Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́дня-Та́льська — село, що розташоване в Київській області, підпорядковується Вишгородському району.
| село Ру́дня-Та́льська | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Рада | Іванківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32100050570045281 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 255 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 255 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07203 |
| Телефонний код | +380 04491 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°51′24″ пн. ш. 29°59′06″ сх. д. / 50.85667° пн. ш. 29.98500° сх. д.Координати: 50°51′24″ пн. ш. 29°59′06″ сх. д. / 50.85667° пн. ш. 29.98500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 125 м |
| Водойми | р.Таль |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07263, Київська область, Вишгородський район, с. Феневичі |
| Карта | |
  Ру́дня-Та́льська | |
 Ру́дня-Та́льська | |
| Мапа | |
Природа краю належить до зони київського Полісся, з переважанням сухих лісів. Назва села складається з двох слів: «руда» і «Таль». Перше слово дісталося назві села так як в минулому на цій території добували руду, а друге — Таль — це назва річки, яка й досі тече поряд.
Населення вимірюється не чисельністю осіб, а кількістю дворів, яких нараховується близько 300.
Історія
Збудовано село 1615 році за наказом Ганни Гулевичівни Лозчини – племінниця Галшки Гулевичівни Лозчиної (яка свою землю в Києві віддала під монастир, що згодом переріс у Братство, а потім — в академію, яку сьогодні всі знають як Могилянку).
По закінченні російсько-польської війни 1654—1667 с. Рудня Тальська залишилась в складі Речі Посполитої.
У 1724 року разом з Іванковом, село перейшло у володіння князів Любомирських.
У червні 1919 року за рахунок розукрупнення Радомисльського повіту Київської губернії було створено Чорнобильський повіт.
17 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Рудню-Тальську проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут у неї стався бій з московським кавалерійським полком, напад якого вдалося відбити.
В 1921 році до Чорнобильського повіту входили 10 волостей: Горностайпільська, Іванківська, Красятицька, Максимовицька, Мартиновицька, Прибірська, Стечанська, Хабнівська, Чорнобильська, Шепелицька. 29 листопада 1922 р. рішенням Президії ВУЦВК до Чорнобильського повіту було приєднано чотири волості Речицього повіту Гомельської губернії, а саме Борцівська, Дернівська, Єльчинська і Савицька.
У 1923 році в Україні було здійснено перший етап переходу до нового адміністративно-територіального поділу країни: повіти були замінені на округи, а волості на райони.
У Київській губернії серед інших виник Малинський округ, до складу якого увійшли територія Чорнобильського і частина Радомисльського повітів, і поділявся на 10 районів, серед яких Іванківський, Розважівський, Чорнобильський.
В 1924 році Малинський округ було ліквідовано, його території у 1925 році було розподілено між Київською і Волинською губерніями. Чорнобильський район разом з Іванківським, Розважівським, Товстоліським та Хабнівським районами, увійшов до складу Київського округу.
У 1925 році здійснено перехід до трьохступеневої системи управління, коли було ліквідовано губернії, а в 1930 році — до двохступеневої системи, ліквідовано округи, райони підпорядковувалися безпосередньо центру.
У 30-х роках на території України, крім Молдавської АРСР, утворено 5 областей: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська. Але новоутворені області видались надто великими, утворювалися нові, території перерозподілялися між областями. Кінець кінцем Чорнобильський район залишився в Київській області, де в 1939 році було ще 52 райони.
22 березня 1941 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення селища міського типу Чорнобиль Чорнобильського району Київської області до категорії міст районного підпорядкування».
Під час Німецько-радянської війни 808 днів і ночей селище було окуповане німецькими військами.
У 1959 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Новошепелицький і Розважівський райони Київської області. Рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих Великокорогодська, Замошнянська, Зимовищанська, Іллінецька, Машівська, Новошепелицька, Річицька, Старошепелицька, Стечанська, Чапаївська і Чистогалівська сільські ради Новошепелицькому району передані до складу Чорнобильського району; Денисовицька, Луб'янська і Товстоліська сільські ради — до складу Поліського району.
30 грудня 1962 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», відповідно до якого на території Київської області скасовано 19 районів (втому числі Димерський), залишилося 12. До Чорнобильського району увійшли сільради Поліського району, за винятком Вовчківської, Залишанської, Красятицької, Стещинської і Шкневської.
У 1965 та 1966 роках пройшло два розукрупнення районів. Склад Київської області змінено з 12 районів до 19, а потім до 24. Відповідно змінювалася територія Чорнобильського району.
14 квітня 1972 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР новозбудованому населеному пункту Чорнобильського району присвоєне найменування селище Прип'ять. Цього ж року Прип'ять віднесено до селищ міського типу.
10 квітня 1978 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів № 178 у Чорнобильському районі в зв'язку із затопленням населених пунктів водами Київського водосховища та будівництвом Чорнобильської АЕС виключені з облікових даних 4 села: Блистюн Дитятківської сільради, Нагірці Копачівської сільради, Тарасиця Ладижицької сільради, Підлісне Прип'ятської селищної ради.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн. Подробиці тут - Чорнобильська катастрофа.
16 листопада 1988 р. вийшов Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про об'єднання Іванківського і Чорнобильського районів Київської області», відповідно до якого Іванківський та Чорнобильський райони Київської області об'єднані в один Іванківський район з центром у селищі міського типу Іванків.
Історія школи
Руднє-Тальська ЗОШ І-ІІ ступенів
У 1927 році в селі Рудня — Тальська було відкрито 4-річну школу, завідував цією школою Петрусь О. І. В школі мали можливість навчатися всі сільські діти, навчання стало безкоштовним. Але люди жили настільки бідно, що не всі могли відправити дітей до школи, не було взуття, одягу, не було коштів на зошити. В школу ходили переважно зимою, бо восени і весною треба було працювати біля землі. До 1934 року в селі було багато неписьменних і малописьменних. Люди навчались в лікнепах, щоб виконати директиви партії і уряду на 100 % охоплення неписьменних навчанням. В 1934 році було охоплено навчанням 100 відсотків дітей шкільного віку. В 1934 році було відкрито 6 — річну школу в хаті розкуркуленого куркуля Мельниченка Макара Михайловича (і сьогодні 5 класних кімнат, учительська знаходяться в цьому приміщенні). З 1936 року по 1941 рік школа була семирічною. Директором школи був Зайчук Петро Іванович. Навчання проводилось у дві зміни. З 1 січня 1944 року було відновлено навчання в школі. З 1944 по 1949 роки директором школи був Гончаренко Василь Іванович. Випускники цієї школи були вчителями- Андрієнко Ольга Василівна, Глущенко Марія Андріївна, Костюченко Олександра Олексіївна. З 1944 по 1962 рік школа була неповна — середня — семирічна. Діти продовжували навчання в куркульській хаті у 5 класних кімнатах. У 50-х роках в 7 класах навчалось до 200 дітей з сіл Рудня — Тальська, Рудня — Шпилівська, Зимовище. З 1949—1952 рік колектив Руднє — Тальської школи очолював Купрієнко Яків Мусійович; 1952—1957 — Копилов Віталій Данилович; 1957—1960 — Мельниченко Галина Іванівна; 1961—1976 — Саутін Микола Григорович (інвалід ВВв, учитель рос. мови і літератури). Школа була мала, тісна, діти вчились у дві зміни. Саутін М. Г. неодноразово піднімав питання про добудову шкільного приміщення перед керівництвом райВНО та райвиконкому. В 1963 році було добудовано чотири класні кімнати та коридор. Добудова була зроблена із дерева, а вже пізніше в 1966 році добудову і старе приміщення було обкладено цеглою. Добудову робили місцеві жителі. До 1964 року в школі було пічне опалення, яке замінили центральним водяним. З цього часу дітям стало в школі тепло, просторо, стали навчатись в одну зміну. В 1976 році директором школи призначили Мельниченко Надію Карпівну, вчителя математики. Школа називалась неповна-середня трудова політехнічна. Велика увага приділялась трудовому вихованню школярів, підготовці їх до життя. В школі було збудовано теплицю, де діти під керівництвом вчителя Борового Михайла Павловича вчились розпушувати ґрунт, висаджувати саджанці в ґрунт, удобрювати і доглядати рослини. Працювали учні і на шкільних навчально — дослідних ділянках, вирощували буряки, моркву, картоплю, капусту. Все зібране здавали в шкільну їдальню, яку було відкрито в 1974 році на 48 місць. За рахунок зданих овочів діти отримували здешевлене харчування. Діти-сироти, напівсироти та діти з багатодітних сімей звільнялись від плати за харчування. В школі велика увага приділялась позакласній роботі, працювали гуртки. Діти були активними учасниками художньої самодіяльності, дуже часто виступали з концертами перед жителями рідного села. В школі був учительський хор, яким керував Шило Віталій Наумович. Чорна смуга лягла на історію Поліського краю 26 квітня 1986 року. Щоб вберегти дітей від впливу радіації влітку 1986 року всіх дітей дошкільного і шкільного віку було на все літо відправлено на оздоровлення в різні здравниці Південних областей. З того часу щорічно всі діти безкоштовно оздоровлюються в санаторіях. В школі організоване безкоштовне харчування дітей, потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЗС. В 1986 році до 1 класу вперше було набрано дітей 6-рчного віку і школа стала називатись основна дев'ятирічна школа. В школі було обладнано спальну кімнату на 10 ліжок. За 1987—1989 роки в школі було зроблено добудову — нове приміщення, в якому розмістились одна класна кімната, майстерня, спортивна кімната, бібліотека. Це будівництво було проведено силами місцевого колгоспу. В 1989 році збудували новий сарай, погріб, зроблено капітальний ремонт 5 класних кімнат старого приміщення. Руднє — Тальська школа відома в районі як заклад, де в усі післявоєнні роки, аж до 1970 року, влітку відпочивали діти районних шкіл. В 1980 році було закрито початкову школу в с. Зимовище, в 1992 році — Леонівську основну школу. Зараз діти Леонівки і Зимовища відвідують Руднє — Тальську і частина Феневицьку школи. За роки керівництва школою Мельниченко Н. К. поталанило працювати пліч-о-пліч Із чудовими людьми, педагогами за покликанням серця. Це М. І. Керекез-учитель російської мови І літератури, який віддав Руднє-ТальськІй школі 50 років життя, є прикладом для дітей, батьків, учителів. М. П. Боровий і О. А. Борова — вчителі від Бога. Є династії педагогів, зокрема Мельниченків. З 2008 по 2010 рік директором школи була Артемєва Марина Андріївна. З 2010 по 2013 рік Скопич Віра Олександрвна.
З 2013 року директором закладу є Валерко Анатолій Олександрович. На даний час в школі працює вісім вчителів, шість основних і два сумісника. З них 2 вчителя вищої категорії, 2 вчителя І категорії, 1 вчитель ІІ категорії і 3 спеціаліста. До цього часу працюють в школі досвідчені вчителі Мельниченко Надія Карпівна вчитель математики, вищої категорії, яка має 48 років педагогічного стажу, Відмінник освіти України, Мусієнко Валентина Петрівна вчитель Української мови та літератури, вищої категорії, з 35 — річним педагогічним стажем, Відмінник освіти України. В школі робиться все можливе щоб дітям було цікаво. Працює гурток «Прикраси свій дім» під керівництвом Іваненко Тетяни Віталіївни, роботи їх беруть участь у районних виставках і займають призові місця. Учні школи під керівництвом вчителя української мови і літератури Мусієнко В.П беруть активну участь у шкільних та районних етапах мовно — літературних конкурсів і здобули призове місце в районі у конкурсі «Зерна доброти». В школі проводяться предметні декади, які дають змогу учням розширити кругозір, пізнати багато нового. Працюючи над питанням «Впровадження родинного виховання» вчителями постійно проводяться виховні заходи, свята за участі батьків, що дало змогу поєднувати батьків і дітей в єдину велику шкільну родину. В цій роботі слід відмітити таких педагогів Мусієнко В. П., Іваненко Т. В., Кузьменко О. М., Романенко Л. С., Кампова Л. В.
З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 247 | 96.86% |
| російська | 7 | 2.75% |
| білоруська | 1 | 0.39% |
| Усього | 255 | 100% |
Основні проблеми регіону
- відсутність молодого населення (відплив);
- майже відсутнє працевлаштування;
- незаконна неконтрольована вирубка лісів;
- мало зариблена річка.
Відомі уродженці
- Олексієнко Володимир Михайлович (12.06.1938 — 08.08.2006) — заслужений працівник транспорту України (20.10.1996), працював водієм вантажного автомобіля Іванківського автопідприємства, брав участь у будівництві Київської ГЕС, Чорнобильської АЕС.
Ліквідатор на Чорнобильській АЕС.
Див. також
Джерела
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Коваль Роман. Отаман Орлик. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Іванківського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru dnya Ta lska selo sho roztashovane v Kiyivskij oblasti pidporyadkovuyetsya Vishgorodskomu rajonu selo Ru dnya Ta lskaKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Vishgorodskij rajonRada Ivankivska selishna gromadaKod KATOTTG UA32100050570045281Osnovni daniZasnovane 1600Naselennya 255Plosha 1 km Gustota naselennya 255 osib km Poshtovij indeks 07203Telefonnij kod 380 04491Geografichni daniGeografichni koordinati 50 51 24 pn sh 29 59 06 sh d 50 85667 pn sh 29 98500 sh d 50 85667 29 98500 Koordinati 50 51 24 pn sh 29 59 06 sh d 50 85667 pn sh 29 98500 sh d 50 85667 29 98500Serednya visota nad rivnem morya 125 mVodojmi r TalMisceva vladaAdresa radi 07263 Kiyivska oblast Vishgorodskij rajon s FenevichiKartaRu dnya Ta lskaRu dnya Ta lskaMapa Priroda krayu nalezhit do zoni kiyivskogo Polissya z perevazhannyam suhih lisiv Nazva sela skladayetsya z dvoh sliv ruda i Tal Pershe slovo distalosya nazvi sela tak yak v minulomu na cij teritoriyi dobuvali rudu a druge Tal ce nazva richki yaka j dosi teche poryad Naselennya vimiryuyetsya ne chiselnistyu osib a kilkistyu dvoriv yakih narahovuyetsya blizko 300 IstoriyaZbudovano selo 1615 roci za nakazom Ganni Gulevichivni Lozchini pleminnicya Galshki Gulevichivni Lozchinoyi yaka svoyu zemlyu v Kiyevi viddala pid monastir sho zgodom pereris u Bratstvo a potim v akademiyu yaku sogodni vsi znayut yak Mogilyanku Po zakinchenni rosijsko polskoyi vijni 1654 1667 s Rudnya Talska zalishilas v skladi Rechi Pospolitoyi U 1724 roku razom z Ivankovom selo perejshlo u volodinnya knyaziv Lyubomirskih U chervni 1919 roku za rahunok rozukrupnennya Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi bulo stvoreno Chornobilskij povit 17 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Rudnyu Talsku prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut u neyi stavsya bij z moskovskim kavalerijskim polkom napad yakogo vdalosya vidbiti V 1921 roci do Chornobilskogo povitu vhodili 10 volostej Gornostajpilska Ivankivska Krasyaticka Maksimovicka Martinovicka Pribirska Stechanska Habnivska Chornobilska Shepelicka 29 listopada 1922 r rishennyam Prezidiyi VUCVK do Chornobilskogo povitu bulo priyednano chotiri volosti Rechicogo povitu Gomelskoyi guberniyi a same Borcivska Dernivska Yelchinska i Savicka U 1923 roci v Ukrayini bulo zdijsneno pershij etap perehodu do novogo administrativno teritorialnogo podilu krayini poviti buli zamineni na okrugi a volosti na rajoni U Kiyivskij guberniyi sered inshih vinik Malinskij okrug do skladu yakogo uvijshli teritoriya Chornobilskogo i chastina Radomislskogo povitiv i podilyavsya na 10 rajoniv sered yakih Ivankivskij Rozvazhivskij Chornobilskij V 1924 roci Malinskij okrug bulo likvidovano jogo teritoriyi u 1925 roci bulo rozpodileno mizh Kiyivskoyu i Volinskoyu guberniyami Chornobilskij rajon razom z Ivankivskim Rozvazhivskim Tovstoliskim ta Habnivskim rajonami uvijshov do skladu Kiyivskogo okrugu U 1925 roci zdijsneno perehid do trohstupenevoyi sistemi upravlinnya koli bulo likvidovano guberniyi a v 1930 roci do dvohstupenevoyi sistemi likvidovano okrugi rajoni pidporyadkovuvalisya bezposeredno centru U 30 h rokah na teritoriyi Ukrayini krim Moldavskoyi ARSR utvoreno 5 oblastej Harkivska Kiyivska Vinnicka Dnipropetrovska Odeska Ale novoutvoreni oblasti vidalis nadto velikimi utvoryuvalisya novi teritoriyi pererozpodilyalisya mizh oblastyami Kinec kincem Chornobilskij rajon zalishivsya v Kiyivskij oblasti de v 1939 roci bulo she 52 rajoni 22 bereznya 1941 r buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya selisha miskogo tipu Chornobil Chornobilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni 808 dniv i nochej selishe bulo okupovane nimeckimi vijskami U 1959 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR likvidovano Novoshepelickij i Rozvazhivskij rajoni Kiyivskoyi oblasti Rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih Velikokorogodska Zamoshnyanska Zimovishanska Illinecka Mashivska Novoshepelicka Richicka Staroshepelicka Stechanska Chapayivska i Chistogalivska silski radi Novoshepelickomu rajonu peredani do skladu Chornobilskogo rajonu Denisovicka Lub yanska i Tovstoliska silski radi do skladu Poliskogo rajonu 30 grudnya 1962 r buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR vidpovidno do yakogo na teritoriyi Kiyivskoyi oblasti skasovano 19 rajoniv vtomu chisli Dimerskij zalishilosya 12 Do Chornobilskogo rajonu uvijshli silradi Poliskogo rajonu za vinyatkom Vovchkivskoyi Zalishanskoyi Krasyatickoyi Steshinskoyi i Shknevskoyi U 1965 ta 1966 rokah projshlo dva rozukrupnennya rajoniv Sklad Kiyivskoyi oblasti zmineno z 12 rajoniv do 19 a potim do 24 Vidpovidno zminyuvalasya teritoriya Chornobilskogo rajonu 14 kvitnya 1972 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR novozbudovanomu naselenomu punktu Chornobilskogo rajonu prisvoyene najmenuvannya selishe Prip yat Cogo zh roku Prip yat vidneseno do selish miskogo tipu 10 kvitnya 1978 r rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 178 u Chornobilskomu rajoni v zv yazku iz zatoplennyam naselenih punktiv vodami Kiyivskogo vodoshovisha ta budivnictvom Chornobilskoyi AES viklyucheni z oblikovih danih 4 sela Blistyun Dityatkivskoyi silradi Nagirci Kopachivskoyi silradi Tarasicya Ladizhickoyi silradi Pidlisne Prip yatskoyi selishnoyi radi 26 kvitnya 1986 roku na Chornobilskij AES stalasya najbilsha v istoriyi atomnoyi energetiki avariya Reaktor chetvertogo energobloku vibuhnuv radioaktivni chastki jodu stronciyu ta ceziyu poshirilisya na pivnichnu chastinu Ukrayini Bilorusi Pribaltiki Polshi Shveciyi Finlyandiyi ta inshih krayin Podrobici tut Chornobilska katastrofa 16 listopada 1988 r vijshov Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro ob yednannya Ivankivskogo i Chornobilskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo Ivankivskij ta Chornobilskij rajoni Kiyivskoyi oblasti ob yednani v odin Ivankivskij rajon z centrom u selishi miskogo tipu Ivankiv Istoriya shkoli Rudnye Talska ZOSh I II stupeniv U 1927 roci v seli Rudnya Talska bulo vidkrito 4 richnu shkolu zaviduvav ciyeyu shkoloyu Petrus O I V shkoli mali mozhlivist navchatisya vsi silski diti navchannya stalo bezkoshtovnim Ale lyudi zhili nastilki bidno sho ne vsi mogli vidpraviti ditej do shkoli ne bulo vzuttya odyagu ne bulo koshtiv na zoshiti V shkolu hodili perevazhno zimoyu bo voseni i vesnoyu treba bulo pracyuvati bilya zemli Do 1934 roku v seli bulo bagato nepismennih i malopismennih Lyudi navchalis v liknepah shob vikonati direktivi partiyi i uryadu na 100 ohoplennya nepismennih navchannyam V 1934 roci bulo ohopleno navchannyam 100 vidsotkiv ditej shkilnogo viku V 1934 roci bulo vidkrito 6 richnu shkolu v hati rozkurkulenogo kurkulya Melnichenka Makara Mihajlovicha i sogodni 5 klasnih kimnat uchitelska znahodyatsya v comu primishenni Z 1936 roku po 1941 rik shkola bula semirichnoyu Direktorom shkoli buv Zajchuk Petro Ivanovich Navchannya provodilos u dvi zmini Z 1 sichnya 1944 roku bulo vidnovleno navchannya v shkoli Z 1944 po 1949 roki direktorom shkoli buv Goncharenko Vasil Ivanovich Vipuskniki ciyeyi shkoli buli vchitelyami Andriyenko Olga Vasilivna Glushenko Mariya Andriyivna Kostyuchenko Oleksandra Oleksiyivna Z 1944 po 1962 rik shkola bula nepovna serednya semirichna Diti prodovzhuvali navchannya v kurkulskij hati u 5 klasnih kimnatah U 50 h rokah v 7 klasah navchalos do 200 ditej z sil Rudnya Talska Rudnya Shpilivska Zimovishe Z 1949 1952 rik kolektiv Rudnye Talskoyi shkoli ocholyuvav Kupriyenko Yakiv Musijovich 1952 1957 Kopilov Vitalij Danilovich 1957 1960 Melnichenko Galina Ivanivna 1961 1976 Sautin Mikola Grigorovich invalid VVv uchitel ros movi i literaturi Shkola bula mala tisna diti vchilis u dvi zmini Sautin M G neodnorazovo pidnimav pitannya pro dobudovu shkilnogo primishennya pered kerivnictvom rajVNO ta rajvikonkomu V 1963 roci bulo dobudovano chotiri klasni kimnati ta koridor Dobudova bula zroblena iz dereva a vzhe piznishe v 1966 roci dobudovu i stare primishennya bulo obkladeno cegloyu Dobudovu robili miscevi zhiteli Do 1964 roku v shkoli bulo pichne opalennya yake zaminili centralnim vodyanim Z cogo chasu dityam stalo v shkoli teplo prostoro stali navchatis v odnu zminu V 1976 roci direktorom shkoli priznachili Melnichenko Nadiyu Karpivnu vchitelya matematiki Shkola nazivalas nepovna serednya trudova politehnichna Velika uvaga pridilyalas trudovomu vihovannyu shkolyariv pidgotovci yih do zhittya V shkoli bulo zbudovano teplicyu de diti pid kerivnictvom vchitelya Borovogo Mihajla Pavlovicha vchilis rozpushuvati grunt visadzhuvati sadzhanci v grunt udobryuvati i doglyadati roslini Pracyuvali uchni i na shkilnih navchalno doslidnih dilyankah viroshuvali buryaki morkvu kartoplyu kapustu Vse zibrane zdavali v shkilnu yidalnyu yaku bulo vidkrito v 1974 roci na 48 misc Za rahunok zdanih ovochiv diti otrimuvali zdeshevlene harchuvannya Diti siroti napivsiroti ta diti z bagatoditnih simej zvilnyalis vid plati za harchuvannya V shkoli velika uvaga pridilyalas pozaklasnij roboti pracyuvali gurtki Diti buli aktivnimi uchasnikami hudozhnoyi samodiyalnosti duzhe chasto vistupali z koncertami pered zhitelyami ridnogo sela V shkoli buv uchitelskij hor yakim keruvav Shilo Vitalij Naumovich Chorna smuga lyagla na istoriyu Poliskogo krayu 26 kvitnya 1986 roku Shob vberegti ditej vid vplivu radiaciyi vlitku 1986 roku vsih ditej doshkilnogo i shkilnogo viku bulo na vse lito vidpravleno na ozdorovlennya v rizni zdravnici Pivdennih oblastej Z togo chasu shorichno vsi diti bezkoshtovno ozdorovlyuyutsya v sanatoriyah V shkoli organizovane bezkoshtovne harchuvannya ditej poterpilih vid naslidkiv avariyi na Chornobilskij AZS V 1986 roci do 1 klasu vpershe bulo nabrano ditej 6 rchnogo viku i shkola stala nazivatis osnovna dev yatirichna shkola V shkoli bulo obladnano spalnu kimnatu na 10 lizhok Za 1987 1989 roki v shkoli bulo zrobleno dobudovu nove primishennya v yakomu rozmistilis odna klasna kimnata majsternya sportivna kimnata biblioteka Ce budivnictvo bulo provedeno silami miscevogo kolgospu V 1989 roci zbuduvali novij saraj pogrib zrobleno kapitalnij remont 5 klasnih kimnat starogo primishennya Rudnye Talska shkola vidoma v rajoni yak zaklad de v usi pislyavoyenni roki azh do 1970 roku vlitku vidpochivali diti rajonnih shkil V 1980 roci bulo zakrito pochatkovu shkolu v s Zimovishe v 1992 roci Leonivsku osnovnu shkolu Zaraz diti Leonivki i Zimovisha vidviduyut Rudnye Talsku i chastina Fenevicku shkoli Za roki kerivnictva shkoloyu Melnichenko N K potalanilo pracyuvati plich o plich Iz chudovimi lyudmi pedagogami za poklikannyam sercya Ce M I Kerekez uchitel rosijskoyi movi I literaturi yakij viddav Rudnye TalskIj shkoli 50 rokiv zhittya ye prikladom dlya ditej batkiv uchiteliv M P Borovij i O A Borova vchiteli vid Boga Ye dinastiyi pedagogiv zokrema Melnichenkiv Z 2008 po 2010 rik direktorom shkoli bula Artemyeva Marina Andriyivna Z 2010 po 2013 rik Skopich Vira Oleksandrvna Z 2013 roku direktorom zakladu ye Valerko Anatolij Oleksandrovich Na danij chas v shkoli pracyuye visim vchiteliv shist osnovnih i dva sumisnika Z nih 2 vchitelya vishoyi kategoriyi 2 vchitelya I kategoriyi 1 vchitel II kategoriyi i 3 specialista Do cogo chasu pracyuyut v shkoli dosvidcheni vchiteli Melnichenko Nadiya Karpivna vchitel matematiki vishoyi kategoriyi yaka maye 48 rokiv pedagogichnogo stazhu Vidminnik osviti Ukrayini Musiyenko Valentina Petrivna vchitel Ukrayinskoyi movi ta literaturi vishoyi kategoriyi z 35 richnim pedagogichnim stazhem Vidminnik osviti Ukrayini V shkoli robitsya vse mozhlive shob dityam bulo cikavo Pracyuye gurtok Prikrasi svij dim pid kerivnictvom Ivanenko Tetyani Vitaliyivni roboti yih berut uchast u rajonnih vistavkah i zajmayut prizovi miscya Uchni shkoli pid kerivnictvom vchitelya ukrayinskoyi movi i literaturi Musiyenko V P berut aktivnu uchast u shkilnih ta rajonnih etapah movno literaturnih konkursiv i zdobuli prizove misce v rajoni u konkursi Zerna dobroti V shkoli provodyatsya predmetni dekadi yaki dayut zmogu uchnyam rozshiriti krugozir piznati bagato novogo Pracyuyuchi nad pitannyam Vprovadzhennya rodinnogo vihovannya vchitelyami postijno provodyatsya vihovni zahodi svyata za uchasti batkiv sho dalo zmogu poyednuvati batkiv i ditej v yedinu veliku shkilnu rodinu V cij roboti slid vidmititi takih pedagogiv Musiyenko V P Ivanenko T V Kuzmenko O M Romanenko L S Kampova L V Z kincya lyutogo do 1 kvitnya 2022 roku selo bulo okupovane rosijskimi vijskami NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 247 96 86 rosijska 7 2 75 biloruska 1 0 39 Usogo 255 100 Osnovni problemi regionuvidsutnist molodogo naselennya vidpliv majzhe vidsutnye pracevlashtuvannya nezakonna nekontrolovana virubka lisiv malo zariblena richka Vidomi urodzhenciOleksiyenko Volodimir Mihajlovich 12 06 1938 08 08 2006 zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini 20 10 1996 pracyuvav vodiyem vantazhnogo avtomobilya Ivankivskogo avtopidpriyemstva brav uchast u budivnictvi Kiyivskoyi GES Chornobilskoyi AES Likvidator na Chornobilskij AES Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast DzherelaVeriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Koval Roman Otaman Orlik Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2010 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ivankivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih