Рудня селище міського типу робітниче селище на північному заході Волгоградської області Росії адміністративний центр Руд

50°47′53″ пн. ш. 44°33′36″ сх. д. / 50.79805555558377250° пн. ш. 44.56000000002777739° сх. д.Координати: 50°47′53″ пн. ш. 44°33′36″ сх. д. / 50.79805555558377250° пн. ш. 44.56000000002777739° сх. д.

Часовий пояс

Мапа

Рудня

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Рудня.

Географія

Селище знаходиться у степовій місцевості, переважно в межах Хоперсько-Бузулуцької рівнини, що є південним закінченням Оксько-Донської низовини, на річці Терса. Більша частина селища розташована на лівому березі Терси, трохи нижче гирла річки Щелкан. Рельєф місцевості рівнинний. Правобережна частина селища розташована на крайніх північних відрогах височини Медведицькі яри, рельєф ускладнений ярами і балками. На північний схід від основної частини селища розташоване озеро Валиково. Висота центру населеного пункту — близько 105 метрів над рівнем моря. Основна частина селища оточена заплавними лісами і штучними лісонасадженнями. Ґрунти — чорноземи південні, а також — заплавні нейтральні і слабокислі

Відстань до обласного центру — 347 км. Автомобільними дорогами Рудня пов'язана з робочими селищами Даниловка (66 км), Єлань (68 км) та містом Жирновськ (31 км). Автомобільними дорогами відстань до обласного центру складає 310 км.

Клімат

Клімат помірний континентальний (згідно класифікації кліматів Кеппена — Dfb). Багаторічна норма опадів — 432 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — 50 мм, найменше у березні — 22 мм. Середньорічна температура позитивна і становить + 6,3 °С, середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить -10,1 °С, найспекотнішого місяця (липня) +21,9 °С.

Часовий пояс

Рудня, як і вся Волгоградська область, знаходиться в часовій зоні МСК+1 (Самарський час). Зміщення часу відносно UTC становить +4:00.

Історія

Спочатку населений пункт мав назву слобода Успенська. Імовірно заснована в кінці XVII століття (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Руднянського міського поселення — в 1699 році). У 1701 році побудована перша церква.

Сучасну назву слобода отримала в середині XVIII століття, за фактом видобутку та переробки залізної руди, знайденої в цьому регіоні (у 1761 році в слободі вже існував залізний завод).

В Історико-географічному словнику Саратовської губернії, складеному у 1898—1902 роках, значиться як волосне село і слобода Руднянської волості Камишинського повіту Саратовської губернії.

Село населяли українські селяни, православні та старообрядці. Селяни складали два суспільства: одне складалось з колишні кріпосних селян князів Четвертинських, друге — колишні державні селяни. Земельний наділ державних селян становив 6207 десятин, в тому числі зручної землі — 4942 десятини, колишні кріпосні селяни — 183 десятини.

У 1861 році відкрито волосне правління. У селі були: з 1867 року — земський медичний лікар, з 1888 року — земський ветеринарний лікар. У 1877 році відкрита поштово-телеграфна контора, в 1881 році — земська лікарня. У 1881 році відкрито двохкласне земське училище, в 1886 році — церковно-приходську школу, в 1894 році — жіночу сільську школу, а у 1883 році — товариську російсько-німецьку школу.

Із 1928 року Рудня Камишинська — адміністративний центр Руднянського району Камишинського округу (округ ліквідований у 1930 році) Нижньо-Волзького краю (з 1935 року — Сталінградського краю, з 1936 року — Сталінградської області, з 1961 року — Волгоградської області).

15 липня 1959 року Рішенням виконкому Сталінградської облради № 16/36 § 11 село Рудня Камишинська було перетворено в робітниче селище об'єднанням сіл Руська Бундевка, Рудня Камишинська і селища Щелкан. Згодом Постановою Волгоградської обласної Думи № 8/75 від 26 травня 1994року Руська Бундевка знову відокремелась в окреме село.

Населення

Населення — 6568 осіб (2017).

Динаміка чисельності населення


1860	1886	1894	1897	1911	1939	1959	1970	1979	1989	2002	2009	2010	2012	2013	2014	2015	2016	2017
2698	4091	4428	6410	5136	6280	7962	7807	8800	9062	8044	7473	7387	7318	7189	7007	6841	6717	6568

Національний склад

За даними перепису населення 1939 року: росіяни — 53,7 % або 3371 осіб, українці — 44,3 % або 2779 осіб.

Економіка

ТОВ «Руднянське ХПП»
ТОВ «Руднянський солодовий завод»
ВАТ «Руднянський елеватор»

Пам'ятки

Заказник півоній.

Відомі мешканці

Рагузов Василь Якович — комсомолець, студент Львівського політехнічного інституту, який загинув під час в Казахстані, коли освоював цілинні землі. В центрі селища був закладений парк на його честь і встановлений пам'ятник.

Примітки

Карти Генштабу M-38 (А) 1:100000. Саратовська і Волгоградська області.
Ґрунтова карта Росії
Відстань між населеними пунктами наведено сервісом Яндекс. Карти
Клімат: Подкуйково
Федеральный закон от 03.06.2011 N 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (3 июня 2011).
сайт Руднянського міського поселення | історія та символіка
Минх, Александр Николаевич. Историко-географический словарь Саратовской губернии / Сост. А. Н. Минх. — Саратов, 1898—1902. — 5 т. — Прил. к Трудам Саратовской ученой архивной комиссии. Т. 1 : Южные уезды: Камышинский и Царицынский. Вып. 3 : Лит. Л — Ф / сост. А. Н. Минх; печ. под наблюд. С. А. Щеглова. — 1901. — С 557—1094 с., 17 л. к. C. 841—845
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 13 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / Изд. Центр. Стат. комитетом М-ва вн. дел ; Под ред. Н. А. Тройницкого. — [СПб., 1897—1905. Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. — СПб. : паровая типо-лит. Н. Л. Ныркина, 1905. — [2], 108 с. ; 27]
Списки населенных мест Саратовской губернии. Камышинский уезд / Оценочно-статистическое отделение Саратовской Губернской Земской Управы. — Саратов, 1912. С.20
Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей
Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей
Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
М. М. Стельникова (23.10.2018). К юбилею комсомола. Общественно-политическая газета «Трибуна». Процитовано 02.12.2019. (рос.)

Посилання

Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

[autogenerated2-1] Карти Генштабу M-38 (А) 1:100000. Саратовська і Волгоградська області.

[2] Ґрунтова карта Росії

[3] Відстань між населеними пунктами наведено сервісом Яндекс. Карти

[4] Клімат: Подкуйково

[5] Федеральный закон от 03.06.2011 N 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (3 июня 2011).

[autogenerated3-6] сайт Руднянського міського поселення | історія та символіка

[autogenerated1-7] Минх, Александр Николаевич. Историко-географический словарь Саратовской губернии / Сост. А. Н. Минх. — Саратов, 1898—1902. — 5 т. — Прил. к Трудам Саратовской ученой архивной комиссии. Т. 1 : Южные уезды: Камышинский и Царицынский. Вып. 3 : Лит. Л — Ф / сост. А. Н. Минх; печ. под наблюд. С. А. Щеглова. — 1901. — С 557—1094 с., 17 л. к. C. 841—845

[8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 13 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[9] Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / Изд. Центр. Стат. комитетом М-ва вн. дел ; Под ред. Н. А. Тройницкого. — [СПб., 1897—1905. Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. — СПб. : паровая типо-лит. Н. Л. Ныркина, 1905. — [2], 108 с. ; 27]

[10] Списки населенных мест Саратовской губернии. Камышинский уезд / Оценочно-статистическое отделение Саратовской Губернской Земской Управы. — Саратов, 1912. С.20

[11] Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей

[12] Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей

[dset-13] Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

[14] М. М. Стельникова (23.10.2018). К юбилею комсомола. Общественно-политическая газета «Трибуна». Процитовано 02.12.2019. (рос.)