П'єта, Пієта (італ. Pietà — жалість) — іконографія сцени Оплакування Христа Богородицею із зображенням Богоматері з мертвим Христом, що лежить у неї на колінах.
Цей іконографічний тип часто зустрічається в західноєвропейському мистецтві XIII–XVII століть. Серед найвідоміших: П'єта (Мікеланджело), , П'єта Козімо Тура, П'єта (картина Ван Гога).
-
-
- виділяється своїм драматизмом.
У православ'ї
У православ'ї відома іконографічна композиція , що представляє Христа у гробі, поруч з яким Богоматір. Однією з головних відмінностей «П'єти» і «Не ридай Мене, Мати» на думку фахівців — є духовне наповнення.
Посилання
- Ікона «Не ридай Мене, Мати»
- Акафіст Пресвятій Богородиці на честь ікони «Не ридай мене, Мати»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єта |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yeta Piyeta ital Pieta zhalist ikonografiya sceni Oplakuvannya Hrista Bogorodiceyu iz zobrazhennyam Bogomateri z mertvim Hristom sho lezhit u neyi na kolinah Mikelandzhelo P yeta Cej ikonografichnij tip chasto zustrichayetsya v zahidnoyevropejskomu mistectvi XIII XVII stolit Sered najvidomishih P yeta Mikelandzhelo P yeta Kozimo Tura P yeta kartina Van Goga P yeta Rogir van der Vejden 1450 g Muzej Prado Madrid P yeta Van Goga vidilyayetsya svoyim dramatizmom U pravoslav yiU pravoslav yi vidoma ikonografichna kompoziciya sho predstavlyaye Hrista u grobi poruch z yakim Bogomatir Odniyeyu z golovnih vidminnostej P yeti i Ne ridaj Mene Mati na dumku fahivciv ye duhovne napovnennya PosilannyaIkona Ne ridaj Mene Mati Akafist Presvyatij Bogorodici na chest ikoni Ne ridaj mene Mati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yetaKatolictvo u sestrinskih VikiproyektahPortal Katolictvo Proyekt Katolictvo Katolictvo u Vikishovishi