Віктор Юхимович Разін (рос. Виктор Ефимович Разин; 2 вересня 1925, Кожаки — 22 січня 1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Віктор Юхимович Разін | |
---|---|
рос. Виктор Ефимович Разин | |
Народження | 2 вересня 1925 Кожаки |
Смерть | 22 січня 1997 (71 рік) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 2 вересня 1925 року в селі Кожаках (тепер Мосальського району Калузької області) в селянській родині. Росіянин. Закінчив шість класів середньої школи. Працював у колгоспі. Навчався в школі фабрично-заводського навчання в Омську, працював на заводі.
У 1943 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив школу снайперів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1943 року. Воював на 1-му Українському фронті.
26 січня 1945 року командир відділення 16-ї гвардійської механізованої бригади 6-го гвардійського механізованого корпусу 4-ї танкової армії комсомолець гвардії сержант В. Ю. Разін при форсуванні річки Одера у районі польського міста Кебена (Хобен) в числі перших подолав річку. Відзначився також в боях на плацдармі на західному березі річки Одера. Його відділення блокувало й знищило дот, що перешкоджав просуванню наступаючих радянських воїнів. Відділенням під командуванням гвардії сержанта В. Ю. Разіна були захоплено три станкових і два ручні кулемети, знищено багато німців.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року «за вміле командування відділенням і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії сержантові Віктору Юхимовичу Разіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8703).
Після закінчення війни демобілізувався. Закінчив партійну школу в Калузі. Працював в Мосальському райкомі комсомолу. Член ВКП(б) з 1948 року. У 1952 році закінчив пожежно-технічне училище Міністерства внутрішніх справ СРСР. У 1961 році — Вищу школу Міністерства внутрішніх справ РРФСР.
До 1982 року служив в органах внутрішніх справ. З 1982 року В. Ю. Разін на пенсії. Жив у Києві. Помер на 72-му році життя 22 січня 1997 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165417° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988;
- Поленков К. А., Хромиенков Н. А. Калужане — Герои Советского Союза. Калуга, 1963;
- Шлевко Г. М. Ради жизни на земле. — Омськ, 1972.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Yuhimovich Razin ros Viktor Efimovich Razin 2 veresnya 1925 Kozhaki 22 sichnya 1997 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Viktor Yuhimovich Razinros Viktor Efimovich RazinNarodzhennya2 veresnya 1925 1925 09 02 KozhakiSmert22 sichnya 1997 1997 01 22 71 rik Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRPartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 2 veresnya 1925 roku v seli Kozhakah teper Mosalskogo rajonu Kaluzkoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv shist klasiv serednoyi shkoli Pracyuvav u kolgospi Navchavsya v shkoli fabrichno zavodskogo navchannya v Omsku pracyuvav na zavodi U 1943 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Zakinchiv shkolu snajperiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1943 roku Voyuvav na 1 mu Ukrayinskomu fronti 26 sichnya 1945 roku komandir viddilennya 16 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 6 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi komsomolec gvardiyi serzhant V Yu Razin pri forsuvanni richki Odera u rajoni polskogo mista Kebena Hoben v chisli pershih podolav richku Vidznachivsya takozh v boyah na placdarmi na zahidnomu berezi richki Odera Jogo viddilennya blokuvalo j znishilo dot sho pereshkodzhav prosuvannyu nastupayuchih radyanskih voyiniv Viddilennyam pid komanduvannyam gvardiyi serzhanta V Yu Razina buli zahopleno tri stankovih i dva ruchni kulemeti znisheno bagato nimciv Mogila Viktora Razina Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za vmile komanduvannya viddilennyam i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi serzhantovi Viktoru Yuhimovichu Razinu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8703 Pislya zakinchennya vijni demobilizuvavsya Zakinchiv partijnu shkolu v Kaluzi Pracyuvav v Mosalskomu rajkomi komsomolu Chlen VKP b z 1948 roku U 1952 roci zakinchiv pozhezhno tehnichne uchilishe Ministerstva vnutrishnih sprav SRSR U 1961 roci Vishu shkolu Ministerstva vnutrishnih sprav RRFSR Do 1982 roku sluzhiv v organah vnutrishnih sprav Z 1982 roku V Yu Razin na pensiyi Zhiv u Kiyevi Pomer na 72 mu roci zhittya 22 sichnya 1997 roku Pohovanij razom z druzhinoyu v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 05 sh d 50 4165417 pn sh 30 501500 sh d 50 4165417 30 501500 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 2 M 1988 Polenkov K A Hromienkov N A Kaluzhane Geroi Sovetskogo Soyuza Kaluga 1963 Shlevko G M Radi zhizni na zemle Omsk 1972