Роберт Браунінг | ||||
---|---|---|---|---|
Robert Browning | ||||
Народився | 7 травня 1812 Лондон | |||
Помер | 12 грудня 1889 (77 років) Венеція | |||
Поховання | d[1] | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Національність | Англієць | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Університетський коледж Лондона | |||
Заклад | Університет Оксфорда | |||
Мова творів | англійська | |||
Magnum opus | d | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | Елізабет Баррет Браунінг | |||
Діти | d[1] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Роберт Браунінг у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Роберт Браунінг (англ. Robert Browning; 7 травня 1812 — 12 грудня 1889) — англійський поет.
Життєпис
Браунінг народився 7 травня 1812 року у Кембервеллі (одному з південних округів Лондона), Англія. Його мати, Сара Браунінг (в дівоцтві Відеман), була майстерною піаністкою і побожною християнкою, євангелісткою. Його батько, Роберт Браунінг, який працював банківським клерком, був також художником, науковцем, колекціонером книг, картин та антикваріату. Дід Роберта володів плантаціями на острові Сент-Кіттс, куди відправив Роберта Браунінга старшого для ознайомлення з родинним бізнесом. Та Браунінг був противником рабства і дуже швидко повернувся додому, а згодом почав працювати у Банку Англії, заробляючи в рік близько 150 фунтів стерлінгів. Його рідкісна книжкова колекція, що налічувала більш як 6000 експонатів, містила твори грецькою, латинською, французькою та іспанською. Велику частину освіти Браунінг здобув від свого начитаного батька. Мати Роберта, Сара Анна Відеман, була дочкою судновласника, німця за походженням, та матері шотландки. Роберт дуже шанував маму, котра, оскільки батько був непрактичний та м'який у спілкуванні, все домашнє господарство тримала у своїх руках. Будучи вже зрілим, він чимало часу проводив з нею, та рідко сперечався. Ця дитяча звичка також вплинула на манеру висловлюватися, не зовсім однозначно та зрозуміло. У Браунінга була сестра Саріанна. Ходили чутки, що бабця Роберта по батьковій лінії, спадкоємиця плантації на Сент-Кіттсі, мала якісь ямайські корені, але ймовірно, що була просто сімейна легенда.
Ймовірно що Браунінг вже з 5 років дуже добре читав та писав. З чотирнадцяти років Роберт вивчав латину, грецьку та французьку. З 14 до 17 він отримував освітою вдома, займаючись з різними викладачами музикою, рисунком, танцями та верховою їздою. У віці 12 років Браунінг написав збірку поетичних творів у стилі байронівського вірша під назвою «Інкондіта» (Incondita). У 1825 до рук Роберта потрапила збірка поезій Шеллі. Вона його так вразила, що він попросив на свій 13 день народження усі інші твори Шеллі, а також визначив для себе вегетаріанство та атеїзм, як наслідування поета. Згодом він відмовився від цих переконань. Попри це раннє захоплення, до 20 років Браунінг більше не писав поезій.
У 1828 він вступив до Лондонського університету, де вивчав грецьку мову, але швидко покинув його, навчаючись у власному ритмі. Хаотичний порядок його освіти пізніше мав вплив на його творчість. Він успадкував музичні обдарування матері та складав музику для деяких пісень. Роберт відмовився від кар'єри та вирішив присвятити себе поезії. До свого одруження у 34 віці він проживав у батьківському домі.
У 1833 Браунінг анонімно публікує свій перший великий твір «Пауліне», який загалом вважається провальним. У 1835 пише «Парацельса», відгуки на якого були досить позитивні. У 1840 році виходить його велика поема «Сорделло», яка отримала велику долю критики через заплутаність та складність для розуміння. Він спробував себе у написанні трагедій, але вони не мали успіху. Проте техніка, які він розробив складаючи свої монологи, особливо дикція, ритм та символізм, мали значний вплив на поезію а також на таких знаменитих поетів 20 ст. як Езра Паунд, Томас Старнз Еліот, Роберт Фрост. Знаменитим він став після написання п'єси [en]» (1841) і збірки віршів «Драматична лірика» (1842).
У 1845 році він ознайомився з поезією Елізабет Баррет та захотів зустрітися з нею. Вона була інвалідом та перебула під контролем свого деспотичного батька. Роберт та Елізабет взяли шлюб у вересні 1846 року та через кілька днів поїхали в Італію у Флоренцію. Там подружжя Баррет жило до 1861 року, коли померла Елізабет. Роки прожиті у Флоренції були найщасливіші у житті як Роберта, так і Елізабет. Помер у Венеції у 1889 році. Похований у Вестмінстерському абатстві в Лондоні у куточку поетів.
Входив у літературний гурток Діккенса та Водсворта, був другом Теннісона.
Список творів
- Пауліна (Pauline: A Fragment of a Confession) (1833)
- Парацельс (Paracelsus) (1835)
- Страффорд (Strafford) (play) (1837)
- Сорделло (Sordello) (1840)
- Дзвіночки та гранати I: [en] (Bells and Pomegranates No. I: Pippa Passes) (play) (1841)
- Дзвіночки та гранати II: Король Віктор та король Чарльз (Bells and Pomegranates No. II: King Victor and King Charles) (play) (1842)
- Дзвіночки та гранати III: Драматична лірика (Bells and Pomegranates No. III: Dramatic Lyrics) (1842)
- «Кохання Порфирії (Porphyria's Lover)»
- «Монолог іспанського монастиря (Soliloquy of the Spanish Cloister)»
- «Моя остання герцогиня (My Last Duchess)»
- «Щуролов з Хамеліна (The Pied Piper of Hamelin)»
- «Граф Гісмонд (Count Gismond)»
- «Йоганн Агрікола у медитації (Johannes Agricola in Meditation)»
- Дзвіночки та гранати IV (Bells and Pomegranates No. IV: The Return of the Druses) (play) (1843)
- Дзвіночки та гранати V Пляма на геральдичному щиті(Bells and Pomegranates No. V: A Blot in the 'Scutcheon) (play) (1843)
- Дзвіночки та гранати VI День народження Коломбіни (Bells and Pomegranates No. VI: Colombe's Birthday) (play) (1844)
- Дзвіночки та гранати VII Драматичні романси та лірика (Bells and Pomegranates No. VII: Dramatic Romances and Lyrics) (1845)
- «Лабораторія (The Laboratory)»
- «Як Вони принесли Благу Звістку з Гента в Екс (How They Brought the Good News from Ghent to Aix)»
- «Замовлення епископської гробниці в церкві Святої Пракседи (The Bishop Orders His Tomb at Saint Praxed's Church»
- «Втрачений лідер (The Lost Leader)»
- «Домашні думки із-за кордону (Home Thoughts from Abroad)»
- Дзвіночки та гранати VIII Лурія та трагедії Душі (Bells and Pomegranates No. VIII: Luria and A Soul's Tragedy) (plays) (1846)
- Переддень Різдва та Великдень (Christmas-Eve and Easter-Day) (1850)
- Чоловік та жінка (збірка поезій)(Men and Women (poetry collection)) (1855)
- «Кохання серед руїн (Love Among the Ruins (poem))»
- «Остання подорож разом (The Last Ride Together)»
- «Токката Галуппі (A Toccata of Galuppi's)»
- «Чайлд Роланд до Темної Вежі прийшов (Childe Roland to the Dark Tower Came)»
- «Фра Ліппо Ліппі (Fra Lippo Lippi (poem))»
- «Андреа дель Сарто (Andrea Del Sarto (poem))»
- «Патріот/Стара історія (The Patriot/An Old Story)»
- «Похорон граматика (A Grammarian's Funeral)»
- «Послання, що містить дивні медичні дослідження Карніша, лікара араба. (An Epistle Containing the Strange Medical Experience of Karshish, the Arab Physician)»
- Діючі особи (Dramatis Personae) (1864)
- «Калібан про Сетебоса (Caliban upon Setebos)»
- «Равин Бен Езра (Rabbi Ben Ezra)»
- Кільце і книга (The Ring and the Book) (1868-9)
- Пригода Баластіона (Balaustion's Adventure) (1871)
- Принц Гогенштіль-Швангау, Спаситель суспільства (Prince Hohenstiel-Schwangau, Saviour of Society) (1871)
- Фіфін на ярмарці (Fifine at the Fair) (1872)
- Країна червоних бавовняних ковпаків або Торф і Вежі(Red Cotton Night-Cap Country), or, Turf and Towers (1873)
- Апологія Аристофана (Aristophanes Apology) (1875)
- Готельний альбом (The Inn Album) (1875)
- Пачяротто, як він працював у спеку (1876)
- Агамненон Есхіла(The Agamemnon of Aeschylus) (1877)
- Саїз (La Saisiaz) Два поети з Ле-Круазіку (The Two Poets of Croisic) (1878)
- Драматичні ідилії (Dramatic Idylls) (1879)
- Драматичні ідилії: друга частина (Dramatic Idylls: Second Series) (1880)
- Йокосерія (Jocoseria) (1883)
- Фантазії Фаріштаха (1884)
- Переговори з достойними людьми про важливе у третій день (Parleyings with Certain People of Importance In Their Day) (1887)
- Асоландо (Asolando) (1889)
- Проспайс (Prospice).
Примітки
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Бравнінґ Роберт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 171. — .
- Браунінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- http://sf-encyclopedia.uk/fe.php?nm=browning_robert
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роберт Браунінг |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
mcat Robert BrauningRobert BrowningNarodivsya 7 travnya 1812 1812 05 07 LondonPomer 12 grudnya 1889 1889 12 12 77 rokiv VeneciyaPohovannya d 1 Gromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist AngliyecDiyalnist pismennikAlma mater Universitetskij koledzh LondonaZaklad Universitet OksfordaMova tvoriv anglijskaMagnum opus dKonfesiya ateyizmBrati sestri dU shlyubi z Elizabet Barret BrauningDiti d 1 Avtograf Robert Brauning u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Robert Brauning angl Robert Browning 7 travnya 1812 12 grudnya 1889 anglijskij poet ZhittyepisBrauning narodivsya 7 travnya 1812 roku u Kembervelli odnomu z pivdennih okrugiv Londona Angliya Jogo mati Sara Brauning v divoctvi Videman bula majsternoyu pianistkoyu i pobozhnoyu hristiyankoyu yevangelistkoyu Jogo batko Robert Brauning yakij pracyuvav bankivskim klerkom buv takozh hudozhnikom naukovcem kolekcionerom knig kartin ta antikvariatu Did Roberta volodiv plantaciyami na ostrovi Sent Kitts kudi vidpraviv Roberta Brauninga starshogo dlya oznajomlennya z rodinnim biznesom Ta Brauning buv protivnikom rabstva i duzhe shvidko povernuvsya dodomu a zgodom pochav pracyuvati u Banku Angliyi zaroblyayuchi v rik blizko 150 funtiv sterlingiv Jogo ridkisna knizhkova kolekciya sho nalichuvala bilsh yak 6000 eksponativ mistila tvori greckoyu latinskoyu francuzkoyu ta ispanskoyu Veliku chastinu osviti Brauning zdobuv vid svogo nachitanogo batka Mati Roberta Sara Anna Videman bula dochkoyu sudnovlasnika nimcya za pohodzhennyam ta materi shotlandki Robert duzhe shanuvav mamu kotra oskilki batko buv nepraktichnij ta m yakij u spilkuvanni vse domashnye gospodarstvo trimala u svoyih rukah Buduchi vzhe zrilim vin chimalo chasu provodiv z neyu ta ridko sperechavsya Cya dityacha zvichka takozh vplinula na maneru vislovlyuvatisya ne zovsim odnoznachno ta zrozumilo U Brauninga bula sestra Sarianna Hodili chutki sho babcya Roberta po batkovij liniyi spadkoyemicya plantaciyi na Sent Kittsi mala yakis yamajski koreni ale jmovirno sho bula prosto simejna legenda Jmovirno sho Brauning vzhe z 5 rokiv duzhe dobre chitav ta pisav Z chotirnadcyati rokiv Robert vivchav latinu grecku ta francuzku Z 14 do 17 vin otrimuvav osvitoyu vdoma zajmayuchis z riznimi vikladachami muzikoyu risunkom tancyami ta verhovoyu yizdoyu U vici 12 rokiv Brauning napisav zbirku poetichnih tvoriv u stili bajronivskogo virsha pid nazvoyu Inkondita Incondita U 1825 do ruk Roberta potrapila zbirka poezij Shelli Vona jogo tak vrazila sho vin poprosiv na svij 13 den narodzhennya usi inshi tvori Shelli a takozh viznachiv dlya sebe vegetarianstvo ta ateyizm yak nasliduvannya poeta Zgodom vin vidmovivsya vid cih perekonan Popri ce rannye zahoplennya do 20 rokiv Brauning bilshe ne pisav poezij U 1828 vin vstupiv do Londonskogo universitetu de vivchav grecku movu ale shvidko pokinuv jogo navchayuchis u vlasnomu ritmi Haotichnij poryadok jogo osviti piznishe mav vpliv na jogo tvorchist Vin uspadkuvav muzichni obdaruvannya materi ta skladav muziku dlya deyakih pisen Robert vidmovivsya vid kar yeri ta virishiv prisvyatiti sebe poeziyi Do svogo odruzhennya u 34 vici vin prozhivav u batkivskomu domi U 1833 Brauning anonimno publikuye svij pershij velikij tvir Pauline yakij zagalom vvazhayetsya provalnim U 1835 pishe Paracelsa vidguki na yakogo buli dosit pozitivni U 1840 roci vihodit jogo velika poema Sordello yaka otrimala veliku dolyu kritiki cherez zaplutanist ta skladnist dlya rozuminnya Vin sprobuvav sebe u napisanni tragedij ale voni ne mali uspihu Prote tehnika yaki vin rozrobiv skladayuchi svoyi monologi osoblivo dikciya ritm ta simvolizm mali znachnij vpliv na poeziyu a takozh na takih znamenitih poetiv 20 st yak Ezra Paund Tomas Starnz Eliot Robert Frost Znamenitim vin stav pislya napisannya p yesi en 1841 i zbirki virshiv Dramatichna lirika 1842 U 1845 roci vin oznajomivsya z poeziyeyu Elizabet Barret ta zahotiv zustritisya z neyu Vona bula invalidom ta perebula pid kontrolem svogo despotichnogo batka Robert ta Elizabet vzyali shlyub u veresni 1846 roku ta cherez kilka dniv poyihali v Italiyu u Florenciyu Tam podruzhzhya Barret zhilo do 1861 roku koli pomerla Elizabet Roki prozhiti u Florenciyi buli najshaslivishi u zhitti yak Roberta tak i Elizabet Pomer u Veneciyi u 1889 roci Pohovanij u Vestminsterskomu abatstvi v Londoni u kutochku poetiv Vhodiv u literaturnij gurtok Dikkensa ta Vodsvorta buv drugom Tennisona Spisok tvorivMemorial plaque In Loving Memory of Louisa A M McGrigor Commandant V A D Cornwall 22 Who died on service March 31 1917 Erected by her fellow workers in the British Red Cross Society Women Unionist Association Boy Scouts Girl Guides and Friends Followed by a quote from Robert Browning s Epilogue to One who never turned her back but marched breast forward Never doubted clouds would break Never dreamed though right were worsted wrong would triumph Held we fall to rise are baffled to fight better Sleep to wakePaulina Pauline A Fragment of a Confession 1833 Paracels Paracelsus 1835 Strafford Strafford play 1837 Sordello Sordello 1840 Dzvinochki ta granati I en Bells and Pomegranates No I Pippa Passes play 1841 Dzvinochki ta granati II Korol Viktor ta korol Charlz Bells and Pomegranates No II King Victor and King Charles play 1842 Dzvinochki ta granati III Dramatichna lirika Bells and Pomegranates No III Dramatic Lyrics 1842 Kohannya Porfiriyi Porphyria s Lover Monolog ispanskogo monastirya Soliloquy of the Spanish Cloister Moya ostannya gercoginya My Last Duchess Shurolov z Hamelina The Pied Piper of Hamelin Graf Gismond Count Gismond Jogann Agrikola u meditaciyi Johannes Agricola in Meditation Dzvinochki ta granati IV Bells and Pomegranates No IV The Return of the Druses play 1843 Dzvinochki ta granati V Plyama na geraldichnomu shiti Bells and Pomegranates No V A Blot in the Scutcheon play 1843 Dzvinochki ta granati VI Den narodzhennya Kolombini Bells and Pomegranates No VI Colombe s Birthday play 1844 Dzvinochki ta granati VII Dramatichni romansi ta lirika Bells and Pomegranates No VII Dramatic Romances and Lyrics 1845 Laboratoriya The Laboratory Yak Voni prinesli Blagu Zvistku z Genta v Eks How They Brought the Good News from Ghent to Aix Zamovlennya episkopskoyi grobnici v cerkvi Svyatoyi Praksedi The Bishop Orders His Tomb at Saint Praxed s Church Vtrachenij lider The Lost Leader Domashni dumki iz za kordonu Home Thoughts from Abroad Dzvinochki ta granati VIII Luriya ta tragediyi Dushi Bells and Pomegranates No VIII LuriaandA Soul s Tragedy plays 1846 Peredden Rizdva ta Velikden Christmas Eve and Easter Day 1850 Cholovik ta zhinka zbirka poezij Men and Women poetry collection 1855 Kohannya sered ruyin Love Among the Ruins poem Ostannya podorozh razom The Last Ride Together Tokkata Galuppi A Toccata of Galuppi s Chajld Roland do Temnoyi Vezhi prijshov Childe Roland to the Dark Tower Came Fra Lippo Lippi Fra Lippo Lippi poem Andrea del Sarto Andrea Del Sarto poem Patriot Stara istoriya The Patriot An Old Story Pohoron gramatika A Grammarian s Funeral Poslannya sho mistit divni medichni doslidzhennya Karnisha likara araba An Epistle Containing the Strange Medical Experience of Karshish the Arab Physician Diyuchi osobi Dramatis Personae 1864 Kaliban pro Setebosa Caliban upon Setebos Ravin Ben Ezra Rabbi Ben Ezra Kilce i kniga The Ring and the Book 1868 9 Prigoda Balastiona Balaustion s Adventure 1871 Princ Gogenshtil Shvangau Spasitel suspilstva Prince Hohenstiel Schwangau Saviour of Society 1871 Fifin na yarmarci Fifine at the Fair 1872 Krayina chervonih bavovnyanih kovpakiv abo Torf i Vezhi Red Cotton Night Cap Country or Turf and Towers 1873 Apologiya Aristofana Aristophanes Apology 1875 Gotelnij albom The Inn Album 1875 Pachyarotto yak vin pracyuvav u speku 1876 Agamnenon Eshila The Agamemnon of Aeschylus 1877 Sayiz La Saisiaz Dva poeti z Le Kruaziku The Two Poets of Croisic 1878 Dramatichni idiliyi Dramatic Idylls 1879 Dramatichni idiliyi druga chastina Dramatic Idylls Second Series 1880 Jokoseriya Jocoseria 1883 Fantaziyi Farishtaha 1884 Peregovori z dostojnimi lyudmi pro vazhlive u tretij den Parleyings with Certain People of Importance In Their Day 1887 Asolando Asolando 1889 Prospajs Prospice PrimitkiOxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaBravning Robert Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 171 ISBN 966 692 578 8 Brauning Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http sf encyclopedia uk fe php nm browning robertVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Robert Brauning