Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||
Римська комуна (італ. Comune di Roma) — спроба створення уряду за зразком старої Римської республіки на противагу світській владі вищої знаті й папи, яку було здійснено 1144 року. Революціонери створили сенат за зразком стародавнього попередника та розділили Рим на 14 районів, від кожного з яких обирались по чотири сенатори (загалом 56). Ці сенатори обрали своїм лідером , сина римського консула , й надали йому титул патриція, оскільки консул також вважався застарілим шляхетським званням.
Комуна проголосила про свою вірність більш віддаленій владі — імператору Священної Римської імперії. Після цього вона почала перемовини з новообраним папою Луцієм II, вимагаючи, щоб він відмовився від світської влади та залишив за собою винятково церковні функції.
Луцій зібрав сили й здійснив напад на Вічне Місто, проте захисники республіки відбили напад, а сам папа загинув від поранення після того, як йому в голову влучили каменем.
Наступний папа, Євгеній III, не міг прийняти посвяту в місті, але зрештою досяг домовленості з новою владою, яка змістила П'єрлеоні. Папа повернувся в Рим на Різдво 1145 року. Втім, у березні наступного року був змушений знову залишити місто.
Папа повернувся 1148 року й відлучив від церкви Арнольда Брешіанського, політичного терориста, який вступив до комуни та став її головним ідеологом.
Папа проживав у Тоскані з 1149-го. Тому папська влада в Римі не була встановлена до 1152. Однак, існування Республіки було нестабільним, і наступний папа, Адріан IV, умовив імператора Фрідріха Барбароссу надати йому армію, щоб виступити проти міста. В результаті Арнольд з Брешії був заарештований, засуджений та спалений на вогнищі 1155 року.
1188 року, невдовзі після вступу на посаду, папа Климент III зміг нівелювати півсторічний конфлікт між папством та громадянами Рима, підписавши , за яким громадянам було дозволено обирати суддів, префекта призначав імператор, а папа мав суверенні права на його території.
Джерела
- Gregorovius, Ferdinand. History of the City of Rome in the Middle Ages.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimska komuna Comune di Roma 1144 1193 PraporMova i ItalijskaForma pravlinnya Respublika Misto derzhava Rimska komuna ital Comune di Roma sproba stvorennya uryadu za zrazkom staroyi Rimskoyi respubliki na protivagu svitskij vladi vishoyi znati j papi yaku bulo zdijsneno 1144 roku Revolyucioneri stvorili senat za zrazkom starodavnogo poperednika ta rozdilili Rim na 14 rajoniv vid kozhnogo z yakih obiralis po chotiri senatori zagalom 56 Ci senatori obrali svoyim liderom sina rimskogo konsula j nadali jomu titul patriciya oskilki konsul takozh vvazhavsya zastarilim shlyahetskim zvannyam Komuna progolosila pro svoyu virnist bilsh viddalenij vladi imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pislya cogo vona pochala peremovini z novoobranim papoyu Luciyem II vimagayuchi shob vin vidmovivsya vid svitskoyi vladi ta zalishiv za soboyu vinyatkovo cerkovni funkciyi Lucij zibrav sili j zdijsniv napad na Vichne Misto prote zahisniki respubliki vidbili napad a sam papa zaginuv vid poranennya pislya togo yak jomu v golovu vluchili kamenem Nastupnij papa Yevgenij III ne mig prijnyati posvyatu v misti ale zreshtoyu dosyag domovlenosti z novoyu vladoyu yaka zmistila P yerleoni Papa povernuvsya v Rim na Rizdvo 1145 roku Vtim u berezni nastupnogo roku buv zmushenij znovu zalishiti misto Papa povernuvsya 1148 roku j vidluchiv vid cerkvi Arnolda Breshianskogo politichnogo terorista yakij vstupiv do komuni ta stav yiyi golovnim ideologom Papa prozhivav u Toskani z 1149 go Tomu papska vlada v Rimi ne bula vstanovlena do 1152 Odnak isnuvannya Respubliki bulo nestabilnim i nastupnij papa Adrian IV umoviv imperatora Fridriha Barbarossu nadati jomu armiyu shob vistupiti proti mista V rezultati Arnold z Breshiyi buv zaareshtovanij zasudzhenij ta spalenij na vognishi 1155 roku 1188 roku nevdovzi pislya vstupu na posadu papa Kliment III zmig nivelyuvati pivstorichnij konflikt mizh papstvom ta gromadyanami Rima pidpisavshi za yakim gromadyanam bulo dozvoleno obirati suddiv prefekta priznachav imperator a papa mav suverenni prava na jogo teritoriyi DzherelaGregorovius Ferdinand History of the City of Rome in the Middle Ages