Раммельсберг (нім. Rammelsberg) — гора поблизу міста Гослар в Німеччині. Давній центр гірництва. Шахти Раммельсбергу 1992 року отримали статус об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО.
Раммельсберг | ||||
51°53′15″ пн. ш. 10°25′54″ сх. д. / 51.8875000000277780° пн. ш. 10.43166666669477749° сх. д. | ||||
Названо на честь | d | |||
---|---|---|---|---|
Тип | Музеї гірничої справи геотоп | |||
Входить до | d | |||
Розташування | d | |||
Країна | Німеччина[1] | |||
Регіон | Гослар | |||
Площа | 1009,89 га[2] | |||
Раммельсберг у Вікісховищі |
Шахти Раммельсбергу та історичний центр Гослару | |
---|---|
Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System | |
Світова спадщина | |
51°53′15″ пн. ш. 10°25′54″ сх. д. / 51.8875000000277780° пн. ш. 10.43166666669477749° сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, iv |
Об'єкт № | 623 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
Раммельсберг у Вікісховищі |
Історія
Відкриття родовища датують ще 962 р., але потужний центр видобутку срібла формувався тут, починаючи з XIII ст.
На початку XIII ст. цистерціанцями був заснований монастир у Госларі, що став пайщиком раммельсбергських рудників. «Білі монахи» відкрили велику кількість потужних рудних покладів, навчали вірних людей мистецтву розвідки, видобутку та плавлення руд, ставали вихователями місцевих гірників. Раммельсбергське родовище єдине у всьому Гарці срібне родовище, що не пов'язане з жильною формою покладів. Основна маса срібла знаходилась у мідному та залізному колчедані. Про масштаби родовища свідчить тисячолітня, майже безперервна розробка тут срібла (експлуатація завершилась у 1988 р.). Свідоцтва гірничих робіт різного часу збережені в унікальній шахті-музеї, яка ввійшла на листи Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Підземна траса рудника включає велику кількість старих гірничих виробок (найдавніша штольня датована 1150 р.) і оригінальних гірничих машин.
Оповідь про відкриття рудних родовищ на горі Раммельсберг
„… пригодою було знайдене багате Раммельсберзьке гірниче місце під час полювання німецького імператора Оттона I. Цей государ, перебуваючи у Гарцських горах, бавився здебільшого полюванням і послав колись свого мисливця на ім’я Раммель у місцевий ліс для ловів дикого звіра, за яким той гнався до великої гори, де зараз рудники закладені у великій кількості. Оскільки він не міг за дичиною вгору на коні слідувати, то й прив’язав його до дерева, а за звіром пішки погнався. А коли до свого коня назад повернувся, то побачив, що кінь, свого хазяїна ждучи, землю копитом розрив і вибив із неї якісь важкі світлі камені. Узявши ці камені, Раммель привіз їх і показав самому імператору, який через пробування пересвідчився, що вони метал у собі містять, тому повелів заснувати промисли на цьому місці. Та гора й нині ім’ям згаданого єгеря Раммельсберг зветься”.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- http://whc.unesco.org/en/list/623/
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rammelsberg |
- Офіційний сайт (нім.)(англ.)(фр.)
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rammelsberg nim Rammelsberg gora poblizu mista Goslar v Nimechchini Davnij centr girnictva Shahti Rammelsbergu 1992 roku otrimali status ob yekta svitovoyi spadshini YuNESKO Rammelsberg 51 53 15 pn sh 10 25 54 sh d 51 8875000000277780 pn sh 10 43166666669477749 sh d 51 8875000000277780 10 43166666669477749Nazvano na chest dTip Muzeyi girnichoyi spravi geotopVhodit do d dRoztashuvannya dKrayina Nimechchina 1 Region GoslarPlosha 1009 89 ga 2 Rammelsberg u VikishovishiShahti Rammelsbergu ta istorichnij centr GoslaruMines of Rammelsberg Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System Svitova spadshina51 53 15 pn sh 10 25 54 sh d 51 8875000000277780 pn sh 10 43166666669477749 sh d 51 8875000000277780 10 43166666669477749Krayina NimechchinaTipKulturnijKriteriyii ivOb yekt 623RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1992 16 sesiya Roztashuvannya na karti Nimechchini Rammelsberg u VikishovishiIstoriyaVidkrittya rodovisha datuyut she 962 r ale potuzhnij centr vidobutku sribla formuvavsya tut pochinayuchi z XIII st Na pochatku XIII st cisterciancyami buv zasnovanij monastir u Goslari sho stav pajshikom rammelsbergskih rudnikiv Bili monahi vidkrili veliku kilkist potuzhnih rudnih pokladiv navchali virnih lyudej mistectvu rozvidki vidobutku ta plavlennya rud stavali vihovatelyami miscevih girnikiv Rammelsbergske rodovishe yedine u vsomu Garci sribne rodovishe sho ne pov yazane z zhilnoyu formoyu pokladiv Osnovna masa sribla znahodilas u midnomu ta zaliznomu kolchedani Pro masshtabi rodovisha svidchit tisyacholitnya majzhe bezperervna rozrobka tut sribla ekspluataciya zavershilas u 1988 r Svidoctva girnichih robit riznogo chasu zberezheni v unikalnij shahti muzeyi yaka vvijshla na listi Vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Pidzemna trasa rudnika vklyuchaye veliku kilkist starih girnichih virobok najdavnisha shtolnya datovana 1150 r i originalnih girnichih mashin Pidzemne vodyane koleso Zbagachuvalna fabrikaOpovid pro vidkrittya rudnih rodovish na gori Rammelsberg prigodoyu bulo znajdene bagate Rammelsberzke girniche misce pid chas polyuvannya nimeckogo imperatora Ottona I Cej gosudar perebuvayuchi u Garcskih gorah bavivsya zdebilshogo polyuvannyam i poslav kolis svogo mislivcya na im ya Rammel u miscevij lis dlya loviv dikogo zvira za yakim toj gnavsya do velikoyi gori de zaraz rudniki zakladeni u velikij kilkosti Oskilki vin ne mig za dichinoyu vgoru na koni sliduvati to j priv yazav jogo do dereva a za zvirom pishki pognavsya A koli do svogo konya nazad povernuvsya to pobachiv sho kin svogo hazyayina zhduchi zemlyu kopitom rozriv i vibiv iz neyi yakis vazhki svitli kameni Uzyavshi ci kameni Rammel priviz yih i pokazav samomu imperatoru yakij cherez probuvannya peresvidchivsya sho voni metal u sobi mistyat tomu poveliv zasnuvati promisli na comu misci Ta gora j nini im yam zgadanogo yegerya Rammelsberg zvetsya M Lomonosov Div takozhSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v NimechchiniPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 http whc unesco org en list 623 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rammelsberg Oficijnij sajt nim angl fr LiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s