Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Роза Тайкон | |
|---|---|
| Rosa Taikon | |
 | |
| Ім'я при народженні | Роза Софія Інгеборг Тайкон |
| Народилася | 30 липня 1926[3][2] Тібру (Швеція), Швеція[2] |
| Померла | 1 червня 2017[1][2](90 років) Швеція[2] |
| Поховання | Скугсчюркогорден[2] |
| Країна |  Швеція |
| Місце проживання | Швеція[2] |
| Діяльність | громадська діячка срібних справ майстер |
| Галузь | ювелірний виріб[2], d[2], посуд[2] і Філігрань[2] |
| Alma mater | d (1967)[2] |
| Рід | d |
| Батько | Юхан Тайкон |
| Мати | Агда Карлссон |
| Родичі | d[4] і d[4] |
| Брати, сестри | Катаріна Тайкон[2] |
| У шлюбі з | d[2] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0846773 і ID 7480886 |
| |
Роза Софія Інгеборг Тайкон (швед. Rosa Sofia Ingeborg Taikon; нар. 30 липня 1926, Тібру, Скараборг, Швеція — пом. 1 липня 2017, Гельсінгланд, Швеція) — шведський срібних справ майстер і громадський діяч, борець за права циган. Лауреат премії Улофа Пальме (2013).
Біографія
Роза Тайкон народилася в 1926 році в сім'ї шведки Агди Карлссон та цигана Юхана Тайкона. Мати працювала офіціанткою в ресторані, а батько підробляв скрипалем. Батько вперше приїхав до Швеції в 1898 році, коли подорожував із родиною по всій Європі. Після того як Швеція в 1914 році запровадила заборону на в'їзд для ромів, Йохан вирішив залишитися в Швеції. Тоді він був одружений з росіянкою Машею, але разом у них не було дітей. Під час музичного виступу в ресторані Lorensberg в Гетеборзі в 1920-х роках він зустрів офіціантку Агду, яка переїжджає до Йохана та Маші. У них було четверо дітей разом: Пол, Роза, Катаріна та Пауліна. Діти бачили в Маші свою бабусю. Її молодша сестра Катаріна згодом стала письменницею.
Коли Розі не було ще 7 років, від туберкульозу в 1932 році, незабаром після народження маленької сестри Катерини, померла мати Агда. Після цього батько спробував улаштувати своїх дітей до школи, але це вдалося лише через кілька місяців, бо в школі не хотіли приймати дітей циган. Через кілька років після смерті Агди, її батько одружився втретє, на шведці на ім'я Сів, яка була жорстокою мачухою. Вона била своїх падчерок і вимагала від чоловіка відправити першу дружину до іншого табору. Сім'я була змушена пересуватися в пошуках роботи та внаслідок дискримінації. Роза часто заявляла, що сім'ю змусили переїжджати кожні три тижні через законодавство про проміскуїт. Однак історик Ян Селлінг зазначив, що жодного такого правила не існувало, бо т. зв "тритижневе правило", ймовірно, виникло внаслідок місцевої практики правозастосування. Утім, сім'я була змушена постійно переїжджати.
Оскільки дуже мало шкіл хотіли прийняти ромських дітей, Йохан навчив їх професійно працювати ювеліром. Роза працювала з 10-річного віку, щоб допомогти родині: почала ударником в оркестрі свого батька. Роза Тайкон навчалася у Біркагарденській народній школі в 1957–1959 рр. та в [en] 1961–1966 рр. До Університету мистецтв (Konstfack) вона спочатку два роки відвідувала Школу художньої творчості, а потім три роки навчалася у Вищій школі мистецтва та дизайну. Навесні 1967 року закінчила школу, у 41-річному віці. Незважаючи на те, що ювелірне мистецтво традиційно передавалося в сім'ї по чоловічій лінії, Роза вирішила стати срібних справ майстром після того, як убили її брата Пауля.
З тих пір вона модернізувала та переосмислила традиційне срібне кузнецтво ромів. Деякі її роботи можна знайти у колекціях Національного музею Швеції та музею Röhsska. Її виставка проходила в [en] у Чехії.
Громадська діяльність
Роза Тайкон була відома як борець за права циган і популяризатор циганської культури. Коли Тайкону було 35, її старшого брата Пола було вбито, що надихнуло її на захист ромських прав. Разом зі своєю сестрою Катаріною, яка написала книгу "Циганка" в 1963 році, вона почала проводити політичну пропаганду для зменшення дискримінації ромів. Вона виступала на шведському радіо в 1984 році. Того ж року вона взяла участь у програмі "Ось ваше життя з Лассе Холмквістом" .
Родина
Роза Тайкон була одружена в 1948–1952 рр. з моряком Алланом Відегреном (1927–1971), а в 1967–1987 рр. - срібником Берндом Янушем (нар. 1943). Також вона була тіткою художника Джима Джидхеда, Анжеліки Стром та дзюдоїстки Нікі Лангхаммер. Іншими родичами, які також борються за права ромів, є Ганс Кальдарас та Моніка Кальдарас.
Тайкон довгий час жила в Іттерхогдалі ландскапу Гер'єдален. Вона померла у 2017 році, у 90-річному віці і похована на цвинтарі Скугсчюркогордені у Стокгольмі. Її майстерня передана в колекцію музею Хельсінглендс і буде виставлена там разом з великою кількістю її ювелірних виробів.
Фільмографія
- 1953 - Маріанна
- 1950 - Моторний кавалер
- 1950 - Поцілунок хреста
- 1949 - Ковалі в ефірі
Нагороди
- Ілліс кворум (2010);
- Премія Улофа Пальме (2013)
- Почесний доктор Університету Седертерна (2014)
Примітки
- https://www.svd.se/rosa-taikon-vittnade-om-romernas-ode
- https://hedendaagsesieraden.nl/2023/06/19/rosa-taikon/
- SNAC — 2010.
- Rosa Sofia Ingeborg Taikon
- Taikon-Janusch, Rosa SJ, silversmed, Ytterhogdal i Vem är hon / s 454 (1988)
- 'http://www.allehanda.se/kultur/bocker/en-vardig-biografi-om-katarina-taikon
- Johan Taikons arbetsbok. digitaltmuseum.se (швед.). Процитовано 8 грудня 2020.
- Den mörka och okända historien. Vitbok om övergrepp och kränkningar av romer under 1900-talet. Regeringskansliet. 2014. Процитовано 8 грудня 2020.
- Selling, Jan.. Svensk antiziganism : fördomens kontinuitet och förändringens förutsättningar. . OCLC 865465557.
- Taikon-Janusch, Rosa i Vem är hon: kvinnor i Sverige: biografisk uppslagsbok (1988),
- Romani jewelry designer Rosa Taikon has passed away. Romea (англ.). 9.6.2017. Процитовано 30 грудня 2019.
- Nationalmuseum
- Röhsska museet
- ”Romernas Rosa - Tidningen Vi [ 2021-04-30 у Wayback Machine.]”. Tidningen Vi.
- Lista över alla Sommar- och Vintervärdar 1959-2014 (pdf). Sveriges Radio. с. sid. 39. Процитовано 28 maj 2015.
- Rosa Taikon. RomArchive (англ.). Процитовано 10 квітня 2021.
- Här är ditt liv - en svensk tv-klassiker, Alla gäster 1980 - 1991. Sveriges Television.
- Sveriges dödbok 1901–2013 Swedish death index 1901-2013 (Version 6.0). Solna: Sveriges släktforskarförbund. 2014. Libris 17007456.
- SvenskaGravar
- Rosa Taikons samling. Hälsinglands Museum (sv-SE) . Процитовано 8 грудня 2020. [ 2021-04-30 у Wayback Machine.] . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina opis zobrazhennya Roza TajkonRosa TaikonIm ya pri narodzhenniRoza Sofiya Ingeborg TajkonNarodilasya30 lipnya 1926 1926 07 30 3 2 Tibru Shveciya Shveciya 2 Pomerla1 chervnya 2017 2017 06 01 1 2 90 rokiv Shveciya 2 PohovannyaSkugschyurkogorden 2 Krayina ShveciyaMisce prozhivannyaShveciya 2 Diyalnistgromadska diyachka sribnih sprav majsterGaluzyuvelirnij virib 2 d 2 posud 2 i Filigran 2 Alma materd 1967 2 RiddBatkoYuhan TajkonMatiAgda KarlssonRodichid 4 i d 4 Brati sestriKatarina Tajkon 2 U shlyubi zd 2 NagorodiPremiya Ulofa Palme 2013 IMDbID 0846773 i ID 7480886 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Roza Sofiya Ingeborg Tajkon shved Rosa Sofia Ingeborg Taikon nar 30 lipnya 1926 Tibru Skaraborg Shveciya pom 1 lipnya 2017 Gelsingland Shveciya shvedskij sribnih sprav majster i gromadskij diyach borec za prava cigan Laureat premiyi Ulofa Palme 2013 BiografiyaRoza Tajkon narodilasya v 1926 roci v sim yi shvedki Agdi Karlsson ta cigana Yuhana Tajkona Mati pracyuvala oficiantkoyu v restorani a batko pidroblyav skripalem Batko vpershe priyihav do Shveciyi v 1898 roci koli podorozhuvav iz rodinoyu po vsij Yevropi Pislya togo yak Shveciya v 1914 roci zaprovadila zaboronu na v yizd dlya romiv Johan virishiv zalishitisya v Shveciyi Todi vin buv odruzhenij z rosiyankoyu Masheyu ale razom u nih ne bulo ditej Pid chas muzichnogo vistupu v restorani Lorensberg v Geteborzi v 1920 h rokah vin zustriv oficiantku Agdu yaka pereyizhdzhaye do Johana ta Mashi U nih bulo chetvero ditej razom Pol Roza Katarina ta Paulina Diti bachili v Mashi svoyu babusyu Yiyi molodsha sestra Katarina zgodom stala pismenniceyu Koli Rozi ne bulo she 7 rokiv vid tuberkulozu v 1932 roci nezabarom pislya narodzhennya malenkoyi sestri Katerini pomerla mati Agda Pislya cogo batko sprobuvav ulashtuvati svoyih ditej do shkoli ale ce vdalosya lishe cherez kilka misyaciv bo v shkoli ne hotili prijmati ditej cigan Cherez kilka rokiv pislya smerti Agdi yiyi batko odruzhivsya vtretye na shvedci na im ya Siv yaka bula zhorstokoyu machuhoyu Vona bila svoyih padcherok i vimagala vid cholovika vidpraviti pershu druzhinu do inshogo taboru Sim ya bula zmushena peresuvatisya v poshukah roboti ta vnaslidok diskriminaciyi Roza chasto zayavlyala sho sim yu zmusili pereyizhdzhati kozhni tri tizhni cherez zakonodavstvo pro promiskuyit Odnak istorik Yan Selling zaznachiv sho zhodnogo takogo pravila ne isnuvalo bo t zv tritizhneve pravilo jmovirno viniklo vnaslidok miscevoyi praktiki pravozastosuvannya Utim sim ya bula zmushena postijno pereyizhdzhati Oskilki duzhe malo shkil hotili prijnyati romskih ditej Johan navchiv yih profesijno pracyuvati yuvelirom Roza pracyuvala z 10 richnogo viku shob dopomogti rodini pochala udarnikom v orkestri svogo batka Roza Tajkon navchalasya u Birkagardenskij narodnij shkoli v 1957 1959 rr ta v en 1961 1966 rr Do Universitetu mistectv Konstfack vona spochatku dva roki vidviduvala Shkolu hudozhnoyi tvorchosti a potim tri roki navchalasya u Vishij shkoli mistectva ta dizajnu Navesni 1967 roku zakinchila shkolu u 41 richnomu vici Nezvazhayuchi na te sho yuvelirne mistectvo tradicijno peredavalosya v sim yi po cholovichij liniyi Roza virishila stati sribnih sprav majstrom pislya togo yak ubili yiyi brata Paulya Z tih pir vona modernizuvala ta pereosmislila tradicijne sribne kuznectvo romiv Deyaki yiyi roboti mozhna znajti u kolekciyah Nacionalnogo muzeyu Shveciyi ta muzeyu Rohsska Yiyi vistavka prohodila v en u Chehiyi Gromadska diyalnistRoza Tajkon bula vidoma yak borec za prava cigan i populyarizator ciganskoyi kulturi Koli Tajkonu bulo 35 yiyi starshogo brata Pola bulo vbito sho nadihnulo yiyi na zahist romskih prav Razom zi svoyeyu sestroyu Katarinoyu yaka napisala knigu Ciganka v 1963 roci vona pochala provoditi politichnu propagandu dlya zmenshennya diskriminaciyi romiv Vona vistupala na shvedskomu radio v 1984 roci Togo zh roku vona vzyala uchast u programi Os vashe zhittya z Lasse Holmkvistom RodinaRoza Tajkon bula odruzhena v 1948 1952 rr z moryakom Allanom Videgrenom 1927 1971 a v 1967 1987 rr sribnikom Berndom Yanushem nar 1943 Takozh vona bula titkoyu hudozhnika Dzhima Dzhidheda Anzheliki Strom ta dzyudoyistki Niki Langhammer Inshimi rodichami yaki takozh boryutsya za prava romiv ye Gans Kaldaras ta Monika Kaldaras Tajkon dovgij chas zhila v Itterhogdali landskapu Ger yedalen Vona pomerla u 2017 roci u 90 richnomu vici i pohovana na cvintari Skugschyurkogordeni u Stokgolmi Yiyi majsternya peredana v kolekciyu muzeyu Helsinglends i bude vistavlena tam razom z velikoyu kilkistyu yiyi yuvelirnih virobiv Filmografiya1953 Marianna 1950 Motornij kavaler 1950 Pocilunok hresta 1949 Kovali v efiriNagorodiIllis kvorum 2010 Premiya Ulofa Palme 2013 Pochesnij doktor Universitetu Sederterna 2014 Primitkihttps www svd se rosa taikon vittnade om romernas ode https hedendaagsesieraden nl 2023 06 19 rosa taikon SNAC 2010 d Track Q29861311 Rosa Sofia Ingeborg Taikon Taikon Janusch Rosa SJ silversmed Ytterhogdal i Vem ar hon s 454 1988 http www allehanda se kultur bocker en vardig biografi om katarina taikon Johan Taikons arbetsbok digitaltmuseum se shved Procitovano 8 grudnya 2020 Den morka och okanda historien Vitbok om overgrepp och krankningar av romer under 1900 talet Regeringskansliet 2014 Procitovano 8 grudnya 2020 Selling Jan Svensk antiziganism fordomens kontinuitet och forandringens forutsattningar ISBN 978 91 87199 13 4 OCLC 865465557 Taikon Janusch Rosa i Vem ar hon kvinnor i Sverige biografisk uppslagsbok 1988 ISBN 91 1 863422 2 Romani jewelry designer Rosa Taikon has passed away Romea angl 9 6 2017 Procitovano 30 grudnya 2019 Nationalmuseum Rohsska museet Romernas Rosa Tidningen Vi 2021 04 30 u Wayback Machine Tidningen Vi Lista over alla Sommar och Vintervardar 1959 2014 pdf Sveriges Radio s sid 39 Procitovano 28 maj 2015 Rosa Taikon RomArchive angl Procitovano 10 kvitnya 2021 Har ar ditt liv en svensk tv klassiker Alla gaster 1980 1991 Sveriges Television Sveriges dodbok 1901 2013 Swedish death index 1901 2013 Version 6 0 Solna Sveriges slaktforskarforbund 2014 Libris 17007456 ISBN 9789187676642 SvenskaGravar Rosa Taikons samling Halsinglands Museum sv SE Procitovano 8 grudnya 2020 2021 04 30 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya