Рубен Юрій Янович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубен.

Юрій Янович Рубен (Рубеніс) (латис. Jurijs Rubenis; 15 квітня 1925, Могильов, Білоруська РСР — 14 березня 2004, Рига, Латвія) — латвійський радянський партійний і державний діяч. Депутат Верховної ради СРСР 8—11-го скликань (1970—1989), депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1989 роках.

Рубен Юрій Янович
Прапор 4-й Голова Ради міністрів Латвійської РСР
5 травня 1970 — 6 жовтня 1988
Попередник:	Віталій Рубен
Наступник:	Вілніс Едвінс Бресіс
Народження:	15 квітня 1925(1925-04-15)^[1] Могильов, Білоруська РСР, СРСР^[1]
Смерть:	14 березня 2004(2004-03-14) (78 років) Рига, Латвія
Країна:	Латвія
Освіта:	Латвійський університет
Партія:	КПРС
Нагороди:

Життєпис

Народився в родині військового.

У січні 1943 року призваний ло лав РСЧА Кіровським РВК м. Чкалова. Учасник німецько-радянської війни. Воював на Карельському фронті на посаді радиста 815-го артилерійського полку 262-ї стрілецької дивізії. 3 червня 1943 року отримав важке осколкове поранення, внаслідок якого втратив праве око. Демобілізований за станом здоров'я у 1943 році.

З вересня 1943 по лютий 1946 року навчався у Московському вищому технічному училищі імені Баумана. У лютому 1946 року перевівся до Латвійського державного університету.

У 1951 році закінчив механічний факультет Латвійського державного університету.

З квітня 1951 по вересень 1952 року працював інженером-технологом на ризькому заводі «Компресор».

У вересні 1952 — січні 1955 року — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ЛКСМ Латвії міста Риги.

Член КПРС з 1953 року.

У січні 1955 — вересні 1958 року — інструктор, заступник завідувача промислово-транспортного відділу Ризького міського комітету КП Латвії.

У вересні 1958 — серпні 1960 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У листопаді 1960 — січні 1963 року — 1-й секретар Лієпайського міського комітету КП Латвії.

У січні — червні 1963 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Латвії.

У червні 1963 — квітні 1966 року — 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії.

15 квітня 1966 — 5 травня 1970 року — секретар ЦК КП Латвії.

5 травня 1970 — 6 жовтня 1988 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.

З жовтня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення. Працював консультантом інженерного центру «Дельта» інституту Держплану Латвійської РСР. Мешкав у Ризі, де й помер.

Нагороди

• три ордени Леніна;
• орден Жовтневої Революції;
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985);
• два ордени Трудового Червоного Прапора;
• медалі.

Примітки

1. Рубэн Юрий Янович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження медаллю «За відвагу».(рос.)

Посилання

• Nekropole: Юрий Рубэн (рос.)
• Рубэн Юрий Янович (Rubenis Jurijs) (рос.)