Радіометрична сепарація (рос. радиометрическая сепарация, англ. radiation separation; нім. radiometrische Scheidung f (Aufbereitung f, Trennung f, Separation f) — спеціальний метод збагачення корисних копалин, який здійснюється в залежності від природної або наведеної радіоактивності.
Способи радіометричного збагачення
Відомо майже двадцять методів радіометричної сепарації. Близько десяти застосовуються у промисловості.
Розрізняють такі основні способи радіометричного збагачення:
- авторадіометричний — базується на використанні випромінювання (головним чином γ-випромінювання) природно радіоактивних хімічних елементів; застосовується при збагаченні уранових руд;
- фотонейтронний — оснований на використанні відмінностей в інтенсивності нейтронного випромінювання, що випускається мінералами, при опроміненні руди γ-променями; застосовується при збагаченні берилієвих руд, тому що ядра берилію випускають нейтрони при опроміненні γ-променями;
- люмінесцентний — оснований на використанні відмінностей в інтенсивності люмінесценції мінералів під дією рентгенівського або ультрафіолетового випромінювання. Здатністю до люмінесценції володіють кальцит, шеєліт і інші мінерали; в промисловому масштабі цей процес застосовують при збагаченні алмазів;
- фотометричний — оснований на використанні відмінностей мінералів відображати, пропускати або заломлювати світло; застосовуються для збагачення кварцу, крейди, магнетиту, золотовмісних руд;
- нейтронно-активаційний — оснований на використанні відмінностей в інтенсивності випромінювання радіоактивних ізотопів, що створюються при опроміненні руди потоком нейтронів; застосовується при сортуванні флюоритових руд;
- гамма-абсорбційний — оснований на використанні відмінностей мінералів в здатності поглинати рентгенівські або γ-промені; застосовується при збагаченні залізних руд;
- гамма-відбивний — ґрунтується на вимірюванні розсіяного гамма-випромінювання. Може бути застосований для збагачення руд, що містять , наприклад залізних, свинцево-цинкових, ртутних, хромових.
- нейтронно-абсорбційний — оснований на використанні відмінностей мінералів послаблювати потік нейтронів внаслідок їх захоплення ядрами хімічних елементів; застосовується при збагаченні руд бору.
- Класифікація радіометричних методів збагачення корисних копалин
Радіометричну сепарацію використовують для попереднього збагачування уранових, торієвих, тантал-ніобієвих і інших руд, що містять радіоактивні компоненти, а також інколи і в довідних операціях зі збагачування руд чорних металів, алмазних та інших неметалевих корисних копалин.
Радіометричне сортування здійснюється з використанням відбитого, розсіяного, прохідного і генерованого частинкою випромінювання.
Фактори, що впливають на процес радіометричної сепарації
До факторів, які впливають на показники сортування, відносяться речовинний і гранулометричний склад, характер розподілення мінералів, вміст основного корисного компоненту і наявність супутніх корисних компонентів, ступінь нерівномірності розподілення цінного компоненту в порціях (грудках), а також ступінь відповідності між вмістом цінного компоненту і вимірюваним параметром, що використовується, як розділова ознака.
Основні задачі сортування
Основні задачі сортування полягають у наступному:
– виділення чистих мінералів або мінералів, придатних для використання без подальшого збагачення. Дана технологія використовується при вибірці коштовного, напівкоштовного і виробного каміння;
– попередня концентрація цінного компонента. При попередньому збагаченні кондиційних руд метою цієї операції є підвищення продуктивності збагачувальної фабрики і зниження собівартості продукції. При попередньому збагаченні некондиційних руд метою попередньої концентрації є отримання максимального виходу концентрату з мінімально допустимим вмістом цінного компонента;
– розділення корисної копалини на окремі технологічні типи, які відрізняються за властивостями і речовинним складом. Головна мета операції — підвищення селективності розділення;
– отримання крупногрудкових концентратів для хімічної і металургійної переробки;
— доводка чорнових концентратів, отриманих іншими способами.
За допомогою радіометричних методів, які застосовуються для попереднього збагачення і як основні та доводочні збагачувальні операції, переробляють руди чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, алмазовмісні та інші неметалічні корисні копалини. Найбільше розповсюдження спосіб радіометричного сортування одержав при збагаченні природно-радіоактивних руд.
Радіометричне сортування здійснюється в поточно-порційному, дискретно-порційному і поточно-грудковому режимах при крупності матеріалу від 200—250 до 0,5 мм. Нижня межа крупності матеріалу визначається цінністю сировини, можливістю застосованої апаратури і економічними передумовами, найчастіше вона складає 20 — 25 мм.
Оцінка радіометричної збагачуваності
Оцінка радіометричної збагачуваності здійснюється у два етапи: вивчення властивостей корисних копалин і експериментальне визначення технологічних показників збагачення.
На першому етапі вивчають основні властивості: вміст цінних і шкідливих компонентів, ґранулометричний склад, одно- і багатокомпонентна контрастність корисних копалин. На цьому етапі встановлюють принципову можливість застосування крупногрудкового збагачення, визначають граничні показники сепарації, вибирають методи та ознаки розділення, оцінюють їхню ефективність, визначають теоретичні показники сепарації, розробляють принципову схему радіометричного збагачення з урахуванням особливостей технології наступної переробки. На другому етапі визначають режими і практичні результати сепарації, проводять укрупнені лабораторні дослідження схеми радіометричного збагачення, вибирають раціональний варіант схеми на основі техніко-економічного порівняння комбінованій технології (з радіометричною сепарацією в голові схеми) з базовою (традиційною) технологією.
Вимоги до маси і крупності проби визначаються масштабом досліджень та їхніми цілями: маса проб для лабораторних досліджень — 0,03 — 0,5 т при крупності до 100 мм; для укрупнених лабораторних досліджень — маса — 1 – 5 т при крупності до 200 мм; для напівпромислових досліджень — маса — 100—500 т при крупності до 300 мм. У кожному конкретному випадку масу, крупність і число технологічних проб встановлюють залежно від властивостей руди і особливостей будови родовища.
Основними факторами застосування радіометричної сепарації є ґранулометричний склад, вміст цінних компонентів і рівномірність їхнього поширення у рудному масиві, а також вміст домішок, що ізоморфно зв'язані з цінними мінералами та відіграють роль індикаторів. Продуктивність радіометричних сепараторів залежить від крупності збагачуваного матеріалу (знижується при зменшенні крупності). При дослідженнях проби розділяють на класи: +300; 100—300; 50 — 100; 25 — 50; 25 — 15 мм; клас +300 мм додроблюють. Границі класів крупності можна змінювати, але модуль шкали класифікації не повинен перевищувати 2.
При виборі оптимального режиму настройки апаратури підбирають рівень дискримінації (для виділення корисних сигналів), напругу живлення фотоелектричного пристрою (ФЕП), для кожного класу вимірюють швидкість слідування імпульсів від джерела і контрольних еталонів. Оптимальним є режим, при якому показник розділення S0 досягає найбільшого значення.
У робочому режимі показник S0 повинен складати не менше 1,8 — 2,5 для класів –50 мм і 4 — 5 для класів +50 мм. При цьому від джерела активністю 1,05•106 с-1 швидкість слідування імпульсів, що реєструється, складає 600—800 с-1 на класах –50 мм і 300—600 с-1 на класах +50 мм.
При проведенні експериментальних робіт за допомогою показника ефективності розділення вибирають найбільш ефективний процес. Показник ефективності — параметр розділення Ер характеризується відношенням показників ознаки розділення Р і контрастності К.
За показником ефективності ознаки розділення руди розділяються на такі групи:
- з високою ефективністю (Ер > 0,9),
- з доброю ефективністю (Ер = 0, 81 ÷ 0,9),
- з задовільною ефективністю (Ер = 0, 71 ÷ 0,8),
- з низькою ефективністю (Ер = 0, 61 ÷ 0,7),
- з незадовільною ефективністю (Ер ≤ 0, 6).
Дослідження ефективності радіометричного розділення окремими процесами
Ефективність радіометричного розділення повністю залежить від обраної ознаки розділення, а відповідно й методу радіометричної сепарації.
- Рентгенорадіометричний метод. На ефективність розділення найбільш суттєво впливає наявність елементів-завад з характеристичним випромінюванням, близьким за енергетикою до випромінювання цінних компонентів. Несприятливим фактором для цього методу є низька енергія характеристичного випромінювання (< 5 кеВ) елементу, що аналізується. Ефективність ознаки розділення у цьому випадку значно знижується від поглинання випромінювання повітрям, наявності на поверхні грудок вологи та шламів. Кращі умови розділення досягаються застосуванням джерела з енергією випромінювання, що приблизно у 1,5 рази перевищує енергію відповідної межі поглинання елемента, який вилучається.
Ознаку розділення оцінюють за допомогою рентгенорадіометричної апаратури, яка включає вузол опромінення і реєстрації у оптимальній геометрії вимірювань, пристрою подачі грудок у зону вимірювань, рентгенорадіометричний аналізатор (рис. 1).
Грудки руди вводять у камеру вимірювання за допомогою планки, що переміщується по направляючих пазах. У зоні опромінення реалізується геометрія прямої видимості у широкому тілесному куті, що дозволяє реєструвати характеристичне випромінювання з усіх боків грудки, яка опромінюється. Камера вимірювання зроблена у вигляді «хатинки», яка екранована свинцевим склом. Ознаку розділення оцінюють за результатами вимірювання грудок з двох сторін.
- Рентгенолюмінесцентний метод. Підготовка корисної копалини до досліджень цим методом передбачає визначення спектрів рентгенолюмінесценції усіх основних мінералів досліджуваного матеріалу, вибір «вікна» (робочої ділянки спектру рентгенолюмінесценції) і умов реєстрації корисного світлового випромінювання.
Режим розділення вибирають на основі аналізу двох спектрів — нормованих і еталонних. Нормовані спектри (максимум інтенсивності основної смуги рентгенолюмінесценції мінералу приймають за одиницю) використовують для якісної оцінки люмінесцентних характеристик мінералів. Еталонні криві, виконані у порівняних одиницях з прив'язкою до інтенсивності еталону — стандартного люмінофора ЛГ-29 (MgWO4) — у максимумі смуги 480 нм, забезпечують не тільки якісну, але й кількісну порівняльну оцінку спектрів рентгенолюмінесценції корисних мінералів і мінералів-завад, дозволяють оцінити інтенсивність їхнього світіння та визначити ті ділянки спектру, у яких вони більш за все розрізняються.
Ознаку розділення (зареєстрована напруга, що характеризує інтенсивність рентгенолюмінесценції досліджуваного мінералу) вимірюють за допомогою рентгенолюмінесцентної апаратури, яка включає блок збудження з рентгенівської трубки 5БХВ-6; блок реєстрації випромінювання (фотопомножувач з обоймою інтерференційних світлофільтрів; цифровий вольтметр Щ-1312); високовольтне джерело живлення, стійку автоматичного управління та пристрій подачі грудок у зону опромінювання.
- Радіорезонансний метод оснований на різному електричному опорі мінералів при їхній взаємодії з електромагнітними полями радіохвиль. На¬й¬більшою електропровідністю володіють графіт, сульфідні і манґанові мінерали. Для руд, що являють собою гетерогенні системи, електропровідні¬сть залежить не тільки від мінерального складу, але й від текстурно-структурних особливостей. Для деяких руд зниження ефективності радіорезонансної сепарації обумовлено наявністю мінералів з високою магнітною сприйнятливістю (напр., магнетит в сульфідних мідно-нікелевих рудах).
Апаратура для оцінки ознаки розділення складається з вимірювача добротності (куметр Е4-7) і двох змінних датчиків індуктивного типу на частоти 1,76 МГц (для руд з високою електропровідністю) і 13,56 МГц (для руд з низькою електропровідністю або руд, що містять мінерали з високою магнітною сприйнятливостю).
- Фотометричний метод. Для з'ясування можливості фотометричної сепарації корисної копалини необхідна інформація про співвідношення відбивної здатності її основних мінералів, які відрізняються вмістом корисного компонента. Порівняння інтенсивності спектрів відбивної здатності різних мінеральних складових корисної копалини дозволяє провести якісну оцінку даної ознаки розділення і підібрати спектральні параметри («вікно») для настройки оптичної системи сепаратора. До числа змінних параметрів належать ділянки спектру, що відповідають максимальній нерівноцінності руди за ознакою розділення. Ці ділянки виділяються світлофільтрами. Надійне розділення мінералів фотометричною сепарацією можливе при різниці їхньої відбивної здатності не менше ніж на 5 — 10 % (за 100 % приймається відбивна здатність еталона MnO).
Для кількісної оцінки ознаки розділення використовують реєстраційні двопроменеві спектрофотометри з фотометричною кулею СФ-18 і «Specord» M-40.
- Авторадіометричний метод. Як ознака розділення використовується інтенсивність (число імпульсів у 1 с) гамма-випромінювання. Ознаку розділення оцінюють на апаратурі СК-80, що виконує функції контрастомера і сепаратора (рис. 2).
За один цикл роботи установка видає інформацію про інтенсивність гамма-випромінювання даної грудки руди, його масу, характеристику продукту (концентрат, відходи). У цілому по пробі визначають вихід продуктів, середню інтенсивність концентрату і відходів. Інформація, що видається перфоратором, вводиться в ЕОМ для розрахунку кривих контрастності, збагачуваності і ефективності ознаки розділення за спеціальними програмами. Установка СК-80 дозволяє виконувати дослідження в діапазоні круп¬ності 15-150 мм при зміні вмісту радіоактивних елементів від 0,001 до 5 %.
- Нейтронно-абсорбційний метод заснований на різній здатності мінералів послабляти потік повільних і теплових нейтронів. Ступінь послаблення первинного потоку нейтронів залежить від перерізу поглинання нейтронів ядрами хімічних елементів. Для повільних нейтронів переріз поглинання убуває обернено пропорційно до їхньої швидкості. Переріз поглинання теплових нейтронів ряду елементів (бор, ртуть, літій, рідкісні землі) на декілька порядків вище, чим кремнію, алюмінію, кальцію та інших породних мінералів, а також оксиґену (кисню), що дозволяє застосовувати цей метод для розділення борних, борат-магнетитових, літієвих та інших руд.
При опромінюванні руди нейтронами послаблення їхнього потоку тим сильніше, чим вище вміст компоненту, що має підвищений переріз поглинання нейтронів. Ознакою розділення є густина потоку нейтронів, що пройшли крізь грудки збагачуваної руди. Оскільки у нейтронно-абсорбційному методі використовується ядерна взаємодія, значення ознаки розділення залежить не від виду мінералів, що входять до складу збагачуваних руд, а від вмісту хімічних елементів, які послаблюють випромінювання. Ефективність розділення знижують розходження в масі розділюваних грудок (з підвищеним перерізом поглинання нейтронів), низький вміст компоненту, який виділяють, чутливість і дозвільна здатність використаних приладів.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Самилін В., Білецький В. Спеціальні методи збагачення корисних копалин (курс лекцій). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radiometrichna separaciya ros radiometricheskaya separaciya angl radiation separation nim radiometrische Scheidung f Aufbereitung f Trennung f Separation f specialnij metod zbagachennya korisnih kopalin yakij zdijsnyuyetsya v zalezhnosti vid prirodnoyi abo navedenoyi radioaktivnosti Sposobi radiometrichnogo zbagachennyaVidomo majzhe dvadcyat metodiv radiometrichnoyi separaciyi Blizko desyati zastosovuyutsya u promislovosti Rozriznyayut taki osnovni sposobi radiometrichnogo zbagachennya avtoradiometrichnij bazuyetsya na vikoristanni viprominyuvannya golovnim chinom g viprominyuvannya prirodno radioaktivnih himichnih elementiv zastosovuyetsya pri zbagachenni uranovih rud fotonejtronnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej v intensivnosti nejtronnogo viprominyuvannya sho vipuskayetsya mineralami pri oprominenni rudi g promenyami zastosovuyetsya pri zbagachenni beriliyevih rud tomu sho yadra beriliyu vipuskayut nejtroni pri oprominenni g promenyami lyuminescentnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej v intensivnosti lyuminescenciyi mineraliv pid diyeyu rentgenivskogo abo ultrafioletovogo viprominyuvannya Zdatnistyu do lyuminescenciyi volodiyut kalcit sheyelit i inshi minerali v promislovomu masshtabi cej proces zastosovuyut pri zbagachenni almaziv fotometrichnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej mineraliv vidobrazhati propuskati abo zalomlyuvati svitlo zastosovuyutsya dlya zbagachennya kvarcu krejdi magnetitu zolotovmisnih rud nejtronno aktivacijnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej v intensivnosti viprominyuvannya radioaktivnih izotopiv sho stvoryuyutsya pri oprominenni rudi potokom nejtroniv zastosovuyetsya pri sortuvanni flyuoritovih rud gamma absorbcijnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej mineraliv v zdatnosti poglinati rentgenivski abo g promeni zastosovuyetsya pri zbagachenni zaliznih rud gamma vidbivnij gruntuyetsya na vimiryuvanni rozsiyanogo gamma viprominyuvannya Mozhe buti zastosovanij dlya zbagachennya rud sho mistyat napriklad zaliznih svincevo cinkovih rtutnih hromovih nejtronno absorbcijnij osnovanij na vikoristanni vidminnostej mineraliv poslablyuvati potik nejtroniv vnaslidok yih zahoplennya yadrami himichnih elementiv zastosovuyetsya pri zbagachenni rud boru Klasifikaciya radiometrichnih metodiv zbagachennya korisnih kopalin dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Radiometrichnu separaciyu vikoristovuyut dlya poperednogo zbagachuvannya uranovih toriyevih tantal niobiyevih i inshih rud sho mistyat radioaktivni komponenti a takozh inkoli i v dovidnih operaciyah zi zbagachuvannya rud chornih metaliv almaznih ta inshih nemetalevih korisnih kopalin Radiometrichne sortuvannya zdijsnyuyetsya z vikoristannyam vidbitogo rozsiyanogo prohidnogo i generovanogo chastinkoyu viprominyuvannya Faktori sho vplivayut na proces radiometrichnoyi separaciyiDo faktoriv yaki vplivayut na pokazniki sortuvannya vidnosyatsya rechovinnij i granulometrichnij sklad harakter rozpodilennya mineraliv vmist osnovnogo korisnogo komponentu i nayavnist suputnih korisnih komponentiv stupin nerivnomirnosti rozpodilennya cinnogo komponentu v porciyah grudkah a takozh stupin vidpovidnosti mizh vmistom cinnogo komponentu i vimiryuvanim parametrom sho vikoristovuyetsya yak rozdilova oznaka Osnovni zadachi sortuvannyaOsnovni zadachi sortuvannya polyagayut u nastupnomu vidilennya chistih mineraliv abo mineraliv pridatnih dlya vikoristannya bez podalshogo zbagachennya Dana tehnologiya vikoristovuyetsya pri vibirci koshtovnogo napivkoshtovnogo i virobnogo kaminnya poperednya koncentraciya cinnogo komponenta Pri poperednomu zbagachenni kondicijnih rud metoyu ciyeyi operaciyi ye pidvishennya produktivnosti zbagachuvalnoyi fabriki i znizhennya sobivartosti produkciyi Pri poperednomu zbagachenni nekondicijnih rud metoyu poperednoyi koncentraciyi ye otrimannya maksimalnogo vihodu koncentratu z minimalno dopustimim vmistom cinnogo komponenta rozdilennya korisnoyi kopalini na okremi tehnologichni tipi yaki vidriznyayutsya za vlastivostyami i rechovinnim skladom Golovna meta operaciyi pidvishennya selektivnosti rozdilennya otrimannya krupnogrudkovih koncentrativ dlya himichnoyi i metalurgijnoyi pererobki dovodka chornovih koncentrativ otrimanih inshimi sposobami Za dopomogoyu radiometrichnih metodiv yaki zastosovuyutsya dlya poperednogo zbagachennya i yak osnovni ta dovodochni zbagachuvalni operaciyi pereroblyayut rudi chornih kolorovih ridkisnih i blagorodnih metaliv almazovmisni ta inshi nemetalichni korisni kopalini Najbilshe rozpovsyudzhennya sposib radiometrichnogo sortuvannya oderzhav pri zbagachenni prirodno radioaktivnih rud Radiometrichne sortuvannya zdijsnyuyetsya v potochno porcijnomu diskretno porcijnomu i potochno grudkovomu rezhimah pri krupnosti materialu vid 200 250 do 0 5 mm Nizhnya mezha krupnosti materialu viznachayetsya cinnistyu sirovini mozhlivistyu zastosovanoyi aparaturi i ekonomichnimi peredumovami najchastishe vona skladaye 20 25 mm Ocinka radiometrichnoyi zbagachuvanostiOcinka radiometrichnoyi zbagachuvanosti zdijsnyuyetsya u dva etapi vivchennya vlastivostej korisnih kopalin i eksperimentalne viznachennya tehnologichnih pokaznikiv zbagachennya Na pershomu etapi vivchayut osnovni vlastivosti vmist cinnih i shkidlivih komponentiv granulometrichnij sklad odno i bagatokomponentna kontrastnist korisnih kopalin Na comu etapi vstanovlyuyut principovu mozhlivist zastosuvannya krupnogrudkovogo zbagachennya viznachayut granichni pokazniki separaciyi vibirayut metodi ta oznaki rozdilennya ocinyuyut yihnyu efektivnist viznachayut teoretichni pokazniki separaciyi rozroblyayut principovu shemu radiometrichnogo zbagachennya z urahuvannyam osoblivostej tehnologiyi nastupnoyi pererobki Na drugomu etapi viznachayut rezhimi i praktichni rezultati separaciyi provodyat ukrupneni laboratorni doslidzhennya shemi radiometrichnogo zbagachennya vibirayut racionalnij variant shemi na osnovi tehniko ekonomichnogo porivnyannya kombinovanij tehnologiyi z radiometrichnoyu separaciyeyu v golovi shemi z bazovoyu tradicijnoyu tehnologiyeyu Vimogi do masi i krupnosti probi viznachayutsya masshtabom doslidzhen ta yihnimi cilyami masa prob dlya laboratornih doslidzhen 0 03 0 5 t pri krupnosti do 100 mm dlya ukrupnenih laboratornih doslidzhen masa 1 5 t pri krupnosti do 200 mm dlya napivpromislovih doslidzhen masa 100 500 t pri krupnosti do 300 mm U kozhnomu konkretnomu vipadku masu krupnist i chislo tehnologichnih prob vstanovlyuyut zalezhno vid vlastivostej rudi i osoblivostej budovi rodovisha Osnovnimi faktorami zastosuvannya radiometrichnoyi separaciyi ye granulometrichnij sklad vmist cinnih komponentiv i rivnomirnist yihnogo poshirennya u rudnomu masivi a takozh vmist domishok sho izomorfno zv yazani z cinnimi mineralami ta vidigrayut rol indikatoriv Produktivnist radiometrichnih separatoriv zalezhit vid krupnosti zbagachuvanogo materialu znizhuyetsya pri zmenshenni krupnosti Pri doslidzhennyah probi rozdilyayut na klasi 300 100 300 50 100 25 50 25 15 mm klas 300 mm dodroblyuyut Granici klasiv krupnosti mozhna zminyuvati ale modul shkali klasifikaciyi ne povinen perevishuvati 2 Pri vibori optimalnogo rezhimu nastrojki aparaturi pidbirayut riven diskriminaciyi dlya vidilennya korisnih signaliv naprugu zhivlennya fotoelektrichnogo pristroyu FEP dlya kozhnogo klasu vimiryuyut shvidkist sliduvannya impulsiv vid dzherela i kontrolnih etaloniv Optimalnim ye rezhim pri yakomu pokaznik rozdilennya S0 dosyagaye najbilshogo znachennya U robochomu rezhimi pokaznik S0 povinen skladati ne menshe 1 8 2 5 dlya klasiv 50 mm i 4 5 dlya klasiv 50 mm Pri comu vid dzherela aktivnistyu 1 05 106 s 1 shvidkist sliduvannya impulsiv sho reyestruyetsya skladaye 600 800 s 1 na klasah 50 mm i 300 600 s 1 na klasah 50 mm Pri provedenni eksperimentalnih robit za dopomogoyu pokaznika efektivnosti rozdilennya vibirayut najbilsh efektivnij proces Pokaznik efektivnosti parametr rozdilennya Er harakterizuyetsya vidnoshennyam pokaznikiv oznaki rozdilennya R i kontrastnosti K Za pokaznikom efektivnosti oznaki rozdilennya rudi rozdilyayutsya na taki grupi z visokoyu efektivnistyu Er gt 0 9 z dobroyu efektivnistyu Er 0 81 0 9 z zadovilnoyu efektivnistyu Er 0 71 0 8 z nizkoyu efektivnistyu Er 0 61 0 7 z nezadovilnoyu efektivnistyu Er 0 6 Doslidzhennya efektivnosti radiometrichnogo rozdilennya okremimi procesami Ris 1 Efektivnist radiometrichnogo rozdilennya povnistyu zalezhit vid obranoyi oznaki rozdilennya a vidpovidno j metodu radiometrichnoyi separaciyi Rentgenoradiometrichnij metod Na efektivnist rozdilennya najbilsh suttyevo vplivaye nayavnist elementiv zavad z harakteristichnim viprominyuvannyam blizkim za energetikoyu do viprominyuvannya cinnih komponentiv Nespriyatlivim faktorom dlya cogo metodu ye nizka energiya harakteristichnogo viprominyuvannya lt 5 keV elementu sho analizuyetsya Efektivnist oznaki rozdilennya u comu vipadku znachno znizhuyetsya vid poglinannya viprominyuvannya povitryam nayavnosti na poverhni grudok vologi ta shlamiv Krashi umovi rozdilennya dosyagayutsya zastosuvannyam dzherela z energiyeyu viprominyuvannya sho priblizno u 1 5 razi perevishuye energiyu vidpovidnoyi mezhi poglinannya elementa yakij viluchayetsya Oznaku rozdilennya ocinyuyut za dopomogoyu rentgenoradiometrichnoyi aparaturi yaka vklyuchaye vuzol oprominennya i reyestraciyi u optimalnij geometriyi vimiryuvan pristroyu podachi grudok u zonu vimiryuvan rentgenoradiometrichnij analizator ris 1 Grudki rudi vvodyat u kameru vimiryuvannya za dopomogoyu planki sho peremishuyetsya po napravlyayuchih pazah U zoni oprominennya realizuyetsya geometriya pryamoyi vidimosti u shirokomu tilesnomu kuti sho dozvolyaye reyestruvati harakteristichne viprominyuvannya z usih bokiv grudki yaka oprominyuyetsya Kamera vimiryuvannya zroblena u viglyadi hatinki yaka ekranovana svincevim sklom Oznaku rozdilennya ocinyuyut za rezultatami vimiryuvannya grudok z dvoh storin Rentgenolyuminescentnij metod Pidgotovka korisnoyi kopalini do doslidzhen cim metodom peredbachaye viznachennya spektriv rentgenolyuminescenciyi usih osnovnih mineraliv doslidzhuvanogo materialu vibir vikna robochoyi dilyanki spektru rentgenolyuminescenciyi i umov reyestraciyi korisnogo svitlovogo viprominyuvannya Rezhim rozdilennya vibirayut na osnovi analizu dvoh spektriv normovanih i etalonnih Normovani spektri maksimum intensivnosti osnovnoyi smugi rentgenolyuminescenciyi mineralu prijmayut za odinicyu vikoristovuyut dlya yakisnoyi ocinki lyuminescentnih harakteristik mineraliv Etalonni krivi vikonani u porivnyanih odinicyah z priv yazkoyu do intensivnosti etalonu standartnogo lyuminofora LG 29 MgWO4 u maksimumi smugi 480 nm zabezpechuyut ne tilki yakisnu ale j kilkisnu porivnyalnu ocinku spektriv rentgenolyuminescenciyi korisnih mineraliv i mineraliv zavad dozvolyayut ociniti intensivnist yihnogo svitinnya ta viznachiti ti dilyanki spektru u yakih voni bilsh za vse rozriznyayutsya Oznaku rozdilennya zareyestrovana napruga sho harakterizuye intensivnist rentgenolyuminescenciyi doslidzhuvanogo mineralu vimiryuyut za dopomogoyu rentgenolyuminescentnoyi aparaturi yaka vklyuchaye blok zbudzhennya z rentgenivskoyi trubki 5BHV 6 blok reyestraciyi viprominyuvannya fotopomnozhuvach z obojmoyu interferencijnih svitlofiltriv cifrovij voltmetr Sh 1312 visokovoltne dzherelo zhivlennya stijku avtomatichnogo upravlinnya ta pristrij podachi grudok u zonu oprominyuvannya Radiorezonansnij metod osnovanij na riznomu elektrichnomu opori mineraliv pri yihnij vzayemodiyi z elektromagnitnimi polyami radiohvil Na j bilshoyu elektroprovidnistyu volodiyut grafit sulfidni i manganovi minerali Dlya rud sho yavlyayut soboyu geterogenni sistemi elektroprovidni st zalezhit ne tilki vid mineralnogo skladu ale j vid teksturno strukturnih osoblivostej Dlya deyakih rud znizhennya efektivnosti radiorezonansnoyi separaciyi obumovleno nayavnistyu mineraliv z visokoyu magnitnoyu sprijnyatlivistyu napr magnetit v sulfidnih midno nikelevih rudah Aparatura dlya ocinki oznaki rozdilennya skladayetsya z vimiryuvacha dobrotnosti kumetr E4 7 i dvoh zminnih datchikiv induktivnogo tipu na chastoti 1 76 MGc dlya rud z visokoyu elektroprovidnistyu i 13 56 MGc dlya rud z nizkoyu elektroprovidnistyu abo rud sho mistyat minerali z visokoyu magnitnoyu sprijnyatlivostyu Fotometrichnij metod Dlya z yasuvannya mozhlivosti fotometrichnoyi separaciyi korisnoyi kopalini neobhidna informaciya pro spivvidnoshennya vidbivnoyi zdatnosti yiyi osnovnih mineraliv yaki vidriznyayutsya vmistom korisnogo komponenta Porivnyannya intensivnosti spektriv vidbivnoyi zdatnosti riznih mineralnih skladovih korisnoyi kopalini dozvolyaye provesti yakisnu ocinku danoyi oznaki rozdilennya i pidibrati spektralni parametri vikno dlya nastrojki optichnoyi sistemi separatora Do chisla zminnih parametriv nalezhat dilyanki spektru sho vidpovidayut maksimalnij nerivnocinnosti rudi za oznakoyu rozdilennya Ci dilyanki vidilyayutsya svitlofiltrami Nadijne rozdilennya mineraliv fotometrichnoyu separaciyeyu mozhlive pri riznici yihnoyi vidbivnoyi zdatnosti ne menshe nizh na 5 10 za 100 prijmayetsya vidbivna zdatnist etalona MnO Dlya kilkisnoyi ocinki oznaki rozdilennya vikoristovuyut reyestracijni dvopromenevi spektrofotometri z fotometrichnoyu kuleyu SF 18 i Specord M 40 Avtoradiometrichnij metod Yak oznaka rozdilennya vikoristovuyetsya intensivnist chislo impulsiv u 1 s gamma viprominyuvannya Oznaku rozdilennya ocinyuyut na aparaturi SK 80 sho vikonuye funkciyi kontrastomera i separatora ris 2 Ris 2 Za odin cikl roboti ustanovka vidaye informaciyu pro intensivnist gamma viprominyuvannya danoyi grudki rudi jogo masu harakteristiku produktu koncentrat vidhodi U cilomu po probi viznachayut vihid produktiv serednyu intensivnist koncentratu i vidhodiv Informaciya sho vidayetsya perforatorom vvoditsya v EOM dlya rozrahunku krivih kontrastnosti zbagachuvanosti i efektivnosti oznaki rozdilennya za specialnimi programami Ustanovka SK 80 dozvolyaye vikonuvati doslidzhennya v diapazoni krup nosti 15 150 mm pri zmini vmistu radioaktivnih elementiv vid 0 001 do 5 Nejtronno absorbcijnij metod zasnovanij na riznij zdatnosti mineraliv poslablyati potik povilnih i teplovih nejtroniv Stupin poslablennya pervinnogo potoku nejtroniv zalezhit vid pererizu poglinannya nejtroniv yadrami himichnih elementiv Dlya povilnih nejtroniv pereriz poglinannya ubuvaye oberneno proporcijno do yihnoyi shvidkosti Pereriz poglinannya teplovih nejtroniv ryadu elementiv bor rtut litij ridkisni zemli na dekilka poryadkiv vishe chim kremniyu alyuminiyu kalciyu ta inshih porodnih mineraliv a takozh oksigenu kisnyu sho dozvolyaye zastosovuvati cej metod dlya rozdilennya bornih borat magnetitovih litiyevih ta inshih rud Pri oprominyuvanni rudi nejtronami poslablennya yihnogo potoku tim silnishe chim vishe vmist komponentu sho maye pidvishenij pereriz poglinannya nejtroniv Oznakoyu rozdilennya ye gustina potoku nejtroniv sho projshli kriz grudki zbagachuvanoyi rudi Oskilki u nejtronno absorbcijnomu metodi vikoristovuyetsya yaderna vzayemodiya znachennya oznaki rozdilennya zalezhit ne vid vidu mineraliv sho vhodyat do skladu zbagachuvanih rud a vid vmistu himichnih elementiv yaki poslablyuyut viprominyuvannya Efektivnist rozdilennya znizhuyut rozhodzhennya v masi rozdilyuvanih grudok z pidvishenim pererizom poglinannya nejtroniv nizkij vmist komponentu yakij vidilyayut chutlivist i dozvilna zdatnist vikoristanih priladiv Div takozhRadiometrichni separatoriLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Samilin V Bileckij V Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin kurs lekcij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 116 s Papushin Yu L Smirnov V O Bileckij V S Doslidzhennya korisnih kopalin na zbagachuvanist Doneck Shidnij vidavnichij dim 2006 344 s