Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Римський театр у Картахені ісп Teatro Romano de Cartagena давньоримський театр розташований у Картахені Іспанія Римський

Римський театр (Картахена)

Римський театр (Картахена)

Римський театр у Картахені ( ісп. Teatro Romano de Cartagena ) — давньоримський театр розташований у Картахені, Іспанія.

Римський театр Картахени
image
Римський театр (Картахена), Іспанія
Історична спадщина Іспанії
37°35′58″ пн. ш. 0°59′02″ зх. д. / 37.59950000002777415° пн. ш. 0.984100000028° зх. д. / 37.59950000002777415; -0.984100000028Координати: 37°35′58″ пн. ш. 0°59′02″ зх. д. / 37.59950000002777415° пн. ш. 0.984100000028° зх. д. / 37.59950000002777415; -0.984100000028
Тип спорудиархеологічна пам'ятка
d і пам'ятник[1]
РозташуванняІспанія, Картахена
Початок будівництва5-1 рр. до н. е.
СтильДавньоримська архітектура
Станd[1]
ПрисвяченняГай Юлій Цезар Віпсаніан[2] і Луцій Юлій Цезар Віпсаніан[2]
Вебсайтteatroromano.cartagena.es
image
image
Римський театр (Картахена) (Іспанія)
image Римський театр у Вікісховищі

Загальна інформація

Споруду звели між 5 і 1 роками до н.е. Театр вміщував близько 7000 глядачів і використовувався до 3 століття, після чого опинився під будівлями пізніших періодів.

В 1988 році античну споруду відкрив археолог з Університету Мурсії й у підсумку під час розкопок під його керівництвом вдалося досягнути того, щоб театр можна було відвідувати як музей.

21 січня 1999 року театр в Картахені оголосили культурним надбанням у категорії пам'ятників. Це найбільш відвідувана пам'ятка і музейний простір у регіоні, де в 2019 році побувало 251 633 відвідувачів, що становить понад 40% відвідувань усіх музеїв регіону.

Історія

Будівництво

Римський театр був побудований за часів імператора Августа. У 44 році до н.е. місто було піднесено до рангу римської колонії під назвою Colonia Vrbs Iulia Nova Carthago (C.V.I.N.C.), а невдовзі після цього імператор Август розпочав реалізацію амбітного плану з романізації та урбанізації міста.

Театр був присвячений Луцію Цезарю та , онукам Октавіана Августа, чиї імена викарбувані на двох великих сірих мармурових перемичках над східним та західним входами до театру. З цієї причини відомо, що він був побудований між 5 і 1 роками до нашої ери.

Він був побудований з різних матеріалів: вапняк і мармур з Кабесо-Гордо (Торре-Пачеко), пісковик з місцевих кар'єрів, колони з червоного травертину з Мули, всі скульптурні прикраси театру, які були зроблені з білого п'ятикутного мармуру з Греції і, цілком можливо, вирізані в імператорських майстернях в самому Римі і завезені до міста спеціально для будівництва театру.

image
Собор над театром

Комерційний квартал над театром

У III столітті, після того як Карфаген став римською провінцією, місто пережило певний демографічний та економічний підйом. У той час з'явилася нова споруда – колонадний ринок, який був побудований прямо над старим театром, використовуючи його матеріали. Таким чином, головна площа нового ринку отримала форму напівкола, яка раніше була частиною театру. Велика частина оригінальних матеріалів театру, таких як колони, капітелі і скульптури, була використана у будівництві цього ринку. Так відбулась перебудова, але приблизно 60% матеріалів старого театру все ще залишається на своєму місці, хоча й в іншому вигляді.

Після руйнування міста вандалами у 425 році ця ринкова площа, ймовірно, була сильно пошкоджена і вийшла з ужитку.

Під час відновлення римського порядку візантійським імператором Юстиніаном I, місто, яке отримало нову назву Карфаген Спартарія, було не тільки реконструйоване, але й переобладнане. У VI столітті, на руїнах римського театру, було зведено новий комерційний квартал.

Собор над театром

Кафедральний собор Картахени, Санта-Марія-ла-Майор був зведений над візантійським кварталом і над верхньою кавеєю театру в 13 столітті. Багато стін собору містять залишки з різних періодів, деякі з них можна віднести до театру.

Виявлення та реставрація

Театр відкрили випадково у 1988 році, коли розпочалося будівництво Centro regional de artesanía. Споруда була захована під численними шарами історичних періодів (візантійського, андалузького, пізньосередньовічного), а про її існування не залишилося жодних записів.

Таке захоронення під пізнішими спорудами дозволило зберегти велику кількість оригінальних матеріалів театру на місці — біля 60%.

Реставрація пам'ятки, що і так знаходилась у дуже хорошому стані, проводилася під технічним керівництвом археолога Себастьяна Рамальо Асенсіо та була частково завершена у 2008 році. У цій реставрації дотримувались критерію чіткого розмежування між оригінальними та новими матеріалами. Реставрація портика не була завершена до 2020 року.

У той же час, архітектору Рафаелю Монео доручили побудувати Музей римського театру Картахени , який урочисто відкрили 11 липня 2008 року.

image
Вівтар Юпітера, знайдений у римському театрі Картахени. Музей римського театру.
image
Рея Сільвія . Музей римського театру.

Архітектура

Конфігурація

Діаметр становить 87,6 метрів, вона вміщує близько 7 000 глядачів. Це одна з найбільших у римській Іспанії, її перевершують лише кавея в Кордубі (124,3 метри), кавея в Гадесі (120 метрів), кавея в Цезараугусті (107 метрів) та кавея в Клунії Сульпіції (91 метр). Театр був виритий майже повністю в скелі, використовуючи північний схил пагорба Кастільо-де-ла-Консепсьйон, що відповідає класичному типу театру на схилі пагорба, в якому вирізані нижня і центральна частини кавеї, хоча бічні частини будівлі мали б спиратися на склепінчасті галереї.

Архітектура споруди базується на моделі, розробленій Вітрувієм, і складається:

  • Мальовничий фасад із подвійною колонадою, де колони виготовлені з рожевого мармуру, а капітелі — з білого.
  • Оркестр - півколом перед сценою, де сиділи представники влади.
  • Кавея - місце, де, відповідно до соціального статусу, сиділи глядачі.
  • Авансцена - простір перед сценою.
  • Портик за сценою - обнесений портиком двір за сценою.
image
Аполлон. Музей римського театру.

Орнаментальні елементи

Театр був задуманий з амбітною орнаментальною програмою: здається, що багато витворів були виліплені з грецького мармуру в імператорських майстернях у самому Римі.

Багато матеріалів збереглися завдяки їх повторному використанню будівельним матеріалом у фундаменті пізнього римського ринку в 5 столітті.

Серед виявлених робіт були:

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. https://www.regmurcia.com/servlet/s.Sl?sit=a,75,c,371,m,1071&r=CeAP-1110-PORTADA_CENTRO_AMPLIADO
  3. https://murciaplaza.com/LosmuseosdelaReginrecibieron600000visitasen2019casilamitadfueronenelTeatroRomano
  4. https://www.laverdad.es/murcia/v/20120405/cartagena/restauracion-portico-teatro-romano-20120405.html
  5. https://viajes.nationalgeographic.com.es/a/cartagena-ciudad-que-viajar-imperio-romano_17875

Література

  • Mendiola Tebar, Eva María; García-Galán Ruiz, María Isabel (2003-2004). «Restauración de la escultura del Capite Velato de la calle Adarve, Cartagena (Murcia)». Anales de prehistoria y arqueología (Ediciones de la Universidad de Murcia) (19-20): 157-166. ISSN 0213-5663.
  • Ramallo Asensio, Sebastián F.; San Martín Moro, Pedro A.; Ruiz Valderas, Elena. Excavaciones arqueológicas en el teatro romano de Cartagena. Campaña de 1994.
  • Ramallo Asensio, Sebastián F.; Berrocal Caparrós, María del Carmen; Laiz Reverte, María Dolores (1996). «Informe sobre las excavaciones arqueológicas realizadas en los solares del entorno de la Casa-Palacio de la Condesa de Peralta (Teatro Romano de Cartagena). Campaña de 1990». Memorias de Arqueología (Murcia) (5): 171-182.
  • Елемент маркованого списку
  • García-Galán Ruiz, María Isabel (2005). «Restauración de materiales orgánicos pertenecientes al yacimiento de Cabezos Viejos, Archena». Verdolay (Museo Arqueológico de Murcia) (9): 355-374. ISSN 1130-9776.
  • Ruiz Valderas, Elena; García-Galán Ruiz, María Isabel; Murcia Muñoz, Antonio Javier; Ramallo Asensio, Sebastián F. (2005). «Intervenciones arqueológicas realizadas en el teatro romano de Cartagena durante el año 2004». En Collado Espejo, Pedro Enrique; Lechuga Galindo, Manuel; Sánchez González, María Belén, eds. XVI Jornadas de Patrimonio Histórico: intervenciones en el patrimonio arquitectónico, arqueológico y etnográfico de la Región de Murcia. Murcia: Servicio de Patrimonio Histórico de la Región de Murcia. pp. 260-263. .
  • Ramallo Asensio, Sebastián F.; San Martín Moro, Pedro A.; Ruiz Valderas, Elena. Informe sucinto de los resultados obtenidos en las excavaciones arqueológicas desarrolladas en el teatro de Cartagena durante el año 1997.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rimskij teatr u Kartaheni isp Teatro Romano de Cartagena davnorimskij teatr roztashovanij u Kartaheni Ispaniya Rimskij teatr KartaheniRimskij teatr Kartahena IspaniyaIstorichna spadshina Ispaniyi37 35 58 pn sh 0 59 02 zh d 37 59950000002777415 pn sh 0 984100000028 zh d 37 59950000002777415 0 984100000028 Koordinati 37 35 58 pn sh 0 59 02 zh d 37 59950000002777415 pn sh 0 984100000028 zh d 37 59950000002777415 0 984100000028Tip sporudiarheologichna pam yatka d i pam yatnik 1 RoztashuvannyaIspaniya KartahenaPochatok budivnictva5 1 rr do n e StilDavnorimska arhitekturaStand 1 PrisvyachennyaGaj Yulij Cezar Vipsanian 2 i Lucij Yulij Cezar Vipsanian 2 Vebsajtteatroromano cartagena esRimskij teatr Kartahena Ispaniya Rimskij teatr u VikishovishiZagalna informaciyaSporudu zveli mizh 5 i 1 rokami do n e Teatr vmishuvav blizko 7000 glyadachiv i vikoristovuvavsya do 3 stolittya pislya chogo opinivsya pid budivlyami piznishih periodiv V 1988 roci antichnu sporudu vidkriv arheolog z Universitetu Mursiyi j u pidsumku pid chas rozkopok pid jogo kerivnictvom vdalosya dosyagnuti togo shob teatr mozhna bulo vidviduvati yak muzej 21 sichnya 1999 roku teatr v Kartaheni ogolosili kulturnim nadbannyam u kategoriyi pam yatnikiv Ce najbilsh vidviduvana pam yatka i muzejnij prostir u regioni de v 2019 roci pobuvalo 251 633 vidviduvachiv sho stanovit ponad 40 vidviduvan usih muzeyiv regionu IstoriyaBudivnictvo Rimskij teatr buv pobudovanij za chasiv imperatora Avgusta U 44 roci do n e misto bulo pidneseno do rangu rimskoyi koloniyi pid nazvoyu Colonia Vrbs Iulia Nova Carthago C V I N C a nevdovzi pislya cogo imperator Avgust rozpochav realizaciyu ambitnogo planu z romanizaciyi ta urbanizaciyi mista Teatr buv prisvyachenij Luciyu Cezaryu ta onukam Oktaviana Avgusta chiyi imena vikarbuvani na dvoh velikih sirih marmurovih peremichkah nad shidnim ta zahidnim vhodami do teatru Z ciyeyi prichini vidomo sho vin buv pobudovanij mizh 5 i 1 rokami do nashoyi eri Vin buv pobudovanij z riznih materialiv vapnyak i marmur z Kabeso Gordo Torre Pacheko piskovik z miscevih kar yeriv koloni z chervonogo travertinu z Muli vsi skulpturni prikrasi teatru yaki buli zrobleni z bilogo p yatikutnogo marmuru z Greciyi i cilkom mozhlivo virizani v imperatorskih majsternyah v samomu Rimi i zavezeni do mista specialno dlya budivnictva teatru Sobor nad teatromKomercijnij kvartal nad teatrom U III stolitti pislya togo yak Karfagen stav rimskoyu provinciyeyu misto perezhilo pevnij demografichnij ta ekonomichnij pidjom U toj chas z yavilasya nova sporuda kolonadnij rinok yakij buv pobudovanij pryamo nad starim teatrom vikoristovuyuchi jogo materiali Takim chinom golovna plosha novogo rinku otrimala formu napivkola yaka ranishe bula chastinoyu teatru Velika chastina originalnih materialiv teatru takih yak koloni kapiteli i skulpturi bula vikoristana u budivnictvi cogo rinku Tak vidbulas perebudova ale priblizno 60 materialiv starogo teatru vse she zalishayetsya na svoyemu misci hocha j v inshomu viglyadi Pislya rujnuvannya mista vandalami u 425 roci cya rinkova plosha jmovirno bula silno poshkodzhena i vijshla z uzhitku Pid chas vidnovlennya rimskogo poryadku vizantijskim imperatorom Yustinianom I misto yake otrimalo novu nazvu Karfagen Spartariya bulo ne tilki rekonstrujovane ale j pereobladnane U VI stolitti na ruyinah rimskogo teatru bulo zvedeno novij komercijnij kvartal Sobor nad teatrom Kafedralnij sobor Kartaheni Santa Mariya la Major buv zvedenij nad vizantijskim kvartalom i nad verhnoyu kaveyeyu teatru v 13 stolitti Bagato stin soboru mistyat zalishki z riznih periodiv deyaki z nih mozhna vidnesti do teatru Viyavlennya ta restavraciyaTeatr vidkrili vipadkovo u 1988 roci koli rozpochalosya budivnictvo Centro regional de artesania Sporuda bula zahovana pid chislennimi sharami istorichnih periodiv vizantijskogo andaluzkogo piznoserednovichnogo a pro yiyi isnuvannya ne zalishilosya zhodnih zapisiv Take zahoronennya pid piznishimi sporudami dozvolilo zberegti veliku kilkist originalnih materialiv teatru na misci bilya 60 Restavraciya pam yatki sho i tak znahodilas u duzhe horoshomu stani provodilasya pid tehnichnim kerivnictvom arheologa Sebastyana Ramalo Asensio ta bula chastkovo zavershena u 2008 roci U cij restavraciyi dotrimuvalis kriteriyu chitkogo rozmezhuvannya mizh originalnimi ta novimi materialami Restavraciya portika ne bula zavershena do 2020 roku U toj zhe chas arhitektoru Rafaelyu Moneo doruchili pobuduvati Muzej rimskogo teatru Kartaheni yakij urochisto vidkrili 11 lipnya 2008 roku Vivtar Yupitera znajdenij u rimskomu teatri Kartaheni Muzej rimskogo teatru Reya Silviya Muzej rimskogo teatru ArhitekturaKonfiguraciya Diametr stanovit 87 6 metriv vona vmishuye blizko 7 000 glyadachiv Ce odna z najbilshih u rimskij Ispaniyi yiyi perevershuyut lishe kaveya v Kordubi 124 3 metri kaveya v Gadesi 120 metriv kaveya v Cezaraugusti 107 metriv ta kaveya v Kluniyi Sulpiciyi 91 metr Teatr buv viritij majzhe povnistyu v skeli vikoristovuyuchi pivnichnij shil pagorba Kastilo de la Konsepsjon sho vidpovidaye klasichnomu tipu teatru na shili pagorba v yakomu virizani nizhnya i centralna chastini kaveyi hocha bichni chastini budivli mali b spiratisya na sklepinchasti galereyi Arhitektura sporudi bazuyetsya na modeli rozroblenij Vitruviyem i skladayetsya Malovnichij fasad iz podvijnoyu kolonadoyu de koloni vigotovleni z rozhevogo marmuru a kapiteli z bilogo Orkestr pivkolom pered scenoyu de sidili predstavniki vladi Kaveya misce de vidpovidno do socialnogo statusu sidili glyadachi Avanscena prostir pered scenoyu Portik za scenoyu obnesenij portikom dvir za scenoyu Apollon Muzej rimskogo teatru Ornamentalni elementi Teatr buv zadumanij z ambitnoyu ornamentalnoyu programoyu zdayetsya sho bagato vitvoriv buli vilipleni z greckogo marmuru v imperatorskih majsternyah u samomu Rimi Bagato materialiv zbereglisya zavdyaki yih povtornomu vikoristannyu budivelnim materialom u fundamenti piznogo rimskogo rinku v 5 stolitti Sered viyavlenih robit buli Tri krugli vivtari prisvyacheni Kapitolijskij trijci Yupiteru Yunoni ta Minervi ta kortezhu Apollona Graciyam Muzam ta Godini Korinfski kapiteli malovnichogo frontonu Skulptura Apollona sho graye na citri Skulpturnij barelyef Reyi Silviyi PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 https www regmurcia com servlet s Sl sit a 75 c 371 m 1071 amp r CeAP 1110 PORTADA CENTRO AMPLIADO https murciaplaza com LosmuseosdelaReginrecibieron600000visitasen2019casilamitadfueronenelTeatroRomano https www laverdad es murcia v 20120405 cartagena restauracion portico teatro romano 20120405 html https viajes nationalgeographic com es a cartagena ciudad que viajar imperio romano 17875LiteraturaMendiola Tebar Eva Maria Garcia Galan Ruiz Maria Isabel 2003 2004 Restauracion de la escultura del Capite Velato de la calle Adarve Cartagena Murcia Anales de prehistoria y arqueologia Ediciones de la Universidad de Murcia 19 20 157 166 ISSN 0213 5663 Ramallo Asensio Sebastian F San Martin Moro Pedro A Ruiz Valderas Elena Excavaciones arqueologicas en el teatro romano de Cartagena Campana de 1994 Ramallo Asensio Sebastian F Berrocal Caparros Maria del Carmen Laiz Reverte Maria Dolores 1996 Informe sobre las excavaciones arqueologicas realizadas en los solares del entorno de la Casa Palacio de la Condesa de Peralta Teatro Romano de Cartagena Campana de 1990 Memorias de Arqueologia Murcia 5 171 182 Element markovanogo spisku Garcia Galan Ruiz Maria Isabel 2005 Restauracion de materiales organicos pertenecientes al yacimiento de Cabezos Viejos Archena Verdolay Museo Arqueologico de Murcia 9 355 374 ISSN 1130 9776 Ruiz Valderas Elena Garcia Galan Ruiz Maria Isabel Murcia Munoz Antonio Javier Ramallo Asensio Sebastian F 2005 Intervenciones arqueologicas realizadas en el teatro romano de Cartagena durante el ano 2004 En Collado Espejo Pedro Enrique Lechuga Galindo Manuel Sanchez Gonzalez Maria Belen eds XVI Jornadas de Patrimonio Historico intervenciones en el patrimonio arquitectonico arqueologico y etnografico de la Region de Murcia Murcia Servicio de Patrimonio Historico de la Region de Murcia pp 260 263 ISBN 84 7564 318 3 Ramallo Asensio Sebastian F San Martin Moro Pedro A Ruiz Valderas Elena Informe sucinto de los resultados obtenidos en las excavaciones arqueologicas desarrolladas en el teatro de Cartagena durante el ano 1997

Дата публікації:
Топ