Раффі (вірм. Րաֆֆի справжнє ім'я Акоп Мелік-Мірзоевич Мелік-Акопян, вірм. Հակոբ Մելիք-Միրզայի Մելիք-Հակոբյան, Паяджук, Салмастскій повіт, Персія — 24 квітня (6 травня) 1888, Тифліс) — вірменський письменник і поет, автор історичних романів, художньо-етнографічних нарисів.
Раффі | |
---|---|
Акоп Мелік-Мірзоевич Мелік-Акопян | |
Ім'я при народженні | вірм. Յակոբ Մելիք-Յակոբեան |
Псевдо | Րաֆֆի |
Народився | 1835[2][3][…] d, d, d, d, Західний Азербайджан, Іран |
Помер | 25 квітня 1888[1] Тифліс, Російська імперія[5] |
Поховання | Пантеон Ходживанка |
Громадянство | Персія |
Національність | вірменин |
Місце проживання | Тбілісі |
Діяльність | ПисьменникПоет |
Відомий завдяки | вірменський письменник |
Знання мов | вірменська |
Роки активності | з 1860 |
Magnum opus | d, d, d, d, d і Q21209762? |
|
Біографія
Народився в Персії, в багатій дворянській родині. Навчався в тифліській гімназії.
Багато подорожував Персією, Росією та Турецькою (Західною) Вірменією. Деякий час працював учителем у вірменських народних школах на Кавказі . Твори Раффі почали друкуватися з 1860 року.
Раффі був великим патріотом свого народу, на думку енциклопедії «Британіка», «затятим націоналістом» . У своїх творах закликав вірмен не сподіватися на звільнення від турецького панування за допомогою Європи і сподіватися на свої власні сили.
Його твори видавалися в різних друкованих органах (в тому числі і в журналі «Мшак», редактор — князь Григор Арцруни) і користувалися великою популярністю в освічених колах вірменської громади XIX століття. Незважаючи на велику популярність, сам Раффі жив скромно і помер у бідності.
Раффі похований в Тифлісі (Тбілісі), в Ходживанці, де також покояться Ованес Туманян, Ґабріель Сундукян, Газарос Агаян, Перч Прошян, Мурацан, Церенц, Джівані, Нар-Дос, Григір Арцруни та інші.
Твори Раффі перекладені багатьма мовами світу.
Твори Раффі
Серед найбільш відомих творінь Раффі можна назвати такі історичні романи, як «Хент», «Давид-бек», " Самвел ", « Щоденник хрестокрада», «Іскри», а також праця з історії Нагірного Карабаху «Мелікств Хамси».
Екранізації творів
Відомі адреси
Тбілісі, вул. Чонкадзе , 3 (меморіальна дошка)
Література
- Раффі // Коротка літературна енциклопедія / гл. ред. А. А. Сурков . — М.: Радянська енциклопедія, 1962—1978.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/489442/Raffi
- Swartz A. Open Library — 2007.
- Encyclopædia Britannica
- Раффи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Раффі — стаття з Британника
Посилання
- Літературна біографія Раффі [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Книги Раффі в електронній бібліотеці Вірменського світового товариства [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Raffi virm Րաֆֆի spravzhnye im ya Akop Melik Mirzoevich Melik Akopyan virm Հակոբ Մելիք Միրզայի Մելիք Հակոբյան Payadzhuk Salmastskij povit Persiya 24 kvitnya 6 travnya 1888 Tiflis virmenskij pismennik i poet avtor istorichnih romaniv hudozhno etnografichnih narisiv RaffiAkop Melik Mirzoevich Melik AkopyanIm ya pri narodzhennivirm Յակոբ Մելիք ՅակոբեանPsevdoՐաֆֆիNarodivsya1835 2 3 d d d d Zahidnij Azerbajdzhan IranPomer25 kvitnya 1888 1888 04 25 1 Tiflis Rosijska imperiya 5 PohovannyaPanteon HodzhivankaGromadyanstvoPersiyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaTbilisiDiyalnistPismennikPoetVidomij zavdyakivirmenskij pismennikZnannya movvirmenskaRoki aktivnostiz 1860Magnum opusd d d d d i Q21209762 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Persiyi v bagatij dvoryanskij rodini Navchavsya v tifliskij gimnaziyi Bagato podorozhuvav Persiyeyu Rosiyeyu ta Tureckoyu Zahidnoyu Virmeniyeyu Deyakij chas pracyuvav uchitelem u virmenskih narodnih shkolah na Kavkazi Tvori Raffi pochali drukuvatisya z 1860 roku Raffi buv velikim patriotom svogo narodu na dumku enciklopediyi Britanika zatyatim nacionalistom U svoyih tvorah zaklikav virmen ne spodivatisya na zvilnennya vid tureckogo panuvannya za dopomogoyu Yevropi i spodivatisya na svoyi vlasni sili Jogo tvori vidavalisya v riznih drukovanih organah v tomu chisli i v zhurnali Mshak redaktor knyaz Grigor Arcruni i koristuvalisya velikoyu populyarnistyu v osvichenih kolah virmenskoyi gromadi XIX stolittya Nezvazhayuchi na veliku populyarnist sam Raffi zhiv skromno i pomer u bidnosti Mogila v Tbilisi Raffi pohovanij v Tiflisi Tbilisi v Hodzhivanci de takozh pokoyatsya Ovanes Tumanyan Gabriel Sundukyan Gazaros Agayan Perch Proshyan Muracan Cerenc Dzhivani Nar Dos Grigir Arcruni ta inshi Tvori Raffi perekladeni bagatma movami svitu Tvori RaffiSered najbilsh vidomih tvorin Raffi mozhna nazvati taki istorichni romani yak Hent David bek Samvel Shodennik hrestokrada Iskri a takozh pracya z istoriyi Nagirnogo Karabahu Melikstv Hamsi Ekranizaciyi tvoriv1927 Has Push 1943 David Bek 2009 Shodennik hrestokrada Vidomi adresiTbilisi vul Chonkadze 3 memorialna doshka LiteraturaRaffi Korotka literaturna enciklopediya gl red A A Surkov M Radyanska enciklopediya 1962 1978 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 http www britannica com EBchecked topic 489442 Raffi Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Raffi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Raffi stattya z BritannikaPosilannyaLiteraturna biografiya Raffi 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Knigi Raffi v elektronnij biblioteci Virmenskogo svitovogo tovaristva 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine