Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Филимо́н Мерку́рійович Росляко́в (*1758, місто Казань — †11 березня 1806, місто В'ятка) — російський архітектор, головний архітектор В'ятської губернії (1785–1806), був зачинателем забудови губернських міст за регулярними планами прикладних будівель (за прикладними проектами, складеними Петербурзькою комісією з будівництва міст). Титулярний радник (1795).
| Росляков Филимон Меркурійович | |
|---|---|
| Росляков Филимон Меркурьевич | |
| Народження | 1758 місто Казань |
| Смерть | 11 березня 1806 місто В'ятка |
| Країна |  Російська імперія |
| Навчання | |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | В'ятка |
| Архітектурний стиль | класицизм |
Біографія
Народився Филимон Меркурійович 1758 року в родині солдата, сержанта Казанського гарнізону. Навчався в гарнізонній школі, звідки 1 березня 1772 року вступив до архітектурної школи , який в свій час навчався у Дмитра Ухтомського. Особливого штату при адміністрації Казанського намісництва не було, тому Росляков залишився в Казанському батальйоні на посаді солдата. В червні 1776 року він отримав чин , через 2 роки — сержанта, на сьомому році навчання став старшим сержантом. Після адміністративної реформи в Росії з'явилось нових 20 губерній, і новим губернським містам стали потрібні архітектори. Филимон Меркурійович, якому тоді було 27 років і він був найкращим учнем Ухтомського, згідно з указом від 7 травня 1785 року, став колезьким реєстратором, був звільнений від військової служби і продовжив службу (з 18 грудня) вже як статський — архітектором новоствореної В'ятської губернії.
Помер Филимон Меркурійович несподівано для всіх 11 березня 1806 року. Після нього його справу продовжували випускники Петербурзької академії мистецтв М. П. Кисельников, Н. А. Андреєвський, І. Д. Дюссар де Невіль та інші, але внесок Рослякова в архітектуру був незрівнянно більшим.
Творчість
Передумови
Почата ще Петром I європеїзація продовжувалась і після його смерті. Нові містобудівні ідеали, які прийшли із Європи, були для Росії новими і тому приживались повільно. Більша частина російських міст зберігала свій середньовічний вигляд. Міста В'ятської землі не були винятком. Лише примусові міри уряду Катерини II — введення найвище апробованих «прикладних» фасадів, нові регулярні плани губернських та повітових міст, перебудова їх при жорсткій регламентації всіх будівничих процесів та постійний контроль з боку уряду — могли прискорити перетворення. В столицях справи йшли швидше, там, хоч і під натиском, люди все більше дотримувались думки будівництва не розкішних палаців та храмів, а справжню красу вбачали в строгості та простоті будівель стародавніх Греції та Риму, в регулярному плануванні міст — прямих та широких вулицях, чітких рядах будинків.
З великим запізненням приходив класицизм і до В'ятської губернії, де ще традиційно дотримувались звичних норм та поглядів. «Прикладні» проекти, розроблені комісією з будівництва міст Петербурга та Москви на початку другої половини XVIII століття, стали авангардними нових архітектурних перетворень. Можна стверджувати, що появі нового стилю в архітектурі В'ятки допомогла бурхлива та безкомпромісна будівнича діяльність Катерини II. Здійснення такої діяльності припало на плечі першого губернського архітектора Филимона Рослякова.
Активна робота
Свою роботу Филимон Меркурійович почав з перепланування та забудови за новими планами двох великих кам'яних будівель губернських державних установ, проекти яких архітектор склав ще до переїзду з Казані. Він використав фасади, розроблені для відновлення Твері після пожежі 1763 року. В травні 1787 року пройшла закладка південного корпусу, і до 1790 року обидві будівлі були зведені. Перше літо 1786 року Росляков був зайнятий перенесення плану міста В'ятки в натуру — позначенням вулиць та площ за допомогою палиць та канавок. А потім — відведення місць, складання проектів «планових будинків» для бажаючих будуватись та нагляд за їх будівництвом. Під його керівництвом почали будуватись казенні заводи, лазарети, магазини, казарми та гауптвахти, винні та соляні склади, мости та дороги, етапні в'язниці. За 20 років на посаді губернського архітектора Росляков дав життя 2722 проектам, виконав 1337 креслень. З усіх початих ним справ лише 310 залишились незакінченими.
Вся центральна частина В'ятки була забудована за проектами Филимона Меркурійовича. За перший період власної роботи за прикладними проектами будувались переважно житлові будинки та магазини для торгових майданів. Для казенних потреб зводились школи, аптеки, пошти та контори. Губернські чиновники скуповували старі будинки, які потім за планами Рослякова перебудовували на новий лад. В архівах збереглися книги реєстрації виданих Росляковим проектів за 8 років роботи (1796–1804). За цей час він склав для церковного відомства та парафій 128 проектів церков, дзвіниць, зробив велику кількість рисунків іконостасів, огорож та воріт. Для міщан було складено 926 проектів житлових будинків, в тому числі по В'ятці — 246, Слободському — 174, Котельничу — 148, Орлову — 120, Сарапулу — 64, — 42, Малмижу — 38, Єлабузі — 36, Яранську — 30, — 22, Уржуму — 3, — 3.
Серед багатьох доручень, які виконував Росляков, була одна справа, яка при житті не була ані закінчена, ані списана. У кінці XVIII століття російський уряд ухвалив рішення про створення Атласу генеральних карт міст імперії, який повинен був підвести результати перебудови провінційних та столичних міст на західний манер. В атлас мали бути географічні карти всіх губерній, плани та панорамні зображення всіх її міст, якими вони стали після перебудови за найбільш конфірмованими планами. На знятих з натури видах міст слід було вказати міські будинки, храми і особливо громадські та казенні будівлі. Указ про зняття планів прийшов і до В'ятки, і губернська влада доручила цю справу головному архітектору. В його штаті не було архітекторів, художників і навіть землемірів. Тим не менш Росляков знайшов людину, яка могла виконати дану роботу — вчитель малювання та землемір Анисімов Михайло Анкінлинович. Справа по Росії не була доведена до кінця і навіть забута, тому і Росляков не дуже поспішав. В березні 1806 року, після його смерті, в архівах Филимона Меркурійовича були знайдені 25 «білих планів» міст губернії для атласу та 13 «чорних».
Цивільне будівництво
Цивільні будівлі, збудовані Росляковим, і до сьогодні прикрашають вулиці Кірова та інших міст регіону. В його архіві збереглися книги видачі проектів також і по та Слободському з 1787 року, по Орлову, Котельничу, Сарапулу, та Малмижу — з 1790–1794 років, по Яранську та Єлабузі — з 1796 року. Про нього кажуть: Росляков будував не будівлі, він будував цілі міста, і будував він не будинками, а цілими вулицями. У В'ятці, наприклад, ним був забудований повністю весь центр міста, про що він в травні 1791 року доносить губернатору.
Планував Филимон Меркурійович будівництво за регулярними планами, під забудову відводились ділянки прямокутної форми. Їхня довжина по вулиці визначалась згідно з розмірами будівлі, а глибина зазвичай дорівнювала половині кварталу. Нова садиба складалась з трьох частин: переднього двору, заднього (господарського) двору та саду (городу). Передній двір розташовувався не перед будинком (перед ним була вулиця), а збоку чи навіть позаду. Будинки ставились тепер по червоній смузі вулиці з деякими розривами між ними, які регламентувались протипожежними правилами. Суцільної лінійною забудови тоді не було. У багатих садибах могло бути й 3 будівлі: 2 флігеля і головний будинок в центрі. Він також виділявся і більшими розмірами, мав невеликі виступи-ризаліти, зазвичай з трикутним фронтоном. Часто він мав також і додаткові поверхи зменшеної висоти з боку двору. З флігелями будинок з'єднувався кам'яною огорожею з воротами.
Росляков не полюбляв декоративного оздоблення цивільної архітектури. Вікна він розміщував в неглибоких нішах, розділяв фасади гладкими лопатками чи пілястрами, часто використовував квадратні або лежачі філенки. В карнизах він розміщував флігелі, якщо будинки ставились по червоній смузі головної вулиці, обшивались тесом, а за допомогою накладних деталей їм придавали вигляд рустів кам'яної кладки. Для таких будинків було обов'язковим обладнання балюстради чи суцільної парапетної стінки над фасадною стіною.
Культове будівництво
Росляков займався і культовими спорудами — складав проекти церков, дзвіниць та каплиць. За загальним плануванням та композиціями храми принципово не відрізнялись від своїх попередників, барочних храмів середини XVIII століття. Він будував ті ж церкви типу «корабля», складені з чотирьох розташованих на одній осі частин: вівтар — холодний храм — теплий храм (трапезна) — дзвіниця на паперті. Варіанти об'ємно-просторових композицій були різноманітні. В їхній основі були поширені з попередньої практики архітектурні форми вівтарної апсиди (напівкруглі або «половинкою вісімки»), холодного храму («четвірки» чи «вісімки на четвірці»), трапезної (паралелепіпеда) та дзвіниці (багатоярусні башти із «четвірок», «вісімок» та циліндрів). Дуже часто Росляков прислуховувався до побажань парафіян майбутньої церкви.
Традиційною здавна формою холодного храму був куб, висота якого могла змінюватись — він міг бути витягнутим та високим або ж мати меншу висоту. Практика дерев'яного зодчества залишила й іншу форму — «вісімка від землі». Їхню комбінацію — «вісімка на кубі» — бароко XVIII століття зробило звичною, а на В'ятській землі навіть улюбленою. Росляков продовжив пошуки художньої форми храмів підносячи їх у висоту, відшукував пропорції частин та виразність ярусності. Саме вертикалізм був характерною рисою спроектованих них храмів. В силуетах церков насамперед око зупиняється на вертикалі дзвіниці. У Филимона Меркурійовича вони зазвичай легкі і нагадують стрілу, гострий кінець якої утворений високим куполом із ярусом дзвонів, барабан-восьмигранник та шпиль, який увінчує його. Саме за таким стилем одразу можна помітити росляковські дзвіниці. Тіло такої «стріли», стовбур дзвіниці, складається з двох, трьох і навіть чотирьох поступово менших за висотою та діаметром ярусів, які мають світлові ніші, рідше напівколонки або пілястри біля ребер граней. Починаючи з четверика, з висотою стовбур змінює профіль, стає більш округлим.
Зберігаючи в загальних рисах планування та об'ємно-просторову композицію середини XVIII століття, церкви останнього десятиліття різко відрізнялись від них за декором фасадів. Поряд з пишними декорованими храмами вони казались дуже простими. Це разюче кидалось в очі особливо тоді, коли дзвіниці були добудовані на 10-15 років пізніше. Поширеними варіантами проектування храмів були також церкви з одним чи двома барабанами, або напівголовами та високим дахом, який нагадував старовинних в'ятських храмів. За таким проектом були збудовані церкви в селах , , , , Роговське, , , та інші в період 1790–1803 років.
На кінець 1790-х років поряд з храмами четвериком в творчості Рослякова все частіше зустрічаються храми типу «вісімка на четверику», прототип яких відноситься до періоду в'ятського бароко. Такі храми збудовані в селах Ілгань, , (Троїцький храм), при Залазнинському заводі Мосолових, а на початку XIX століття — в селах , , , Пищальє, в місті Орлові (Казанський собор). Характерною рисою компонованих рішень цього типу також є вертикалізм. Росляков у своїй творчості використовував планувальні та композиційні рішення храмів, відібрані практикою попередніх періодів. Але він був зачинателем нових декоративних прийомів, палітра його засобів була скромною та аскетичною. З фасадів повністю щезли фарба, різні деталі з білого каміння, фасонної чи тесаної цегли, орнамент. Спрощені до межі карнизи, пояски, зменшений їхній виніс. В такий спосіб Росляков умів найменшими засобами розкрити сутність будівлі і показати роботу усіх її частин.
Проекти
місто Кіров
- комплекс перебудованого Хлиновського кремля
- Спаський собор (по вулиці Більшовиків, 50)
- Ахтирська кладовищенська церква (по вулиці Червоноармійській, 43)
- садиба М. С. Машковцева (на розі вулиць Дрелевського та Свободи, 12/74)
- питейний дім (по вулиці Дрелевського, 46)
- будинок С. Я. Шубнікова (по вулиці Енгельса, 35)
- будинок І.Шестакова (по вулиці Дрелевського, 39)
- будинок В. Б. Хохрякова (на розі вулиць Герцена та Карла Лібкнехта, 50/96)
- будинок П. С. Хохрякова (на розі вулиць Московської та Свободи, 21/63)
- будинок І. І. Татаурова (на розі вулиць Дрелевського та Леніна, 8/77)
- будинок А. М. Смірнова (по вулиці Свободи, 64а)
- будинки Ф. М. Рязанцева (по вулиці Московській, 26 та 28)
- будинок А. І. Пихтеєва (по вулиці Енгельса, 46)
Білохолуницький район та місто Біла Холуниця
- Троїцька церква в місті Біла Холуниця (1798–1803), яка не збереглась
- Троїцька церква в селі Троїця (1804–1808)
Сарапульський район та місто Сарапул
Посилання
- Біографія на сайті Сарапульської енциклопедії[недоступне посилання з липня 2019]
- На архітектурному сайті міста Кірова
- На сайті Кіровської обласної бібліотеки імені О. С. Гріна[недоступне посилання з липня 2019]
- Об'єкти культурної спадщини Кіровської області[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filimo n Merku rijovich Roslyako v 1758 misto Kazan 11 bereznya 1806 misto V yatka rosijskij arhitektor golovnij arhitektor V yatskoyi guberniyi 1785 1806 buv zachinatelem zabudovi gubernskih mist za regulyarnimi planami prikladnih budivel za prikladnimi proektami skladenimi Peterburzkoyu komisiyeyu z budivnictva mist Titulyarnij radnik 1795 Roslyakov Filimon MerkurijovichRoslyakov Filimon MerkurevichNarodzhennya1758 1758 misto KazanSmert11 bereznya 1806 1806 03 11 misto V yatkaKrayinaRosijska imperiyaNavchannyaDiyalnistarhitektorPracya v mistahV yatkaArhitekturnij stilklasicizmBiografiyaNarodivsya Filimon Merkurijovich 1758 roku v rodini soldata serzhanta Kazanskogo garnizonu Navchavsya v garnizonnij shkoli zvidki 1 bereznya 1772 roku vstupiv do arhitekturnoyi shkoli yakij v svij chas navchavsya u Dmitra Uhtomskogo Osoblivogo shtatu pri administraciyi Kazanskogo namisnictva ne bulo tomu Roslyakov zalishivsya v Kazanskomu bataljoni na posadi soldata V chervni 1776 roku vin otrimav chin cherez 2 roki serzhanta na somomu roci navchannya stav starshim serzhantom Pislya administrativnoyi reformi v Rosiyi z yavilos novih 20 gubernij i novim gubernskim mistam stali potribni arhitektori Filimon Merkurijovich yakomu todi bulo 27 rokiv i vin buv najkrashim uchnem Uhtomskogo zgidno z ukazom vid 7 travnya 1785 roku stav kolezkim reyestratorom buv zvilnenij vid vijskovoyi sluzhbi i prodovzhiv sluzhbu z 18 grudnya vzhe yak statskij arhitektorom novostvorenoyi V yatskoyi guberniyi Pomer Filimon Merkurijovich nespodivano dlya vsih 11 bereznya 1806 roku Pislya nogo jogo spravu prodovzhuvali vipuskniki Peterburzkoyi akademiyi mistectv M P Kiselnikov N A Andreyevskij I D Dyussar de Nevil ta inshi ale vnesok Roslyakova v arhitekturu buv nezrivnyanno bilshim TvorchistPeredumovi Pochata she Petrom I yevropeyizaciya prodovzhuvalas i pislya jogo smerti Novi mistobudivni ideali yaki prijshli iz Yevropi buli dlya Rosiyi novimi i tomu prizhivalis povilno Bilsha chastina rosijskih mist zberigala svij serednovichnij viglyad Mista V yatskoyi zemli ne buli vinyatkom Lishe primusovi miri uryadu Katerini II vvedennya najvishe aprobovanih prikladnih fasadiv novi regulyarni plani gubernskih ta povitovih mist perebudova yih pri zhorstkij reglamentaciyi vsih budivnichih procesiv ta postijnij kontrol z boku uryadu mogli priskoriti peretvorennya V stolicyah spravi jshli shvidshe tam hoch i pid natiskom lyudi vse bilshe dotrimuvalis dumki budivnictva ne rozkishnih palaciv ta hramiv a spravzhnyu krasu vbachali v strogosti ta prostoti budivel starodavnih Greciyi ta Rimu v regulyarnomu planuvanni mist pryamih ta shirokih vulicyah chitkih ryadah budinkiv Z velikim zapiznennyam prihodiv klasicizm i do V yatskoyi guberniyi de she tradicijno dotrimuvalis zvichnih norm ta poglyadiv Prikladni proekti rozrobleni komisiyeyu z budivnictva mist Peterburga ta Moskvi na pochatku drugoyi polovini XVIII stolittya stali avangardnimi novih arhitekturnih peretvoren Mozhna stverdzhuvati sho poyavi novogo stilyu v arhitekturi V yatki dopomogla burhliva ta bezkompromisna budivnicha diyalnist Katerini II Zdijsnennya takoyi diyalnosti pripalo na plechi pershogo gubernskogo arhitektora Filimona Roslyakova Aktivna robota Svoyu robotu Filimon Merkurijovich pochav z pereplanuvannya ta zabudovi za novimi planami dvoh velikih kam yanih budivel gubernskih derzhavnih ustanov proekti yakih arhitektor sklav she do pereyizdu z Kazani Vin vikoristav fasadi rozrobleni dlya vidnovlennya Tveri pislya pozhezhi 1763 roku V travni 1787 roku projshla zakladka pivdennogo korpusu i do 1790 roku obidvi budivli buli zvedeni Pershe lito 1786 roku Roslyakov buv zajnyatij perenesennya planu mista V yatki v naturu poznachennyam vulic ta plosh za dopomogoyu palic ta kanavok A potim vidvedennya misc skladannya proektiv planovih budinkiv dlya bazhayuchih buduvatis ta naglyad za yih budivnictvom Pid jogo kerivnictvom pochali buduvatis kazenni zavodi lazareti magazini kazarmi ta gauptvahti vinni ta solyani skladi mosti ta dorogi etapni v yaznici Za 20 rokiv na posadi gubernskogo arhitektora Roslyakov dav zhittya 2722 proektam vikonav 1337 kreslen Z usih pochatih nim sprav lishe 310 zalishilis nezakinchenimi Vsya centralna chastina V yatki bula zabudovana za proektami Filimona Merkurijovicha Za pershij period vlasnoyi roboti za prikladnimi proektami buduvalis perevazhno zhitlovi budinki ta magazini dlya torgovih majdaniv Dlya kazennih potreb zvodilis shkoli apteki poshti ta kontori Gubernski chinovniki skupovuvali stari budinki yaki potim za planami Roslyakova perebudovuvali na novij lad V arhivah zbereglisya knigi reyestraciyi vidanih Roslyakovim proektiv za 8 rokiv roboti 1796 1804 Za cej chas vin sklav dlya cerkovnogo vidomstva ta parafij 128 proektiv cerkov dzvinic zrobiv veliku kilkist risunkiv ikonostasiv ogorozh ta vorit Dlya mishan bulo skladeno 926 proektiv zhitlovih budinkiv v tomu chisli po V yatci 246 Slobodskomu 174 Kotelnichu 148 Orlovu 120 Sarapulu 64 42 Malmizhu 38 Yelabuzi 36 Yaransku 30 22 Urzhumu 3 3 Sered bagatoh doruchen yaki vikonuvav Roslyakov bula odna sprava yaka pri zhitti ne bula ani zakinchena ani spisana U kinci XVIII stolittya rosijskij uryad uhvaliv rishennya pro stvorennya Atlasu generalnih kart mist imperiyi yakij povinen buv pidvesti rezultati perebudovi provincijnih ta stolichnih mist na zahidnij maner V atlas mali buti geografichni karti vsih gubernij plani ta panoramni zobrazhennya vsih yiyi mist yakimi voni stali pislya perebudovi za najbilsh konfirmovanimi planami Na znyatih z naturi vidah mist slid bulo vkazati miski budinki hrami i osoblivo gromadski ta kazenni budivli Ukaz pro znyattya planiv prijshov i do V yatki i gubernska vlada doruchila cyu spravu golovnomu arhitektoru V jogo shtati ne bulo arhitektoriv hudozhnikiv i navit zemlemiriv Tim ne mensh Roslyakov znajshov lyudinu yaka mogla vikonati danu robotu vchitel malyuvannya ta zemlemir Anisimov Mihajlo Ankinlinovich Sprava po Rosiyi ne bula dovedena do kincya i navit zabuta tomu i Roslyakov ne duzhe pospishav V berezni 1806 roku pislya jogo smerti v arhivah Filimona Merkurijovicha buli znajdeni 25 bilih planiv mist guberniyi dlya atlasu ta 13 chornih Civilne budivnictvo Civilni budivli zbudovani Roslyakovim i do sogodni prikrashayut vulici Kirova ta inshih mist regionu V jogo arhivi zbereglisya knigi vidachi proektiv takozh i po ta Slobodskomu z 1787 roku po Orlovu Kotelnichu Sarapulu ta Malmizhu z 1790 1794 rokiv po Yaransku ta Yelabuzi z 1796 roku Pro nogo kazhut Roslyakov buduvav ne budivli vin buduvav cili mista i buduvav vin ne budinkami a cilimi vulicyami U V yatci napriklad nim buv zabudovanij povnistyu ves centr mista pro sho vin v travni 1791 roku donosit gubernatoru Planuvav Filimon Merkurijovich budivnictvo za regulyarnimi planami pid zabudovu vidvodilis dilyanki pryamokutnoyi formi Yihnya dovzhina po vulici viznachalas zgidno z rozmirami budivli a glibina zazvichaj dorivnyuvala polovini kvartalu Nova sadiba skladalas z troh chastin perednogo dvoru zadnogo gospodarskogo dvoru ta sadu gorodu Perednij dvir roztashovuvavsya ne pered budinkom pered nim bula vulicya a zboku chi navit pozadu Budinki stavilis teper po chervonij smuzi vulici z deyakimi rozrivami mizh nimi yaki reglamentuvalis protipozhezhnimi pravilami Sucilnoyi linijnoyu zabudovi todi ne bulo U bagatih sadibah moglo buti j 3 budivli 2 fligelya i golovnij budinok v centri Vin takozh vidilyavsya i bilshimi rozmirami mav neveliki vistupi rizaliti zazvichaj z trikutnim frontonom Chasto vin mav takozh i dodatkovi poverhi zmenshenoyi visoti z boku dvoru Z fligelyami budinok z yednuvavsya kam yanoyu ogorozheyu z vorotami Roslyakov ne polyublyav dekorativnogo ozdoblennya civilnoyi arhitekturi Vikna vin rozmishuvav v neglibokih nishah rozdilyav fasadi gladkimi lopatkami chi pilyastrami chasto vikoristovuvav kvadratni abo lezhachi filenki V karnizah vin rozmishuvav fligeli yaksho budinki stavilis po chervonij smuzi golovnoyi vulici obshivalis tesom a za dopomogoyu nakladnih detalej yim pridavali viglyad rustiv kam yanoyi kladki Dlya takih budinkiv bulo obov yazkovim obladnannya balyustradi chi sucilnoyi parapetnoyi stinki nad fasadnoyu stinoyu Kultove budivnictvo Roslyakov zajmavsya i kultovimi sporudami skladav proekti cerkov dzvinic ta kaplic Za zagalnim planuvannyam ta kompoziciyami hrami principovo ne vidriznyalis vid svoyih poperednikiv barochnih hramiv seredini XVIII stolittya Vin buduvav ti zh cerkvi tipu korablya skladeni z chotiroh roztashovanih na odnij osi chastin vivtar holodnij hram teplij hram trapezna dzvinicya na paperti Varianti ob yemno prostorovih kompozicij buli riznomanitni V yihnij osnovi buli poshireni z poperednoyi praktiki arhitekturni formi vivtarnoyi apsidi napivkrugli abo polovinkoyu visimki holodnogo hramu chetvirki chi visimki na chetvirci trapeznoyi paralelepipeda ta dzvinici bagatoyarusni bashti iz chetvirok visimok ta cilindriv Duzhe chasto Roslyakov prisluhovuvavsya do pobazhan parafiyan majbutnoyi cerkvi Tradicijnoyu zdavna formoyu holodnogo hramu buv kub visota yakogo mogla zminyuvatis vin mig buti vityagnutim ta visokim abo zh mati menshu visotu Praktika derev yanogo zodchestva zalishila j inshu formu visimka vid zemli Yihnyu kombinaciyu visimka na kubi baroko XVIII stolittya zrobilo zvichnoyu a na V yatskij zemli navit ulyublenoyu Roslyakov prodovzhiv poshuki hudozhnoyi formi hramiv pidnosyachi yih u visotu vidshukuvav proporciyi chastin ta viraznist yarusnosti Same vertikalizm buv harakternoyu risoyu sproektovanih nih hramiv V siluetah cerkov nasampered oko zupinyayetsya na vertikali dzvinici U Filimona Merkurijovicha voni zazvichaj legki i nagaduyut strilu gostrij kinec yakoyi utvorenij visokim kupolom iz yarusom dzvoniv baraban vosmigrannik ta shpil yakij uvinchuye jogo Same za takim stilem odrazu mozhna pomititi roslyakovski dzvinici Tilo takoyi strili stovbur dzvinici skladayetsya z dvoh troh i navit chotiroh postupovo menshih za visotoyu ta diametrom yarusiv yaki mayut svitlovi nishi ridshe napivkolonki abo pilyastri bilya reber granej Pochinayuchi z chetverika z visotoyu stovbur zminyuye profil staye bilsh okruglim Zberigayuchi v zagalnih risah planuvannya ta ob yemno prostorovu kompoziciyu seredini XVIII stolittya cerkvi ostannogo desyatilittya rizko vidriznyalis vid nih za dekorom fasadiv Poryad z pishnimi dekorovanimi hramami voni kazalis duzhe prostimi Ce razyuche kidalos v ochi osoblivo todi koli dzvinici buli dobudovani na 10 15 rokiv piznishe Poshirenimi variantami proektuvannya hramiv buli takozh cerkvi z odnim chi dvoma barabanami abo napivgolovami ta visokim dahom yakij nagaduvav starovinnih v yatskih hramiv Za takim proektom buli zbudovani cerkvi v selah Rogovske ta inshi v period 1790 1803 rokiv Na kinec 1790 h rokiv poryad z hramami chetverikom v tvorchosti Roslyakova vse chastishe zustrichayutsya hrami tipu visimka na chetveriku prototip yakih vidnositsya do periodu v yatskogo baroko Taki hrami zbudovani v selah Ilgan Troyickij hram pri Zalazninskomu zavodi Mosolovih a na pochatku XIX stolittya v selah Pishalye v misti Orlovi Kazanskij sobor Harakternoyu risoyu komponovanih rishen cogo tipu takozh ye vertikalizm Roslyakov u svoyij tvorchosti vikoristovuvav planuvalni ta kompozicijni rishennya hramiv vidibrani praktikoyu poperednih periodiv Ale vin buv zachinatelem novih dekorativnih prijomiv palitra jogo zasobiv bula skromnoyu ta asketichnoyu Z fasadiv povnistyu shezli farba rizni detali z bilogo kaminnya fasonnoyi chi tesanoyi cegli ornament Sprosheni do mezhi karnizi poyaski zmenshenij yihnij vinis V takij sposib Roslyakov umiv najmenshimi zasobami rozkriti sutnist budivli i pokazati robotu usih yiyi chastin Proektimisto Kirov kompleks perebudovanogo Hlinovskogo kremlya Spaskij sobor po vulici Bilshovikiv 50 Ahtirska kladovishenska cerkva po vulici Chervonoarmijskij 43 sadiba M S Mashkovceva na rozi vulic Drelevskogo ta Svobodi 12 74 pitejnij dim po vulici Drelevskogo 46 budinok S Ya Shubnikova po vulici Engelsa 35 budinok I Shestakova po vulici Drelevskogo 39 budinok V B Hohryakova na rozi vulic Gercena ta Karla Libknehta 50 96 budinok P S Hohryakova na rozi vulic Moskovskoyi ta Svobodi 21 63 budinok I I Tataurova na rozi vulic Drelevskogo ta Lenina 8 77 budinok A M Smirnova po vulici Svobodi 64a budinki F M Ryazanceva po vulici Moskovskij 26 ta 28 budinok A I Pihteyeva po vulici Engelsa 46 Biloholunickij rajon ta misto Bila Holunicya Troyicka cerkva v misti Bila Holunicya 1798 1803 yaka ne zbereglas Troyicka cerkva v seli Troyicya 1804 1808 Ilyinska cerkva v seli 1800 1809 Kazansko Bogorodicka cerkva v seli 1790 1800 Sarapulskij rajon ta misto Sarapul Pokrovska cerkva v misti Sarapul 1791 hram Bogoyavlennya Gospodnogo v seli Nechkino 1801 1808 hram Svyatoyi Trijci v seli Mostove 1801 1813 PosilannyaBiografiya na sajti Sarapulskoyi enciklopediyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na arhitekturnomu sajti mista Kirova Na sajti Kirovskoyi oblasnoyi biblioteki imeni O S Grina nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ob yekti kulturnoyi spadshini Kirovskoyi oblasti nedostupne posilannya z lipnya 2019