Сади Лукулла (лат. Horti Luculliani) — найдавніші сади в Стародавньому Римі на південно-східному схилі пагорба Пінчо, розбиті римським полководцем і консулом Луцієм Лукуллом (лат. Lucius Licinius Lucullus) в 60 році до н. е. (Tacitus, Ann., XI.1).
Сади Лукулла | |
Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
---|---|
Названо на честь | Луцій Ліциній Лукулл |
Засновник | Луцій Ліциній Лукулл |
Культура | Стародавній Рим |
Країна | Італія |
Адміністративна одиниця | Рим |
Часовий пояс | і |
Координати: 41°54′23″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.90650000002777631° пн. ш. 12.4834000000277782760° сх. д.
Лукулл вважається фундатором римського садового мистецтва. Він привіз із Персії і вперше розвів у Європі культурну вишню. Його римський парк складався з кількох ділянок садів з різними насадженнями. Сади прикрашали статуї, вази, фонтани.
Подальший внесок у благоустрій садів зробив римський консул Валерій Азіатік (лат. Decimus Valerius Asiaticus), якому вони належали з 46 року н. е. і називалися Horti Asiatici. За словами Плутарха, сади Лукулла стоять в одному ряду з найпрекраснішими імператорськими садами (Plut., Luc., 39).
В епоху Відродження сади на Пінчо були відроджені родиною Медічі. Зараз на цьому місці розташовані вілла Борґезе та вілла Медічі.
Див. також
Література
- Gert Kaster: Die Gärten des Lucullus. Entwicklung und Bedeutung der Bebauung des Pincio-Hügels in Rom. Dissertation TU München 1974.
- Samuel Ball Platner, Thomas Ashby: Horti Luculliani. In: A Topographical Dictionary of Ancient Rome. Oxford University Press, London 1929, S. 268f. (online)
Посилання
- Horti Luculliani, in A Topographical Dictionary of Ancient Rome, 1929. (on LacusCurtius)
- Rome's ancient gardens revealed. BBC News. 17 May 2007. Процитовано 24 травня 2007.
- Gardens of Lucullus at Rome Reborn Digital Project, University of Virginia [ 2012-04-25 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadi Lukulla lat Horti Luculliani najdavnishi sadi v Starodavnomu Rimi na pivdenno shidnomu shili pagorba Pincho rozbiti rimskim polkovodcem i konsulom Luciyem Lukullom lat Lucius Licinius Lucullus v 60 roci do n e Tacitus Ann XI 1 Sadi Lukulla Data stvorennya zasnuvannya60 do n e Nazvano na chestLucij Licinij Lukull ZasnovnikLucij Licinij Lukull KulturaStarodavnij Rim Krayina Italiya Administrativna odinicyaRim Chasovij poyasUTC 1 i UTC 2 Koordinati 41 54 23 pn sh 12 29 00 sh d 41 90650000002777631 pn sh 12 4834000000277782760 sh d 41 90650000002777631 12 4834000000277782760Vishnya zvichajna yaku Lukull vpershe priviz zi Persiyi do Yevropi Lukull vvazhayetsya fundatorom rimskogo sadovogo mistectva Vin priviz iz Persiyi i vpershe rozviv u Yevropi kulturnu vishnyu Jogo rimskij park skladavsya z kilkoh dilyanok sadiv z riznimi nasadzhennyami Sadi prikrashali statuyi vazi fontani Podalshij vnesok u blagoustrij sadiv zrobiv rimskij konsul Valerij Aziatik lat Decimus Valerius Asiaticus yakomu voni nalezhali z 46 roku n e i nazivalisya Horti Asiatici Za slovami Plutarha sadi Lukulla stoyat v odnomu ryadu z najprekrasnishimi imperatorskimi sadami Plut Luc 39 V epohu Vidrodzhennya sadi na Pincho buli vidrodzheni rodinoyu Medichi Zaraz na comu misci roztashovani villa Borgeze ta villa Medichi Div takozhSadi u Starodavnomu RimiLiteraturaGert Kaster Die Garten des Lucullus Entwicklung und Bedeutung der Bebauung des Pincio Hugels in Rom Dissertation TU Munchen 1974 Samuel Ball Platner Thomas Ashby Horti Luculliani In A Topographical Dictionary of Ancient Rome Oxford University Press London 1929 S 268f online PosilannyaHorti Luculliani in A Topographical Dictionary of Ancient Rome 1929 on LacusCurtius Rome s ancient gardens revealed BBC News 17 May 2007 Procitovano 24 travnya 2007 Gardens of Lucullus at Rome Reborn Digital Project University of Virginia 2012 04 25 u Wayback Machine