalnoyi mehaniki u Kiyivskomu politehnichnomu instituti U 1905 r zahistiv doktorsku disertaciyu v oblasti matematichnih nauk i nevdovzi u 1906 r staye profesorom racionalnoyi mehaniki Harkivskogo universitetu de pracyuye 12 rokiv Uchasnik 2 go Vserosijskogo kongresu vchiteliv matematiki 1913 U zhovtni 1919 roku pislya okupaciyi mista Denikin vin buv obranij glasnim vidnovlenoyi Harkivskoyi miskoyi Dumi vid partiyi kadetiv stav golovoyu mista ale v grudni pokinuv misto razom z Dobrovolchoyu armiyeyu Pereyihav do Tiflisa stav profesorom matematiki v ta Rosijskomu politehnichnomu instituti Pislya povalennya menshovickogo uryadu v lyutomu 1921 roku do vladi prijshli bilshoviki emigruvav do Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv U 1921 roci buv priznachenij pozaordinarnim profesorom matematiki na filosofskomu fakulteti Belgradskogo universitetu v 1930 roci korolivskim ukazom priznachenij ordinarnim profesorom Brav uchast u roboti Rosijskoyi akademichnoyi grupi v Belgradi ta Rosijskomu naukovomu instituti predstavlyav ci organizaciyi na mizhnarodnih zustrichah rosijskoyi akademichnoyi emigraciyi Mizhnarodnij matematichnij kongres v Cyurihu 1932 delegat Rosijskoyi akademichnoyi grupi v Yugoslaviyi 1 mu z yizdi matematikiv slov yanskih krayin vid Rosijskogo naukovogo institutu v Belgradi Vin takozh buv spikerom 4 go Kongresu rosijskih akademichnih organizacij za kordonom Belgrad 1929 Mizhbalkanskomu matematichnomu kongresi Afini 1934 1 mu kongresi fizikiv i matematikiv Yugoslaviyi Belgrad 1949 Stav chlenom korespondent 1934 ta potom dijsnim chlenom Serbskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1946 Chlen Tovaristva matematikiv fizikiv i astronomiv Narodnoyi Respubliki Serbiya Soyuzu matematikiv fizikiv i astronomiv Yugoslaviyi U 1946 roci stav doslidnikom novostvorenogo U 1954 roci vin pishov u vidstavku ale prodovzhuvav brati uchast u roboti institutu yak pochesnij pracivnik Pomer 1961 roku Pohovanij na Belgradskomu Novomu kladovishi VidznakiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 1911 V 1955 r Bryusselskij universitet nagorodiv jogo medallyu zgodom vin otrimav ordenom Praci pershogo stupenya SFRYu 1959 r jomu prisudzheno nagorodu 7 lipnya tosho Pochesnij chlen Matematichnogo tovaristva u Belgiyi chlen korespondent Korolivskogo tovaristva nauk u Lyezhi chlen Rosijskoyi pidkomisiyi Mizhnarodnoyi komisiyi z vikladannya matematiki Francuzkogo tovaristva fiziki Matematichnogo gurtka v Moskvi Tovaristva matematikiv fizikiv ta astronomiv Serbiyi Naukova pracyaOpublikuvav blizko 300 robit u tomu chisli ponad 100 v emigraciyi Bilshist doslidzhen pov yazani z teoriyeyu diferencialnih rivnyan z chastkovimi pohidnimi Drukovano v Povidomlennya Harkivskogo matematichnogo tovaristva Zapiski Harkivskogo universitetu Novini Kiyivskogo universitetu a takozh francuzkih zhurnalah Nouvelles Annales de Mathematiques Comptes rendus des Seances de l Academie de Sciences Bulletin de la Societe Math de France Bulletin des Sciences Mathematiques i Journal des Mathematiques pures et appliquees Inshoyu sferoyu interesiv Saltikova stala istoriya matematiki napisano kilka robit na cyu temu Vin bagato zrobiv shob populyarizuvati dosyagnennya rosijskih matematikiv za kordonom Takozh cikavivsya nebesnoyu mehanikoyu ta geometriyeyu Vibrana bibliografiyaTeoretichna mehanika Tomsk 1902 Dodatok teoriyi grup neskinchenno malih peretvoren do integraciyi diferencialnih rivnyan z vikoristannyam kvadratatur Kiyiv 1904 r Pro osnovni zakoni mehaniki Kiyiv 1907 Z deyakih pitan vikladannya u vishih tehnichnih navchalnih zakladah Kiyiv 1907 r Pro rozvitok teoriyi rivnyan z chastkovimi pohidnimi pershogo poryadku odniyeyi nevidomoyi funkciyi Sankt Peterburg 1911 r Teoretichna mehanika Dinamika Harkiv 1911 Pro povni integrali rivnyan z privatnimi pohidnimi Moskva 1916 rik Teoriya chastkovih chastkovih pohidnih pershogo poryadku z odniyeyu nevidomoyu funkciyeyu Parizh 1925 Klasichni metodi integraciyi rivnyan z chastkovimi pohidnimi pershogo poryadku Parizh 1931 Suchasni metodi integraciyi rivnyan z chastkovimi pohidnimi pershogo poryadku z odniyeyu nevidomoyu funkciyeyu Parizh 1935 Metodi integraciyi chastkovih pohidnih pershogo poryadku z odniyeyu nevidomoyu funkciyeyu Belgrad 1947 PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Nagrady i proizvodstva 1537 Rosijska Utro 1912 DzherelaSaltikov Mikola Mikolajovich Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efronu 86 tomiv 82 tom ta 4 dodatok Sankt Peterburg 1890 1907 Chemal Dolichanin Lyubomir Protich Vnesok akademika M M Saltikova u rozvitok matematichnoyi nauki v Yugoslaviyi 2012 angl NIKOLA SALTIKOV angl Ermolayeva N Saltikov Mikola Mikolajovich Nagrady i proizvodstva Utro 1912 1537 1 yanvarya