Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акціонерне товариство «Ртутное и угольное дело А. Ауэрбаха и Ко» (укр. Ртутна і вугільна справа О.Ауербаха і Ко) було зареєстровано російським гірничим інженером і підприємцем, дійсним статським радником О. Ауербахом в 1896 р. (Статут Височайше затверджений 3 травня 1896, і змінений Височайше затвердженим 11 травня 1912 р. положенням Ради Міністрів).
В 1885 р. Олександр Андрійович Ауербах, на той момент вже визнаний фахівець гірничо-рудної справи, який займав посаду керуючого мідеплавильними заводами в Пермської губернії, знайомиться з матеріалами по Горлівському ртутному родовищу, які йому надав гірничий інженер з Донбасу Аркадій Васильович Міненков з проханням дати свій висновок. Проаналізувавши надані матеріали і переконавшись у перспективності знайденого родовища, він 3 березня 1885 року укладає орендний договір з Товариством Микитівських селян на право розробки на їх землях ртутних руд і приймає рішення про будівництво рудника, заводу і житлового селища .
З цією метою А. Ауербах в тому ж 1885 році створює «Товариство ртутного виробництва А. Ауербах і Ко», до складу якого увійшли А. Міненков, В. Половцев, О. Євдокимов, І. Досс, Д. Стасов. Навесні 1886 р. було розпочато будівництво заводу, на якому вже 14 грудня була випалена перша руда. Завод поступово розширювався, постійно нарощуючи обсяги продукції, що випускається, почав поставляти ртуть і за кордон. Тільки за перші три роки роботи було видобуто 1 125 000 пудів руди, показовим був і 1887, в якому було виплавлено 390 пудів ртуті.
В 1889 р. у Товариство Ауербаха набуває у горлівського поміщика Фурсова промислову шахту — . Згодом на місці Фурсівського рудника були побудовані дві шахти — «Марія» і «Людмила», названі на честь дочок Ауербаха.
В 1895 р. у Товариства виникли фінансові труднощі, пов'язані з капітальними витратами на розширення рудника і погашення позики. З метою виходу з ситуації, що створилася було прийнято рішення перетворити товариство в акціонерне товариство. На загальних зборах в травні 1896 р. був затверджений статут акціонерного товариства «Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко» («Ртутное и угольное дело А. Ауэрбаха и Ко»), основний капітал якого був визначений в 2 250 000 руб., розподілених в 12 000 акцій по 187 руб. 50 коп. за кожну. При розподілі посад А. Ауербах зайняв посаду директора-розпорядника, отримавши 3560 акцій.
Спочатку А. Ауербах планував довести видобуток вугілля до 7–10 млн пудів на рік, так як вугільна справа давала постійний прибуток, пласти вугілля залягали рівномірно і не мали таких коливань, як ртутні. Ґрунтуючись на його звіті, акціонерне товариство будує поблизу рудника сортувальну і вуглепромивну фабрики, підвівши до них водопровід. Весь прибуток, що отримується від ртутного виробництва, починаючи з 1898 р. вкладався у вугільний рудник, що згодом призвело до його занепаду і погіршення фінансового становища суспільства, чому значною мірою посприяла криза, що охопила економіку Росії в 1900—1903 роках, внаслідок якої різко впав попит на вугілля й метал, що призвело до значного зниження цін і скорочення виробництва.
Після кількох років потрясінь, що призвели в тому числі до тимчасової консервації ртутного рудника і бездіяльності вугільних шахт, в 1912 р. в результаті нової реорганізації власником АТ «Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко» став Азово-Донський банк, а основний капітал Товариства збільшився до 3,6 млн руб.
Як випливає з архівних даних, в 1912 році тільки на шахті «Марія» акціонерного товариства Ауербаха "службовців, інженерів — 6, штейгерів (гірських майстрів) — 3, інших — 44, робітників — 1510, для потреб яких є колона з 338 сімейних будинків на 660 квартир і 12 казарм на 730 осіб".
Подальша діяльність товариства збіглася з економічним підйомом, який почався в країні. Починаючи з 1912 року реорганізоване акціонерне товариство, крім експлуатації вугільних копалень, проводить нову розвідку ртутних руд. В 1913 р. придбано вугільну копальню у Олексіївського гірничопромислового товариства. Однак жовтневі події 1917 р. припинили діяльність товариства «Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко», а 23 січня 1918 р. підприємство було націоналізоване радянською владою.
В 1930 р., в епоху індустріалізації, шахта «Марія» перейменована в «Комсомолець». З 2007 р. на ній припинено промисловий видобуток вугілля.
Див. також
Примітки
- Scripophily.ru Старинные ценные бумаги
- А. Федько. Ртуть Донбасса. Часть I. Открытие инженера Миненкова
- MiningWiki-Шахтерская энциклопедия
- А. Федько. Ауэрбах Александр Андреевич
- Горловка 360 | Террикон шахты «Комсомолец»
- Шахты и рудники Донбасса: Шахта «Комсомолец» г. Горловка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akcionerne tovaristvo Rtutnoe i ugolnoe delo A Auerbaha i Ko ukr Rtutna i vugilna sprava O Auerbaha i Ko bulo zareyestrovano rosijskim girnichim inzhenerom i pidpriyemcem dijsnim statskim radnikom O Auerbahom v 1896 r Statut Visochajshe zatverdzhenij 3 travnya 1896 i zminenij Visochajshe zatverdzhenim 11 travnya 1912 r polozhennyam Radi Ministriv Akciya v 75 rub na pred yavnika Akcionernogo tovaristva Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko z osnovnim kapitalom v 3 6 mln rub Sankt Peterburg 1912 r Rtutnij rudnik Akcionernogo tovaristva Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko Litografiya pochatku XX st V 1885 r Oleksandr Andrijovich Auerbah na toj moment vzhe viznanij fahivec girnicho rudnoyi spravi yakij zajmav posadu keruyuchogo mideplavilnimi zavodami v Permskoyi guberniyi znajomitsya z materialami po Gorlivskomu rtutnomu rodovishu yaki jomu nadav girnichij inzhener z Donbasu Arkadij Vasilovich Minenkov z prohannyam dati svij visnovok Proanalizuvavshi nadani materiali i perekonavshis u perspektivnosti znajdenogo rodovisha vin 3 bereznya 1885 roku ukladaye orendnij dogovir z Tovaristvom Mikitivskih selyan na pravo rozrobki na yih zemlyah rtutnih rud i prijmaye rishennya pro budivnictvo rudnika zavodu i zhitlovogo selisha Z ciyeyu metoyu A Auerbah v tomu zh 1885 roci stvoryuye Tovaristvo rtutnogo virobnictva A Auerbah i Ko do skladu yakogo uvijshli A Minenkov V Polovcev O Yevdokimov I Doss D Stasov Navesni 1886 r bulo rozpochato budivnictvo zavodu na yakomu vzhe 14 grudnya bula vipalena persha ruda Zavod postupovo rozshiryuvavsya postijno naroshuyuchi obsyagi produkciyi sho vipuskayetsya pochav postavlyati rtut i za kordon Tilki za pershi tri roki roboti bulo vidobuto 1 125 000 pudiv rudi pokazovim buv i 1887 v yakomu bulo viplavleno 390 pudiv rtuti V 1889 r u Tovaristvo Auerbaha nabuvaye u gorlivskogo pomishika Fursova promislovu shahtu Zgodom na misci Fursivskogo rudnika buli pobudovani dvi shahti Mariya i Lyudmila nazvani na chest dochok Auerbaha V 1895 r u Tovaristva vinikli finansovi trudnoshi pov yazani z kapitalnimi vitratami na rozshirennya rudnika i pogashennya poziki Z metoyu vihodu z situaciyi sho stvorilasya bulo prijnyato rishennya peretvoriti tovaristvo v akcionerne tovaristvo Na zagalnih zborah v travni 1896 r buv zatverdzhenij statut akcionernogo tovaristva Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko Rtutnoe i ugolnoe delo A Auerbaha i Ko osnovnij kapital yakogo buv viznachenij v 2 250 000 rub rozpodilenih v 12 000 akcij po 187 rub 50 kop za kozhnu Pri rozpodili posad A Auerbah zajnyav posadu direktora rozporyadnika otrimavshi 3560 akcij Spochatku A Auerbah planuvav dovesti vidobutok vugillya do 7 10 mln pudiv na rik tak yak vugilna sprava davala postijnij pributok plasti vugillya zalyagali rivnomirno i ne mali takih kolivan yak rtutni Gruntuyuchis na jogo zviti akcionerne tovaristvo buduye poblizu rudnika sortuvalnu i vuglepromivnu fabriki pidvivshi do nih vodoprovid Ves pributok sho otrimuyetsya vid rtutnogo virobnictva pochinayuchi z 1898 r vkladavsya u vugilnij rudnik sho zgodom prizvelo do jogo zanepadu i pogirshennya finansovogo stanovisha suspilstva chomu znachnoyu miroyu pospriyala kriza sho ohopila ekonomiku Rosiyi v 1900 1903 rokah vnaslidok yakoyi rizko vpav popit na vugillya j metal sho prizvelo do znachnogo znizhennya cin i skorochennya virobnictva Pislya kilkoh rokiv potryasin sho prizveli v tomu chisli do timchasovoyi konservaciyi rtutnogo rudnika i bezdiyalnosti vugilnih shaht v 1912 r v rezultati novoyi reorganizaciyi vlasnikom AT Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko stav Azovo Donskij bank a osnovnij kapital Tovaristva zbilshivsya do 3 6 mln rub Yak viplivaye z arhivnih danih v 1912 roci tilki na shahti Mariya akcionernogo tovaristva Auerbaha sluzhbovciv inzheneriv 6 shtejgeriv girskih majstriv 3 inshih 44 robitnikiv 1510 dlya potreb yakih ye kolona z 338 simejnih budinkiv na 660 kvartir i 12 kazarm na 730 osib Podalsha diyalnist tovaristva zbiglasya z ekonomichnim pidjomom yakij pochavsya v krayini Pochinayuchi z 1912 roku reorganizovane akcionerne tovaristvo krim ekspluataciyi vugilnih kopalen provodit novu rozvidku rtutnih rud V 1913 r pridbano vugilnu kopalnyu u Oleksiyivskogo girnichopromislovogo tovaristva Odnak zhovtnevi podiyi 1917 r pripinili diyalnist tovaristva Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko a 23 sichnya 1918 r pidpriyemstvo bulo nacionalizovane radyanskoyu vladoyu V 1930 r v epohu industrializaciyi shahta Mariya perejmenovana v Komsomolec Z 2007 r na nij pripineno promislovij vidobutok vugillya Div takozhGirnicha promislovist Ukrayini Doneckij vugilnij basejn Mikitivske rodovishe rtuti Rtutna promislovist Istoriya vidkrittya i osvoyennya ukrayinskih rtutnih rudPrimitkiScripophily ru Starinnye cennye bumagi A Fedko Rtut Donbassa Chast I Otkrytie inzhenera Minenkova MiningWiki Shahterskaya enciklopediya A Fedko Auerbah Aleksandr Andreevich Gorlovka 360 Terrikon shahty Komsomolec Shahty i rudniki Donbassa Shahta Komsomolec g Gorlovka