Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роберт Міхельс 9 січня 1876 Кельн 3 травня 1936 Рим німецько італійський соціолог один із засновників політології як ака

Роберт Міхельс

Роберт Міхельс

Роберт Міхельс (9 січня 1876, Кельн — 3 травня 1936, Рим) — німецько-італійський соціолог, один із засновників політології як академічної науки. Професор університетів Турина, Базеля, Риму. Справив рішучий вплив на розвиток політичної соціології та сучасної демократії в цілому.

Роберт Міхельс
image
Народився9 січня 1876(1876-01-09)[1][2][3]
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4]
Помер2 травня 1936(1936-05-02)[4][5] (60 років)
Рим, Італія[4]
Країнаimage Німеччина
image Королівство Італія
Діяльністьсоціолог, викладач університету, філософ
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Лейпцизький університет
Університет Мартіна Лютера
ЗакладБазельський університет
Марбурзький університет
Туринський університет
d
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини, Національна фашистська партія і Італійська соціалістична партія
image Роберт Міхельс у Вікісховищі

Його власні політичні погляди претерпіли еволюцію від спочатку крайніх лівих до партії німецьких соціал-демократів, потім до синдікалістів і нарешті до італійських корпоративістів.

Теорія еліт

Відомий як автор так званого «залізного закону олігархії». Причини елітарності Міхельс вбачав у організаційній структурі суспільства. У праці «До соціології партійності в сучасній демократії» (1911) він доводив, що суспільство не може функціонувати без великих організацій, а керівництво такими організаціями не можуть здійснювати всі їхні члени, більшість яких є некомпетентними, пасивними й байдужими як до повсякденної діяльності організацій, так і до політики в цілому. Ефективність функціонування великих організацій потребує виокремлення керівної меншості, яка, маючи спеціальну освітньо-професійну підготовку, формулює програми, готує вибори і управляє фінансами тощо.

Основний аргумент Міхельса — це дія «залізного закону олігархічних тенденцій» у масових політичних організаціях. Закон обумовлює неможливість демократії як влади народу в цілому. Причини політичної стратифікації він пояснював тенденціями, закладеними в сутність людини, особливості політичної боротьби і специфіку розвитку організацій. Ці три тенденції сприяють тому, що демократія веде до олігархії і неминуче перетворюється в олігархію. Міхельс зазначав, коли ми говоримо «демократія» маємо на увазі «олігархія».

Феномен олігархії обумовлений, згідно з Міхельсом, психологією мас і психологією організацій, а також законами структур організацій. Поняття «мас» в нього має психологічний зміст і визначається як сукупність психічних властивостей масового обивателя — індеферентності, некомпетентності, потреби в керівництві, почутті вдячності вождям тощо. «Маси», які мають саме такі якості, не здатні самоорганізовуватись і самостійно управляти справами суспільства.

Сам же принцип організації, який є необхідною умовою керівництва «масами», веде до виникнення ієрархії влади. Керівництво організацією передбачає наявність професійної підготовки людей, ці ж люди і формують апарат. Він надає сталості організації, але разом з тим викликає переродження організованої «маси», коли вона стає заручницею апарату.

Праці

(вибірково)

  • Storia del marxismo in Italia. Compendio critico con annessa bibliografia, Rom, 1910
  • Zur Soziologie des Parteiwesens in der modernen Demokratie. Untersuchungen über die oligarchischen Tendenzen des Gruppenlebens. Leipzig: Werner Klinkhardt, , 1911 (4. перевидання: Kröner, Stuttgart 1989, ) // «До соціології партійності в сучасній демократії»
  • Probleme der Sozialphilosophie. B. G. Teubner, Leipzig 1914
  • Sozialismus und Fascismus als politische Strömungen in Italien. Historische Studien. München 1925
  • Soziologie als Gesellschaftswissenschaft. Mauritius, Berlin 1926
  • Der Patriotismus. Prolegomena zu seiner soziologischen Analyse. München/Leipzig 1929
  • Das psychologische Moment im Welthandel. Leipzig 1931
  • Masse, Führer, Intellektuelle. Campus-Verlag, Frankfurt/Main, 1933
  • Umschichtungen in den herrschenden Klassen nach dem Kriege. W. Kohlhammer, Stuttgart/Berlin, 1934

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118733737 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Biografie Roberto Michels — Universität Graz.
    d:Track:Q622683

Джерела

  • dtv-Lexikon. Band 12. — München, DT-Verlag, 1969, S. 194.
  • Frank K. Pfetsch. Die Entwicklung zum faschistischen Führerstaat in der politischen Philosophie von Robert Michels. Heidelberg, Univ., Diss., 1965. — 149 S.

Література

  • А. Світа. Міхельс Роберт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.

Посилання

  • Ю. Р. Шведа. Теорія політичних партій та партійних систем. Львів, 2002. // Розділ 2.3."Класична" теорія політичних партій
  • Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). — К., Либідь, 2002. // Розділ: Елітізм
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Robert Mihels 9 sichnya 1876 Keln 3 travnya 1936 Rim nimecko italijskij sociolog odin iz zasnovnikiv politologiyi yak akademichnoyi nauki Profesor universitetiv Turina Bazelya Rimu Spraviv rishuchij vpliv na rozvitok politichnoyi sociologiyi ta suchasnoyi demokratiyi v cilomu Robert MihelsNarodivsya9 sichnya 1876 1876 01 09 1 2 3 Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Pomer2 travnya 1936 1936 05 02 4 5 60 rokiv Rim Italiya 4 Krayina Nimechchina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistsociolog vikladach universitetu filosofAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Lejpcizkij universitet Universitet Martina LyuteraZakladBazelskij universitet Marburzkij universitet Turinskij universitet dPartiyaSocial demokratichna partiya Nimechchini Nacionalna fashistska partiya i Italijska socialistichna partiya Robert Mihels u Vikishovishi Jogo vlasni politichni poglyadi preterpili evolyuciyu vid spochatku krajnih livih do partiyi nimeckih social demokrativ potim do sindikalistiv i nareshti do italijskih korporativistiv Teoriya elitVidomij yak avtor tak zvanogo zaliznogo zakonu oligarhiyi Prichini elitarnosti Mihels vbachav u organizacijnij strukturi suspilstva U praci Do sociologiyi partijnosti v suchasnij demokratiyi 1911 vin dovodiv sho suspilstvo ne mozhe funkcionuvati bez velikih organizacij a kerivnictvo takimi organizaciyami ne mozhut zdijsnyuvati vsi yihni chleni bilshist yakih ye nekompetentnimi pasivnimi j bajduzhimi yak do povsyakdennoyi diyalnosti organizacij tak i do politiki v cilomu Efektivnist funkcionuvannya velikih organizacij potrebuye viokremlennya kerivnoyi menshosti yaka mayuchi specialnu osvitno profesijnu pidgotovku formulyuye programi gotuye vibori i upravlyaye finansami tosho Osnovnij argument Mihelsa ce diya zaliznogo zakonu oligarhichnih tendencij u masovih politichnih organizaciyah Zakon obumovlyuye nemozhlivist demokratiyi yak vladi narodu v cilomu Prichini politichnoyi stratifikaciyi vin poyasnyuvav tendenciyami zakladenimi v sutnist lyudini osoblivosti politichnoyi borotbi i specifiku rozvitku organizacij Ci tri tendenciyi spriyayut tomu sho demokratiya vede do oligarhiyi i neminuche peretvoryuyetsya v oligarhiyu Mihels zaznachav koli mi govorimo demokratiya mayemo na uvazi oligarhiya Fenomen oligarhiyi obumovlenij zgidno z Mihelsom psihologiyeyu mas i psihologiyeyu organizacij a takozh zakonami struktur organizacij Ponyattya mas v nogo maye psihologichnij zmist i viznachayetsya yak sukupnist psihichnih vlastivostej masovogo obivatelya indeferentnosti nekompetentnosti potrebi v kerivnictvi pochutti vdyachnosti vozhdyam tosho Masi yaki mayut same taki yakosti ne zdatni samoorganizovuvatis i samostijno upravlyati spravami suspilstva Sam zhe princip organizaciyi yakij ye neobhidnoyu umovoyu kerivnictva masami vede do viniknennya iyerarhiyi vladi Kerivnictvo organizaciyeyu peredbachaye nayavnist profesijnoyi pidgotovki lyudej ci zh lyudi i formuyut aparat Vin nadaye stalosti organizaciyi ale razom z tim viklikaye pererodzhennya organizovanoyi masi koli vona staye zaruchniceyu aparatu Praci vibirkovo Storia del marxismo in Italia Compendio critico con annessa bibliografia Rom 1910 Zur Soziologie des Parteiwesens in der modernen Demokratie Untersuchungen uber die oligarchischen Tendenzen des Gruppenlebens Leipzig Werner Klinkhardt 1911 4 perevidannya Kroner Stuttgart 1989 ISBN 978 3 520 25004 9 Do sociologiyi partijnosti v suchasnij demokratiyi Probleme der Sozialphilosophie B G Teubner Leipzig 1914 Sozialismus und Fascismus als politische Stromungen in Italien Historische Studien Munchen 1925 Soziologie als Gesellschaftswissenschaft Mauritius Berlin 1926 Der Patriotismus Prolegomena zu seiner soziologischen Analyse Munchen Leipzig 1929 Das psychologische Moment im Welthandel Leipzig 1931 Masse Fuhrer Intellektuelle Campus Verlag Frankfurt Main 1933 Umschichtungen in den herrschenden Klassen nach dem Kriege W Kohlhammer Stuttgart Berlin 1934PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118733737 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Biografie Roberto Michels Universitat Graz d Track Q622683Dzhereladtv Lexikon Band 12 Munchen DT Verlag 1969 S 194 Frank K Pfetsch Die Entwicklung zum faschistischen Fuhrerstaat in der politischen Philosophie von Robert Michels Heidelberg Univ Diss 1965 149 S LiteraturaA Svita Mihels Robert Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaYu R Shveda Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Lviv 2002 Rozdil 2 3 Klasichna teoriya politichnih partij Shlyahtun P P Politologiya teoriya ta istoriya politichnoyi nauki K Libid 2002 Rozdil Elitizm Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s Div takozhZaliznij zakon oligarhiyi

Дата публікації:
Топ