Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руджер Йосип Бошкович хорв Ruđer Josip Bošković 18 травня 1711 Дубровник 13 лютого 1787 хорватський математик астроном г

Руджер-Йосип Бошкович

Руджер-Йосип Бошкович

Руджер Йосип Бошкович (хорв. Ruđer Josip Bošković; 18 травня 1711, Дубровник — 13 лютого 1787) — хорватський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет. Член ордену єзуїтів. Брат дубровницького новолатинського поета, священика-єзуїта Баро Бошковича.

Руджер-Йосип Бошкович
хорв. Ruđer Josip Bošković
італ. Ruggero Giuseppe Boscovich
image
Народився 18 травня 1711(1711-05-18)[1][2][…]
Дубровник, Рагузька республіка[5][6]
Помер 13 лютого 1787(1787-02-13)[1][2][…] (75 років)
Мілан, Габсбурзька монархія[7][5][6]
·пневмонія[6]
Поховання d[6]
Місце проживання Дубровник
Країна image Рагузька республіка
Діяльність фізик, астроном, математик, філософ, дипломат, поет, богослов, універсальна людина, історик, географ, викладач університету, католицька релігійна посада
Alma mater Папський Григоріанський університет
d[6]
Галузь фізика, математика і астрономія
Заклад Папський Григоріанський університет
Павійський університет
Посада професор[8]
Членство Лондонське королівське товариство[9]
Російська академія наук
Петербурзька академія наук
d
Туринська академія наук[5]
Батько d
Брати, сестри d[6]
Нагороди
image Руджер-Йосип Бошкович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бошкович.

Біографія

image
Philosophiae naturalis theoria, 1758

Народився в Далмації в Дубровнику. Вчився і працював переважно в Італії (1740 — 70) і Франції (1773 — 83). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах у Дубровнику і Римі. У 1740—1759 — професор математики Римського колегіуму, в 1764—1770 — професор математики Павійського університету. Упродовж 1770—1772 років працював у створеній за його проектом і під його керівництвом обсерваторії Брера (Мілан), яка була однією з найкращих у той час. У 1773—1782 роках жив у Франції, де посідав посаду директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 році повернувся до Італії для видання там своїх оптичних і астрономічних праць (опубліковані в 1785 році в 5-ти томах).

Основні роботи присвячені фізиці, астрономії, геодезії, механіці, математиці. Виконав низку астрономічних спостережень і досліджень, вивчав фігуру Землі, розробив математичну теорію телескопа. Розв'язав деякі проблеми з сферичної тригонометрії. Створив своєрідну теорію атомістики; в ній усі властивості матерії пояснювались дією єдиної сили, якою наділені атоми.

У царині астрономії опублікував роботи про методи визначення обертання Сонця за трьома спостереженнями однієї плями (1736), про проблему проходження Меркурія диском Сонця і пов'язані з нею завдання сферичної тригонометрії (1737), про полярні сяйва (1738), про новий мікрометр для визначення взаємного положення двох зірок (1739), про річну аберацію зірок, про визначення точності астрономічних спостережень (1742), про природу комет і метод визначення параболічних орбіт (1746), про метод визначення еліптичної орбіти (1749), про взаємні збурення Юпітера і Сатурна (1756). Займався вдосконаленням об'єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи), створенням оптичних інструментів, розробкою методів їхнього контролю і врахування похибок. У 1739 критично переглянув результати вимірювань довжини меридіана з метою визначення форми Землі. У 1750—1755 роках провів вимірювання дуги меридіана завдовжки 2 між Римом і Ріміні, застосувавши при цьому власні високоточні методи зйомки. За розробленими Бошковичем планами були здійснені вимірювання довжини градуса і в інших місцях — в Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардинії, в Пенсильванії.

У своїй головній праці «Теорія натуральної філософії, приведена до єдиного закону сил, що існують в природі» (1758) Бошкович виклав основні положення розробленої ним концепції динамічного атомізму. Вважав, що найменші частинки матерії є центрами прикладення фізичних сил, що нерозривно пов'язані з ними і підкоряються певному універсальному закону. У своїх уявленнях про простір, час, рух, інерції Бошкович передбачив деякі ідеї теорії відносності і неевклідової геометрії. Прикладаючи свій закон сил до Всесвіту, допускав можливість його поступового стиснення і розширення при відповідних змінах шкали сил, так що це не викликало б порушень в спостережуваних фізичних явищах.

Класичною роботою з архітектурної статики став проведений (1742—1743) Бошковичем аналіз причин появи тріщин у куполі собору Св. Петра в Римі, коли він вперше застосував математичні методи в інженерній справі. Займався також гідротехнікою (розробив плани регулювання перебігу річок Тібру і Ністоре, будівництва портів в Капо-ді-Монте і Ріміні), археологією, античною літературою.

Член-кореспондент Паризької АН (1759), іноземний почесний член Петербурзької АН (1760), член Лондонського королівського товариства (1760).

Див. також

Примітки

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Structurae — Ratingen: 1998.
    d:Track:Q3791d:Track:Q1061861
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Boscovich, Roger Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 2. — S. 82.
    d:Track:Q665807d:Track:Q88575603
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
    d:Track:Q1563573
  7. Бошкович Руджер Иосип // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  8. https://www.fernuni-hagen.de/MATHPHYS/veselic/rudjer/rudjer2.html
  9. https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA2430&pos=1
  10. «ЙОСИП БОШКОВИЧ РУДЖЕР: БІОГРАФІЯ» [1] (українська)
  11. Походження[2] [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (сербська)
  12. «Руджер Бошкович — предтеча сучасної науки» [3] [ 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] (російська)
  13. «Італійська енциклопедія наук, літератури і мистецтва» («L'Enciclopedia Italiana di scienze, lettere ed arti»): Руджер Йосип Бошкович [4] (італійська)

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Веселовский И. Н. Христиан Гюйгенс. Москва: Учпедгиз, 1959. — 111 с. — (Классики физики).
  • Микиша А. М. Руджер Йосип Бошкович // Геодезия и картография (Москва). — 1986. — № 8. — С. 58–60.
  • Цверава Г. К. Руджер Иосип Бошкович (1711—1787). — Санкт-Петербург: Наука, 1997. — 203 с. — (Научно-биографическая литература). — .


image Це незавершена стаття про астронома чи астрономку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про особу Хорватії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rudzher Josip Boshkovich horv Ruđer Josip Boskovic 18 travnya 1711 Dubrovnik 13 lyutogo 1787 horvatskij matematik astronom geodezist fizik filosof i poet Chlen ordenu yezuyitiv Brat dubrovnickogo novolatinskogo poeta svyashenika yezuyita Baro Boshkovicha Rudzher Josip Boshkovichhorv Ruđer Josip Boskovic ital Ruggero Giuseppe BoscovichNarodivsya 18 travnya 1711 1711 05 18 1 2 Dubrovnik Raguzka respublika 5 6 Pomer 13 lyutogo 1787 1787 02 13 1 2 75 rokiv Milan Gabsburzka monarhiya 7 5 6 pnevmoniya 6 Pohovannya d 6 Misce prozhivannya DubrovnikKrayina Raguzka respublikaDiyalnist fizik astronom matematik filosof diplomat poet bogoslov universalna lyudina istorik geograf vikladach universitetu katolicka religijna posadaAlma mater Papskij Grigorianskij universitet d 6 Galuz fizika matematika i astronomiyaZaklad Papskij Grigorianskij universitet Pavijskij universitetPosada profesor 8 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 9 Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk d Turinska akademiya nauk 5 Batko dBrati sestri d 6 Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Rudzher Josip Boshkovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boshkovich BiografiyaPhilosophiae naturalis theoria 1758 Narodivsya v Dalmaciyi v Dubrovniku Vchivsya i pracyuvav perevazhno v Italiyi 1740 70 i Franciyi 1773 83 Osvitu zdobuv v yezuyitskih kolegiumah u Dubrovniku i Rimi U 1740 1759 profesor matematiki Rimskogo kolegiumu v 1764 1770 profesor matematiki Pavijskogo universitetu Uprodovzh 1770 1772 rokiv pracyuvav u stvorenij za jogo proektom i pid jogo kerivnictvom observatoriyi Brera Milan yaka bula odniyeyu z najkrashih u toj chas U 1773 1782 rokah zhiv u Franciyi de posidav posadu direktora optichnoyi spravi pri morskomu floti U 1782 roci povernuvsya do Italiyi dlya vidannya tam svoyih optichnih i astronomichnih prac opublikovani v 1785 roci v 5 ti tomah Osnovni roboti prisvyacheni fizici astronomiyi geodeziyi mehanici matematici Vikonav nizku astronomichnih sposterezhen i doslidzhen vivchav figuru Zemli rozrobiv matematichnu teoriyu teleskopa Rozv yazav deyaki problemi z sferichnoyi trigonometriyi Stvoriv svoyeridnu teoriyu atomistiki v nij usi vlastivosti materiyi poyasnyuvalis diyeyu yedinoyi sili yakoyu nadileni atomi U carini astronomiyi opublikuvav roboti pro metodi viznachennya obertannya Soncya za troma sposterezhennyami odniyeyi plyami 1736 pro problemu prohodzhennya Merkuriya diskom Soncya i pov yazani z neyu zavdannya sferichnoyi trigonometriyi 1737 pro polyarni syajva 1738 pro novij mikrometr dlya viznachennya vzayemnogo polozhennya dvoh zirok 1739 pro richnu aberaciyu zirok pro viznachennya tochnosti astronomichnih sposterezhen 1742 pro prirodu komet i metod viznachennya parabolichnih orbit 1746 pro metod viznachennya eliptichnoyi orbiti 1749 pro vzayemni zburennya Yupitera i Saturna 1756 Zajmavsya vdoskonalennyam ob yektiviv teleskopiv zaproponuvav bagatolinzovi ahromatichni sistemi stvorennyam optichnih instrumentiv rozrobkoyu metodiv yihnogo kontrolyu i vrahuvannya pohibok U 1739 kritichno pereglyanuv rezultati vimiryuvan dovzhini meridiana z metoyu viznachennya formi Zemli U 1750 1755 rokah proviv vimiryuvannya dugi meridiana zavdovzhki 2 mizh Rimom i Rimini zastosuvavshi pri comu vlasni visokotochni metodi zjomki Za rozroblenimi Boshkovichem planami buli zdijsneni vimiryuvannya dovzhini gradusa i v inshih miscyah v Pivnichnij Africi Chehiyi Avstriyi Ugorshini na Sardiniyi v Pensilvaniyi U svoyij golovnij praci Teoriya naturalnoyi filosofiyi privedena do yedinogo zakonu sil sho isnuyut v prirodi 1758 Boshkovich viklav osnovni polozhennya rozroblenoyi nim koncepciyi dinamichnogo atomizmu Vvazhav sho najmenshi chastinki materiyi ye centrami prikladennya fizichnih sil sho nerozrivno pov yazani z nimi i pidkoryayutsya pevnomu universalnomu zakonu U svoyih uyavlennyah pro prostir chas ruh inerciyi Boshkovich peredbachiv deyaki ideyi teoriyi vidnosnosti i neevklidovoyi geometriyi Prikladayuchi svij zakon sil do Vsesvitu dopuskav mozhlivist jogo postupovogo stisnennya i rozshirennya pri vidpovidnih zminah shkali sil tak sho ce ne viklikalo b porushen v sposterezhuvanih fizichnih yavishah Klasichnoyu robotoyu z arhitekturnoyi statiki stav provedenij 1742 1743 Boshkovichem analiz prichin poyavi trishin u kupoli soboru Sv Petra v Rimi koli vin vpershe zastosuvav matematichni metodi v inzhenernij spravi Zajmavsya takozh gidrotehnikoyu rozrobiv plani regulyuvannya perebigu richok Tibru i Nistore budivnictva portiv v Kapo di Monte i Rimini arheologiyeyu antichnoyu literaturoyu Chlen korespondent Parizkoyi AN 1759 inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1760 chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1760 Div takozhDvi umovi P LaplasaPrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Structurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 Dr Constant v Wurzbach Boscovich Roger Joseph Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 2 S 82 d Track Q665807d Track Q88575603 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Boshkovich Rudzher Iosip Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www fernuni hagen de MATHPHYS veselic rudjer rudjer2 html https catalogues royalsociety org CalmView Record aspx src CalmView Persons amp id NA2430 amp pos 1 JOSIP BOShKOVICh RUDZhER BIOGRAFIYa 1 ukrayinska Pohodzhennya 2 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine serbska Rudzher Boshkovich predtecha suchasnoyi nauki 3 28 grudnya 2017 u Wayback Machine rosijska Italijska enciklopediya nauk literaturi i mistectva L Enciclopedia Italiana di scienze lettere ed arti Rudzher Josip Boshkovich 4 italijska LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Veselovskij I N Hristian Gyujgens Moskva Uchpedgiz 1959 111 s Klassiki fiziki Mikisha A M Rudzher Josip Boshkovich Geodeziya i kartografiya Moskva 1986 8 S 58 60 Cverava G K Rudzher Iosip Boshkovich 1711 1787 Sankt Peterburg Nauka 1997 203 s Nauchno biograficheskaya literatura ISBN 5 02 024734 0 Ce nezavershena stattya pro astronoma chi astronomku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Horvatiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ