Риссенберг Ілля Ісаакович

|Опис зображення=

Ілля Ісаакович Ріссенберг
Ім'я при народженні	Ілля Ісаакович Ріссенберг
Народився	17 листопада 1947(1947-11-17) Харків, Українська РСР, СРСР
Помер	30 серпня 2020(2020-08-30) (72 роки) м. Харків
Громадянство	СРСР (1947—1991)  Україна (з 1991)
Діяльність	поет
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творів	російська
Роки активності	1980 — 2020
Ріссенберг Ілля Ісаакович у Вікісховищі

І. Ріссенберг (2014)

Ілля́ Ісаа́кович Ріссенбе́рг (нар. 17 листопада 1947, Харків — пом. 30 серпня 2020, там само) — український російськомовний поет, лауреат (2012).

Біографія

Народився 17 листопада 1947 року в місті Харкові в сім'ї інженера-хіміка та викладачки літератури.

Закінчив хімічний факультет Харківського державного університету.

Був тренером з шахів, здобув розряд кандидата у майстри спорту.

Працював асистентом викладача філософії та історії, соціальним працівником.

Ілля Ріссенберг був керівником клубу російської поезії при Харківському єврейському культурному центрі «Бейт Дан».

Мешкав у Харкові.

Помер Ілля Ріссенберг 30 серпня 2020 року у місті Харкові.

Творчість

Публікувався в часописах , , , «СТИХ», «Стільники», альманахах , «Новий Ковчег», «Дворіччя», антологіях «Звільнений Улісс», «Біблійні мотиви у російській ліриці ХХ століття», «Україна. Російська поезія. ХХ століття». Лонг-Лістер (2010); шорт-Лістер (2011). Автор віршованої збірки «Третій з двох» (2011), за яку був удостоєний 2012 року.

Витоками й складниками духопоетики Ільї Ріссенберга мені гадаються російський фольклор (пісенний — традиційний і міський), єврейська релігійність (псалмотворчість).
Нетривіяльна музикальність, своєрідність просодії, тяготіння у творчості до звуку (де кожний елемент перегукується з кожним, за яким більшою або меншою мірою інтуїтивно проступає сенс, роблять вірші І. Ріссенберга видатними.
Самовитість звуку іноді уводить поета в ті емпіреї, де його читач часто-густо вже не в змозі пробитись до сенсу, і, здається, в таке саме становище потрапляє сам творець.
У кожному разі ми повинні довіритись самодостатності цих текстів (назвить їх, коли завгодно, псалми), цим „замовлянням“, і зберегти їх для читачів — можливо, проникливіших.

—

Як символісти виховали читача для всієї Срібної доби, так тепер Ріссенбергу доводиться виховувати читача для одного себе. Але, можливо, так трапляється з усяким новим поетом.

— ОЛЕНА ДОНСЬКА

Ілля Ріссенберг, людина з німецьким прізвищем, яке слов'янською можна було б перекласти як… ну, наприклад, Розривгора, кілька десятиліть наполегливо, безоглядно, безвідривно будує у своїх віршах п'яту східноєвропейську мову <…>.
Саме тому туди як будівельний матеріал годиться все — і Даль, і вчорашня безкоштовна газета, і взагалі будь-яке слов'янське, єврейське та тюркське слово. <…>
Мова ворушиться, змінюється, проявляється, знаходить свою парадигматику, визначає свої лексичні та синтаксичні кордони, намацує власні способи словотворення та фразобудування, у тому числі пов'язані з її єврейською природою <… >. І це — ні з чим не порівнянне видовище; стежити за цим — як наживо бути присутнім при Горотворенні.
Подумайте, чи стикалися ви коли-небудь із чим-небудь рівно величним: самотнє, неухильне, безнадійне створення цілої мови? Мови, для якої немає й не буде народу, мови, у якої немає й не буде продовження.
Але у якої є і буде поезія.

—

<… > біля витоків цієї складної, складеної, темної, а то й невиразної мови Ріссенберг, напівросійською, напівукраїнською, напів-знову-сотвореною, — прагне не те щоб навіть створити (Ріссенберг традиціоналіст, ми пам'ятаємо), а знову знайти втілення тієї небувалої, нетутешньої, неймовірної мови, на якій говорить лише Полігімнія. Та й то не завжди.

—

Бібліографія

• Риссенберг И. С. (17 грудня 2006). Стихи. Альманах НКХ: Выпуск девятый. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
• Риссенберг И. С. (4 грудня 2009). Стихи. Альманах НКХ: Выпуск двадцать восьмой. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
• Риссенберг И. С. Третий из двух: Стихи. Харьков: ТО «Ексклюзив», 2011. 160 с.

Примітки

1. София Красникова (30 серпня 2020). В Харькове 30 августа скончался 72-летний поэт Илья Риссенберг. Медиа группа «Объектив». Процитовано 31 серпня 2020.
2. Colta.ru (30 серпня 2020). Умер Илья Риссенберг. Процитовано 31 серпня 2020.
3. Риссенберг И. И. (2011, № 13). Стихи. ©оюз Писателей. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
4. Объявлен шорт-лист премии Андрея Белого. Lenta.ru. 1 листопада 2011. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
5. (24 квітня 2012). Лауреатом «Русской премии» стал гражданин США Юз Алешковский. . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
6. Юз Алешковский, Илья Риссенберг и Дмитрий Вачедин стали лауреатами «Русской премии». ИА REGNUM. 24 квітня 2012. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
7. Мінаков С. О. Илья Риссенберг.Стихи. . {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
8. Донская Е. Г. (2012, № 14). ©оюз Писателей. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 29 липня 2012.
9. Юрьев О. А. (23 березня 2010). «Гость синагоги, татарин Европы». Илья Риссенберг: На пути к новокнаанскому языку. . Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
10. Дарк О. И. (2010, № 1). Вратоземье Ильи Риссенберга. . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 3 травня 2012.

Посилання

• Ілля Ріссенберг у "Журнальному залі.
• Илья Риссенберг. . Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
• Илья Риссенберг. Полутона. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
• Илья Риссенберг. Homo Legens. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
• Илья Риссенберг. ©оюз Писателей. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
• Илья Риссенберг: «Поэзия как язык молчания» (интервью). Лехаим. 2012-08. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 29 липня 2012.
• Илья Риссенберг: «В противостоянии ложной пустоте» (интервью). . 7 вересня 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
• Русская премия. Илья Риссенберг. YouTube. 25 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2012.