Рафаель Хосе Урданета-і-Фаріа (ісп. Rafael José Urdaneta y Faría; 24 жовтня 1788 — 23 серпня 1845) — американський військовий і політичний діяч.
Рафаель Урданета | |||
| |||
---|---|---|---|
4 вересня 1830 — 30 квітня 1831 року | |||
Попередник: | Хоакін Москера | ||
Наступник: | Президія у складі: | ||
Ім'я при народженні: | ісп. Rafael José Urdaneta Farías | ||
Народження: | 24 жовтня 1788[1] Маракайбо, Венесуела | ||
Смерть: | 23 серпня 1845[1](56 років) Венесуела | ||
Поховання: | Національний пантеон Венесуели | ||
Країна: | Венесуела | ||
Релігія: | римо-католик[d] | ||
Освіта: | d і d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d[2] і d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Рафаель Урданета народився в 1788 році в Маракайбо; його батьками були Мігель Херонімо Урданета-Баррененчеа-і-Троконіс і Марія Алехандріна Фаріас-Хіменес-де-Урданета. Він навчався в Каракаський семінарії, в 1804 році переїхав до Санта-Фе-де-Богота, де навчався в Коледжі Св. Варфоломія. У 1810 році взяв участь у революційних подіях і вступив в армію, де став сподвижником Сімона Болівара. Разом з останнім брав участь у визволенні Південної Америки від іспанського панування, після утворення Великої Колумбії був міністром оборони.
У 1830 році Болівар пішов у відставку з поста президента країни, і новим президентом став Хоакін Москера; в зв'язку з його постійними хворобами реальна влада зосередилася в руках віце-президента Домінго Кайседо. В цей час в Боготі розміщувалося два батальйону військ: з венесуельців, лояльних Болівару (і Урданеті), і з колумбійців, лояльних Сантандеру. Кайседо наказав передислокувати венесуельський батальйон в місто Тунха, що викликало хвилювання серед проживаючих в Боготі венесуельців. У подальшій сутичці батальйон венесуельців розгромив батальйон колумбійців, і президент Москера з віце-президентом Кайседо покинули столицю. Щоб врятувати країну від розвалу (і сподіваючись повернути Болівара на пост президента) Урданета 5 вересня 1830 проголосив себе главою держави.
Однак генерали-колумбійці відмовили Урданеті в підтримці, і почали бойові дії проти нього. Генерали Обандо і Лопес взяли під контроль південь країни, а генерал Сальвадор Кордова — північ. 14 квітня 1831 року ці фірми проголосили Кайседо законним і. о. президента, і зажадали від Урданети почати мирні переговори. Урданета погодився, і 28 квітня обидві сторони підписали а Апулія угода, відповідно до якого Урданета повернув владу Кайседо.
Після розпаду Великої Колумбії Урданета став жити в Венесуелі, і помер під час дипломатичної місії в Європі.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Marietheres Angerpointner
Посилання
- http://wsp.presidencia.gov.co/asiescolombia/presidentes/gc_04.html [Архівовано 21 липня 2013 у WebCite]
- Los Generales de Bolívar [ 18 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Urdaneta a druge materine prizvishe Faria Rafael Hose Urdaneta i Faria isp Rafael Jose Urdaneta y Faria 24 zhovtnya 1788 23 serpnya 1845 amerikanskij vijskovij i politichnij diyach Rafael UrdanetaPrapor v o prezidenta Velikoyi Kolumbiyi4 veresnya 1830 30 kvitnya 1831 rokuPoperednik Hoakin MoskeraNastupnik Prezidiya u skladi Hose Migel Pej Heronimo de Mendosa Galavis Huan Garsiya del Rio Im ya pri narodzhenni isp Rafael Jose Urdaneta FariasNarodzhennya 24 zhovtnya 1788 1788 10 24 1 Marakajbo VenesuelaSmert 23 serpnya 1845 1845 08 23 1 56 rokiv VenesuelaPohovannya Nacionalnij panteon VenesueliKrayina VenesuelaReligiya rimo katolik d Osvita d i dShlyub dDiti d 2 i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRafael Urdaneta narodivsya v 1788 roci v Marakajbo jogo batkami buli Migel Heronimo Urdaneta Barrenenchea i Trokonis i Mariya Alehandrina Farias Himenes de Urdaneta Vin navchavsya v Karakaskij seminariyi v 1804 roci pereyihav do Santa Fe de Bogota de navchavsya v Koledzhi Sv Varfolomiya U 1810 roci vzyav uchast u revolyucijnih podiyah i vstupiv v armiyu de stav spodvizhnikom Simona Bolivara Razom z ostannim brav uchast u vizvolenni Pivdennoyi Ameriki vid ispanskogo panuvannya pislya utvorennya Velikoyi Kolumbiyi buv ministrom oboroni U 1830 roci Bolivar pishov u vidstavku z posta prezidenta krayini i novim prezidentom stav Hoakin Moskera v zv yazku z jogo postijnimi hvorobami realna vlada zoseredilasya v rukah vice prezidenta Domingo Kajsedo V cej chas v Bogoti rozmishuvalosya dva bataljonu vijsk z venesuelciv loyalnih Bolivaru i Urdaneti i z kolumbijciv loyalnih Santanderu Kajsedo nakazav peredislokuvati venesuelskij bataljon v misto Tunha sho viklikalo hvilyuvannya sered prozhivayuchih v Bogoti venesuelciv U podalshij sutichci bataljon venesuelciv rozgromiv bataljon kolumbijciv i prezident Moskera z vice prezidentom Kajsedo pokinuli stolicyu Shob vryatuvati krayinu vid rozvalu i spodivayuchis povernuti Bolivara na post prezidenta Urdaneta 5 veresnya 1830 progolosiv sebe glavoyu derzhavi Odnak generali kolumbijci vidmovili Urdaneti v pidtrimci i pochali bojovi diyi proti nogo Generali Obando i Lopes vzyali pid kontrol pivden krayini a general Salvador Kordova pivnich 14 kvitnya 1831 roku ci firmi progolosili Kajsedo zakonnim i o prezidenta i zazhadali vid Urdaneti pochati mirni peregovori Urdaneta pogodivsya i 28 kvitnya obidvi storoni pidpisali a Apuliya ugoda vidpovidno do yakogo Urdaneta povernuv vladu Kajsedo Pislya rozpadu Velikoyi Kolumbiyi Urdaneta stav zhiti v Venesueli i pomer pid chas diplomatichnoyi misiyi v Yevropi PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Marietheres Angerpointner d Track Q1898026Posilannyahttp wsp presidencia gov co asiescolombia presidentes gc 04 html Arhivovano 21 lipnya 2013 u WebCite Los Generales de Bolivar 18 serpnya 2018 u Wayback Machine