Радянський молодіжний рух есперантистів (есп. Sovetia Esperantista Junulara Movado, SEJM) — молодіжна організація есперантистів Радянського Союзу (1965—1979). Не мала офіційного статусу.
Радянський Есперантистський Молодіжний Рух | |
---|---|
есп. Sovetia Esperantista Junulara Movado | |
Тип | d |
Засновник | d Колкер Борис Григорович d |
Засновано | 1966 |
Країна | СРСР |
Передумови створення SEJM
Інтерес до вивчення есперанто в СРСР почав поширюватися на тлі процесів обмеженої демократизації суспільного життя, що поволі розгорталися з другої половини 1950-х. В Москві та Ленінграді з'являються перші есперанто-клуби. В 1957 році на VI Всесвітній фестиваль молоді і студентів приїхало близько 240 іноземних есперантистів. З 1959 року в Прибалтійських республіках проводять регулярні есперанто-табори.
Утворення та діяльність SEJM
Середина 1950-х і початок 1960-х років характеризується посиленим вивченням мови есперанто студентами та старшокласниками. Молодь вивчала есперанто самостійно, оскільки через репресії та війну зникла ціла плеяда активних і діяльних есперантистів. Основна маса молоді вивчала есперанто за підручниками, які збереглися в сільських, селищних, шкільних, міських та обласних бібліотеках. Ця молодь утворювала гуртки есперанто при клубах інтернаціональної дружби (КІД). На початку 1960-х років в СРСР існувало близько двох десятків есперанто-клубів, але не було єдиної головної організації, під крилом якої молоді люди могли б працювати на благо есперанто.
У 1965 році була створена організація під назвою Радянський молодіжний рух есперантистів. В 1967—1969 роках SEJM як організація зміцніла, розширилася, зросла як якісно, так і кількісно.
У 1968 році в діяльності есперанто-клубів було впроваджено нововведення — соцзмагання. У соцзмаганні враховувалися такі фактори:
- кількість есперантистів які взяли участь в різних зустрічах;
- кількість опублікованих статей про есперанто в радянській пресі;
- кількість доповідей про есперанто для неесперантистів;
- кількість слухачів цих доповідей;
- кількість кореспондентських зв'язків із зарубіжними есперантистами;
- кількість країн, з якими листувалися радянські есперантисти;
- кількість тих, хто закінчив курси есперанто;
- кількість тих, хто підписався на есперанто журнали і газети;
- кількість різних вечорів, екскурсій, організованих в клубах SEJM.
У 1968 р SEJM мав 10 відділів і служб:
- кореспондентська служба,
- магнітофонний служба,
- відділ культури,
- перекладацька служба,
- літературний відділ,
- науково-технічний відділ,
- термінологічний відділ,
- інтерлінгвістічний відділ,
- фото-служба,
- методичний відділ.
Кілька років виходив також любительський журнал SEJM.
У 1969 році з'явилися «Статут SEJM» і «Рішення SEJM».
В 1967 році есперанто-табори було розділено на Балтійський та Молодіжний.
Через постійне зростання кількості есперантистів по всьому СРСР в 1977 році було вирішено провести паралельно два есперанто-табори для молоді — для західної і східної частин країни.
Таблиця кількості есперанто-клубів, що діяли в роки існування сейм
1965 | 1966 | 1967 | 1968 | 1969 | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
18 | - | 51 | 55 | 37 | 25 | 33 | 30 | 37 | 40 | 43 | 46 | 44 | 44 | 44 |
Ліквідація SEJM
Напівлегальна діяльність SEJM спричинила появу «циркулярного листа» з ЦК КПРС, в якому йшлося про створення в СРСР есперанто-організації в масштабах країни.
27 січень 1978 року СРТД, ЦК ВЛКСМ і ВЦРПС прийняли спільне рішення «Про утворення Асоціації радянських есперантистів».
14 березня 1979 року в Москві відбулася установча конференція Асоціації радянських есперантистів. Засновниками стали три організації: ЦК ВЛКСМ, СРТД і ВЦРПС.
Влітку 1979 року була проведена остання конференція SEJM, учасники якої прийшли до висновку, що спільноти більше не може існувати з ряду причин, серед яких найголовніші такі:
- SEJM не є офіційною організацією і не має права існувати, так як паралельно діє новоутворена офіційна організація;
- видавнича справа в СРСР дозволялася тільки тоді, коли видання були зареєстровані за законом, отже друковані органи SEJM, які розмножувалися нелегально, не мали права на життя. Тим більше що через припинення фінансової діяльності припинялася і видавнича діяльність.
Більшістю голосів було винесено рішення щодо саморозпуску, а активісти SEJM мали перейти до роботи в Асоціації радянських есперантистів, її філіях і комітетах.
SEJM-2
Молодіжний есперанто-рух було відроджено у грудні 1988 року. В організації передбачалось індивідуальне членство. SEJM-2 мав 36 дійсних членів, кілька кандидатів і підтримуючих. Молоді активісти очолювали діяльні есперанто-клуби, були редакторами друкованих органів, брали участь у керівництві регіональних і національних есперанто-організацій. Президія складалася з 5 членів комітету.
Існували власні друковані органи. Зустрічі: щорічна конференція, молодіжний табір і семінари.
До ініціатив SEJM-2 відноситься створення в 1989 році «Гостьової мережі SEJM» яка в 1990 році мала 41 адресу в 35 населених пунктах СРСР.
Посилання
- Анатолий Сидоров. Эсперанто: 120 лет развития. Часть 3(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanskij molodizhnij ruh esperantistiv esp Sovetia Esperantista Junulara Movado SEJM molodizhna organizaciya esperantistiv Radyanskogo Soyuzu 1965 1979 Ne mala oficijnogo statusu Radyanskij Esperantistskij Molodizhnij Ruhesp Sovetia Esperantista Junulara MovadoTipdZasnovnikd Kolker Boris Grigorovich dZasnovano1966Krayina SRSRPeredumovi stvorennya SEJMInteres do vivchennya esperanto v SRSR pochav poshiryuvatisya na tli procesiv obmezhenoyi demokratizaciyi suspilnogo zhittya sho povoli rozgortalisya z drugoyi polovini 1950 h V Moskvi ta Leningradi z yavlyayutsya pershi esperanto klubi V 1957 roci na VI Vsesvitnij festival molodi i studentiv priyihalo blizko 240 inozemnih esperantistiv Z 1959 roku v Pribaltijskih respublikah provodyat regulyarni esperanto tabori Utvorennya ta diyalnist SEJMSeredina 1950 h i pochatok 1960 h rokiv harakterizuyetsya posilenim vivchennyam movi esperanto studentami ta starshoklasnikami Molod vivchala esperanto samostijno oskilki cherez represiyi ta vijnu znikla cila pleyada aktivnih i diyalnih esperantistiv Osnovna masa molodi vivchala esperanto za pidruchnikami yaki zbereglisya v silskih selishnih shkilnih miskih ta oblasnih bibliotekah Cya molod utvoryuvala gurtki esperanto pri klubah internacionalnoyi druzhbi KID Na pochatku 1960 h rokiv v SRSR isnuvalo blizko dvoh desyatkiv esperanto klubiv ale ne bulo yedinoyi golovnoyi organizaciyi pid krilom yakoyi molodi lyudi mogli b pracyuvati na blago esperanto U 1965 roci bula stvorena organizaciya pid nazvoyu Radyanskij molodizhnij ruh esperantistiv V 1967 1969 rokah SEJM yak organizaciya zmicnila rozshirilasya zrosla yak yakisno tak i kilkisno U 1968 roci v diyalnosti esperanto klubiv bulo vprovadzheno novovvedennya soczmagannya U soczmaganni vrahovuvalisya taki faktori kilkist esperantistiv yaki vzyali uchast v riznih zustrichah kilkist opublikovanih statej pro esperanto v radyanskij presi kilkist dopovidej pro esperanto dlya neesperantistiv kilkist sluhachiv cih dopovidej kilkist korespondentskih zv yazkiv iz zarubizhnimi esperantistami kilkist krayin z yakimi listuvalisya radyanski esperantisti kilkist tih hto zakinchiv kursi esperanto kilkist tih hto pidpisavsya na esperanto zhurnali i gazeti kilkist riznih vechoriv ekskursij organizovanih v klubah SEJM U 1968 r SEJM mav 10 viddiliv i sluzhb korespondentska sluzhba magnitofonnij sluzhba viddil kulturi perekladacka sluzhba literaturnij viddil naukovo tehnichnij viddil terminologichnij viddil interlingvistichnij viddil foto sluzhba metodichnij viddil Kilka rokiv vihodiv takozh lyubitelskij zhurnal SEJM U 1969 roci z yavilisya Statut SEJM i Rishennya SEJM V 1967 roci esperanto tabori bulo rozdileno na Baltijskij ta Molodizhnij Cherez postijne zrostannya kilkosti esperantistiv po vsomu SRSR v 1977 roci bulo virisheno provesti paralelno dva esperanto tabori dlya molodi dlya zahidnoyi i shidnoyi chastin krayini Tablicya kilkosti esperanto klubiv sho diyali v roki isnuvannya sejm 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 18 51 55 37 25 33 30 37 40 43 46 44 44 44Likvidaciya SEJMNapivlegalna diyalnist SEJM sprichinila poyavu cirkulyarnogo lista z CK KPRS v yakomu jshlosya pro stvorennya v SRSR esperanto organizaciyi v masshtabah krayini 27 sichen 1978 roku SRTD CK VLKSM i VCRPS prijnyali spilne rishennya Pro utvorennya Asociaciyi radyanskih esperantistiv 14 bereznya 1979 roku v Moskvi vidbulasya ustanovcha konferenciya Asociaciyi radyanskih esperantistiv Zasnovnikami stali tri organizaciyi CK VLKSM SRTD i VCRPS Vlitku 1979 roku bula provedena ostannya konferenciya SEJM uchasniki yakoyi prijshli do visnovku sho spilnoti bilshe ne mozhe isnuvati z ryadu prichin sered yakih najgolovnishi taki SEJM ne ye oficijnoyu organizaciyeyu i ne maye prava isnuvati tak yak paralelno diye novoutvorena oficijna organizaciya vidavnicha sprava v SRSR dozvolyalasya tilki todi koli vidannya buli zareyestrovani za zakonom otzhe drukovani organi SEJM yaki rozmnozhuvalisya nelegalno ne mali prava na zhittya Tim bilshe sho cherez pripinennya finansovoyi diyalnosti pripinyalasya i vidavnicha diyalnist Bilshistyu golosiv bulo vineseno rishennya shodo samorozpusku a aktivisti SEJM mali perejti do roboti v Asociaciyi radyanskih esperantistiv yiyi filiyah i komitetah SEJM 2Molodizhnij esperanto ruh bulo vidrodzheno u grudni 1988 roku V organizaciyi peredbachalos individualne chlenstvo SEJM 2 mav 36 dijsnih chleniv kilka kandidativ i pidtrimuyuchih Molodi aktivisti ocholyuvali diyalni esperanto klubi buli redaktorami drukovanih organiv brali uchast u kerivnictvi regionalnih i nacionalnih esperanto organizacij Prezidiya skladalasya z 5 chleniv komitetu Isnuvali vlasni drukovani organi Zustrichi shorichna konferenciya molodizhnij tabir i seminari Do iniciativ SEJM 2 vidnositsya stvorennya v 1989 roci Gostovoyi merezhi SEJM yaka v 1990 roci mala 41 adresu v 35 naselenih punktah SRSR PosilannyaAnatolij Sidorov Esperanto 120 let razvitiya Chast 3 ros