Роза Майредер (англ. Rosa Mayreder; 30 листопада 1858, Відень, Австрійська імперія — 19 січня 1938, Відень) — австрійська письменниця, художниця, музикантка і феміністка, що відзначалася вільнодумством. Стала першою жінкою, допущеною в клуб акварелістів, а її роботи виставлялися у віденському Будинку художників. Співзасновниця мистецької школи для дівчаток і жінок, а також Загальної австрійської асоціації жінок. У 1928 році отримала звання почесного громадянина Відня.
Роза Майредер | |
---|---|
Rosa Mayreder | |
Псевдо | Franz Arnold[1] |
Народилася | 30 листопада 1858[2][3][…] Відень, Австрійська імперія[2][1][…] |
Померла | 19 січня 1938[2][3][…] (79 років) Відень, Федеративна держава Австрія[2][1][…] |
Країна | Австрія[1] |
Діяльність | письменниця, лібретистка, pastellist, художниця, редакторка |
Галузь | феміністичний рух |
Знання мов | німецька[3] |
Членство | d[8] |
Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Роза Майредер народилася 30 листопада 1858 року в родині Франца Арнольда Обермаєра, власника процвітаючої таверни і його другої дружини Марі. Розповіді Рози про свою сім'ю, в якій панувала позитивна атмосфера і де її розуміли як особистість, записані в серії щоденникових записів, перший з яких датований 28 квітня 1873 року; на той час дівчинці було 14 років. Її автобіографічні записи в особистому щоденнику охоплювали широке коло тем — від повсякденного життя до почуттів, у тому числі, пов'язаних з війною.
Майредер здобула освіту, типову для людей її кола. Приватні репетитори вчили її грі на фортепіано, співу, французької мови і малюванню. Однак Роза заздрила своїм менш схильним до навчання братам у тому, що у них було більше можливостей здобути кращу освіту. І хоча її батько з консервативними поглядами не вірив в освіту для дівчаток, все ж дозволив Розі бути присутньою на уроках грецької та латинської мов одного з її братів. Пізніше вплив цього навчання стане очевидним, оскільки Майредер повстане проти усталеної системи отримання жіночої освіти у представниць середнього класу. Пізніше Роза також піддасть критиці подвійні сексуальні стандарти та проституцію. Одним із прикладів її бунту було рішення ніколи не носити корсет, яке вона вперше озвучила у 18-річному віці. Цей акт непокори був не тільки соціальним, а й особистим психологічним нападом на її матір, яка вважала, що обов'язок жінки — надихатися почуттям власної гідності від чоловіка і синів.
У дорослому віці Роза Майредер познайомилася із безліччю художників, письменників і філософів. Однією із найвпливовіших подій, які значно вплинули на майбутнє жінки, стали її часті зустрічі з Йозефом Сторком у Віденському університеті прикладних мистецтв, Рудольфом фон Вальдхаймом, Фрідріхом Екштейном, а також з її братами: Карлом, Юліусом і Рудольфом. Крім того, значний вплив на неї справили праці Ніцше, Гете і Канта. Знайомство з такими визначними людьми дозволило Розі Мейредер створити товариство однодумців, які визнавали відмінності між чоловіками і жінками в суспільстві, і заохочувала їх до обговорення актуальних на той час соціальних питань.
У 1881 році Роза вийшла заміж за архітектора Карла Майредера, який згодом став ректором технічного університету у Відні. Шлюб був гармонійним, але бездітним. У 1883 році Роза зробила аборт, а також у неї було два романи, які вона детально описує в своїх щоденниках. Карл внаслідок цього страждав депресіями, починаючи з 1912 року й до своєї смерті в 1935 році.
Фемінізм, мистецтво і література
Роза Майредер була радикальним критиком патріархальних структур суспільства. Впродовж всього свого дорослого життя вона висловлювала особисте розчарування відсутністю справжнього самовираження для жінок протягом всієї історії людства. Значна частина її критичних зауважень на адресу суспільства була спрямована на реформування дисбалансу між чоловіками й жінками і розширення ролей, які жінки могли б займати і виконувати в суспільстві. Майредер вважала боротьбу за права жінок своїм покликанням у житті, і розуміла, що її спроби боротися зі статусом-кво були новаторськими для того часу. Часто її звинувачували в тому, що вона була «синьою панчохою» або вела себе неналежним чином, проте вона продовжувала відкрито критикувати своє оточення.
Майредер опублікувала дві літературні праці: Zur Kritik der Weiblichkeit (Критикам жіночності, 1905 рік, збірка есе, де спростовувалися цитати «прийнятих» суспільством філософів і виражалася авторитетна підтримка в стилі ідеалів 17 та 18 століть) і Geschlecht und Kultur (Стать і культура, 1923 рік, остання робота Рози, в якій критикувалися подвійні стандарти і дискримінація у відношенні до жінок). Також вийшла друком автобіографія під назвою Das Haus in der Landskrongasse.
Крім письменства, Майредер захоплювалася живописом і стала першою жінкою, допущеною в клуб акварелістів. У 1981 році одна з її акварельних робіт демонструвалася на щорічній виставці у Віденському будинку художників. Крім того, Роза заснувала художню школу для дівчаток і жінок, спільно з Ольгою Праґер, , Тіною Блау і Карлом Федерном.
Роза Майредер стала однією із засновниць Загальної австрійської асоціації жінок (1902). Активістка руху за права жінок Марі Ланг познайомила Розу з Рудольфом Штайнером, з яким та тривалий час листувалися. У Рози встановилися теплі дружні стосунки з Гуго Вольфом, і вона переробила одне зі своїх оповідань на лібрето до його опери Der Corregidor, яка була вперше виконана в Мангаймі в 1896 році. У ці роки Роза опублікувала свій перший роман Aus meiner Jugend (З моєї юності). Пізніше вона познайомилася з Маріанною Хайніш, з якою згодом працювала в австрійській жіночої асоціації «Загальний австрійський жіночий клуб».
Роза Майредер була єдиною жінкою-засновницею соціологічної асоціації Відня, створеної в 1907 році. Під час Першої світової війни брала участь в русі за мир і в 1919 році була обрана головою Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (IFFF).
Погляди на філософію Ніцше
У своїх ранніх публікаціях, присвячених різним соціальним питанням, таким як фемінізм та громадянське здоров'я, Майредер з ентузіазмом оцінювала філософські роздуми Ніцше. У більш пізніх своїх роботах наприкінці 1920-тих років вона стала критичніше ставитися до праць Ніцше, а також до ексцесів виникаючого культу навколо його філософії; однак не відмовилася від своєї загальної позитивної оцінки філософських поглядів Ніцше.
Книги
- Аскетизм і чуттєвість
- Ідол
Примітки
- WeChangEd
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118732382 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Murau K. Wiener Malerinnen — S. 68–71.
- Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 119–120. —
- Baumgartner M. 85 // Der Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in Wien — Böhlau Verlag, 2015. — , 978-3-205-79702-9 — doi:10.7767/9783205201687
- Schwartz Agatha. [1]. — 2011. — 1 лютого.
- Tanzer Ulrike, Beniston Translated by Judith. // Austrian Studies. — 2013. — Вип. 21 (13 липня). — С. 46–61. — DOI: .
- Mittnik Kay Lewis. // PhD thesis. — 1990.
- Solms-Laubach Franz Graf Zu. // ProQuest Ebook Central. — 2012. — С. 207–208.
- Teodorescu, R., Ramona Mihaila, and Onorina Botezat, editors. Gender Studies: Women Inside and Outside the Box. Editura Printech, 2013.
- Mayreder, Rosa; Scheffauer, Herman, Translator. Survey of the Woman Problem. New York, G.H. Doran Co. Print.
- Schwartz, Agatha. «Austrian Fin-De-Siècle Gender Heteroglossia: The Dialogism of Misogyny, Feminism, and Viriphobia.» German Studies Review, vol. 28, no. 2, 2005, pp. 347—366. JSTOR, JSTOR, www.jstor.org/stable/30038153.
- Steiner Rudolf. // Anthroposophic Press. — 1996. — С. xi. — .
- Walker Frank. // Music & Letters. — Вип. 41. — № 1. — С. 5–12.
- Solms-Laubach Franz Graf Zu. // ProQuest Ebook Central. — 2012. — С. 185.
- Solms-Laubach Franz Graf Zu. // ProQuest Ebook Central. — 2012. — С. 185–197.
- Thriftbooks. [2].
Посилання
- Сайт про Розу Майредер
- Роботи Рози Майредер або про неї в бібліотеці каталогу WorldCat
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roza Majreder angl Rosa Mayreder 30 listopada 1858 Viden Avstrijska imperiya 19 sichnya 1938 Viden avstrijska pismennicya hudozhnicya muzikantka i feministka sho vidznachalasya vilnodumstvom Stala pershoyu zhinkoyu dopushenoyu v klub akvarelistiv a yiyi roboti vistavlyalisya u videnskomu Budinku hudozhnikiv Spivzasnovnicya misteckoyi shkoli dlya divchatok i zhinok a takozh Zagalnoyi avstrijskoyi asociaciyi zhinok U 1928 roci otrimala zvannya pochesnogo gromadyanina Vidnya Roza MajrederRosa MayrederPsevdoFranz Arnold 1 Narodilasya30 listopada 1858 1858 11 30 2 3 Viden Avstrijska imperiya 2 1 Pomerla19 sichnya 1938 1938 01 19 2 3 79 rokiv Viden Federativna derzhava Avstriya 2 1 Krayina Avstriya 1 Diyalnistpismennicya libretistka pastellist hudozhnicya redaktorkaGaluzfeministichnij ruhZnannya movnimecka 3 Chlenstvod 8 PartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRoza Majreder narodilasya 30 listopada 1858 roku v rodini Franca Arnolda Obermayera vlasnika procvitayuchoyi taverni i jogo drugoyi druzhini Mari Rozpovidi Rozi pro svoyu sim yu v yakij panuvala pozitivna atmosfera i de yiyi rozumili yak osobistist zapisani v seriyi shodennikovih zapisiv pershij z yakih datovanij 28 kvitnya 1873 roku na toj chas divchinci bulo 14 rokiv Yiyi avtobiografichni zapisi v osobistomu shodenniku ohoplyuvali shiroke kolo tem vid povsyakdennogo zhittya do pochuttiv u tomu chisli pov yazanih z vijnoyu Majreder zdobula osvitu tipovu dlya lyudej yiyi kola Privatni repetitori vchili yiyi gri na fortepiano spivu francuzkoyi movi i malyuvannyu Odnak Roza zazdrila svoyim mensh shilnim do navchannya bratam u tomu sho u nih bulo bilshe mozhlivostej zdobuti krashu osvitu I hocha yiyi batko z konservativnimi poglyadami ne viriv v osvitu dlya divchatok vse zh dozvoliv Rozi buti prisutnoyu na urokah greckoyi ta latinskoyi mov odnogo z yiyi brativ Piznishe vpliv cogo navchannya stane ochevidnim oskilki Majreder povstane proti ustalenoyi sistemi otrimannya zhinochoyi osviti u predstavnic serednogo klasu Piznishe Roza takozh piddast kritici podvijni seksualni standarti ta prostituciyu Odnim iz prikladiv yiyi buntu bulo rishennya nikoli ne nositi korset yake vona vpershe ozvuchila u 18 richnomu vici Cej akt nepokori buv ne tilki socialnim a j osobistim psihologichnim napadom na yiyi matir yaka vvazhala sho obov yazok zhinki nadihatisya pochuttyam vlasnoyi gidnosti vid cholovika i siniv U doroslomu vici Roza Majreder poznajomilasya iz bezlichchyu hudozhnikiv pismennikiv i filosofiv Odniyeyu iz najvplivovishih podij yaki znachno vplinuli na majbutnye zhinki stali yiyi chasti zustrichi z Jozefom Storkom u Videnskomu universiteti prikladnih mistectv Rudolfom fon Valdhajmom Fridrihom Ekshtejnom a takozh z yiyi bratami Karlom Yuliusom i Rudolfom Krim togo znachnij vpliv na neyi spravili praci Nicshe Gete i Kanta Znajomstvo z takimi viznachnimi lyudmi dozvolilo Rozi Mejreder stvoriti tovaristvo odnodumciv yaki viznavali vidminnosti mizh cholovikami i zhinkami v suspilstvi i zaohochuvala yih do obgovorennya aktualnih na toj chas socialnih pitan U 1881 roci Roza vijshla zamizh za arhitektora Karla Majredera yakij zgodom stav rektorom tehnichnogo universitetu u Vidni Shlyub buv garmonijnim ale bezditnim U 1883 roci Roza zrobila abort a takozh u neyi bulo dva romani yaki vona detalno opisuye v svoyih shodennikah Karl vnaslidok cogo strazhdav depresiyami pochinayuchi z 1912 roku j do svoyeyi smerti v 1935 roci Feminizm mistectvo i literaturaLandshaft 1896 Dorotheum Avstriya Sadovi liliyi z koshenyatami 1891 Dorotheum Avstriya Roza Majreder bula radikalnim kritikom patriarhalnih struktur suspilstva Vprodovzh vsogo svogo doroslogo zhittya vona vislovlyuvala osobiste rozcharuvannya vidsutnistyu spravzhnogo samovirazhennya dlya zhinok protyagom vsiyeyi istoriyi lyudstva Znachna chastina yiyi kritichnih zauvazhen na adresu suspilstva bula spryamovana na reformuvannya disbalansu mizh cholovikami j zhinkami i rozshirennya rolej yaki zhinki mogli b zajmati i vikonuvati v suspilstvi Majreder vvazhala borotbu za prava zhinok svoyim poklikannyam u zhitti i rozumila sho yiyi sprobi borotisya zi statusom kvo buli novatorskimi dlya togo chasu Chasto yiyi zvinuvachuvali v tomu sho vona bula sinoyu panchohoyu abo vela sebe nenalezhnim chinom prote vona prodovzhuvala vidkrito kritikuvati svoye otochennya Majreder opublikuvala dvi literaturni praci Zur Kritik der Weiblichkeit Kritikam zhinochnosti 1905 rik zbirka ese de sprostovuvalisya citati prijnyatih suspilstvom filosofiv i virazhalasya avtoritetna pidtrimka v stili idealiv 17 ta 18 stolit i Geschlecht und Kultur Stat i kultura 1923 rik ostannya robota Rozi v yakij kritikuvalisya podvijni standarti i diskriminaciya u vidnoshenni do zhinok Takozh vijshla drukom avtobiografiya pid nazvoyu Das Haus in der Landskrongasse Krim pismenstva Majreder zahoplyuvalasya zhivopisom i stala pershoyu zhinkoyu dopushenoyu v klub akvarelistiv U 1981 roci odna z yiyi akvarelnih robit demonstruvalasya na shorichnij vistavci u Videnskomu budinku hudozhnikiv Krim togo Roza zasnuvala hudozhnyu shkolu dlya divchatok i zhinok spilno z Olgoyu Prager Tinoyu Blau i Karlom Federnom Roza Majreder stala odniyeyu iz zasnovnic Zagalnoyi avstrijskoyi asociaciyi zhinok 1902 Aktivistka ruhu za prava zhinok Mari Lang poznajomila Rozu z Rudolfom Shtajnerom z yakim ta trivalij chas listuvalisya U Rozi vstanovilisya tepli druzhni stosunki z Gugo Volfom i vona pererobila odne zi svoyih opovidan na libreto do jogo operi Der Corregidor yaka bula vpershe vikonana v Mangajmi v 1896 roci U ci roki Roza opublikuvala svij pershij roman Aus meiner Jugend Z moyeyi yunosti Piznishe vona poznajomilasya z Mariannoyu Hajnish z yakoyu zgodom pracyuvala v avstrijskij zhinochoyi asociaciyi Zagalnij avstrijskij zhinochij klub Roza Majreder bula yedinoyu zhinkoyu zasnovniceyu sociologichnoyi asociaciyi Vidnya stvorenoyi v 1907 roci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni brala uchast v rusi za mir i v 1919 roci bula obrana golovoyu Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir i svobodu IFFF Poglyadi na filosofiyu NicsheU svoyih rannih publikaciyah prisvyachenih riznim socialnim pitannyam takim yak feminizm ta gromadyanske zdorov ya Majreder z entuziazmom ocinyuvala filosofski rozdumi Nicshe U bilsh piznih svoyih robotah naprikinci 1920 tih rokiv vona stala kritichnishe stavitisya do prac Nicshe a takozh do ekscesiv vinikayuchogo kultu navkolo jogo filosofiyi odnak ne vidmovilasya vid svoyeyi zagalnoyi pozitivnoyi ocinki filosofskih poglyadiv Nicshe KnigiAsketizm i chuttyevist IdolPrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 Deutsche Nationalbibliothek Record 118732382 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Murau K Wiener Malerinnen S 68 71 d Track Q104531584d Track Q103278479 Schmid Bortenschlager S Schnedl Bubenicek H Osterreichische Schriftstellerinnen 1880 1938 Eine Bio Bibliographie Stuttgart Akademischer Verlag Hans Dieter Heinz 1982 S 119 120 ISBN 978 3 88099 123 1 d Track Q52084153d Track Q104601049d Track Q104601081d Track Q104601115 Baumgartner M 85 Der Verein der Schriftstellerinnen und Kunstlerinnen in Wien Bohlau Verlag 2015 ISBN 978 3 205 20168 7 978 3 205 79702 9 doi 10 7767 9783205201687 d Track Q104425359d Track Q1019662d Track Q104425369 Schwartz Agatha 1 2011 1 lyutogo Tanzer Ulrike Beniston Translated by Judith Austrian Studies 2013 Vip 21 13 lipnya S 46 61 DOI 10 5699 austrianstudies 21 2013 0046 Mittnik Kay Lewis PhD thesis 1990 Solms Laubach Franz Graf Zu ProQuest Ebook Central 2012 S 207 208 Teodorescu R Ramona Mihaila and Onorina Botezat editors Gender Studies Women Inside and Outside the Box Editura Printech 2013 Mayreder Rosa Scheffauer Herman Translator Survey of the Woman Problem New York G H Doran Co Print Schwartz Agatha Austrian Fin De Siecle Gender Heteroglossia The Dialogism of Misogyny Feminism and Viriphobia German Studies Review vol 28 no 2 2005 pp 347 366 JSTOR JSTOR www jstor org stable 30038153 Steiner Rudolf Anthroposophic Press 1996 S xi ISBN 0 88010 414 7 Walker Frank Music amp Letters Vip 41 1 S 5 12 Solms Laubach Franz Graf Zu ProQuest Ebook Central 2012 S 185 Solms Laubach Franz Graf Zu ProQuest Ebook Central 2012 S 185 197 Thriftbooks 2 PosilannyaSajt pro Rozu Majreder Roboti Rozi Majreder abo pro neyi v biblioteci katalogu WorldCatPrimitki