Ра дунь біл Радунь селище міського типу в Білорусі у Вороновському районі Гродненської області смт Радунь біл РадуньТран

Ра́дунь (біл. Радунь) — селище міського типу в Білорусі, у Вороновському районі Гродненської області.

смт Радунь
біл. Радунь

Raduń


^d	^d

Основні дані

54°02′00″ пн. ш. 24°59′00″ сх. д. / 54.03333° пн. ш. 24.98333° сх. д.Координати: 54°02′00″ пн. ш. 24°59′00″ сх. д. / 54.03333° пн. ш. 24.98333° сх. д.

Засновано

Перша згадка

Статус

з 1958 року

2,8 тис. осіб (2006)

231390

Телефонний код

+375-375 294

Висота

155 м

Водний об'єкт

р. Дітва

Транспорт, відстані

Найближча залізнична станція

(24 км)

До Мінська

- фізична

169 км

До обласного центру

- фізична

93 км

Радунь

Радунь

Радунь (Гродненська область)

Радунь у Вікісховищі

Населення селища становить 2,8 тис. осіб (2006).

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Радуньської волості Лідського повіту Віленської губернії мешкало 806 осіб, налічувалось 101 дворове господарство, існували єврейський молитовний будинок, школа, 14 лавок, 3 постоялі будинки, шкіряний і пивоварний заводи, 4 кузні, відбувалось торжки.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1621 особи (809 чоловічої статі та 812 — жіночої), з яких 692 — православної віри, 896 — юдейської.

Примітки

рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-11. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-11. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)