|
«Сага про Єсту Берлінґа» (швед. Gösta Berlings saga) — шведський драматичний фільм 1924 року, поставлений режисером Моріцем Стіллером за однойменним романом Сельми Лагерлеф 1891 року.
Сюжет
Швеція, близько 1820 року. Дружина майора Самселіуса Маргарет, власниця кузень і величезних земель, влаштовує в маєтку Екебю розкішні прийоми. Вона оточена свитою з дванадцяти вірних кавалерів, гучних гульвіс і авантюристів, які складають її особисту гвардію та живуть за її рахунок. Пастор Єста Берлінґ, колись позбавлений приходу за пияцтво, вступає у братство «Лицарів Екебі». Окрім того, він ще й наставник юної Елізабет, яка вийшла заміж за графа Генріка Дону, але таємно закоханої в Єсту. На прийомі Єста бере участь у невеликій виставі, і партнеркою йому дістається Маріанна Сінклер, яка цілує його в губи, коли піднімається завіса. Глядачі думають, що цей поцілунок — частина спектаклю, але підступний Лицар Сінтрам розкриває правду батькові Маріанни Мельхіору. Той виганяє доньку з дому, і Маріанна вимушена блукати по холоду і снігу. За вечерею Лицар Крістіан Берг, за намовою Сінтрама, заявляє, ніби все своє багатство майориха отримала від коханця, який передавав кошти її чоловікові, таким хитрим чином розраховуючись з коханкою. Майориха зізнається привселюдно, що саме так воно і є. Майор, який нічого про це не знав, зрікається дружини, як колись вона сама відреклася від власної матері й прогнала її, оскільки та не схвалювала цієї любовної інтрижки. Майориха знаходить матір, що живе в жалюгідній халупі, і та прощає її.
Майор віддав Екебю на відкуп Лицарям. Єста Берлінґ роз'їжджає околицями в санях, розшукуючи майориху, але замість неї знаходить Маріанну, вмираючу від холоду. Він робить її королевою Екебю. Майориха збирає тих мешканців маєтку, що як і раніше їй вірні, та разом з ними підпалює маєток. Лицарі пов'язані та кинуті в сани. Проте, Єста рятує Маріанну й передає її батькові, з яким вона мириться. Маріанна прощається з Єстою, і той оголошує, що відтепер стане «паломником снігу і ночі». Він саджає в сани Елізабет, яка була вирушила на його пошуки. За ними женуться вовки, але вони живими і неушкодженими прибувають в село. Єста привозить Елізабет прямо до чоловіка. Той дізнався, що їх свідоцтво про шлюб складене невірно. Перш ніж підписати новий документ, Елізабет зізнається, що погрішила, і матір Генріка Дони її проганяє. Її пускає у свій дім її дядько Мельхіор. Майориха, заарештована за підпал, дізнається у в'язниці про смерть чоловіка.
Настає весна. Єста і Лицарі відбудували Екебю наново. Щоб забути про свій смуток, Елізабет вирушає до Італії. На поштовій станції Брубю вона зустрічає майориху, яка повертається з ув'язнення. Намагаючись розшукати Майоршу, Єста Берлінґ розуміє, як палко кохала його Елізабет усе життя. Майориха допомагає їхньому союзу. Лицарі, забувши колишні образи, святкують повернення майорихи в маєток. Вона віддає маєток Єсту, якому належить управляти кузнями.
У ролях
• Ларс Гансон | … | Єста Берлінґ |
• Герда Лундеквіст | … | Маргарета Самзеліус |
• Гільда Форсслунд | … | її мати |
• Отто Ельг-Лундберг | … | майор Самзеліус |
• Сікстен Мальмерфельдт | … | Мельхіор Сінклер |
• Карін Сванстрем | … | Густава, його дружина |
• Дженні Гасселквіст | … | Маріанна, його дочка |
• Еллен Седерстрем | … | графиня Марта Дона |
• Торстен Гаммарен | … | граф Генрік Дона, його син |
• Грета Гарбо | … | Елізабет Дона |
• Свен Шоландер | … | Сінтрам |
Знімальна група
- Автор сценарію — Моріц Стіллер, Рагнар Гільтен-Кавалліус (за романом Сельми Лагерлеф «Сага про Єсту Берлінґа», 1891)
- Режисер-постановник — Моріц Стіллер
- Оператор — Юліус Янсон
- Композитор — Гай К. Остін
- Художник-постановник — Вільгельм Брюде
- Художник з костюмів — Інгрід Гюнтер
Реліз
Спочатку фільм вийшов у прокат двома серіями (2345 та 2189 м), які були показані глядачам з інтервалом в декілька днів. Потім вони були об'єднані, а єдиний фільм, що вийшов, був скорочений. По Європі і США циркулювали різні копії, хронометраж яких варіювався залежно від країни.
Примітки
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1031—1033. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
- Сага про Єсту Берлінґа на сайті IMDb (англ.) (станом на 28.03.2018)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saga pro Yestu Berlingashved Gosta Berlings sagaOriginalnij poster do filmuZhanrdrama melodramaRezhiserMoric StillerScenaristMoric StillerRagnar Gilten KavalliusNa osnovi Saga pro Yestu Berlinga Selmi LagerlefU golovnih rolyahLars Ganson Gerda LundekvistOperatorYulius YansonKinokompaniya SF Distrib yutorSvensk FilmindustriTrivalist183 hv Movanimij shvedski intertitri Krayina ShveciyaRik1924Data vihodu10 bereznya 1924 Shveciya IMDbID 0014109RejtingIMDb Saga pro Yestu Berlinga u Vikishovishi Dodatkovi harakteristikiFormat plivkiSpivvidnoshennya1 33 1Kolirchorno bilij Saga pro Yestu Berlinga shved Gosta Berlings saga shvedskij dramatichnij film 1924 roku postavlenij rezhiserom Moricem Stillerom za odnojmennim romanom Selmi Lagerlef 1891 roku SyuzhetShveciya blizko 1820 roku Druzhina majora Samseliusa Margaret vlasnicya kuzen i velicheznih zemel vlashtovuye v mayetku Ekebyu rozkishni prijomi Vona otochena svitoyu z dvanadcyati virnih kavaleriv guchnih gulvis i avantyuristiv yaki skladayut yiyi osobistu gvardiyu ta zhivut za yiyi rahunok Pastor Yesta Berling kolis pozbavlenij prihodu za piyactvo vstupaye u bratstvo Licariv Ekebi Okrim togo vin she j nastavnik yunoyi Elizabet yaka vijshla zamizh za grafa Genrika Donu ale tayemno zakohanoyi v Yestu Na prijomi Yesta bere uchast u nevelikij vistavi i partnerkoyu jomu distayetsya Marianna Sinkler yaka ciluye jogo v gubi koli pidnimayetsya zavisa Glyadachi dumayut sho cej pocilunok chastina spektaklyu ale pidstupnij Licar Sintram rozkrivaye pravdu batkovi Marianni Melhioru Toj viganyaye donku z domu i Marianna vimushena blukati po holodu i snigu Za vechereyu Licar Kristian Berg za namovoyu Sintrama zayavlyaye nibi vse svoye bagatstvo majoriha otrimala vid kohancya yakij peredavav koshti yiyi cholovikovi takim hitrim chinom rozrahovuyuchis z kohankoyu Majoriha ziznayetsya privselyudno sho same tak vono i ye Major yakij nichogo pro ce ne znav zrikayetsya druzhini yak kolis vona sama vidreklasya vid vlasnoyi materi j prognala yiyi oskilki ta ne shvalyuvala ciyeyi lyubovnoyi intrizhki Majoriha znahodit matir sho zhive v zhalyugidnij halupi i ta proshaye yiyi Major viddav Ekebyu na vidkup Licaryam Yesta Berling roz yizhdzhaye okolicyami v sanyah rozshukuyuchi majorihu ale zamist neyi znahodit Mariannu vmirayuchu vid holodu Vin robit yiyi korolevoyu Ekebyu Majoriha zbiraye tih meshkanciv mayetku sho yak i ranishe yij virni ta razom z nimi pidpalyuye mayetok Licari pov yazani ta kinuti v sani Prote Yesta ryatuye Mariannu j peredaye yiyi batkovi z yakim vona miritsya Marianna proshayetsya z Yestoyu i toj ogoloshuye sho vidteper stane palomnikom snigu i nochi Vin sadzhaye v sani Elizabet yaka bula virushila na jogo poshuki Za nimi zhenutsya vovki ale voni zhivimi i neushkodzhenimi pribuvayut v selo Yesta privozit Elizabet pryamo do cholovika Toj diznavsya sho yih svidoctvo pro shlyub skladene nevirno Persh nizh pidpisati novij dokument Elizabet ziznayetsya sho pogrishila i matir Genrika Doni yiyi proganyaye Yiyi puskaye u svij dim yiyi dyadko Melhior Majoriha zaareshtovana za pidpal diznayetsya u v yaznici pro smert cholovika Nastaye vesna Yesta i Licari vidbuduvali Ekebyu nanovo Shob zabuti pro svij smutok Elizabet virushaye do Italiyi Na poshtovij stanciyi Brubyu vona zustrichaye majorihu yaka povertayetsya z uv yaznennya Namagayuchis rozshukati Majorshu Yesta Berling rozumiye yak palko kohala jogo Elizabet use zhittya Majoriha dopomagaye yihnomu soyuzu Licari zabuvshi kolishni obrazi svyatkuyut povernennya majorihi v mayetok Vona viddaye mayetok Yestu yakomu nalezhit upravlyati kuznyami U rolyahGreta Garbo u kadri z filmu Lars Ganson Yesta Berling Gerda Lundekvist Margareta Samzelius Gilda Forsslund yiyi mati Otto Elg Lundberg major Samzelius Siksten Malmerfeldt Melhior Sinkler Karin Svanstrem Gustava jogo druzhina Dzhenni Gasselkvist Marianna jogo dochka Ellen Sederstrem grafinya Marta Dona Torsten Gammaren graf Genrik Dona jogo sin Greta Garbo Elizabet Dona Sven Sholander SintramZnimalna grupaAvtor scenariyu Moric Stiller Ragnar Gilten Kavallius za romanom Selmi Lagerlef Saga pro Yestu Berlinga 1891 Rezhiser postanovnik Moric Stiller Operator Yulius Yanson Kompozitor Gaj K Ostin Hudozhnik postanovnik Vilgelm Bryude Hudozhnik z kostyumiv Ingrid GyunterRelizSpochatku film vijshov u prokat dvoma seriyami 2345 ta 2189 m yaki buli pokazani glyadacham z intervalom v dekilka dniv Potim voni buli ob yednani a yedinij film sho vijshov buv skorochenij Po Yevropi i SShA cirkulyuvali rizni kopiyi hronometrazh yakih variyuvavsya zalezhno vid krayini PrimitkiZhak Lursell 2009 DzherelaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 1031 1033 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaSaga pro Yestu Berlinga na sajti IMDb angl stanom na 28 03 2018