Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Семе́нович Ремболо́вич (інколи Рембалович) (28 січня 1897, м. Городня, Чернігівська губернія, Російська імперія — 8 вересня 1950, м. Станіслав) — підполковник Армії УНР, полковник Української повстанської армії, командир саперної роти Ваффен-гауптштурмфюрер.
| Іван Семенович Ремболович | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Штабскапітан Підполковник Полковник | |||||||||||||
 Іван Ремболович | |||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||
| Народження | 28 січня 1897 м. Городня, Чернігівської губернії,  Російська імперія | ||||||||||||
| Смерть | 8 вересня 1950 (53 роки) м. Станіслав (тепер Івано-Франківськ,  Україна),  УРСР,  СРСР | ||||||||||||
| Псевдо | «Кропива», «полковник Болбачан» | ||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||
| Приналежність | Російська імперія УНР Українська держава (1941) | ||||||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР УПА | ||||||||||||
| Формування |  14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» | ||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||
| Командування | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||
Російської імперії
Нагороди Німеччини
| |||||||||||||
Лицар Хреста Воєнних заслуг II класу з мечами (Третій Рейх).
Біографія
Народився у м. Городня Чернігівської губернії в родині службовця земської управи. В 1905 вступив до Городнянського земського училища, продовжив навчання в Городнянському чотирьохкласному училищі, яке й закінчив на початку Першої світової війни. Здавши екзамен за 6-й клас гімназії, записався в армію добровольцем.
У російській армії
Будучи вже на військовій службі, закінчив Віленське військове училище (Полтава, 1915). Учасник Першої світової війни. Служив молодшим офіцером саперної команди 19-го Костромського піхотного полку при 3-ій піхотній дивізії. У 1917 р. — помічник дивізійного інженера 5-ї піхотної дивізії. Останнє звання в російській армії — штабс-капітан. За відвагу і мужність нагороджений орденами Святого Станіслава ІІІ ст., Святої Анни ІІІ ст. та Святого Володимира IV ст.
В Армії УНР
На початку 1918 р. — командир сотні Вільного Козацтва у Городні. Згодом — командир пішої півсотні городнянської повітової військової комендатури.
З 4 січня 1919 р. — старшина 20-го Павлоградського кінного полку Дієвої армії УНР. З 18 січня 1919 р. — старшина Кінного полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.
З травня 1919 р. — начальник відділу зв'язку штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. У грудні 1919 р. був інтернований польською владою у Луцьку.
З лютого 1920 р. служив у 2-й (згодом — 6-й Січовій) дивізії Армії УНР. 3 4 серпня 1920 р. — начальник відділення зв'язку штабу Армії УНР.
З 27 жовтня 1921 р. — начальник оперативного відділу штабу Київської повстанчої дивізії Української Повстанської армії Юрія Тютюнника. Учасник Другого Зимового походу. Брав участь у бою за Коростень. 12 листопада 1921 р. був поранений. 17 листопада 1921 р. під с. Малі Миньки потрапив до полону, втік з-під розстрілу.
У дивізії «Галичина»
У 1920—30-х жив у еміграції у Варшаві та в селі Корнич Коломийського повіту. Влітку 1943 року вступив до Добровольчої дивізії СС «Галичина». Очолював штурмовий батальйон. У битві під Бродами дістав важке поранення, у лікарні ампутували ногу, згодом лікувався в Унівській лаврі.
Контакти з УПА
У листопаді 1944 р. прибув до Коломийського району та встановив контакти з місцевими відділами Української повстанської армії, зокрема з окружним провідником Коломийщини «Борисом»-Легким Григорієм. Отримав підпільне псевдо «полковник Болбачан». У зв'язку з інвалідністю, участі у бойових операціях не брав, але серед повстанців користувався великою повагою за минулі бойові подвиги, отримував матеріальну допомогу від УПА.
Загибель
6 листопада 1949 р. був схоплений загоном МДБ у с. Космач Яблунівського району. Полковник понад півроку був під слідством НКВС, нікого не видав і 15 травня 1950 був засуджений до смертної кари, яку виконали 8 вересня цього ж року.
Голова Управи Івано-Франківської станиці Галицького братства вояків Першої української дивізії «Галичина» Української Національної Армії Володимир Малкош доповнює зібрану інформацію про уродженця Чернігівщини:
У 1943 році, коли створювалася згадана дивізія, підполковник вступив до неї добровільно, як і багато учасників різних військових формувань. Вони сподівалися, що після того, як Німеччина програє війну (тоді в цьому вже ніхто не сумнівався), між західними альянсами й СРСР дійде до конфронтації, і тоді добре озброєна і навчена Дивізія разом з УПА стане ядром українського війська, без якого неможливо вибороти незалежність України. Лише Німеччина тоді могла і мала бажання воювати проти більшовиків, і з цього українці хотіли скористатися. Крім Гітлера і його нацистської партії, були в Німеччині сили, що мислили реально і тверезо, вони намагалися усунути Гітлера силоміць і прихильно ставилися до українців. За таких обставин Іван Ремболович пройшов у Дивізії перепідготовку і одержав звання сотника: з огляду на вік і слабке знання їхньої мови, німці не погодилися зберегти його попереднє військове звання. У битві під Бродами в липні 1944 року він командував саперною сотнею, а згодом — саперним куренем. У тому бою його вразила куля, і всі гадали, що сотник загинув — в умовах оточення і прориву це було неможливо перевірити, тож у "Списках полеглих воїнів Першої української дивізії "Галичина" УНА" він числиться як такий, що, за свідченнями очевидців, загинув смертю героя. На меморіальному цвинтарі Дивізії біля міста Золочева Львівської області сотникові Ремболовичу встановлено символічний хрест.
Вшанування пам'яті
- В Івано-Франківську є Вулиця Івана Ремболовича.
- У місті Чернігів провулок Некрасова перейменували на вулицю Івана Ремболовича.
Разом з тим він офіційно не реабілітований: Прокуратура Івано-Франківська 27 липня 1994 року відмовилась його реабілітовувати через його службу в СС.
Нагороди
Нагороди Російської імперії
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня
- Орден Святої Анни 3-го ступеня
- Орден Святої Анни 4-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня
Нагороди Третього Рейху
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами — за бої у складі БГ «Байєрсдорф»
Див. також
Нареченою Івана Ремболовича була Світлана Харченко, полковий лікар 7-го Синього полку, яку більшовики забили прикладами в серпні 1919.
Примітки
- Сайт "Історичний клуб «Холодний Яр»[недоступне посилання]
- Нація і Держава. ГЕРОЙ БАЗАРУ Й УПА ЧЕРНІГІВЧАНИН ІВАН РЕМБОЛОВИЧ ДОСІ НЕ РЕАБІЛІТОВАНИЙ. Любов Потапенко. 21.07.2005
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Коваль Роман. Іван Ремболович. — Київ-Вінниця: Історичний клуб «Холодний Яр», 2012
Посилання
- Вийшла книга про Івана Ремболовича — бійця армії УНР, дивізії «Галичина» і УПА
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Seme novich Rembolo vich inkoli Rembalovich 28 sichnya 1897 m Gorodnya Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 8 veresnya 1950 m Stanislav pidpolkovnik Armiyi UNR polkovnik Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi komandir sapernoyi roti Vaffen gauptshturmfyurer Ivan Semenovich Rembolovich Shtabskapitan Pidpolkovnik PolkovnikIvan RembolovichZagalna informaciyaNarodzhennya28 sichnya 1897 1897 01 28 m Gorodnya Chernigivskoyi guberniyi Rosijska imperiyaSmert8 veresnya 1950 1950 09 08 53 roki m Stanislav teper Ivano Frankivsk Ukrayina URSR SRSRPsevdo Kropiva polkovnik Bolbachan Vijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya UNR Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS Armiya UNR UPAFormuvannya 14 ta grenaderska diviziya Vaffen SS Galichina Vijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Drugij Zimovij pohid Druga svitova vijna Bij pid BrodamiKomanduvannyaNachalnik viddilu zv yazku shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNRtraven 1919 gruden 1919 Nachalnik viddilennya zv yazku shtabu Armiyi UNR4 serpnya 1920 27 zhovtnya 1921 Nachalnik OVSh Kiyivskoyi povstanchoyi diviziyi Ukrayinskoyi Povstanskoyi armiyi Yu Tyutyunnika27 zhovtnya 1921 17 listopada 1921Nagorodi ta vidznakiRosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Nagorodi Nimechchini Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Licar Hresta Voyennih zaslug II klasu z mechami Tretij Rejh BiografiyaNarodivsya u m Gorodnya Chernigivskoyi guberniyi v rodini sluzhbovcya zemskoyi upravi V 1905 vstupiv do Gorodnyanskogo zemskogo uchilisha prodovzhiv navchannya v Gorodnyanskomu chotirohklasnomu uchilishi yake j zakinchiv na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Zdavshi ekzamen za 6 j klas gimnaziyi zapisavsya v armiyu dobrovolcem U rosijskij armiyi Buduchi vzhe na vijskovij sluzhbi zakinchiv Vilenske vijskove uchilishe Poltava 1915 Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Sluzhiv molodshim oficerom sapernoyi komandi 19 go Kostromskogo pihotnogo polku pri 3 ij pihotnij diviziyi U 1917 r pomichnik divizijnogo inzhenera 5 yi pihotnoyi diviziyi Ostannye zvannya v rosijskij armiyi shtabs kapitan Za vidvagu i muzhnist nagorodzhenij ordenami Svyatogo Stanislava III st Svyatoyi Anni III st ta Svyatogo Volodimira IV st V Armiyi UNR Na pochatku 1918 r komandir sotni Vilnogo Kozactva u Gorodni Zgodom komandir pishoyi pivsotni gorodnyanskoyi povitovoyi vijskovoyi komendaturi Z 4 sichnya 1919 r starshina 20 go Pavlogradskogo kinnogo polku Diyevoyi armiyi UNR Z 18 sichnya 1919 r starshina Kinnogo polku Sichovih strilciv Diyevoyi armiyi UNR Z travnya 1919 r nachalnik viddilu zv yazku shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR U grudni 1919 r buv internovanij polskoyu vladoyu u Lucku Z lyutogo 1920 r sluzhiv u 2 j zgodom 6 j Sichovij diviziyi Armiyi UNR 3 4 serpnya 1920 r nachalnik viddilennya zv yazku shtabu Armiyi UNR Z 27 zhovtnya 1921 r nachalnik operativnogo viddilu shtabu Kiyivskoyi povstanchoyi diviziyi Ukrayinskoyi Povstanskoyi armiyi Yuriya Tyutyunnika Uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu Brav uchast u boyu za Korosten 12 listopada 1921 r buv poranenij 17 listopada 1921 r pid s Mali Minki potrapiv do polonu vtik z pid rozstrilu U diviziyi Galichina Mogila Ivana Rembolovicha na cvintari voyiniv diviziyi SS Galichina U 1920 30 h zhiv u emigraciyi u Varshavi ta v seli Kornich Kolomijskogo povitu Vlitku 1943 roku vstupiv do Dobrovolchoyi diviziyi SS Galichina Ocholyuvav shturmovij bataljon U bitvi pid Brodami distav vazhke poranennya u likarni amputuvali nogu zgodom likuvavsya v Univskij lavri Kontakti z UPA U listopadi 1944 r pribuv do Kolomijskogo rajonu ta vstanoviv kontakti z miscevimi viddilami Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi zokrema z okruzhnim providnikom Kolomijshini Borisom Legkim Grigoriyem Otrimav pidpilne psevdo polkovnik Bolbachan U zv yazku z invalidnistyu uchasti u bojovih operaciyah ne brav ale sered povstanciv koristuvavsya velikoyu povagoyu za minuli bojovi podvigi otrimuvav materialnu dopomogu vid UPA Zagibel 6 listopada 1949 r buv shoplenij zagonom MDB u s Kosmach Yablunivskogo rajonu Polkovnik ponad pivroku buv pid slidstvom NKVS nikogo ne vidav i 15 travnya 1950 buv zasudzhenij do smertnoyi kari yaku vikonali 8 veresnya cogo zh roku Golova Upravi Ivano Frankivskoyi stanici Galickogo bratstva voyakiv Pershoyi ukrayinskoyi diviziyi Galichina Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi Volodimir Malkosh dopovnyuye zibranu informaciyu pro urodzhencya Chernigivshini Tablichka na mogili U 1943 roci koli stvoryuvalasya zgadana diviziya pidpolkovnik vstupiv do neyi dobrovilno yak i bagato uchasnikiv riznih vijskovih formuvan Voni spodivalisya sho pislya togo yak Nimechchina prograye vijnu todi v comu vzhe nihto ne sumnivavsya mizh zahidnimi alyansami j SRSR dijde do konfrontaciyi i todi dobre ozbroyena i navchena Diviziya razom z UPA stane yadrom ukrayinskogo vijska bez yakogo nemozhlivo viboroti nezalezhnist Ukrayini Lishe Nimechchina todi mogla i mala bazhannya voyuvati proti bilshovikiv i z cogo ukrayinci hotili skoristatisya Krim Gitlera i jogo nacistskoyi partiyi buli v Nimechchini sili sho mislili realno i tverezo voni namagalisya usunuti Gitlera silomic i prihilno stavilisya do ukrayinciv Za takih obstavin Ivan Rembolovich projshov u Diviziyi perepidgotovku i oderzhav zvannya sotnika z oglyadu na vik i slabke znannya yihnoyi movi nimci ne pogodilisya zberegti jogo poperednye vijskove zvannya U bitvi pid Brodami v lipni 1944 roku vin komanduvav sapernoyu sotneyu a zgodom sapernim kurenem U tomu boyu jogo vrazila kulya i vsi gadali sho sotnik zaginuv v umovah otochennya i prorivu ce bulo nemozhlivo pereviriti tozh u Spiskah poleglih voyiniv Pershoyi ukrayinskoyi diviziyi Galichina UNA vin chislitsya yak takij sho za svidchennyami ochevidciv zaginuv smertyu geroya Na memorialnomu cvintari Diviziyi bilya mista Zolocheva Lvivskoyi oblasti sotnikovi Rembolovichu vstanovleno simvolichnij hrest Vshanuvannya pam yatiV Ivano Frankivsku ye Vulicya Ivana Rembolovicha U misti Chernigiv provulok Nekrasova perejmenuvali na vulicyu Ivana Rembolovicha Razom z tim vin oficijno ne reabilitovanij Prokuratura Ivano Frankivska 27 lipnya 1994 roku vidmovilas jogo reabilitovuvati cherez jogo sluzhbu v SS NagorodiNagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya Nagorodi Tretogo Rejhu Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami za boyi u skladi BG Bajyersdorf Div takozhNarechenoyu Ivana Rembolovicha bula Svitlana Harchenko polkovij likar 7 go Sinogo polku yaku bilshoviki zabili prikladami v serpni 1919 PrimitkiSajt Istorichnij klub Holodnij Yar nedostupne posilannya Naciya i Derzhava GEROJ BAZARU J UPA ChERNIGIVChANIN IVAN REMBOLOVICh DOSI NE REABILITOVANIJ Lyubov Potapenko 21 07 2005LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Koval Roman Ivan Rembolovich Kiyiv Vinnicya Istorichnij klub Holodnij Yar 2012 ISBN 978 617 533 061 6PosilannyaVijshla kniga pro Ivana Rembolovicha bijcya armiyi UNR diviziyi Galichina i UPADiv takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA