Відень, починаючи з 1954 року, складається з 23 районів (нім. Gemeindebezirke). Віденці користуються зазвичай назвами віденських районів (наприклад, "Оттакрінг") або їх номерами (наприклад, "16-й район", просто "Шістнадцятий" чи у письмовій формі "Відень 16"). Ці номери знаходяться на більшості табличок з назвою вулиці (наприклад, "16. Thaliastraße"), а також утворюють другу і третю цифру поштового індексу (1010 для 1-го району до 1230 для 23-го району).
З юридичної точки зору, вони не є районами в сенсі адміністративного поділу Австрії (як, наприклад, округи в інших землях), а просто підрозділами міської адміністрації. Тим не менше, в цих районах проходять вибори, а виборні представники мають деякі політичні повноваження, наприклад, в області міського планування. Крім того, кожен район має свою адміністративну будівлю (крім 13-го і 14-го районів, які ділять одну будівлю), так що містяни можуть, скажімо, отримати новий паспорт в своєму районі.
Історія районів міста
Історичне старе місто, що сьогодні збігається з більшою частиною 1-го району, відповідало ще в революційному 1848 році території міста. Але імператор Франц Йосиф провів у 1849-1850, 1890-1892 і у 1904-1905 роках три великі розширення міста.
17 березня 1849 р. було видано імператорський патент, що став тимчасовим муніципальний кодексом для монархії. Згідно патенту "передмістя ... мали утворити єдиний муніципалітет з фактичним містом". Таким чином, віденські околиці були об'єднані згідно закону.
У 1850 р. передмістя Відня вздовж міських фортифікаційних споруд, були приєднані і розділені на райони з 2-го по 8-й.
У 1861 р. 4-й район був поділений на дві частини.
У 1874 р. частини 4-го і 5-го районів, що знаходилися за межами фортифікаційних споруд були об'єднані в новий 10-й район під назвою Фаворітен.
Згідно закону, який набув чинності 1 січня 1892 року, усі околиці Відня на правому березі Дунаю, були об'єднані з містом. Таким чином у Відні стало 19 районів.
У 1900 році північна частина 2-го району була оголошена 20-м районом.
Під час третього великого розширення, що набуло чинності в 1905 році, на лівому березі Дунаю був заснований великий 21-й район під назвою Флорідсдорф. Він поширювався з Стреберсдорфа на півночі до Лобау на південному сході (територія між Дунаєм і Старим Дунаєм залишилася частково у 2-му районі аж до 1938 року )
Четверте значне розширення міської території відбулося за часів націонал-соціалізму, оскільки 15 жовтня 1938 року був утворений Великий Відень з 26 районами. Це розширення значною мірою було скасовано рішенням Парламенту та федеральними землями Відень і Нижня Австрія у 1946 році, але рішення набуло чинності лише в 1954 році через вето окупаційної влади. З 97 перемість, приєднаних у 1938 році, лише 17 залишилися у Відні.
Межі міста залишаються незмінними з 1954 року.
Муніципальні райони (нім. Gemeindebezirke)
Межі району намагалися сумістити з важливими дорогами або річками, хоча це означало, що деякі колишні райони були розділені. Внутрішні райони 1 і 3-9 відокремлюються кільцевою дорогою (нім. Gürtel) від зовнішніх районів. У районах 1, 3, 9, 11 і 19 Дунайський канал є частиною меж районів, а в районах 11, 19, 21 і 22 сам Дунай. Дунайський канал і Дунай відокремлюють також 2 і 20 райони від усіх інших районів. На лівому березі Дунаю заходяться райони 21 і 22.
№ | Район | нім. Gemeindebezirke | Площа, га (2017-01-01) | Населення, осіб (2017-01-01) | Адміністративний поділ Відня |
---|---|---|---|---|---|
1 | Внутрішнє місто | Innere Stadt | 286,89 | 16 465 | |
2 | Леопольдштадт | Leopoldstadt | 1 923,06 | 105 003 | |
3 | Ландштрасе | Landstraße | 739,63 | 90 183 | |
4 | Віден | Wieden | 177,47 | 33 035 | |
5 | Маргаретен | Margareten | 201,09 | 55 356 | |
6 | Маріагільф | Mariahilf | 145,23 | 31 865 | |
7 | Нойбау | Neubau | 160,45 | 32 197 | |
8 | Йозефштадт | Josefstadt | 108,97 | 25 528 | |
9 | Альзергрунд | Alsergrund | 296,66 | 42 709 | |
10 | Фаворитен | Favoriten | 3 181,42 | 198 083 | |
11 | Зіммеринг | Simmering | 2 324,80 | 100 137 | |
12 | Майдлінг | Meidling | 810,07 | 95 955 | |
13 | Гітцинг | Hietzing | 3 770,32 | 54 171 | |
14 | Пенцинг | Penzing | 3 375,36 | 92 337 | |
15 | Рудольфсгайм-Фюнфгаус | Rudolfsheim-Fünfhaus | 392,27 | 78 999 | |
16 | Оттакринг | Ottakring | 867,16 | 104 323 | |
17 | Гернальс | Hernals | 1138,66 | 57 180 | |
18 | Веринг | Währing | 634,56 | 51 128 | |
19 | Деблінг | Döbling | 2 493,77 | 72 107 | |
20 | Бригіттенау | Brigittenau | 570,81 | 86 868 | |
21 | Флоридсдорф | Floridsdorf | 4 443,10 | 158 712 | |
22 | Донауштадт | Donaustadt | 10 227,83 | 184 188 | |
23 | Лізінг | Liesing | 3 205,68 | 101 053 | |
Відень | Wien | 41 475,24 | 1 867 582 | Карта районів Відня |
Подальший адміністративні поділ
- Місто Відень поділене на 12 судових районів
- Земельна книга (нім. Grundbuch) передбачає поділ на 89 кадастрових громад, межі яких не обов'язково збігаються з межами районів.
Посилання
- Райони міста Відень (нім.)
Примітки
- Довідник австрійських громад (2017) див. Gemeindeverzeichnis-2017, с. 106, 107 у розділі Publikationen(нім.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viden pochinayuchi z 1954 roku skladayetsya z 23 rajoniv nim Gemeindebezirke Videnci koristuyutsya zazvichaj nazvami videnskih rajoniv napriklad Ottakring abo yih nomerami napriklad 16 j rajon prosto Shistnadcyatij chi u pismovij formi Viden 16 Ci nomeri znahodyatsya na bilshosti tablichok z nazvoyu vulici napriklad 16 Thaliastrasse a takozh utvoryuyut drugu i tretyu cifru poshtovogo indeksu 1010 dlya 1 go rajonu do 1230 dlya 23 go rajonu Ob yednani gerbi rajoniv Vidnya H Strohl 1902 Z yuridichnoyi tochki zoru voni ne ye rajonami v sensi administrativnogo podilu Avstriyi yak napriklad okrugi v inshih zemlyah a prosto pidrozdilami miskoyi administraciyi Tim ne menshe v cih rajonah prohodyat vibori a viborni predstavniki mayut deyaki politichni povnovazhennya napriklad v oblasti miskogo planuvannya Krim togo kozhen rajon maye svoyu administrativnu budivlyu krim 13 go i 14 go rajoniv yaki dilyat odnu budivlyu tak sho mistyani mozhut skazhimo otrimati novij pasport v svoyemu rajoni Istoriya rajoniv mista Istorichne stare misto sho sogodni zbigayetsya z bilshoyu chastinoyu 1 go rajonu vidpovidalo she v revolyucijnomu 1848 roci teritoriyi mista Ale imperator Franc Josif proviv u 1849 1850 1890 1892 i u 1904 1905 rokah tri veliki rozshirennya mista 17 bereznya 1849 r bulo vidano imperatorskij patent sho stav timchasovim municipalnij kodeksom dlya monarhiyi Zgidno patentu peredmistya mali utvoriti yedinij municipalitet z faktichnim mistom Takim chinom videnski okolici buli ob yednani zgidno zakonu U 1850 r peredmistya Vidnya vzdovzh miskih fortifikacijnih sporud buli priyednani i rozdileni na rajoni z 2 go po 8 j U 1861 r 4 j rajon buv podilenij na dvi chastini U 1874 r chastini 4 go i 5 go rajoniv sho znahodilisya za mezhami fortifikacijnih sporud buli ob yednani v novij 10 j rajon pid nazvoyu Favoriten Zgidno zakonu yakij nabuv chinnosti 1 sichnya 1892 roku usi okolici Vidnya na pravomu berezi Dunayu buli ob yednani z mistom Takim chinom u Vidni stalo 19 rajoniv U 1900 roci pivnichna chastina 2 go rajonu bula ogoloshena 20 m rajonom Pid chas tretogo velikogo rozshirennya sho nabulo chinnosti v 1905 roci na livomu berezi Dunayu buv zasnovanij velikij 21 j rajon pid nazvoyu Floridsdorf Vin poshiryuvavsya z Strebersdorfa na pivnochi do Lobau na pivdennomu shodi teritoriya mizh Dunayem i Starim Dunayem zalishilasya chastkovo u 2 mu rajoni azh do 1938 roku Chetverte znachne rozshirennya miskoyi teritoriyi vidbulosya za chasiv nacional socializmu oskilki 15 zhovtnya 1938 roku buv utvorenij Velikij Viden z 26 rajonami Ce rozshirennya znachnoyu miroyu bulo skasovano rishennyam Parlamentu ta federalnimi zemlyami Viden i Nizhnya Avstriya u 1946 roci ale rishennya nabulo chinnosti lishe v 1954 roci cherez veto okupacijnoyi vladi Z 97 peremist priyednanih u 1938 roci lishe 17 zalishilisya u Vidni Mezhi mista zalishayutsya nezminnimi z 1954 roku Municipalni rajoni nim Gemeindebezirke Mezhi rajonu namagalisya sumistiti z vazhlivimi dorogami abo richkami hocha ce oznachalo sho deyaki kolishni rajoni buli rozdileni Vnutrishni rajoni 1 i 3 9 vidokremlyuyutsya kilcevoyu dorogoyu nim Gurtel vid zovnishnih rajoniv U rajonah 1 3 9 11 i 19 Dunajskij kanal ye chastinoyu mezh rajoniv a v rajonah 11 19 21 i 22 sam Dunaj Dunajskij kanal i Dunaj vidokremlyuyut takozh 2 i 20 rajoni vid usih inshih rajoniv Na livomu berezi Dunayu zahodyatsya rajoni 21 i 22 Rajon nim Gemeindebezirke Plosha ga 2017 01 01 Naselennya osib 2017 01 01 Administrativnij podil Vidnya1 Vnutrishnye misto Innere Stadt 286 89 16 465 Administrativnij podil Vidnya2 Leopoldshtadt Leopoldstadt 1 923 06 105 0033 Landshtrase Landstrasse 739 63 90 1834 Viden Wieden 177 47 33 0355 Margareten Margareten 201 09 55 3566 Mariagilf Mariahilf 145 23 31 8657 Nojbau Neubau 160 45 32 1978 Jozefshtadt Josefstadt 108 97 25 5289 Alzergrund Alsergrund 296 66 42 70910 Favoriten Favoriten 3 181 42 198 08311 Zimmering Simmering 2 324 80 100 13712 Majdling Meidling 810 07 95 95513 Gitcing Hietzing 3 770 32 54 17114 Pencing Penzing 3 375 36 92 33715 Rudolfsgajm Fyunfgaus Rudolfsheim Funfhaus 392 27 78 99916 Ottakring Ottakring 867 16 104 32317 Gernals Hernals 1138 66 57 18018 Vering Wahring 634 56 51 12819 Debling Dobling 2 493 77 72 10720 Brigittenau Brigittenau 570 81 86 86821 Floridsdorf Floridsdorf 4 443 10 158 71222 Donaushtadt Donaustadt 10 227 83 184 18823 Lizing Liesing 3 205 68 101 053Viden Wien 41 475 24 1 867 582 Karta rajoniv VidnyaPodalshij administrativni podil Misto Viden podilene na 12 sudovih rajoniv Zemelna kniga nim Grundbuch peredbachaye podil na 89 kadastrovih gromad mezhi yakih ne obov yazkovo zbigayutsya z mezhami rajoniv PosilannyaRajoni mista Viden nim PrimitkiDovidnik avstrijskih gromad 2017 div Gemeindeverzeichnis 2017 s 106 107 u rozdili Publikationen nim Posilannya