Ренато Баретич

Рена́то Баре́тич (Renato Baretić; *12 квітня 1963, Загреб, СФРЮ, нині Хорватія) — хорватський поет, письменник і журналіст; автор одного з найпопулярніших романів у хорватській літературі останніх років (2000-ні) «Восьмий уповноважений» (Osmi povjerenik, 2003), який був відзначений багатьма національними літературними преміями. Живе і працює в Спліті.

Ренато Баретич
Народився	12 квітня 1963(1963-04-12) (61 рік) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Країна	Хорватія
Діяльність	журналіст, поет, письменник
Сфера роботи	література^[1] і журналістика^[1]
Alma mater	Загребський університет
Нагороди	Премія Владимира Назора (2003)

Біографія

Народився у Загребі в 1963 році. Навчався на філософському факультеті і факультеті політичних наук Загребського університету, вивчав журналістику та стилістику, готував дипломну працю про автопоетику Івана Сламніга.

В літературу Баретич увійшов поетичною збіркою, яка ґрунтувалася на дотепі та іронії («Слова з кишень» / Riječi iz džepova, 1998). На той час він уже був визнаним журналістом і починаючи з 1996 року жив у Спліті.

Соціальні нариси Баретича, імпульсом для яких стали телевізійні передачі (тексти опубліковані 2005 року у збірці «Кадри кадру» (Kadrovi kadra) — цікава і прониклива картина хорватського життя часів посткомуністичного розшарування.

Magnum opus Ренато Баретича дотепер — роман «Восьмий уповноважений» (Osmi povjerenik, 2003), який став абсолютним «літературним хітом»-бестселером у Хорватії, і за який автор дістав практично всі можливі національні літературні премії (Владимира Назора, Августа Шеноа, Івана Горана Ковачича, Ксавера Шандора Г'яльського, «Циклоп»).

Ось як відомий хорватський літературознавець Влахо Богішич характеризує літературний стиль Баретича, зокрема у «Восьмому уповноваженому» (джерело: Нотатки про письменників // Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006. — С. 304):

Вміщуючи у белетристичні рамки замальовки з життя суспільства, він [Ренато Баретич] зумів, передовсім у романі «Восьмий уповноважений» створити специфічний у плані мови й просторової структури світ референтної оповіді, асоціативні поля якої збіглися з емоційними потребами публіки. Значеннєвий зсув, який маскується в оповіданнях мовною грою, підкреслюється певною гумористичною — швидше сумною, ніж сатиричною — забарвленістю.

Ренато Баретич є таком відомим хорватським поетом-пісенником, має досвід ТБ-роботи. Він — батько двох дітей.

З Україною Ренато Баретича пов'язує відвідання найбільшого національного Форуму видавців у Львові та український переклад його оповідання, надрукований в антології сучасної хорватської прози «Хорватська Мозаїка» (Х.: «ФОЛІО», 2006).

Бібліографія

• Riječi iz džepova, збірка поезій (1998);
• Osmi povjerenik, роман (2003);
• Kadrovi kadra, збірка телевізійних колонок (2005);
• Kome ćemo slati razglednice, збірка поезій (2005);
• Pričaj mi o njoj («Розкажи мені про неї»), роман (2006);
• Hotel Grand («Готель Гранд»), роман (2008).

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863

Посилання

• Нотатки про письменників // Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006. — С. 307—308