Романовський Микола Олександрович (нар. 1 вересня 1860 — пом. 3 червня 1928, Славонський Брод, Югославія) — генерал-лейтенант РІА, учасник оборони Порт-Артуру під час російсько-японської війни, генерал-значковий армії Української Держави Скоропадського.
Микола Олександрович Романовський | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1 вересня 1860 Полтавська губернія, Російська імперія | ||||||
Смерть | 3 червня 1928 (67 років) Славонський Брод, Югославія | ||||||
Країна | Російська імперія | ||||||
Приналежність | Російська імперія→ Гетьманат | ||||||
Рід військ | артилерія | ||||||
Освіта | Петровський Полтавський кадетський корпус | ||||||
Роки служби | 1891–1918 | ||||||
Звання | генерал-лейтенант/генерал-значковий | ||||||
Командування | 40-ва артилерійська бригада (1911–1915), Начштабу 13-го армійського корпусу (1915–1917), 4-та важко гарматна бригада (1918) | ||||||
Нагороди |
Життєпис
Походив з родини дворян Полтавської губернії.
Після закінчення в 1878 Полтавського кадетського корпусу, а потім Михайлівського артилерійського училища в 1881 у званні прапорщика направлений до 33-ї артбригади.
У 1891 переведений в Східно-Сибірську артбригаду і до 13 грудня 1907 служив в артилерійських частинах на Далекому Сході.
У 1900–1901 брав участь у придушенні Іхетуанського повстання; учасник битви при фортеці Баянту в північній Маньчжурії та інших. За відзнаку в цих боях підвищений до підполковника та нагороджений орденом Св. Станіслава II ст.
Під час війни з імперською Японією (1904-1905) учасник баталій поблизу села Шісалітеза (під час битви був поранений), поблизу Цзиньчжоу, 14 травня перейшов з батареєю на передові позиції Порт-Артуру поблизу селища Суанцайгоу, 16 липня — на Вовчих горах; 29 липня — 11 серпня на Кутових горах. 22 серпня призначений начальником артилерії західного і північного фронту сухопутної оборони фортеці, брав безпосередню участь у боях по відбиттю штурмів японців, котрі тривали аж до капітуляції. 23 грудня 1904 відправлений, як військовополонений, до Японії. Після повернення з полону за хоробрість та мужність під час війни нагороджений чином полковника та кількома орденами, у тому числі Св. Георгія IV ст.
У 1906 закінчив курс офіцерської артшколи та зарахований до списків 3 батареї 4 Східно — Сибірської стрілецької артбригади.
13 грудня 1907, у званні полковника, командувач 3 дивізіону 36-ї артбригади. 3 червня 1911 отримав чергове підвищення до генерал-майора та призначений командиром 40 артбригади.
У роки Першої світової війни — інспектор артилерії 36-го (1915-1916) та 9-го армійських корпусів на Західному фронті, генерал-лейтенант.
За Гетьманату командувач 4-ї важкогарматної артбригади з розміщенням у Житомирі. Згодом емігрував до Югославії. Помер у м. Славонський Брод.
Посилання
- Історія Полтави/Романовський Микола Олександрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanovskij Romanovskij Mikola Oleksandrovich nar 1 veresnya 1860 18600901 pom 3 chervnya 1928 Slavonskij Brod Yugoslaviya general lejtenant RIA uchasnik oboroni Port Arturu pid chas rosijsko yaponskoyi vijni general znachkovij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Skoropadskogo Mikola Oleksandrovich RomanovskijNarodzhennya1 veresnya 1860 1860 09 01 Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 chervnya 1928 1928 06 03 67 rokiv Slavonskij Brod YugoslaviyaKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiya GetmanatRid vijskartileriyaOsvitaPetrovskij Poltavskij kadetskij korpusRoki sluzhbi1891 1918Zvannyageneral lejtenant general znachkovijKomanduvannya40 va artilerijska brigada 1911 1915 Nachshtabu 13 go armijskogo korpusu 1915 1917 4 ta vazhko garmatna brigada 1918 NagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisPohodiv z rodini dvoryan Poltavskoyi guberniyi Pislya zakinchennya v 1878 Poltavskogo kadetskogo korpusu a potim Mihajlivskogo artilerijskogo uchilisha v 1881 u zvanni praporshika napravlenij do 33 yi artbrigadi U 1891 perevedenij v Shidno Sibirsku artbrigadu i do 13 grudnya 1907 sluzhiv v artilerijskih chastinah na Dalekomu Shodi U 1900 1901 brav uchast u pridushenni Ihetuanskogo povstannya uchasnik bitvi pri forteci Bayantu v pivnichnij Manchzhuriyi ta inshih Za vidznaku v cih boyah pidvishenij do pidpolkovnika ta nagorodzhenij ordenom Sv Stanislava II st Pid chas vijni z imperskoyu Yaponiyeyu 1904 1905 uchasnik batalij poblizu sela Shisaliteza pid chas bitvi buv poranenij poblizu Czinchzhou 14 travnya perejshov z batareyeyu na peredovi poziciyi Port Arturu poblizu selisha Suancajgou 16 lipnya na Vovchih gorah 29 lipnya 11 serpnya na Kutovih gorah 22 serpnya priznachenij nachalnikom artileriyi zahidnogo i pivnichnogo frontu suhoputnoyi oboroni forteci brav bezposerednyu uchast u boyah po vidbittyu shturmiv yaponciv kotri trivali azh do kapitulyaciyi 23 grudnya 1904 vidpravlenij yak vijskovopolonenij do Yaponiyi Pislya povernennya z polonu za horobrist ta muzhnist pid chas vijni nagorodzhenij chinom polkovnika ta kilkoma ordenami u tomu chisli Sv Georgiya IV st U 1906 zakinchiv kurs oficerskoyi artshkoli ta zarahovanij do spiskiv 3 batareyi 4 Shidno Sibirskoyi strileckoyi artbrigadi 13 grudnya 1907 u zvanni polkovnika komanduvach 3 divizionu 36 yi artbrigadi 3 chervnya 1911 otrimav chergove pidvishennya do general majora ta priznachenij komandirom 40 artbrigadi U roki Pershoyi svitovoyi vijni inspektor artileriyi 36 go 1915 1916 ta 9 go armijskih korpusiv na Zahidnomu fronti general lejtenant Za Getmanatu komanduvach 4 yi vazhkogarmatnoyi artbrigadi z rozmishennyam u Zhitomiri Zgodom emigruvav do Yugoslaviyi Pomer u m Slavonskij Brod PosilannyaIstoriya Poltavi Romanovskij Mikola Oleksandrovich