Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ритрівський замок (пол. Zamek w Rytrze) — руїни середньовічного замку, що розміщуються на високому пагорбі (463 м над рівнем моря) на правому березі річки Попрад, поблизу від села Ритро у гміні Ритро Новосондецького повіту Малопольського воєводства в Польщі.
| Ритрівський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни замкової вежі | ||||
49°29′19″ пн. ш. 20°41′12″ сх. д. / 49.4888139° пн. ш. 20.6868278° сх. д.Координати: 49°29′19″ пн. ш. 20°41′12″ сх. д. / 49.4888139° пн. ш. 20.6868278° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | c. Ритро, Гміна Ритро, Новосондецький повіт, Малопольське воєводство | |||
| Засновано | 15 століття | |||
  Ритрівський замок (Польща) | ||||
 Ритрівський замок у Вікісховищі | ||||
Історія
Замок, ймовірно, було побудовано на межі XIII—XIV століть. Деякі автори раніше припускали, що найдавнішу частину замку — муровану вежу, почали споруджувати ще у XII столітті, однак зараз вважається, що її спорудили у XIII столітті.
У історичних джерелах немає інформації щодо того, хто збудував замок. Перша згадка про нього походить з 1312 року і міститься у привілеї, виданому майбутнім польським королем Владиславом Локеткою ордену кларисок зі Старого Сонча щодо права збирати мито «під замком Ріттер» (лат. Prope castrum Ritter).
Згадка про замок у Ритро також міститься у грамоті Владислава Локетка від 1331 року, який надав сандецьким міщанам ліс «поруч із замком Рітер» (лат. Ultra Rither castrum sitam). У XV столітті замок в Ритро було перебудовано, у той час він був резиденцією сандецьких старост.
Вже з XIII століття замок належав до королівського домену. Він залишився в руках державців: Якуша з Ботурчина гербу Чевоя, родини Топорчиків гербу Топор, які взяли прізвище Ритерських; у XVI столітті адміністратором став Пйотр Кміта. Незабаром замок перетворився на руїну, про що свідчить реляція Марціна Бельського та люстрації з 1616—1617 років. Замок, ймовірно, було знищено під час нападу семигородського князя Ракоці Дєрдя II у 1657 році.
Архітектура
Замок складався з власне замку, розташованого на вершині пагорба, який було споруджено на плані неправильного п'ятикутника, та передзамча, розташованого з північної сторони та захищеного земляним валом. Замкове подвір'я з трьох боків оточували мури; з четвертої сторони його замикав житловий будинок, який складався з двох частин та був побудований на прямокутному плані. До західного муру прилягала кам'яна вежа із зовнішнім діаметром біля основи 9,5 м та внутрішнім — від 2,4 до 2,6 м, побудована з пісковика. Вежа збереглася до висоти близько 10 м та має певну схожість з вежею замку у Чхуві.
Сучасність
До нашого часу збереглися руїни вежі та залишки стін, ймовірно, житлового будинку.
Світлини
-
![image]()
Замкова вежа -
![image]()
Вигляд замкової гори із руїнами замка -
![image]()
Панорамний вигляд на замок та навколишні ліси
Примітки
- Kajzer, Leszek.; Salm, Jan. (2001). . Arkady. с. 439—441. ISBN . OCLC 48162155. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- Marsza·lek, Juliusz. (1993). Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach. Kryciński. с. 193. ISBN . OCLC 243800243.
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
- Rams, Mariusz. . web.archive.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 17 червня 2020.
- Leńczyk, Gabriel. (1983). Muzeum Archeologiczne w Krakowie. с. 29. OCLC 499997116. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
Література
- J. Leśniak, A. Leśniak, Encyklopedia Sądecka, Urząd Miejski, Nowy Sącz 2000.
- L. Kajzer, S. Kołodziejski, J. Salm, Leksykon zamków w Polsce, red. nauk. L. Kajzer, Wydawnictwo Arkady, Warszawa 2002.
- G. Leńczyk, Katalog grodzisk i zamczysk z terenu Małopolski, Muzeum Archeologiczne w Krakowie, Kraków 1983.
- J. Marszałek, Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach, Wydawnictwo Stanisław Kryciński, Warszawa 1993.
- Rytro w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. X: Rukszenice – Sochaczew. Warszawa 1889.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ritrivskij zamok pol Zamek w Rytrze ruyini serednovichnogo zamku sho rozmishuyutsya na visokomu pagorbi 463 m nad rivnem morya na pravomu berezi richki Poprad poblizu vid sela Ritro u gmini Ritro Novosondeckogo povitu Malopolskogo voyevodstva v Polshi Ritrivskij zamokRuyini zamkovoyi vezhi49 29 19 pn sh 20 41 12 sh d 49 4888139 pn sh 20 6868278 sh d 49 4888139 20 6868278 Koordinati 49 29 19 pn sh 20 41 12 sh d 49 4888139 pn sh 20 6868278 sh d 49 4888139 20 6868278TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyac Ritro Gmina Ritro Novosondeckij povit Malopolske voyevodstvoZasnovano15 stolittyaRitrivskij zamok Polsha Ritrivskij zamok u VikishovishiIstoriyaZamok jmovirno bulo pobudovano na mezhi XIII XIV stolit Deyaki avtori ranishe pripuskali sho najdavnishu chastinu zamku murovanu vezhu pochali sporudzhuvati she u XII stolitti odnak zaraz vvazhayetsya sho yiyi sporudili u XIII stolitti U istorichnih dzherelah nemaye informaciyi shodo togo hto zbuduvav zamok Persha zgadka pro nogo pohodit z 1312 roku i mistitsya u privileyi vidanomu majbutnim polskim korolem Vladislavom Loketkoyu ordenu klarisok zi Starogo Soncha shodo prava zbirati mito pid zamkom Ritter lat Prope castrum Ritter Zgadka pro zamok u Ritro takozh mistitsya u gramoti Vladislava Loketka vid 1331 roku yakij nadav sandeckim mishanam lis poruch iz zamkom Riter lat Ultra Rither castrum sitam U XV stolitti zamok v Ritro bulo perebudovano u toj chas vin buv rezidenciyeyu sandeckih starost Vzhe z XIII stolittya zamok nalezhav do korolivskogo domenu Vin zalishivsya v rukah derzhavciv Yakusha z Boturchina gerbu Chevoya rodini Toporchikiv gerbu Topor yaki vzyali prizvishe Riterskih u XVI stolitti administratorom stav Pjotr Kmita Nezabarom zamok peretvorivsya na ruyinu pro sho svidchit relyaciya Marcina Belskogo ta lyustraciyi z 1616 1617 rokiv Zamok jmovirno bulo znisheno pid chas napadu semigorodskogo knyazya Rakoci Dyerdya II u 1657 roci ArhitekturaZamok skladavsya z vlasne zamku roztashovanogo na vershini pagorba yakij bulo sporudzheno na plani nepravilnogo p yatikutnika ta peredzamcha roztashovanogo z pivnichnoyi storoni ta zahishenogo zemlyanim valom Zamkove podvir ya z troh bokiv otochuvali muri z chetvertoyi storoni jogo zamikav zhitlovij budinok yakij skladavsya z dvoh chastin ta buv pobudovanij na pryamokutnomu plani Do zahidnogo muru prilyagala kam yana vezha iz zovnishnim diametrom bilya osnovi 9 5 m ta vnutrishnim vid 2 4 do 2 6 m pobudovana z piskovika Vezha zbereglasya do visoti blizko 10 m ta maye pevnu shozhist z vezheyu zamku u Chhuvi SuchasnistDo nashogo chasu zbereglisya ruyini vezhi ta zalishki stin jmovirno zhitlovogo budinku SvitliniZamkova vezha Viglyad zamkovoyi gori iz ruyinami zamka Panoramnij viglyad na zamok ta navkolishni lisiPrimitkiKajzer Leszek Salm Jan 2001 Arkady s 439 441 ISBN 8321341586 OCLC 48162155 Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Marsza lek Juliusz 1993 Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach Krycinski s 193 ISBN 83 85531 02 5 OCLC 243800243 dir icm edu pl Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2020 Rams Mariusz web archive org Arhiv originalu za 12 veresnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2020 Lenczyk Gabriel 1983 Muzeum Archeologiczne w Krakowie s 29 OCLC 499997116 Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 LiteraturaJ Lesniak A Lesniak Encyklopedia Sadecka Urzad Miejski Nowy Sacz 2000 L Kajzer S Kolodziejski J Salm Leksykon zamkow w Polsce red nauk L Kajzer Wydawnictwo Arkady Warszawa 2002 G Lenczyk Katalog grodzisk i zamczysk z terenu Malopolski Muzeum Archeologiczne w Krakowie Krakow 1983 J Marszalek Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach Wydawnictwo Stanislaw Krycinski Warszawa 1993 Rytro w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego T X Rukszenice Sochaczew Warszawa 1889