Ройо

Ройо, також Рео (дав.-гр. Ῥοιώ, трансліт. Rhoiṓ) — дочка Стафіла, сина Діоніса, і Хрісотеміди, сестра Партеноса та Молпадії або Гемітеї.

Ройо дав.-гр. Ῥοιώ
Батько	Стафіл
Мати	^d
Брати/сестри	^d
Діти	Аній

Міфологія

Парфеній розповідає, що колись вона відчула сильну заздрість до своєї сестри Гемітеї, коли Стафіл влаштував останню провести ніч з Лірком, його гостем, якого полюбили і Гемітея, і Рео.

Вона стала коханкою Аполлона, а ним — матір'ю Анія. Коли її батько виявив її вагітність, він повірив, що її запліднила людина, а не бог. Він поклав її в скриню і викинув у море (паралельно Данаї та Персею). Її прибило до священного для Аполлона острові Делос. На острові вона народила сина і назвала його Анієм (ніби від ἀνιάομαι «страждати»); потім вона поставила його на вівтар Аполлона і молилася богу, щоб немовля було врятовано, якщо воно було його. Аполлон деякий час приховував дитину, а потім виховував його і навчав мистецтву ворожіння і надавав йому певні почесті.

Рео врешті-решт вийшла заміж за Зарекса, сина або Карика, який прийняв Анія як свого сина. З ним у неї було ще двоє дітей. Пізніше, ставши жрецем Аполлона і царем Делоса, Аній надав допомогу Енею та його свиті, коли вони їхали з Трої до майбутнього місця Риму.

Одне джерело згадує Рео як можливу матір Ясона з Есоном.

Примітки

1. Parthenius, Erotica Pathemata 1
2. Diodorus Siculus, Bibliotheca historica 5.62
3. до Lycophron, 570
4. Tzetzes до Lycophron, 580
5. Tzetzes, Chiliades 6.979–980

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.