У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко Радченко Василь Іванович нар 22 березня 1913 19130322 пом 4 л

Радченко Василь Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.

Радченко Василь Іванович (нар. 22 березня 1913(19130322) — пом. 4 лютого 1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир винищувально-протитанкової батареї 4-го гвардійського стрілецького полку (, 13-та армія, Центральний фронт), капітан.

Василь Іванович Радченко

Народження

22 березня 1913
Горобіївка

Смерть

4 лютого 1983 (69 років)
Білгород-Дністровський

Країна

Приналежність

Радянська армія

Рід військ

артилерія

Роки служби

Звання

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

(№ 1827)

Життєпис

Народився у селі Горобіївка (зараз Срібнянського району Чернігівської області України) у селянській родині. Українець. Закінчив неповну середню школу. Потім працював у колгоспі.

З 1935 року у Червоної Армії. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів.

З червня 1941 року брав участь у боях німецько-радянської війні. Воював на Центральному фронті.

У вересні 1943 року командир винищувально-противотанкової батарєї 4-го гвардійського стрілецького полку капітан В. І. Радченко відзначився в боях при форсуванні Десни в районі населеного пункту Максим, Дніпра у села Теремці Чернобильского району Київськой області та Прип'яті в районі села Оташів Київської області.

16 жовтня 1943 року за мужність та героїзм, проявлені при форсуванні Десни, Дніпра та Прип'яті капітану В. І. Радченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота зірка (№ 1827).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

У 1947 році закінчив Вищу офіцерську штабну школу.

З 1953 року капітан Василь Радченко у запасі. Жив та працював в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Помер 4 лютого 1983 року.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 — сторінка 341

Посилання

Радченко Василь Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radchenko Radchenko Vasil Ivanovich nar 22 bereznya 1913 19130322 pom 4 lyutogo 1983 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir vinishuvalno protitankovoyi batareyi 4 go gvardijskogo strileckogo polku 13 ta armiya Centralnij front kapitan Vasil Ivanovich RadchenkoNarodzhennya22 bereznya 1913 1913 03 22 GorobiyivkaSmert4 lyutogo 1983 1983 02 04 69 rokiv Bilgorod DnistrovskijKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1935 1953Zvannya KapitanVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 1827 ZhittyepisNarodivsya u seli Gorobiyivka zaraz Sribnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ukrayini u selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu Potim pracyuvav u kolgospi Z 1935 roku u Chervonoyi Armiyi U 1939 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Z chervnya 1941 roku brav uchast u boyah nimecko radyanskoyi vijni Voyuvav na Centralnomu fronti U veresni 1943 roku komandir vinishuvalno protivotankovoyi bataryeyi 4 go gvardijskogo strileckogo polku kapitan V I Radchenko vidznachivsya v boyah pri forsuvanni Desni v rajoni naselenogo punktu Maksim Dnipra u sela Teremci Chernobilskogo rajonu Kiyivskoj oblasti ta Prip yati v rajoni sela Otashiv Kiyivskoyi oblasti 16 zhovtnya 1943 roku za muzhnist ta geroyizm proyavleni pri forsuvanni Desni Dnipra ta Prip yati kapitanu V I Radchenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota zirka 1827 Takozh nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami U 1947 roci zakinchiv Vishu oficersku shtabnu shkolu Z 1953 roku kapitan Vasil Radchenko u zapasi Zhiv ta pracyuvav v misti Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti Pomer 4 lyutogo 1983 roku LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voyenvidav 1988 storinka 341PosilannyaRadchenko Vasil Ivanovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації: Липень 16, 2024, 00:17 am