Родріго Хосе Рамон Франсіско де Хесус Карасо Одіо (ісп. Rodrigo José Ramón Francisco de Jesús Carazo Odio; 27 грудня 1926 — 9 грудня 2009) — костариканський політик, тридцять п'ятий президент Коста-Рики.
Родріго Карасо Одіо | |||
| |||
---|---|---|---|
8 травня 1978 — 8 травня 1982 | |||
Попередник: | Даніель Одубер Кірос | ||
Наступник: | Луїс Альберто Монґе | ||
Народження: | 27 грудня 1926[1][2][…] Картаго, Коста-Рика | ||
Смерть: | 9 грудня 2009[4][1][…] (82 роки) Сан-Хосе, Коста-Рика | ||
Причина смерті: | серцева недостатність | ||
Країна: | Коста-Рика | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | d | ||
Партія: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
1954 року закінчив факультет економічних і соціальних наук Університету Коста-Рики в Сан-Хосе, здобувши ступінь бакалавра економіки. Спеціалізувався на проблемах організації виробництва та управління ним. Після закінчення навчання обіймав різні посади в економічних установах країни, зокрема у 1963—1964 роках був директором Центрального банку Коста-Рики. Викладав у різних університетах країни, впродовж деякого часу працював у Венесуелі.
Від 1966 до 1970 року був депутатом Законодавчих зборів Коста-Рики та був їх головою від 1966 до 1967 року, потім очолював парламентську комісію з фінансових та економічних питань.
До кінця 1960-их років перебував у лавах партії Національне визволення, потім заснував власну партію Демократичне оновлення та від 1971 року був її головою. 1974 був кандидатом на посаду президента, але зазнав поразки на виборах. У лютому 1978 року його обрали президентом Республіки від блоку опозиційних партій «Єдність».
1980 року заснував Університет миру, заклад, що цілеспрямовано займається вивченням та пропагандою миру. Він же став першим головою Ради університету.
Його адміністрація сприяла нафтохімічній промисловості та навіть почала пошуки нафти поряд із гірським хребтом Таламанка. В енергетичному секторі його уряд відкрив ГЕС на озері Ареналь. Було врегульовано розкопки золота на півдні країни.
На міжнародній арені Карасо доводилось мати справу в основному з радикальними змінами в сусідній Нікарагуа, що перебувала під контролем диктатури родини Сомоси впродовж десятиліть (Коста-Рика завжди виступали проти їхнього режиму). У 1970-их роках уряд Коста-Рики підтримав сандиністських повстанців. Багато з боїв, що відбувались поряд із кордоном з Нікарагуа, проходили на костариканській землі. Кілька разів уряд Карасо попереджав Сомосу, щоб його війська не порушували кордон. Окрім того, адміністрація президента розробляла плани зі створення сил оборони для боротьби з будь-якими спробами Сомоси вдертись на територію Коста-Рики. Однак 1979 року уряд Карасо в порушення національного суверенітету дозволив трьом вертольотам США приземлитись на території країни для сприяння втечі Сомоси з Нікарагуа, за що зазнав різкої критики з боку опозиції. 1981 року уряд Карасо припинив дипломатичні відносини з Кубою, а на початку 1982 року підтримав ініціативу Сполучених Штатів і диктаторських режимів Центральної Америки з ізоляції сандиністської Нікарагуа.
За його врядування країна постала перед серйозною економічною кризою. Ціни на нафту були на високому рівні, а вартість кави, основної культури Коста-Рики, падала. Попри поради свого міністра фінансів та Міжнародного валютного фонду, Карасо доручив Центральному банку Коста-Рики позичити значні кошти для підтримання вартості місцевої валюти колона, сподіваючись, що відновлення економіки було близьким. Така політика зрештою призвела до катастрофічної раптової девальвації колона у вересні 1980 року. Свій внесок зробила й висока інфляція. Коста-Рика дотепер має велику заборгованість.
Після виходу у відставку з посади президента Карасо став критиком МВФ та інших міжнародних фінансових установ. В останні роки свого життя він рішуче виступав проти Центральноамериканської угоди про вільну торгівлю (CAFTA).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- http://news.xinhuanet.com/english/2009-12/10/content_12621991.htm
Посилання
- Carazo Odio, Rodrigo (1926–) | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com (англ.) . Процитовано 23 березня 2021.
- Lic. Rodrigo Carazo Odio. Portal Municipalidad de Heredia (ісп.) . 28 липня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- Rodrigo Carazo Odio. www.asamblea.go.cr (ісп.) . Процитовано 23 березня 2021.
- Rodrigo Carazo Odio, Former President of Costa Rica, Dies at 82. The New York Times (англ.) . The Associated Press. 12 грудня 2009. Процитовано 23 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Karaso a druge materine prizvishe Odio Rodrigo Hose Ramon Fransisko de Hesus Karaso Odio isp Rodrigo Jose Ramon Francisco de Jesus Carazo Odio 27 grudnya 1926 9 grudnya 2009 kostarikanskij politik tridcyat p yatij prezident Kosta Riki Rodrigo Karaso Odio Prapor 35 j Prezident Kosta Riki 8 travnya 1978 8 travnya 1982 Poperednik Daniel Oduber Kiros Nastupnik Luyis Alberto Monge Narodzhennya 27 grudnya 1926 1926 12 27 1 2 Kartago Kosta RikaSmert 9 grudnya 2009 2009 12 09 4 1 82 roki San Hose Kosta RikaPrichina smerti serceva nedostatnistKrayina Kosta RikaReligiya katolictvoOsvita dPartiya dShlyub dDiti d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiya1954 roku zakinchiv fakultet ekonomichnih i socialnih nauk Universitetu Kosta Riki v San Hose zdobuvshi stupin bakalavra ekonomiki Specializuvavsya na problemah organizaciyi virobnictva ta upravlinnya nim Pislya zakinchennya navchannya obijmav rizni posadi v ekonomichnih ustanovah krayini zokrema u 1963 1964 rokah buv direktorom Centralnogo banku Kosta Riki Vikladav u riznih universitetah krayini vprodovzh deyakogo chasu pracyuvav u Venesueli Vid 1966 do 1970 roku buv deputatom Zakonodavchih zboriv Kosta Riki ta buv yih golovoyu vid 1966 do 1967 roku potim ocholyuvav parlamentsku komisiyu z finansovih ta ekonomichnih pitan Do kincya 1960 ih rokiv perebuvav u lavah partiyi Nacionalne vizvolennya potim zasnuvav vlasnu partiyu Demokratichne onovlennya ta vid 1971 roku buv yiyi golovoyu 1974 buv kandidatom na posadu prezidenta ale zaznav porazki na viborah U lyutomu 1978 roku jogo obrali prezidentom Respubliki vid bloku opozicijnih partij Yednist 1980 roku zasnuvav Universitet miru zaklad sho cilespryamovano zajmayetsya vivchennyam ta propagandoyu miru Vin zhe stav pershim golovoyu Radi universitetu Jogo administraciya spriyala naftohimichnij promislovosti ta navit pochala poshuki nafti poryad iz girskim hrebtom Talamanka V energetichnomu sektori jogo uryad vidkriv GES na ozeri Arenal Bulo vregulovano rozkopki zolota na pivdni krayini Na mizhnarodnij areni Karaso dovodilos mati spravu v osnovnomu z radikalnimi zminami v susidnij Nikaragua sho perebuvala pid kontrolem diktaturi rodini Somosi vprodovzh desyatilit Kosta Rika zavzhdi vistupali proti yihnogo rezhimu U 1970 ih rokah uryad Kosta Riki pidtrimav sandinistskih povstanciv Bagato z boyiv sho vidbuvalis poryad iz kordonom z Nikaragua prohodili na kostarikanskij zemli Kilka raziv uryad Karaso poperedzhav Somosu shob jogo vijska ne porushuvali kordon Okrim togo administraciya prezidenta rozroblyala plani zi stvorennya sil oboroni dlya borotbi z bud yakimi sprobami Somosi vdertis na teritoriyu Kosta Riki Odnak 1979 roku uryad Karaso v porushennya nacionalnogo suverenitetu dozvoliv trom vertolotam SShA prizemlitis na teritoriyi krayini dlya spriyannya vtechi Somosi z Nikaragua za sho zaznav rizkoyi kritiki z boku opoziciyi 1981 roku uryad Karaso pripiniv diplomatichni vidnosini z Kuboyu a na pochatku 1982 roku pidtrimav iniciativu Spoluchenih Shtativ i diktatorskih rezhimiv Centralnoyi Ameriki z izolyaciyi sandinistskoyi Nikaragua Za jogo vryaduvannya krayina postala pered serjoznoyu ekonomichnoyu krizoyu Cini na naftu buli na visokomu rivni a vartist kavi osnovnoyi kulturi Kosta Riki padala Popri poradi svogo ministra finansiv ta Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Karaso doruchiv Centralnomu banku Kosta Riki pozichiti znachni koshti dlya pidtrimannya vartosti miscevoyi valyuti kolona spodivayuchis sho vidnovlennya ekonomiki bulo blizkim Taka politika zreshtoyu prizvela do katastrofichnoyi raptovoyi devalvaciyi kolona u veresni 1980 roku Svij vnesok zrobila j visoka inflyaciya Kosta Rika doteper maye veliku zaborgovanist Pislya vihodu u vidstavku z posadi prezidenta Karaso stav kritikom MVF ta inshih mizhnarodnih finansovih ustanov V ostanni roki svogo zhittya vin rishuche vistupav proti Centralnoamerikanskoyi ugodi pro vilnu torgivlyu CAFTA PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 http news xinhuanet com english 2009 12 10 content 12621991 htmPosilannyaCarazo Odio Rodrigo 1926 Encyclopedia com www encyclopedia com angl Procitovano 23 bereznya 2021 Lic Rodrigo Carazo Odio Portal Municipalidad de Heredia isp 28 lipnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2021 Rodrigo Carazo Odio www asamblea go cr isp Procitovano 23 bereznya 2021 Rodrigo Carazo Odio Former President of Costa Rica Dies at 82 The New York Times angl The Associated Press 12 grudnya 2009 Procitovano 23 bereznya 2021