Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рупрехт I (нім. Ruprecht von der Pfalz; 5 травня 1352 — 18 травня 1410) — король Німеччини 1400-1410 років, курфюрст Пфальца 1398-1410 років (як Рупрехт III).
| Рупрехт I нім. Ruprecht von der Pfalz | |
|---|---|
 | |
| Король Німеччини | |
| Правління | 1400-1410 |
| Попередник | Венцель I |
| Наступник | Сигізмунд I |
| Інші титули | курфюрст Пфальца |
| Біографічні дані | |
| Народження | 5 травня 1352 Амберг |
| Смерть | 18 травня 1410 Ландскроне |
| Поховання | d |
| Дружина | Єлизавета Гогенцоллерн |
| Діти | 6 синів та 3 доньок |
| Династія | Віттельсбахи |
| Батько | Рупрехт II |
| Мати | Беатриса Арагонська |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Курфюрст
Походив з династії Віттельсбахів. Син Рупрехта II, курфюрста Пфальца, та Беатриси (доньки Педро II, короля Арагону). Виховувався в монастирі Лібенау біля Вормса своєю бабусею Ірменгардою фон Оттінген.
Замолоду брав участь в урядування батька. 1374 році оженився на доньці бургграфу Нюрнбергу. У 1385—1386 роках перебував у Пруссії, де воював на боці Тевтонського ордену. 1398 року після смерті батька став новим курфюрстом як Рупрехт III.
Король
Рупрехта Віттельсбаха було обрано німецьким королем після повалення князями його попередника Венцеля Люксембурга. Обрання його було визнано лише в південно-західній Німеччині, північ залишилася байдужою до перевороту, а схід готувався до війни. Він підтримав папу римського Боніфація IX під час Великої схизми, проте не надав йому значної підтримки.
Першою турботою короля Рупрехта було змусити Венцеля поважати рішення курфюрстів. Позбавлений влади імператор знаходився в цей час в розбраті зі своїми чеськими васалами. Ледве імперське військо на чолі з сином нового короля Людвігом вступило до Богемії, значна кількість місцевих феодалів перейшли на його бік. Венцеля було взято в облогу в Празі. 1401 року Люксембург погодився прийняти всі умови Рупрехта I.
Відразу слідом за тим у вересні 1401 року останній вирушив на коронацію в Італію. Перебравшися через Альпи, він опинився у володіннях Джана Галеаццо Вісконті, якому імператор Венцель продав титул герцога Міланського. Як і багато німецьких князів, обурений цією угодою, король Рупрехт вважав її незаконною. Він зажадав, щоб Вісконті повернув імперські лени. Новоявлений герцог відповів відмовою. 21 жовтня неподалік від Брешії відбулася вирішальна битва, в якій військо Рупрехта зазнало нищівної поразки.
Рупрехт повернувся до Трієнта. У нього залишилося мало вояків і зовсім не було грошей, але він вирішив зробити ще одну спробу дістатися до Рима. Через Фріуль він дійшов до Падуї і, щоб зібрати грошей, змушений був закласти свою срібний посуд. Але це мало йому допомогло. Нарешті, переконавшись у своєму безсиллі, Рупрехт навесні 1402 року повернувся до Німеччини без вінця і без війська. Авторитет його після цього впав дуже низько. У Німеччині панувала анархія: князі та імперські міста не звертали уваги на розпорядження короля.
У вересні 1405 року Іоганн II Нассау, архієпископ Майнцський, схилив Ебергарда III, графа Вюртемберга, Бернарда I Церінгена, маркграфа Бадену, і 17 швабських міст укласти оборонний союз проти Рупрехта. Король намагався протестувати проти цього союзу, але не мав сил для боротьби. У грудні 1406 року Рупрехт визнав за князями і імперськими містами право укладати між собою союзи для збереження спокою. Цим він відняв у себе будь-яку владу в країні. До самої смерті Рупрехт продовжував дуже потребувати грошей. Після його смерті довелося продати королівську корону та інші коштовності, щоб розплатитися з його боргами.
Рупрехт Пфальцький помер у своєму замку Ландскроне поблизу Оппенгейма 18 травня 1410 року і був похований у церкві Святого Духа у Гейдельберзі.
Особисті якості
За свідченням всіх хроністів був чоловіком мирним, справедливим, набожним, добрим, хоробри, водночас енергійним. Збереглися також свідчення його вченості.
Родина
Дружина — Єлизавета, донька Фрідриха V Гогенцоллерна, бургграфа Нюрнбергу
Діти:
- Рупрехт Піпан (1375—1397)
- Фрідрих (1377—1401)
- Людвіг (1378—1436), курфюрст Пфальца у 1410—1436 роках
- Іоганн (1383—1443), граф Пфавльц-Ноймаркта
- Стефан (1385—1459), граф Пфальц-Зіммерн-Цвайбрюкен
- Оттон (1390—1461), граф Пфальц-Мосбах
- Маргарита (1376—1434), дружина Людовика II, герцога Лотарингії
- Агнеса (1379—1401), дружина Адольфа I, герцога Клевського
- Єлизавета (1381—1408), дружина Фрідриха IV Габсбурга, герцога Австрії
Джерела
- Alois Gerlich: König Ruprecht von der Pfalz. // Hartmut Harthausen (Hrsg.): Pfälzer Lebensbilder Bd. 4. Speyer 1987, S. 9–60 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rupreht I nim Ruprecht von der Pfalz 5 travnya 1352 18 travnya 1410 korol Nimechchini 1400 1410 rokiv kurfyurst Pfalca 1398 1410 rokiv yak Rupreht III Rupreht I nim Ruprecht von der PfalzKorol NimechchiniPravlinnya1400 1410PoperednikVencel INastupnikSigizmund IInshi titulikurfyurst PfalcaBiografichni daniNarodzhennya5 travnya 1352 13520505 AmbergSmert18 travnya 1410 LandskronePohovannyadDruzhinaYelizaveta GogencollernDiti6 siniv ta 3 donokDinastiyaVittelsbahiBatkoRupreht IIMatiBeatrisa Aragonska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKurfyurst Pohodiv z dinastiyi Vittelsbahiv Sin Ruprehta II kurfyursta Pfalca ta Beatrisi donki Pedro II korolya Aragonu Vihovuvavsya v monastiri Libenau bilya Vormsa svoyeyu babuseyu Irmengardoyu fon Ottingen Zamolodu brav uchast v uryaduvannya batka 1374 roci ozhenivsya na donci burggrafu Nyurnbergu U 1385 1386 rokah perebuvav u Prussiyi de voyuvav na boci Tevtonskogo ordenu 1398 roku pislya smerti batka stav novim kurfyurstom yak Rupreht III Korol Ruprehta Vittelsbaha bulo obrano nimeckim korolem pislya povalennya knyazyami jogo poperednika Vencelya Lyuksemburga Obrannya jogo bulo viznano lishe v pivdenno zahidnij Nimechchini pivnich zalishilasya bajduzhoyu do perevorotu a shid gotuvavsya do vijni Vin pidtrimav papu rimskogo Bonifaciya IX pid chas Velikoyi shizmi prote ne nadav jomu znachnoyi pidtrimki Pershoyu turbotoyu korolya Ruprehta bulo zmusiti Vencelya povazhati rishennya kurfyurstiv Pozbavlenij vladi imperator znahodivsya v cej chas v rozbrati zi svoyimi cheskimi vasalami Ledve imperske vijsko na choli z sinom novogo korolya Lyudvigom vstupilo do Bogemiyi znachna kilkist miscevih feodaliv perejshli na jogo bik Vencelya bulo vzyato v oblogu v Prazi 1401 roku Lyuksemburg pogodivsya prijnyati vsi umovi Ruprehta I Vidrazu slidom za tim u veresni 1401 roku ostannij virushiv na koronaciyu v Italiyu Perebravshisya cherez Alpi vin opinivsya u volodinnyah Dzhana Galeacco Viskonti yakomu imperator Vencel prodav titul gercoga Milanskogo Yak i bagato nimeckih knyaziv oburenij ciyeyu ugodoyu korol Rupreht vvazhav yiyi nezakonnoyu Vin zazhadav shob Viskonti povernuv imperski leni Novoyavlenij gercog vidpoviv vidmovoyu 21 zhovtnya nepodalik vid Breshiyi vidbulasya virishalna bitva v yakij vijsko Ruprehta zaznalo nishivnoyi porazki Rupreht povernuvsya do Triyenta U nogo zalishilosya malo voyakiv i zovsim ne bulo groshej ale vin virishiv zrobiti she odnu sprobu distatisya do Rima Cherez Friul vin dijshov do Paduyi i shob zibrati groshej zmushenij buv zaklasti svoyu sribnij posud Ale ce malo jomu dopomoglo Nareshti perekonavshis u svoyemu bezsilli Rupreht navesni 1402 roku povernuvsya do Nimechchini bez vincya i bez vijska Avtoritet jogo pislya cogo vpav duzhe nizko U Nimechchini panuvala anarhiya knyazi ta imperski mista ne zvertali uvagi na rozporyadzhennya korolya U veresni 1405 roku Iogann II Nassau arhiyepiskop Majncskij shiliv Ebergarda III grafa Vyurtemberga Bernarda I Ceringena markgrafa Badenu i 17 shvabskih mist uklasti oboronnij soyuz proti Ruprehta Korol namagavsya protestuvati proti cogo soyuzu ale ne mav sil dlya borotbi U grudni 1406 roku Rupreht viznav za knyazyami i imperskimi mistami pravo ukladati mizh soboyu soyuzi dlya zberezhennya spokoyu Cim vin vidnyav u sebe bud yaku vladu v krayini Do samoyi smerti Rupreht prodovzhuvav duzhe potrebuvati groshej Pislya jogo smerti dovelosya prodati korolivsku koronu ta inshi koshtovnosti shob rozplatitisya z jogo borgami Rupreht Pfalckij pomer u svoyemu zamku Landskrone poblizu Oppengejma 18 travnya 1410 roku i buv pohovanij u cerkvi Svyatogo Duha u Gejdelberzi Osobisti yakostiZa svidchennyam vsih hronistiv buv cholovikom mirnim spravedlivim nabozhnim dobrim horobri vodnochas energijnim Zbereglisya takozh svidchennya jogo vchenosti RodinaDruzhina Yelizaveta donka Fridriha V Gogencollerna burggrafa Nyurnbergu Diti Rupreht Pipan 1375 1397 Fridrih 1377 1401 Lyudvig 1378 1436 kurfyurst Pfalca u 1410 1436 rokah Iogann 1383 1443 graf Pfavlc Nojmarkta Stefan 1385 1459 graf Pfalc Zimmern Cvajbryuken Otton 1390 1461 graf Pfalc Mosbah Margarita 1376 1434 druzhina Lyudovika II gercoga Lotaringiyi Agnesa 1379 1401 druzhina Adolfa I gercoga Klevskogo Yelizaveta 1381 1408 druzhina Fridriha IV Gabsburga gercoga AvstriyiDzherelaAlois Gerlich Konig Ruprecht von der Pfalz Hartmut Harthausen Hrsg Pfalzer Lebensbilder Bd 4 Speyer 1987 S 9 60 nim